ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 640/25017/19

адміністративне провадження № К/9901/21844/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року (головуючий суддя - Бєлова Л.В., судді: Аліменко В.О., Безименна Н.В.)

у справі №640/25017/19

за позовом ОСОБА_1

до Офісу Генерального прокурора

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

I. ПРОЦЕДУРА

1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії № 1 від 29 жовтня 2016 року №26 про неуспішне проходження прокурором відділу з координації розслідування злочинів у сфері легалізації (відмивання) коштів та фінансування тероризму управління нагляду за додержанням законів органами Держаної фіскальної служби України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора №1476ц від 14 листопада 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу з координації розслідування злочинів у сфері легалізації (відмивання) коштів та фінансування тероризму управління нагляду за додержанням законів органами Держаної фіскальної служби України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України з 18 листопада 2019 року;

- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури з 19 листопада 2019 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу з координації розслідування злочинів у сфері легалізації (відмивання) коштів та фінансування тероризму управління нагляду за додержанням законів органами Держаної фіскальної служби України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України або на посаді, що є рівнозначною посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України з 19 листопада 2019 року;

- стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 19 листопада 2019 року і до моменту фактичного поновлення на роботі;

- стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди спричиненої незаконним звільненням у розмірі 100 000, 00 грн.

2. Під час розгляду адміністративної справи відбулась зміна найменування відповідача з «Генеральної прокуратури України» на «Офіс Генерального прокурора» у зв`язку з перейменуванням юридичної особи, оскільки згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фактично мала місце лише зміна назви юридичної особи Генеральної прокуратури України на Офіс Генерального прокурора.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року зупинено провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року у справі №640/25017/19 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 640/24863/19.

6. У поданій касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

7. Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Зупиняючи провадження в справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що цю справу неможливо розглянути до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 640/24863/19, оскільки у зазначеній справі містяться типові спірні правовідносини, які виникли з підстав звільнення позивача на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) відповідно до підпункту 1 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-IX (далі - Закон №113-IX), внаслідок не набрання прохідного балу за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Офіс Генерального прокурора у своїй касаційній скарзі вказує на те, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі повноважень, наданих йому процесуальним законодавством, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2020 року у справі №640/24863/19 переглядається в касаційному порядку колегією у складі трьох суддів, а не палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, а тому підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

10. При цьому посилається на аналогічну правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 3 липня 2020 у справі №815/6447/14 та від 5 вересня 2019 року у справі №816/1059/17.

11. Крім того, як наголошує скаржник Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не містить дефініції терміну «подібні правовідносини», проте його тлумачення міститься, зокрема, у ряді постанов Верховного Суду (від 13 лютого 2019 року у справі №802/3999/15-а, від 3 липня 2019 року у справі №826/27404/15 тощо).

12. За змістом указаних постанов подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

13. Водночас, виходячи з аналізу підстав позову у справі №640/24863/19 та у справі №640/5017/19, співпадає лише дві - звільнення відбулося без настання події, якою пов`язано застосування пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», а також порушення норм Кодексу законів про працю. Наведене свідчить про те, що правовідносини у зазначених справах не є тотожними або подібними.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

15. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині третій статті 328 КАС України, та посилання відповідача на порушення судом апеляційної норм процесуального права.

16. Згідно із частиною 1 статті 293 КАС України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

17. Відповідно до положення частини 1 статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції.

18. За правилом пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

19. Як наслідок можна виснувати про те, що у положенні цієї норми чітко виокремлений суб`єктний склад, зокрема, підставою для зупинення судом провадження у справі може бути перегляд в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) саме палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

20. Порядок передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду регламентується положенням статті 347 КАС України.

21. Так, відповідно до частин першої та другої цієї статті, питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом (більшістю від складу суду, що розглядає справу) за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

22. Частиною четвертою статті 347 КАС України встановлено, що про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.

23. Як випливає із матеріалів справи, зупиняючи провадження у цій справі, Шостий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2020 року у справі №640/24863/19 за позовом ОСОБА_2 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування наказу та рішення, зобов`язання вчинити дії.

24. Разом з тим, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, а також комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», справа №640/24863/19 перебуває на розгляді колегії саме у складі трьох суддів Верховного Суду (суддя-доповідач Загороднюк А.Г., судді: Єресько Л.О., Соколов В.М.), й при цьому відсутні відомості (зокрема, ухвали, постановленої відповідно до частини четвертої статті 347 КАС України) про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду.

25. Як наслідок, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №640/24863/19.

26. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі №640/25663/19.

27. Верховний Суд також вважає обґрунтованими доводи скаржника про те, що оскаржувана ухвала не містить обґрунтування типовості правовідносин цієї справи та справи №640/24863/19.

28. Отже, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

29. Відповідно до частин першої та четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

30. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

31. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341 353 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року скасувати, а справу №640/25017/19 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді М.В. Білак

О.А. Губська

О.В. Калашнікова