ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2022 року

м. Київ

справа №640/15943/19

адміністративне провадження № К/9901/24189/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/15943/19

за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 1 744 521,31 грн,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: О. М. Кузьмишина, Л. О. Костюк, М. І. Кобіль) від 26 серпня 2020 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДФС) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, скаржник, ОСОБА_1 ), в якому просило стягнути з ОСОБА_1 податковий борг по військовому збору у розмірі 97 076,16 грн та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 647 445,15 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 1 744 521,31 грн. Наявна податкова заборгованість з податку на доходи фізичних осіб виникла на підставі донарахованих контролюючим органом сум податкового зобов`язання, згідно прийнятого податкового повідомлення-рішення від 04 жовтня 2016 року № 0000731306, а також нарахованої пені за несвоєчасну сплату. Податковий борг по військовому збору виник на підставі донарахованих контролюючим органом сум податкового зобов`язання, згідно прийнятого податкового повідомлення-рішення від 04 жовтня 2016 року № 0000741306. Оскільки, заборгованість добровільно відповідачем не погашена, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача податковий борг по військовому збору у розмірі 97 076,16 грн та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 647 445,15 грн.

4. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги, яку ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

5. 26 серпня 2020 року в судовому засіданні ОСОБА_1 заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтовано тим, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа № 640/18514/18 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу. Вказаною вимогою її зобов`язано сплатити податкове зобов`язання в сумі 1 744 521,31 грн, яке в подальшому набуло статусу узгодженого та є предметом стягнення у справі № 640/15943/19.

6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви ГУ ДФС без розгляду відмовлено.

7. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року та прийнято нову постанову, якою також задоволено позов.

8. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 22 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

9. Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року, після усунень недоліків касаційної скарги, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, установлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

10. Пізніше, ОСОБА_1 звернулася із клопотанням про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року у справі № 640/15943/19, яке ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2020 року було задоволено, внаслідок чого, зупинено виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року у справі № 640/15943/19 щодо стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 1744521,31 грн. до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

11. На адресу Верховного Суду надійшло клопотання від скаржника про зупинення провадження у справі № 640/15943/19 на підставі пункту 3 частини першого статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.

12. В рамках підготовки справи до касаційного розгляду суддя-доповідач відповідно до статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) постановив ухвалу від 25 січня 2021 року, якою призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 27 січня 2021 року.

13. Проте, у зв`язку із надходженням клопотання про зупинення провадження у цій справі касаційний розгляд цієї прави (по суті спору) не відбувся, внаслідок чого, ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 640/15943/19 задоволено.

Зупинено провадження у справі № 640/15943/19 за позовом Головного управління ДФС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 1744521,31 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/18514/18.

14. На адресу Верховного Суду 14 грудня 2021 та 25 липня 2022 року надійшли клопотання про поновлення провадження.

15. Ухвалами Верховного Суду поновлено касаційне провадження у справі, провадження у справі продовжено зі стадії, на якій його було зупинено, справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

16. Письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду по суті.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

17. Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві та є платником податків.

18. Станом на день розгляду даної адміністративної справи за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 1 744 521,31 грн., яка виникла, у зв`язку з несплатою платником податків сум податкових зобов`язань відповідно до прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень та нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій.

19. Так, 23 вересня 2016 року ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 23 вересня 2019 року № 2862/26-55-13-06-2790417749.

20. На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 04 жовтня 2016 року:

- № 0000731206 про донарахування податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1 293 587,62 грн;

- № 0000741306 про грошове зобов`язання з податків та зборів, у тому честі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 97 076,16 грн.

21. Вказані податкові повідомлення-рішення були оскарженні відповідачем у судовому порядку.

22. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2017 року у справі № 826/16188/16 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2016 року № 0000731306 в частині збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 065,75 грн. (за основним зобов`язанням на суму 852,6 грн., за штрафним (фінансовим) зобов`язанням на суму 213,15 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2015 року № 0000741306 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 137,02 грн. (за основним зобов`язанням 109,62 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 27,4 грн.).

23. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду 22 березня 2017 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року, апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві - задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2016 року скасовано. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

24. Проте, вказані суми відповідачем у встановлені терміни не сплачені.

25. 22 серпня 2018 року відповідно до статті 59 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючим органом відповідачу було винесено податкову вимогу форми "Ф" від 22 серпня 2018 року № 158469-17 на суму 1 744 521,31 грн. та направлено відповідачу у визначений законом спосіб.

26. Однак, визначені контролюючим органом суми у встановлений термін відповідачем сплачені не були.

27. Разом з тим, ГУ ДФС у м. Києві було надано суду розрахунок наявного податкового боргу відповідача станом на 04 грудня 2019 року, відповідно до якого у відношенні відповідача контролюючим органом прийнято:

- поновлено згідно рішення суду податкове повідомлення рішення № 0000731306 від 04 жовтня 2019 року щодо сплати у сумі - 1 293 587,62 грн., та нараховано недоїмку у сумі - 1 293 587,62 грн., пеню у сумі - 353 857,53 грн.;

- поновлення згідно рішення суду податкове повідомлення-рішення № 0000741306 від 04 жовтня 2019 року щодо сплати у сумі - 97 076,16 грн., та нараховано недоїмку - 97 076,16 грн.

28. Загальна сума наявного у ОСОБА_1 податкового боргу становить 1 744 521,31 грн.

29. Окрім того, в підтвердження позовних вимог ГУ ДФС у м. Києві надано витяги з інтегрованих карток платника податків по військовому збору та з податку на доходи з фізичних осіб, копію податкового повідомлення-рішення № 0000731306 від 04 жовтня 2019 року, копію податкового повідомлення-рішення № 0000741306 від 04 жовтня 2019 року, копію податкової вимоги від 22 серпня 2019 року № 158469-17, копію акта від 23 вересня 2019 року № 2862/26-55-13-06-2790417749, та докази на підтвердження направлення відповідачу податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

30. Судами встановлено, що відомостей щодо оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги у судовому порядку матеріали справи не містять.

31. Враховуючи те, що відповідачем у встановленому законом порядку сума податкового боргу не сплачена, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

32. Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із того, що зважаючи на те, що відповідачем не надано суду доказів сплати узгодженої суми податкової заборгованості у добровільному порядку або оскарження її, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги контролюючого органу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

33. Разом з тим, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про задоволення позовних вимог, виходив з того, що судом першої інстанції було розглянуто справу за відсутності відповідача неповідомленого належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, беручи до уваги те, що відповідач обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що в силу пункту 3 частини третьої статті 317 КАС України є безумовною підставою для скасування судового рішення.

34. Водночас, в оскаржуваному рішенні зазначено, що в судовому засіданні відповідачем надано додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких вона просить, зокрема, скасувати рішення суду першої інстанції та залишити позовну заяву ГУ ДФС у м. Києві без розгляду, обґрунтовуючи тим, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа № 640/15943/19 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу. Вказаною вимогою її зобов`язано сплатити податкове зобов`язання в сумі 1 744 521,31 грн, яке в подальшому набуло статусу узгодженого та є предметом стягнення у даній справі.

35. У той же час, з наданих скаржником матеріалів вбачається, що у справі № 640/18514/18 є інший предмет та підстави спору, оскільки оскаржується податкова вимога з підстав невірного, на думку позивача, розрахунку податкового зобов`язання, тоді як у справі № 640/15943/19 предметом спору є стягнення узгодженого податкового боргу. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що пов`язаність спору у згаданих справах не свідчить про один і той же предмет спору, між тими ж самими сторонами та з тих же самих підстав, а відтак не може бути підставою для скасування рішення та залишення позовної заяви без розгляду.

36. Окрім того, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги факт оскарження податкової вимоги у справі № 640/18514/18, оскільки податкова заборгованість відповідача підтверджена судовими рішеннями у справі № 826/16188/16, які набрали законної сили.

37. Отже, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини у справі та застосовано норми матеріального права, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача податковий борг по військовому збору у розмірі 97 076,16 грн та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 647 445,15 грн, в загальній сумі 1 744 521,31 грн.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

38. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

39. На обґрунтування касаційної скарги зазначено, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що позивачем не була дотримана визначена законом послідовність, у зв`язку із тим, що у провадженні суду першої інстанції знаходиться інша справа № 640/18514/18, предметом якої є оскарження відповідачем податкової вимоги як протиправно сформованої, визнання незаконним рішення про опис майна в податкову заставу, в спорі між тими ж сторонами. Підставою стягнення податкового боргу є саме оскаржувана у справі № 640/18514/18 податкова вимога, без належного формування якої податковий борг не підлягає стягненню. Верховний Суд неодноразово вказував, що нормами ПК України встановлено порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу (Постанова Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справі № 812/1298/17).

40. Предметом спору в справі № 640/18514/18 є стягнення за податкової вимогою ГУ ДФС у м. Києві від 22 серпня 2018 року № 158469-17 на загальну суму податкового боргу 1 744 521, 31 грн., так само як у справі № 640/15943/19. ОСОБА_1 , як позивачем у справі № 640/18514/18, оскаржується сума податкового боргу, а також сама оскаржувана податкова вимога як протиправно сформована.

41. Крім того, розгляд та вирішення судами першої та апеляційної інстанції справи № 640/15943/19 із ухваленням остаточного рішення, не відповідає критеріям ефективності способів захисту в межах спірних правовідносин, який має виключати подальше звернення позивача чи відповідача до суду за захистом порушених прав, на чому неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 813/4430/16.

42. Окрім того, в касаційній скарзі відповідач відзначає, що на день ухвалення рішення Шостого апеляційного адміністративного суду, про задоволення вимог ГУ ДФС у м. Києві про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 1 744 521,31 грн., такий узгоджений податковий борг наразі кваліфікується як безнадійний за ознакою збігу строку давності (1095 днів), протягом якого цей борг може бути стягнутий. Безнадійний податковий борг не підлягає стягненню в позасудовому та судовому порядку. Такий правовий висновок викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постановах від 4 вересня 2018 року (справа № 813/4430/16), від 9 липня 2019 року (справа № 0240/2269/18-а), від 23 грудня 2019 року (справа № 813/3277/18, від 21 травня 2020 року (справі № 1440/2201/18)).

43. При вирішенні питання стягнення податкового боргу суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального права та не застосував норми підпункту 4.1.4. пункту 4.1 статті 4, пункту 102.4. статті 102, підпункту 101.2.3, пункту 101.2 статті 101 ПК України, пункту 2.1 розділу II Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10 жовтня 2013 року № 577, що може мати наслідком стягнення за рішенням суду апеляційної інстанції податкового боргу, який не підлягає стягненню відповідно до норм податкового законодавства.

44. Скаржник, також доводить Суду, що Верховний Суд не вирішував питання законності ухвалення рішення апеляційним судом про стягнення податкового боргу після спливу 1095 днів з дня виникнення узгодженого податкового зобов`язання, за умови скасування рішення суду першої інстанції на тій підставі, що платник податку не брав участі у розгляді справи у провадженні суду першої інстанції знаходиться інша справа, предметом якої є оскарження податкової вимоги як протиправно сформованої, визнання незаконним рішення про опис майна в податкову застав у спорі між тими ж сторонами, в межах якої податковий орган має право ініціювати стягнення боргу. Неоднозначне трактування підпункту 101.2.3, пункту 101.2 статті 101, пункту 102.4. статті 102 ПК України, судом на користь податкових органів, суперечить підпункту 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 ПК України

45. Отже, на підставі викладеного, підставою для перегляду та скасування Верховним Судом рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року скаржник зазначає пункт 1 та пункт З частини четвертої статті 328 КАС України.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

46. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.

47. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

48. Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

49. Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України).

50. Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючи органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

51. Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

52. Згідно пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

53. Абзацом першим пункту 57.1 статті 57 ПК України передбачено обов`язок платника податку самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

54. Пунктом 54.5 статті 54 ПК України встановлено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

55. Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

56. Пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

57. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

58. За змістом пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

59. Таким чином, якщо рішення контролюючого органу про нарахування грошових зобов`язань за результатами судового оскарження не було скасовано і є чинним, такі зобов`язання вважаються узгодженими.

60. Суд звертає увагу на те, що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є саме наявність узгодженого грошового зобов`язання, складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені, підстави виникнення боргу, моменту його виникнення, моменту погашення (за його наявності), розрахунку нарахування пені, об`єкту її нарахування, розміру та суми та дотримання контролюючим органом процедури оформлення та надіслання відповідного рішення податкового органу (податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги). Окрім того, суд зобов`язаний перевірити дотримання податковим органом під час звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу вимог Кодексу адміністративного судочинства України та окремих положень Податкового кодексу України.

61. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у сумі 1 744 521,31 грн. на підставі податкової вимоги від 22 серпня 2018 року № 158469-17, яка у свою чергу, була сформована на підставі податкових повідомлень-рішень від 04 жовтня 2016 року № 0000731206 та пені; № 0000741306.

62. Окрім того, після судового оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, податковим органом було надано суду розрахунок наявного податкового боргу відповідача станом на 04 грудня 2019 року, відповідно до якого у відношенні відповідача контролюючим органом прийнято:

- поновлено згідно рішення суду податкове повідомлення рішення № 0000731306 від 04 жовтня 2019 року щодо сплати у сумі - 1 293 587,62 грн., та нараховано недоїмку у сумі - 1 293 587,62 грн., пеню у сумі - 353 857,53 грн.;

- поновлення згідно рішення суду податкове повідомлення-рішення № 0000741306 від 04 жовтня 2019 року щодо сплати у сумі - 97 076,16 грн., та нараховано недоїмку - 97 076,16 грн.

63. Переглядаючи судові рішення на предмет повноти та всебічності встановлення обставин справи колегія суддів враховує, що відповідач, обґрунтовуючи свою позицію, на продовж усього розгляду справи, наполягав на тому, що підставою стягнення податкового боргу є саме оскаржувана у справі № 640/18514/18 податкова вимога від 22 серпня 2018 року № 158469-17 на загальну суму 1 744 521, 31 грн.

64. У свою чергу, суд апеляційної інстанції, помилково відхилив факт оскарження податкової вимоги у справі № 640/18514/18, зазначивши, що податкова заборгованість відповідача підтверджена судовими рішеннями у справі № 826/16188/16, які набрали законної сили, у зв`язку з чим вважали податковий борг узгодженим.

65. Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року № 3262-IV, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, судом касаційної інстанції з`ясовано, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2021 року у справі № 640/18514/18 позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДПС м. Києві щодо несписання безнадійного податкового боргу з податку на доходи фізичних та військовий збір, що разом становить 1 744 521,31 грн.

Зобов`язано ГУ ДПС у м. Києві прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних та військовий збір, що разом становить 1 744 521,31 грн.

У решті позовних вимог відмовлено.

66. Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вимога від 22 серпня 2018 року № 158469-17 підлягає скасування, у зв`язку з закінченням визначеного ПК України строку, передбаченого для стягнення контролюючим органом заборгованості у сумі 1 744 521,31 грн.

67. Крім того, вказаним судовим рішенням, констатовано, що розрахунок здійснення обчислення податкового зобов`язання як основного, у спірній вимозі є відмінним від того, який вказаний у податкових повідомленнях-рішеннях від 03 жовтня 2017 року, на підставі яких прийнято таку податкову вимогу. Будь-яких уточнень щодо розрахунку суми основного зобов`язання контролюючим органом за час розгляду справи більш як 2,5 роки не надано. Самостійно здійснити розрахунок, зважаючи на розбіжність у вихідних даних основного боргу, суд не має можливості, у тому числі у зв`язку з поверненням справи з експертної установи без виконання.

68. Отже, на відміну від рішення у справі № 826/16188/16, судовий розгляд справи № 640/18514/18 стосується саме податкових правовідносин щодо вимоги на підставі якої стягується податковий борг у цій справі, тому саме ця справа повинна братись до уваги під час розгляду цієї справи.

69. Як вже було зазначено вище, відповідно до абз. 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

70. Відповідно до статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

71. Разом з тим, відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, судові рішення, внесені до якого, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV «Про доступ до судових рішень», вбачається, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2021 року у справі № 640/18514/18, набрало законної сили, оскільки ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року та від 13 липня 2022 року апеляційні скарги відповідача повернуті особі, яка її подала.

72. Згідно з частиною другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

73. За положеннями частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

74. А відтак з огляду на положення частини четвертої статті 78 КАС України обставини щодо визнання в судовому порядку неправомірності визначеного податковим органом у вимозі грошового зобов`язання мають силу преюдиції та відповідно доводять факт відсутності боргу.

75. З урахуванням викладеного, висновки суду апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог ґрунтується на не правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що доводи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду, у зв`язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

76. Відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 349, статті 351 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року у справі № 640/15943/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов