ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 640/26359/21
адміністративне провадження № К/990/23361/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2022 року (головуючий суддя - Федорчук А.Б.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2022 року (головуючий суддя - Кобаль М.І., судді: Костюк Л.О., Степанюк А.Г.)
у справі №640/26359/21
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
до Антимонопольного комітету України
про визнання протиправним та скасування розпорядження.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У вересні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Антимонопольного комітету України від 17 червня 2021 року № 13-рп «Про виправлення описки».
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2022 року, клопотання представника Антимонопольного комітету України задоволено. Закрито провадження у справі. Роз`яснено учасникам судового розгляду, що даний спір повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.
3. У поданій касаційній скарзі позивач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
4. Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
5. Зазначав, що в контексті статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція Окружного адміністративного суду міста Києва поширюється не на всі публічно-правові спори, де відповідачем є Антимонопольний комітет України, а лише на спори у яких оскаржуються виключно його рішення з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання.
6. Розгляд справи № 143-26.13/153-16 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції стосувався реалізації світлих нафтопродуктів. Після виявлення описки в пункті 211 рішення, комітетом 17 червня 2021 року прийнято розпорядження № 13-рп про її виправлення та замість «обсягу реалізації світлих нафтопродуктів і газу в Україні» зазначено слова «обсягу реалізації світлих нафтопродуктів в Україні».
7. Оскільки оскаржувані дії не стосуються рішення Антимонопольного комітету України з розгляду скарги про порушення законодавства у сфері публічних закупівель або державної допомоги суб`єктам господарювання, тому дана справа не відноситься до юрисдикції окружного адміністративного суду.
8. Натомість позивачем фактично оскаржуються дії Антимонопольного комітету України що виникають з відносин, пов`язаних з захистом економічної конкуренції, що відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України віднесено до компетенції господарських судів.
9. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що під виглядом виправлення описки члени комітету фактично вчинили дії, направлені на внесення докорінних змін до рішення Антимонопольного комітету України № 178-р, які вплинули на збільшення розміру частки учасників паливного проекту «Авіас» на ринку пального України та призвели до порушення конкурентного законодавства. Такі зміни до рішення №178-р могли бути внесені тільки за результатами перегляду комітетом свого рішення, а не шляхом виправлення описки.
10. Спір у цій справі виник у зв`язку із неналежним виконанням комітетом своїх публічно-владних управлінських функцій (всупереч вимогам закону) при розгляді справи, яка перебуває у його провадженні, шляхом прийняття його членами (посадовими особами) незаконного рішення, що призвело до порушень прав позивача. Тому позов у цій справі було подано з метою вирішення саме публічно-правового спору.
11. Натомість суди попередніх інстанцій знівелювали приписами статей 2 4 19 КАС України та посилаючись на норми пункту 7 частини першої статті 20 ГПК України і статтю 27 КАС України, надали їм хибного тлумачення, та ще й не врахували настанови та практику Європейського суду з прав людини.
12. Звернення із позовною заявою у цій справі не стосувалося спору між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» та іншими суб`єктами господарювання (наприклад відповідачами у справі № 143-26.13/153-16) щодо наявності чи відсутності переваги одного над іншим у певній сфері господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб споживачів (фізичних та юридичних осіб).
13. За своєю правовою природою розпорядження є відмінним від рішення актом комітету, і ні норми ГПК України, ні норми КАС України не встановлюють особливості його оскарження. Тому, беручи до уваги, що оскаржуване розпорядження № 13-рп підпадає під загальні критерії статей 2 19 КАС України, то існують всі процесуальні підстави для розгляду такого спору у порядку адміністративного судочинства.
14. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив відмовити у її задоволенні, посилаючись на законність та обґрунтованість висновку судів про те, що спір не належить до адміністративної юрисдикції.
15. Звертав увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду щодо визначення юрисдикції у спорах, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, відповідно до яких всі справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, підлягають розгляду в порядку господарського судочинства і не можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Такі справи включають не лише спори, безпосередньо пов`язані з оскарженням рішень Комітету, та справи за заявами органів комітету з питань, віднесених законом до їх компетенції, але також і інші спори, у тому числі пов`язані з оскарженням інших дій або бездіяльності органів комітету.
16. Звертає увагу на те, що оскаржуване розпорядження про виправлення описки є невід`ємною складовою рішення органу комітету. Доводи позивача є безпідставними, оскільки спонукають суди різних юрисдикцій розглядати фактично одну категорію спорів, коли рішення про визнання вчинення порушення оскаржується до господарського суду, а дії комісії під час проведення розслідування, які передують прийняттю рішення або розпорядження про виправлення описок у такому рішенні, в адміністративному суді, що неминуче викликає юрисдикційний конфлікт судової практики адміністративного та господарського судів.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
18. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині другій статті 328 КАС України, та посилання позивача на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
19. Спірні правовідносини виникли у зв`язку з оскарженням розпорядження Антимонопольного комітету України від 17 червня 2021 року № 13-рп, яким було виправлено описку у пункті 211 рішення Антимонопольного комітету України від 30 березня 2021 року № 178-р за результатами розгляду справи № 143-26.13/153-16 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
20. Відповідно до частини першої статті 27 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб`єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
21. Пунктом 7 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
22. Таким чином, положеннями ГПК України віднесено розгляд категорії справ у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, до господарського судочинства.
23. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано посилався на практику Великої Палати Верховного Суду, висловлену у справах № 820/2953/18, № 910/23000/17, № 922/3506/18, № 640/2475/19, відповідно до якої всі справи у спорах, що виникли з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, підлягають розгляду в порядку господарського судочинства і не можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Такі справи включають не лише спори, безпосередньо пов`язані з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, та справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, але і інші спори, у тому числі, пов`язані з оскарженням інших дій або бездіяльності органів Антимонопольного комітету України. З огляду на зазначене, до юрисдикції господарських судів віднесено не тільки справи, предметом яких є оскарження рішень Антимонопольного комітету України, а також інші справи, які виникають з правовідносин, які врегульовано законодавством про захист економічної конкуренції.
24. Оскільки спір спрямований на захист прав у сфері господарських правовідносин, а не публічно-правових відносин, це виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства.
25. Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5 затверджено Тимчасові правила розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, положення яких передбачають виправлення допущеної в рішенні описки та були чинними на час винесення оскаржуваного розпорядження.
26. Так, відповідно до пункту 34 цих Правил органи Комітету, які прийняли рішення, не мають права його скасувати або змінити. Вони вправі виправити допущені в рішенні описки чи явні арифметичні помилки, роз`яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту, а також прийняти додаткове рішення, якщо з якогось питання, що досліджувалося під час розгляду справи, не прийнято рішення.
Про виправлення допущеної в рішенні описки чи явної арифметичної помилки, роз`яснення рішення приймається розпорядження, яке протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилається особам, які брали участь у справі.
27. Ці Правила визначають окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції органами Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України "Про захист економічної конкуренції", Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та встановлюють порядок перевірки та перегляду рішень органів Комітету в цих справах і діють до прийняття відповідних актів законодавства.
28. Відповідно до частини третьої статті 42 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» органи Антимонопольного комітету України, які прийняли рішення, не мають права його скасувати або змінити, крім випадків, передбачених статтею 58 цього Закону. Вони можуть виправити допущені в рішенні описки чи явні арифметичні помилки, роз`яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту, а також прийняти додаткове рішення, якщо з якогось питання, що досліджувалося під час розгляду справи, не прийнято рішення.
29. Рішення Антимонопольного комітету України, в якому було виправлено описку шляхом прийняття оскаржуваного розпорядження, стосувалося порушення законодавства про захист економічної конкуренції у сфері реалізації світлих нафтопродуктів та накладення штрафу.
30. Оскільки розпорядження Антимонопольного комітету України про виправлення описки у рішенні є невід`ємною частиною рішення у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, тому, відповідно, не може бути оскаржено у іншому судовому порядку аніж саме рішення Антимонопольного комітету України.
31. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
32. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (частина перша статті 239 КАС України).
33. У зв`язку з заявленим представником відповідача клопотанням провадження у справі №640/26359/21 було закрито та роз`яснено учасникам судового розгляду, що даний спір повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.
34. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про закриття провадження у справі.
35. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
36. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345 350 356 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2022 року у справі №640/26359/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду