ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2024 року
м. Київ
справа № 640/22816/19
адміністративне провадження № К/9901/9538/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року (колегія у складі суддів Беспалова О. О., Ключковича В. Ю., Парінова А. Б.)
у справі № 640/22816/19
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання протиправним та скасування рішення.
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернули до суду з позовом до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент благоустрою; відповідач-1), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі-КП «Київблагоустрій»; відповідач-2), у якому просили:
- визнати протиправними дії працівників КП «Київблагоустрій» щодо проведення демонтажу гаражів, розташованих на АДРЕСА_1;
- визнати протиправними та скасувати приписи інспектора КП «Київблагоустрій» від 03.05.2019 №1910712, №1910711, №1910708, №1910707 та доручення від 30.05.2019 за №064-3037 Департаменту міського благоустрою щодо демонтажу гаражів, розташованих на АДРЕСА_1.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами встановлено, що 03.05.2019 інспектором КП "Київблагоустрій" складено приписи, якими встановлено порушення власниками тимчасових споруд пункту 13.3.1 Правил благоустрою міста Києва за адресою: АДРЕСА_1, запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди, в разі відсутності документації - демонтувати тимчасову споруду (павільйон) власними силами та відновити благоустрій.
3. У приписі міститься застереження, що у разі його невиконання будуть вжиті заходи згідно з чинним законодавством.
4. Вказаний припис наклеєно на фронтальній частині гаража представником Комунального підприємства «Київблагоустрій» та надано суду фотороздруківку.
5. 30.05.2019 за дорученням Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) прийнято рішення №064-3037 про вжиття заходів з демонтажу тимчасових споруд самовільно встановлених елементів благоустрою, зокрема, гаражів по АДРЕСА_1.
6. На виконання рішення №064-3037 працівниками КП "Київблагоустрій" 31.05.2019 та 04.06.2019 здійснено частковий демонтаж тимчасових споруд, що підтверджується складеними актами.
7. Вважаючи такі дії відповідачів протиправними позивачі звернулись до суду.
ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
8. В обґрунтування позовних вимог позивачі покликалися на те, що об`єкти нерухомого майна - гаражі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, не можуть бути віднесені до тимчасових споруд. Згідно з технічними паспортами на гаражі, експертами проведено технічне обстеження будівельних конструкцій зазначених гаражів і встановлено, що вони мають бетонні фундаменти, цегельні стіни, бетонну підлогу та дерев`яно-металеве покриття, а тому законних підстав для їх демонтажу у відповідача не було. Знесення об`єктів нерухомого майна - гаражів, у разі їх самочинного будівництва, повинно відбуватися на підставі ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст.376 ЦК України виключно на підставі рішення суду.
9. Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Покликається на те, що оскаржуване доручення було прийнято за фактом відсутності проектно-дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1.
10. Відповідач-2 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Покликається на те, що права позивачів порушено не було, оскільки відсутні докази права власності на зазначене нерухоме майно. Крім того, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та КП "Київблагоустрій" наділені повноваженнями виносити припис та доручення, вживати заходи щодо демонтажу, приймати відповідні рішення про демонтаж та здійснювати демонтаж щодо об`єктів, які належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою. За відсутності дозвільної документації й були прийняті спірні рішення щодо об`єктів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2020 у задоволенні позову відмовлено.
12. Суд першої інстанції виходив з того, що гаражі позивачів, не є тимчасовою спорудою, однак підтвердження права власності на вказані об`єкти нерухомості матеріали справи не містять. Відтак демонтаж вказаного гаражу має відбуватися в порядку, передбаченому для демонтажу тимчасових споруд.
13. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2021 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2020 скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог.
14. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що гаражі споруджено в 1978 році, мають бетонний фундамент, погріб та оглядові ями. Стіни споруджено з цегли та бетону, отже гараж є капітальною спорудою, а не тимчасовою, що підтверджується копіями технічних паспортів від 27.09.2019 № 2, № 1, №3, №5, копіями висновків експертних досліджень, а також фотороздруківками.
При цьому, доводи суду першої інстанції, що технічні паспорти на зазначені гаражі виготовлено після складання спірних приписів є безпідставними, оскільки, як вбачається із наданих доказів, гаражі збудовано ще у 1978 році та є капітальними спорудами.
Визначальним є саме факт віднесення таких гаражів до тимчасових або капітальних споруд на момент складання спірних приписів та рішення щодо надання доручення про демонтаж, а не дата складання технічного паспорту.
Крім того, спірні приписи позивачам вручено не було та, відповідно, такі всупереч нормам положення не містять підписів позивачів, також відсутні докази направлення за адресою позивачів вказаних приписів.
Також у приписах від 03.05.2019 №№1910712, 1910711, 1910708, 1910707, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення про демонтаж належних позивачам будівель, не міститься конкретизації порушення, допущеного позивачами.
15. КП «Київблагоустрій» подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
16. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що:
(а) суд апеляційної інстанції при вирішенні спору не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 25.01.2019 у справі № 826/382/18, від 23.09.2020 у справі № 826/17075/16, від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18;
(б) позовна вимога про скасування приписів заявлена після спливу 6-тимісячного строку звернення до суду;
(в) позивачі не надали докази належності їм спірних об`єктів нерухомості та наявності права власності чи користування земельними ділянками. У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують наявність дозволу місцевої влади та будівництво позивачами капітальних гаражів та присвоєння цим об`єктам нерухомості поштової адреси;
(г) технічні паспорти є недопустимими та недостовірними доказами, оскільки складені після винесення приписів, прийняття рішення про демонтаж та проведення часткового демонтажу споруд;
(ґ) суд апеляційної інстанції не дослідив засвідчені фотокопії наклеювання приписів на фронтальні частини гаражів. Представник позивачів визнав факт отримання ними оскаржуваних приписів.
17. Представник позивачів подав відзив у якому просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
19. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, заходи створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначено Законом України «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон №2807-IV).
21. Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2807-IV благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
22. Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень (стаття 5 Закону № 2807-IV).
23. Згідно зі статтею 34 Закону №2807-IV правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
24. Правила включають, зокрема, порядок розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності; порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів (пункти 1, 7, 8 частини другої статті 34 Закону №2807-IV).
25. Рішенням Київської міської ради ІІ сесії VI скликання від 25.12.2008 №1051/1051 затверджені Правила благоустрою міста Києва (далі - Правила благоустрою м. Києва), які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
26. Згідно з положеннями розділу І Правил благоустрою м. Києва, тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.
27. Підпунктом 13.3.1 п. 13.3 розділу ХІІІ Правил благоустрою м. Києва передбачено, що у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.
28. Отже, Департамент міського благоустрою КМР має право виносити припис власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) тимчасової споруди.
29. Порядок складання припису передбачено пп. 20.2.1 п. 20.2 Правил благоустрою міста Києва. Якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.
У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.
Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.
У разі відмови особи отримати припис в графі "Припис одержав" робиться про це запис.
30. У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності).
31. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для видачі Доручення від 30.05.2019 за № 064-3037 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою були приписи від 03.05.2019 №1910712, №1910711, №1910708, №1910707, якими було запропоновано надати відповідні документи або у разі їх відсутності демонтувати спірний об`єкт та відновити благоустрій. Також на підставі Правил благоустрою міста Києва позивачів було зобов`язано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди «гараж».
32. Згідно з пп. 13.3.2 п. 13.3 розділу XIII Правил благоустрою м. Києва, у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди … не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), … вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди … на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил ….
33. Підпунктом 13.3.3 п. 13.3 розділу ХІІІ Правил благоустрою м. Києва рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).
34. Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).
35. Наведене свідчить, що винесення припису є результатом перевірки, у якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.
36. Разом із цим, як зазначено вище, демонтаж можливий щодо об`єктів, які належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою.
37. Частина 3 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".
38. За визначенням частини другої статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
39. Натомість, нерухоме майно - це земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення. (Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").
40. Також відповідно до приписів статті 181 Цивільного кодексу України, статті 1 Закону України «Про іпотеку» та статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлюється комплекс кваліфікуючих ознак для нерухомого майна, основним критерієм якого виступає земельна ділянка, на якій такі об`єкти розташовані, а відтак визначення місцезнаходження такої земельної ділянки та встановлення адреси об`єкту, що інакше унеможливлює ідентифікацію такого об`єкта.
41. Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
42. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, за дорученням Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було прийнято рішення №064-3037 про вжиття заходів з демонтажу тимчасових споруд самовільно встановлених елементів благоустрою, зокрема, гаражів по АДРЕСА_1.
43. Проте, копії технічних паспортів, контрі виготовлені в матеріалах справи, виготовлені щодо гаражів за адресою: АДРЕСА_2.
44. Суд апеляційної інстанції вирішуючи спір у цій справі не дослідив питання щодо того чи є об`єкти за адресою: АДРЕСА_2 , стосовно яких було вжито заходи із демонтажу, одними і тими же спорудами.
45. Крім того, задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам відповідача - 2 щодо не присвоєння поштової адреси об`єктам та відсутності у позивачів права власності та/або користування земельними ділянками, на яких були розташовані демонтовані об`єкти.
46. Вказані обставини мають вирішальне значення для ідентифікації на місцевості місцезнаходження гаражів позивачів та встановлення, що доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради від 30.05.2019 стосувалося саме спірних об`єктів.
47.Без дослідження і з`ясування наведених вище обставин оскаржуване рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.
48. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
49. Між тим суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві встановлення обставин і додаткової перевірки зібраних у справі доказів.
50. За правилами пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
51. Відповідно до пункту 1 частини другої, частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
52. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
53. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанцій були допущені порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим та на підставі частини другої статті 353 цього Кодексу, оскаржуване судове рішення належить скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 340 341 345 349 353 355 356 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року у справі №640/22816/19 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб