ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 640/24097/21
адміністративне провадження № К/990/14176/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) «Захистбуд» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2022 (головуючий суддя: Грибан І.О., судді: Беспалов О.О., Ключкович В.Ю.) за позовом ТОВ «Захистбуд» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
У серпні 2021 року ТОВ «Захистбуд» (далі- позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (далі- відповідач, Держгеонадра України), в якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 21.02.2014 № 49 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 03.02.2010 № 5137, виданого ТОВ «Захистбуд» на видобування піску;
- зобов`язати Держгеонадра вчинити дії щодо продовження строку дії вказаного дозволу на строк його анулювання;
- зобов`язати Держгеонадра внести відповідні відомості до електронного реєстру дозволів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про анулювання дозволу на користування надрами, у даному випадку, могло бути прийняте виключно у судовому порядку, оскільки позивачем не надавалось згоди на припинення відповідного права користування.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2021 позов ТОВ «Захистбуд» задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 21.02.2014 № 49 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 04.02.2010 (переоформлення) № 5137, виданого ТОВ «Захистбуд». У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду доказів повідомлення позивача про прийняті рішення, які передували анулюванню спеціального дозволу на користування надрами, зокрема: не підтверджено обізнаність ТОВ «Захистбуд» про здійснення процедури перевірки дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин, результати якої зафіксовані актом від 05.04.2012 №57; прийняття наказу від 11.06.2012 №260 та наказу від 21.02.2014 №49, - а судом встановлено, що позивач дізнався про порушення своїх прав з відповіді на адвокатський запит від 13.08.2021.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 28.04.2022 скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2021, позов ТОВ «Захистбуд» до Держгеонадр України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, зобов`язання вчинити певні дії - залишив без розгляду.
Залишаючи позов ТОВ «Захистбуд» без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив із того, що повідомлення про прийняття наказу від 21.02.2014 №49 про анулювання спеціального дозволу направлено на адресу господарюючого суб`єкта листом від 12.03.14 №3515/01/14-14, яке згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вручено довіреній особі позивача 15.03.2014. Крім того, Державною службою геології та надр України всі накази, відповідно до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами від 30.05.2011 року №615, розміщено на сайті. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що позивач про порушене право мав дізнатися, принаймні, ще у березні 2014 року та мав достатньо часу на звернення до суду із даним позовом у випадку не погодження із актом індивідуальної дії Державної служби геології та надр України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із зазначеною постановою апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2022, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
В касаційній скарзі заявник покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та недотримання норм процесуального права. Вказує, що Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв неналежні докази, подані відповідачем без дотримання положень частини 3 статті 79 та частини 4 статті 296 КАС України
Провадження в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 23.06.2022 відкрив касаційне провадження за скаргою ТОВ «Захистбуд».
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Касаційне провадження у справі відкрито за касаційною скаргою ТОВ «Захистбуд», яка подана на судове рішення, право на касаційне оскарження якого передбачено частиною 2 статті 328 КАС України.
Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеного у частині 3 статті 328 КАС України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац 2 пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими з огляду на наступне.
Судами встановлено, що 04.02.2010 ТОВ «Захистбуд» було переоформлено спеціальний дозвіл на користування надрами № 5137, а саме на видобування супіску, глини мергельної І, ІІ горизонтів, піску Яблунівського родовища, розташованого на південно-східній околиці с. Яблунівка Макарівського району Київської області.
Згідно акту проведеної відповідачем перевірки дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) від 05.04.2012 № 57, встановлено наступні порушені у сфері надрокористування, допущені позивачем:
- надрокористувач не приступив до розробки родовища протягом двох років з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами від 04.02.2010 № 5137;
- не виконується мета спеціального дозволу на користування надрами від 04.02.2010 № 5137;
-не виконується п.п. 2, 3, 4, 5 Програми робіт;
-не виконуються умови статей 3, 4, 10 Угоди про умови користування надрами з метою видобування від 13.01.2011 № 5137.
У зв`язку з наведеним, наказом Держгеонадр від 11.06.2012 № 260 «Про анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів на усунення порушень» ТОВ «Захистбуд» зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами та надано 21 календарний день на усунення виявлених порушень.
У зв`язку з неусуненням ТОВ «Захистбуд» зазначених в акті перевірки недоліків протягом визначеного в наказі №260 від 11.06.2012 терміну, Держгеонадра розглядалося питання стосовно анулювання спеціального дозволу на користування надрами.
Наказом від 21.02.2014 № 49 «Про анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів на усунення порушень» - анульовано дію спеціального дозволу на користування надрами, наданого ТОВ «Захистбуд» від 04.02.2010 за № 5137.
Вважаючи вказаний наказ в частині анулювання спеціального дозволу протиправним, позивач 26.08.2021 звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи питання щодо застосування до спірних правовідносин строку звернення до суду, Верховний Суд звертає увагу на те, що застосування строку звернення до адміністративного суду передує вирішенню спору по суті.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з частиною 3 якої встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При цьому, під поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
В обґрунтування причин пропуску строку звернення із цим позовом до суду позивач посилається на те, що про обставини прийняття оскаржуваного наказу позивач дізнався у відповідь на адвокатський запит від 13.08.2021. Зазначив, що жодних документів від Держгеонадр на його адресу не надходило. Відтак вважає, що строк звернення до суду має обчислюватися із дня коли позивач фактично дізнався про оскаржуваний наказ, тобто з серпня 2021 року.
З матеріалів справи слідує, що суд першої інстанції при відкритті провадження у справі визначив, що питання дотримання строку звернення до суду буде вирішено під час розгляду справи по суті.
Крім того, суд першої інстанції розглянув спір по суті заявлених позовних вимог. Покликаючись на положення частини 2 статті 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд першої інстанції встановив, що відповідачем на підтвердження своєї позиції не було надано доказів повідомлення позивача про прийняті рішення, які передували анулюванню його дозволу на користування надрами, та оскаржуваного у цій справі наказу від 21.02.2014 № 49, яким анульовано дію спеціального дозволу на користування надрами (про обставини прийняття такого наказу, як встановлено судом, позивач дізнався у відповідь на адвокатський запит, датований 13.08.2021).
Суд апеляційної інстанції, встановив, що відповідач листом від 12.03.14 №3515/01/14-14 направив на адресу ТОВ «Захистбуд» повідомлення про прийняття Наказу № 49. Цей лист згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вручений довіреній особі позивача 15.03.2014. Крім того, Державною службою геології та надр України всі накази, відповідно до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами від 30.05.2011 року №615, розміщено на сайті.
Оцінивши ці докази, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що позивач про порушене право мав дізнатися, принаймні, ще в березні 2014 року.
Водночас, з матеріалів справи слідує, що у відзиві на позов, Держгеонадра не наводили мотиви щодо пропуску строку звернення до суду та до суду першої інстанції не були надані докази вручення копії оскаржуваного рішення позивачу.
Крім того, Верховний Суд зазначає, що апеляційний суд прийняв нові докази (повідомлення про вручення поштового відправлення) без належного клопотання про їх приєднання зі сторони відповідача.
Згідно з частиною четвертою статті 296 КАС України, якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.
Відповідно до частини четвертої статті 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести заявник).
Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач до апеляційної скарги додав докази, які не були подані до суду першої інстанції. В тексті апеляційної скарги відповідач не навів пояснення щодо неможливості подання цих доказів у суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції прийняв нові докази, однак без дослідження обставин неможливості подання до суду першої інстанції цих доказів з причин, що об`єктивно не залежали від нього, у зв`язку з чим допустив порушення норм процесуального права.
Отже, Верховний Суд вважає слушними аргументи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо прийняття нових доказів без з`ясування поважності причин неподання таких доказів до суду першої інстанції.
Крім того, скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позов ТОВ «Захистбуд», суд апеляційної інстанції врахував, що Державною службою геології та надр України всі накази відповідно до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами від 30.05.2011 №615, розміщено на сайті.
З цього приводу колегія суддів зазначає таке.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком №615.
Згідно із пунктом 23 Порядку №615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Приписами пункту 24 цього Порядку визначено, що про надання, продовження строку дії, зупинення дії, поновлення дії, переоформлення, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.
Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про надання, переоформлення, продовження строку дії, внесення змін до дозволу, зупинення дії, поновлення дії, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу розміщуються протягом п`яти робочих днів на офіційному веб-сайті відповідного органу.
Наказ органу з питань надання дозволу та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання дозволу, рішення про відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
Облік наданих дозволів ведеться державним науково-виробничим підприємством «Геоінформ України» в установленому Держгеонадрами порядку (пункт 26 Порядку №615).
Відповідно до Указу Президента України від 31.07.2000 № 928/2000д «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні» (далі - Указ Президента України від 31.07.2000 № 928/2000д), був взятий напрямок на розвиток національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет в Україні та на забезпечення широкого доступу громадян до цієї мережі.
Так, однією із головних цілей даного Указу було надання можливості громадянам за допомогою мережі Інтернет отримувати інформацію про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом створення відповідних веб-сайтів.
Статтею 1 Закону України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939-VI) визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації, зокрема, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет (стаття 5 Закону №2939-VI).
Отже, в розумінні зазначених норм права, інформація розміщена на веб-сайтах органів влади є офіційним джерелом інформації.
Проте, суд апеляційної інстанції, констатувавши факт опублікування наказів відповідача, не дослідив як дату публікації, так і наявність такої інформації на офіційному веб-сайті Держгеонадр із посиланням на адресу публікації.
Дані обставини не були перевірені судом апеляційної інстанції та їм не надана оцінка при прийнятті оскаржуваної постанови.
Таким чином, висновок суду про те, що позивач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду - є необгрунтованим та передчасними.
Вказані порушення в сукупності вплинули на правильність висновків суду апеляційної інстанції під час вирішення спору у цій справі щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду, оскільки ключові обставини, які стосуються строку звернення до суду, встановлені судом апеляційної інстанції без дотримання норм процесуального права.
Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2022- скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захистбуд» - задовольнити.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2022 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя- доповідач: Л.В. Тацій
Судді: С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець