ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2022 року

м. Київ

справа №640/26112/19

адміністративне провадження № К/9901/38733/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №640/26112/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІУС" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 (головуючий суддя Ганечко О.М., судді: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛІУС" звернулось в суд з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2021 позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2021 у справі №640/26112/19 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу у справі №640/26112/19.

Ухвалою суду від 22.09.2022 розгляд справи у порядку письмового провадження призначено на 23.09.2022.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

У справі, що розглядається, рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 09.04.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІУС" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на положення частини другої статті 295 КАС України, де встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, - просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження. Податковий орган вказав, що повний текст оскаржуваного рішення від 09.04.2021 отримано відповідачем 27.05.2021.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.07.2021 апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення копії даної ухвали. З ухвали слідує, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 24.06.2021, тобто з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 09.04.2021, апелянтом не надано жодних доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку подання апеляційної скарги. Крім того, до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, податковий орган направив до суду заяву про продовження строків на усунення недоліків, з тексту якої вбачається, що станом на дату написання заяви на цільових рахунках контролюючого органу недостатньо коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі. У зв`язку зі складністю виконання сплати судового збору в строки, відповідач просив продовжити такий строк на усунення недоліків.

Оскаржуваною ухвалою у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2021 відмовлено. Судове рішення мотивовано тим, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення, апелянтом так і не було надано доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги та вказували на об`єктивні причини неможливості звернутись з апеляційною скаргою вчасно. Крім того, у заяві про продовження строків на усунення недоліків, апелянт не надав суду жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги з наданням відповідних підтверджень.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що апеляційний суд неправомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження, не надавши оцінку тому, що копію рішення суду першої інстанції від 24.06.2021 відповідач отримав 27.05.2021, про що свідчить розписка, яка наявна в матеріалах справи. Податковим органом в межах 30 днів з моменту отримання копії оскаржуваного рішення 24.06.2021 засобами поштового зв`язку направлено апеляційну скаргу, та відповідно до положень частини другої статті 295 КАС України відповідач просив суд поновити пропущений строк на апеляційне провадження. На виконання вимог ухвали суду в частині сплати судового збору, відповідач подав до суду заяву про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Виходячи з викладеного, відповідачем вчасно вчинялись всі процесуальні дії під час оскарження рішення суду першої інстанції.

Товариство скористалось правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує, що касаційна скарга податкового органу є безпідставною. Як вважає позивач, подання касаційної скарги у цій справі свідчить про процесуальне зловживання відповідачем своїх прав. Товариство просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суд про відмову у відкритті апеляційного провадження - без змін.

Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

При цьому, за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).

На підставі матеріалів справи з`ясовано, що суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу податкового органу без руху та встановив заявнику строк на усунення недоліків, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про сплату судового збору.

Разом з тим, обґрунтованої заяви із зазначенням підстав та поданням належних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом, суду не надано. Заявивши в апеляційній скарзі, що повний текст оскаржуваного рішення від 09.04.2021 отримано відповідачем 27.05.2021, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою з пропуском строку на оскарження рішення, податковий орган жодним чином не підтвердив вказане, не надав доказів, які підтверджують поважність причин пропуску строку на подання апеляційної скарги з наданням відповідних підтверджень.

Поряд з цим, розглянувши доводи касаційної скарги, що апеляційний суд неправомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження, не надавши оцінку тому, що копію рішення суду першої інстанції від 24.06.2021 відповідач отримав 27.05.2021, про що свідчить розписка, яка наявна в матеріалах справи, Верховний Суд констатує, що вказане не знайшло свого підтвердження, зокрема, матеріали справи не містять розписки про отримання податковим органом рішення суду першої інстанції 27.05.2021. Апеляційна скарга податкового органу не містить згадування про розписку, доказів про отримання відповідачем рішення суду 27.05.2021 відповідач не надав, як і не виконав жодним чином вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху. Відтак, у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для застосування частини другої статті 295 КАС України.

За наведених обставин, з урахуванням норм права, що підлягають застосуванню, суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, є вичерпними та відповідають дійсності. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, _ судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, постановлено обґрунтоване рішення, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 345 349 350 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 у справі №640/26112/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду