ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2025 року
м. Київ
справа № 640/20833/20
адміністративне провадження № К/990/29690/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий суддя - Стародуб О.П.,
судді - Кравчук В.М., Стрелець Т.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 (суддя Панченко Н.Д.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 (судді Парінов А.Б., Беспалов О.О., Грибан І.О.)
у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України щодо вірного нарахування (призначення) пенсії;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України зробити нарахування (призначення) пенсії з урахуванням оригіналу Довідки №2 Апарату Верховної Ради України про заробітну плату № 9-1-12/2 від 03.01.2017 та постанови Печерського районного суду міста Києва № 757/43886/16-а від 06.12.2016;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України міста Києва виплатити різницю недоданої пенсії з дня звернення за пенсією 01.05.2010.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2021 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 пенсії на підставі довідки Апарату Верховної Ради України про заробітну плату № 9-1-12/2 від 03.01.2017 з 01.05.2010.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію на підставі довідки Апарату Верховної Ради України про заробітну плату № 9-1-12/2 від 03.01.2017 з 01.05.2010 з урахуванням виплаченого.
Вирішено питання судових витрат.
Судове рішення набрало законної сили 23.10.2021.
24.11.2021 судом першої інстанції видано виконавчий лист, на підставі якого було відкрито виконавче провадження, яке станом на час розгляду справи не завершене.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання рішення суду відповідачем спірні суми пенсії було нараховано, однак не виплачено.
05.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження в зв`язку зі смертю стягувача.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 покликався на те, що він був єдиним членом сім?ї померлої позивачки.
В подальшому із заявою про заміну сторони виконавчого провадження також звернувся син ОСОБА_2 - ОСОБА_3
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заява ОСОБА_1 є передчасною, оскільки заявником не зазначено обставин щодо визнання його належним спадкоємцем та не надано свідоцтва про право на спадщину.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 апеляційну скаргу задоволено частково.
Змінено ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 в мотивувальній частині.
В іншій частині ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 залишено без змін.
Змінюючи ухвалу суду першої інстанції в мотивувальній частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у контексті спірних правовідносин, які виникли у цій справі, особливість пенсійних (публічно-правових) відносин у сфері соціального захисту між конкретною особою та Пенсійним фондом України полягає в тому, що вони нерозривно пов`язані з особою пенсіонера, а тому після смерті цієї особи зобов`язання пенсійного фонду України не можуть бути об`єктом спадкування та виплат на майбутнє його спадкоємцям.
Покликаючись на практику Верховного Суду, суд апеляційної інстанції вказав, що тільки у змагальному судовому процесі суд відповідної юрисдикції має можливість встановити фактичні обставини, необхідні для вирішення спору, щодо виплати недоотриманої за життя суми пенсії, зокрема, статус позивача, коло спадкоємців, дату звернення із заявою про виплату недоотриманої пенсії, подання необхідних документів.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказане процесуальне питання, у випадку відмови органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішено за правилами статей 52 379 КАС України.
При вирішенні справи суд апеляційної інстанції покликався на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 28.11.2023 у справі №420/244/20, від 05.12.2023 у справі №420/18164/21, від 15.12.2023 у справі №805/2628/18-а, від 14.03.2024 у справі №420/3331/21, від 27.03.2024 у справі №240/9078/20.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Покликається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми спадкового права відповідно до статей 1217 1219 ЦК України, проігнорували норми статті 1227 ЦК України.
Покликаючись на неправомірність застосування судом апеляційної інстанції практики Верховного Суду, в зв`язку з нерелевантністю правовідносин, зазначає, що він проживав з позивачкою на момент її смерті однією сім?єю і був єдиним членом її сім?ї, що підтверджено рішенням Печерського районного суду м.Києва у справі №757/19676/22-ц від 19.12.2022, тому просить підтвердити факт правонаступництва відповідно до статей 52 та 379 КАС України з метою отримання відповідних сум пенсій, недоотриманих за життя померлого пенсіонера.
Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити рішення про задоволення його заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї документами доставлено до електронного кабінету відповідача 10.09.2024 о 20:16, однак відповідач не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Аналіз зазначених норм вказує на те, що до складу спадщини не входить лише право на отримання пенсії, оскільки таке безпосередньо пов?язане з особою пенсіонера, відтак після його смерті право на її отримання припиняється і не може бути передане іншим особам, в т.ч. його спадкоємцям.
Натомість, крім заборони спадкування права на пенсію, закон встановлює порядок спадкування недоотриманої (у зв?язку зі смертю пенсіонера) суми пенсії.
Так, відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до статті 52 Закону №1058 (Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Передбачена статтею 52 Закону №1058 можливість отримання членами сім?ї померлого пенсіонера недоотриманих сум пенсії не стосується тих сум пенсії, щодо яких є таке, що набрало законної сили судове рішення про їх виплату, і не змінює передбачену законом процедуру виконання судового рішення, в т.ч. в частині можливості заміни сторони виконавчого провадження.
У питанні застосування наведених норм законів Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 284/252/17 сформувала наступний правовий висновок:
«Аналіз статей 1218 1219 1227 ЦК України свідчить про те, що законодавець передбачив можливість спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (доплат до пенсії).
На підставі зібраних у справі доказів суди правильно встановили, що на день смерті ОСОБА_2 доплати до пенсії належали спадкодавиці та увійшли до складу спадщини, внаслідок чого зробили обґрунтований висновок, що ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом має право на отримання донарахованої, але не отриманої частини пенсії його матері.»
Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 у справі № 286/3516/16-ц.
Крім того, у постанові від 30.11.2022 у справі № 638/19167/19 Верховний Суд сформував також наступні висновки:
«Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю.
Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.».
За таких обставин та сформованої практики Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги про те, що питання правонаступництва, у справі, яка розглядається, підлягає вирішенню в порядку статей 52 та 379 КАС України, а висновки суду апеляційної інстанції про те, що спірні у цій справі суми не можуть бути об`єктом спадкування та виплати його спадкоємцям не можна визнати обґрунтованими.
Натомість, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження саме з тих підстав, що заявником не зазначено обставин щодо визнання його належним спадкоємцем та не надано свідоцтва про право на спадщину.
Такий підхід, у справі, яка розглядається, є виправданим також з огляду на те, що у цій справі до суду першої інстанції із заявою про заміну сторони виконавчого провадження також звернувся син ОСОБА_2 ОСОБА_3 , який свої вимоги обґрунтовує саме наявністю у нього заповіту, а відтак - статусу спадкоємця ОСОБА_2 ..
З цих мотивів також безпідставним є покликання суду апеляційної інстанції на висновки Верховного Суду у постановах від 28.11.2023 у справі №420/244/20, від 05.12.2023 у справі №420/18164/21, від 15.12.2023 у справі №805/2628/18-а, від 14 березня 2024 року у справі №420/3331/21, від 27 березня 2024 року у справі №240/9078/20.
У зазначених постановах Верховним Судом також застосовано висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.09.2019 у справі № 750/7865/18, однак такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду щодо правовідносин, які виникли у зв?язку із закінченням виконавчого провадження, тому такі висновки не впливають на висновки у справі, яка розглядається.
Відповідно до частини 1 статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Оскільки апеляційний суд скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції, то постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції.
Керуючись статтями 345 349 352 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 у справі №640/20833/20 скасувати.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
В.М. Кравчук
Т.Г. Стрелець