ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 640/27619/21
адміністративне провадження № К/990/34610/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Департаменту з питань державно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2022 року (суддя Шейко Т.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року (колегія у складі суддів Горяйнова А.М., Файдюка В.В., Шелест С.Б.)
у справі № 640/27619/21
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У вересні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду із позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент ДАБК; відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту ДАБК щодо невжиття передбачених Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, заходів по проведенню позапланової перевірки об`єкта будівництва, а саме: будівельних робіт у нежитловому приміщенні АДРЕСА_1;
- зобов`язати Департамент ДАБК провести відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011№ 553, позапланову перевірку об`єкта будівництва, а саме: будівельних робіт у нежитловому приміщенні АДРЕСА_1.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.05.2021 мешканці будинку АДРЕСА_1 , у тому числі ОСОБА_1 , через Адвокатське об`єднання «Анво Груп» звернулися зі скаргою до Департаменту ДАБК щодо порушення містобудівного законодавства в цьому будинку в приміщенні № 405.
У скарзі зазначено, що вранці 27.05.2021 на 5 поверсі будинку невідомі особи розпочали руйнування несучої стіни ліфтової шахти шляхом прорізання отвору в бетонній шахті ліфта. Пошкоджена стіна секції № 2 будинку є суміжною з секцією № 4, яка перебуває в управлінні ПрАТ «КПШБ-2», проте ПрАТ «КПШБ-2» не надало інформації щодо будівельних робіт. Незважаючи на виклик поліції, наступного дня, 28.05.2021, невідомі особи продовжили протиправні дії та припинили їх лише після примусового вимкнення світла ЖЕКом. Скаржники просили невідкладно вжити заходів щодо припинення будівельних робіт.
3. Департамент ДАБК листом від 04.06.2021 № 073-4794 повідомив АО «Анво Груп» про те, що на виконання п. 71 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю утворено комісію щодо розгляду отриманих звернень у сфері містобудівної діяльності при Департаменті, і що розгляд звернення від 28.05.2021 (вих. № 4-Ч13) відбудеться 09.06.2021 за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А. каб. 221.
4. Листом від 03.06.2021 № 073-4727 адвоката Жадобіна В.І. повідомлено про те, що Департамент ДАБК не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують готовність до експлуатації об`єкта будівництва (приміщення № 405) за адресою: АДРЕСА_1.
5. У листі Департаменту містобудування та архітектури від 04.06.2021 № 055-13437 зазначено, що згідно з електронною базою даних Департаменту, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта реконструкції приміщення № 405 у будинку АДРЕСА_1 не надавалися.
6. Наказом Департаменту ДАБК від 14.06.2021 № 698 «Про проведення позапланової перевірки» доручено Управлінню контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва провести позапланову перевірку ОСОБА_2 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1, нежитлове приміщення № 405 та місця загального користування.
7. Листом від 16.07.2021 № 073-6211 Департамент ДАБК у відповідь на адвокатський запит адвоката В. Старика, повідомив, що під час виїзду у червні 2021 року на місце посадової особи Департаменту з метою проведення перевірки, доступ до об`єкта будівництва був обмежений, уповноважених осіб не було, що унеможливило проведення перевірки, оскільки державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва відповідно до п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
8. Крім того, Департамент ДАБК за наслідками звернення ОСОБА_3 прийняв наказ від 16.09.2021 № 1050 «Про проведення перевірки», яким доручив Управлінню контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва провести позапланову перевірку ОСОБА_2 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1, нежитлове приміщення № 405.
9. Листом Департаменту ДАБК від 17.09.2021 № 073-В191 ОСОБА_2, власника приміщення № 405, зобов`язано прибути до Департаменту 28.09.2021 та надати низку документів, перелік яких наведений у цьому листі.
10. Власник приміщення не з`явився. Подальших дій щодо перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1, нежитлове приміщення № 405 та місця загального користування Департаменту ДАБК не вчиняв.
11. Вважаючи, що Департамент ДАБК не вжив дієвих заходів за наслідками розгляду звернень на захист інтересів жителів будинку по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач всупереч закону не провів перевірку та не вжив заходів реагування на самоправні будівельні роботи.
13. Відповідач заперечував проти позову. Працівники Департаменту двічі виїжджали на об`єкт будівництва та здійснювали фотофіксацію, однак доступ до об`єкта був відсутній, власника не було, що унеможливлює проведення перевірки відповідно до вимог п. 9 Порядку № 553, оскільки державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється виключно у присутності суб`єктів містобудування або їх представників. Звернення ОСОБА_1 до суду відповідач вважає передчасним, оскільки останній не скористався своїм правом відповідно до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022, позов задоволено.
15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що органу державного архітектурно-будівельного контролю надано широкий спектр повноважень щодо реагування на порушення містобудівного законодавства. Відповідач, обізнаний щодо особи власника приміщення № 405 у будинку АДРЕСА_1 , обмежився лише винесенням наказів про проведення позапланової перевірки та виїздом за вказаною адресою.
Утім відсутність власника приміщення під час перевірки, ненадання ним запитуваних документів, неприбуття до органу державного архітектурно-будівельного контролю не є підставою, яка б дозволяла не реагувати належним чином на триваюче порушення будівельних норм і стандартів та порушення прав та інтересів мешканців будинку.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що Департамент ДАБК допустив протиправну бездіяльність, яка виявляється у невжитті заходів з проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва та дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії та застосувати дієві наслідки для припинення порушення містобудівного законодавства.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
16. Департамент ДАБК у касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
17. Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо можливості складання контролюючим органом матеріалів перевірки, визначених ст. 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI), пп. 16, 17, 19 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), за відсутності суб`єкта містобудування та / або його уповноважених осіб.
18. Ухвалою від 23.12.2022 відкрито касаційне провадження з цих підстав.
19. Представник позивача у відзиві просить залишити касаційну скаргу без задоволення. Зазначає про те, що абз. 4 п. 9 Порядку № 553 встановлено, що у випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводилась із залученням представників органів місцевого самоврядування.
Відповідач мав повідомити суб`єкт містобудування про проведення позапланової перевірки, а у разі його відсутності (після його повідомлення) залучити представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції та провести перевірку без присутності суб`єкта містобудування.
Отже, Департамент ДАБК мав змогу провести позапланову перевірку за умови повідомлення суб`єкта містобудування, однак не провів такої перевірки.
Також позивач покликається на висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 02.04.2020 у справі № 809/771/16, від 22.09.2020 у справі № 820/1834/18 та від 13.12.2021 у справі №160/9483/19.
13.03.2023 представник позивача заявив клопотання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) витрат на професійну правничу допомогу.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
21. Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (надалі Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
23. Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (надалі Закон №3038-VI), державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
24. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
25. Відповідно до ч. 3 ст. 41 вказаного Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам норм і правил згідно із законодавством;
6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;
10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;
11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
26. Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт врегульована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок №553).
27. Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
28. За приписами пункту 7 вказаного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки, поміж іншого, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
29. За приписами пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.
У випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.
30. Пунктом 13 Порядку № 553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
31. Суд звертає увагу на важливість забезпечення права суб`єкта містобудування на участь у перевірці. Це, у свою чергу, покладає на орган державного архітектурно-будівельного контролю обов`язок проінформувати суб`єкта містобудування про час та місце перевірки. Законодавством не врегульовано порядку та способу попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про позапланову перевірку як обов`язкової передумови її проведення, однак обираючи конкретний спосіб повідомлення, контролюючий орган повинен враховувати необхідність доведення правомірності своїх дій (у разі їх оспорювання), а отже і необхідність надання доказів повідомлення. Належним може вважатися повідомлення, яке можна довести відповідними доказами, що містять інформацію про адресата, дату направлення повідомлення, дату його отримання або причини не отримання.
32. У постанові від 17.03.2023 у справі № 640/20102/18 за схожих обставин Верховний Суд сформував висновок про те, що відсутність на об`єкті будівництва, який перевіряється, суб`єкта містобудування, що обізнаний про намір проведення такої перевірки, не може бути перешкодою для реалізації контролюючим органом своїх повноважень у сфері державного нагляду (контролю).
33. Підставою для проведення позапланової перевірки слугувало звернення АО «Анво Груп» в інтересах групи громадян, в їх числі і ОСОБА_1 про проведення перевірки ОСОБА_2 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
34. Відповідач видав накази на проведення перевірки, однак перевірку не провів, порушення будівельних норм і правил не зафіксував і не припинив. Виправдовуючи свої дії, відповідач вважає, що не може провести перевірку через відсутність суб`єкта містобудування ОСОБА_2 , який був повідомлений про перевірку простим листом, однак не з`явився і жодних документів не надав.
35. Пункт 9 Порядку № 553 передбачає можливість перевірки із залученням представників органів місцевого самоврядування, якщо суб`єкт містобудування не прибув на об`єкт будівництва для проведення перевірки. Єдиною умовою реалізації такого права є належне повідомлення суб`єкта містобудування про дату і час проведення перевірки.
36. Суд звертає увагу, що твердження скаржника про направлення ОСОБА_2 (суб`єкту містобудування) простих листів про необхідність прибуття до Департаменту ДАБК для розгляду питання щодо законності проведення будівельних робіт не доведені жодними доказами. Тому й не відомо, чи обізнаний ОСОБА_2 про намір проведення перевірки. Отже, Департамент, який відповідає за повідомлення суб`єкта містобудування, повідомив його неналежно і цим виправдовує свою бездіяльність.
37. Суд вважає такі дії протиправними, оскільки вони фактично призводять до самоусунення Департаменту від виконання контрольних повноважень. Замість того, щоб повідомити суб`єкта містобудування про проведення перевірки належно (наприклад, рекомендованим поштовим відправленням), Департамент надсилає прості листи, щодо яких немає і не може бути доказів ні їх направлення, ні вручення, ні змісту. Обираючи такий спосіб повідомлення, Департамент завідомо ставить себе у ситуацію, коли не може розпочати перевірку.
38. У постанові від 31.07.2020 у справі №826/14682/16 Верховний Суд вже звертав увагу на те, що органи виконавчої влади повинні вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб здійснювати свої повноваження на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, мають працювати над досягненням конкретних, вимірюваних цілей, тобто ефективно.
В той же час, встановлені законом повноваження не повинні сприйматися абстрактно, мати суто формальний, декларативний характер, а суб`єкти владних повноважень не можуть відмовлятись від виконання тих чи інших юридично значимих і обов`язкових до виконання дій лише тому, що вони не підкріплені чітко зафіксованою у законодавстві правовою процедурою їх реалізації, або з інших причин, якщо реалізація (виконання) відповідних публічно-владних управлінських функцій є можливою і цьому не перешкоджають непереборні обставини.
39. У постанові від 14.06.2023 у справі №826/22842/15 (п. 71 - 72) Верховний Суд звертав увагу на те, що основне завдання ДАБІ полягає саме у тому, щоб вчасно припиняти самочинне будівництво, запобігати негативним наслідкам незаконного будівництва. Діючи належно і добросовісно, ДАБІ вживає відповідних заходів, які є своєчасними та дієвими. Формальне виконання повноважень без наміру отримання реальних результатів, не виконує завдань ДАБІ. Спроба перевірки виконання припису, яка закінчилася відсутністю відповіді поліції, не призвела до припинення будівництва.
Об`єктивні обставини цієї справи свідчать про те, що ДАБІ достеменно знало про самочинне будівництво зі стадії котловану і не вжило заходів до його припинення і знесення. Фактично самоусунулося від виконання своїх завдань, ховаючись за формальну причину - відсутність сприяння з боку правоохоронних органів у пошуку замовника будівництва.
40. У справі, що розглядається, Суд теж констатує неналежне, недобросовісне і недієве виконання повноважень без наміру отримання реальних результатів, що призвело до невиконання Департаментом основного завдання державного архітектурно-будівельного контролю - дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
41. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідач у спірних правовідносинах допустив протиправну бездіяльність, яка порушує права та інтереси ОСОБА_1 як заявника та мешканця будинку АДРЕСА_1 .
42. Щодо клопотання представника позивача про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 25000 грн, то Суд зазначає наступне.
43. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, також належать витрати на професійну правничу допомогу.
44. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
45. Згідно із частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
46. Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
47. Водночас розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
48. За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
49. Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
50. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
51. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
52. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
53. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
54. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
55. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
56. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
57. Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
58. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
59. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
60. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
61. Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
62. Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
63. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
64. Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
65. Представником позивача надано детальний опис наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги № 07.06.2/21-МВ-АО від 07.06.2021, заявки № 5-МВ від 09.03.2023 (згідно п. 2.1 якої вартість надання послуг згідно цієї заявки буде обраховуватись згідно тарифів погодинної оплати відповідно до Додатку №2 Договору про надання правової допомоги № 07.06.2/21-МВ-АО від 07.06.2021), акта № 5-МВ приймання юридичних послуг (складання та направлення заяви про направлення копії ухвали про відкриття касаційного провадження адвокатом Жадобін В.І. (розмір оплати за одну годину - 2500 грн) строк виконання - 0,5 год - 1250 грн; аналіз змісту касаційної скарги адвокатом Мазур В.В., строк виконання 1 год - 2500 грн; складання відзиву на касаційну скаргу адвокатом Мазур В.В. - 7,5 годин, вартість - 18750 грн; відправлення відзиву на касаційну скаргу скаржнику адвокатом Мазур В.В. строк виконання - 1 год, вартість - 2500 грн та загальна вартість прийнятих юридичних послуг становить 25000 грн.
66. Департамент ДАБК подав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, вважає її не обґрунтованою та недоведеною.
Стягнення витрат за надання допомоги за складання та направлення заяви про направлення копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з касаційною скаргою; відправка відзиву на касаційну скаргу, на загальну суму 3750 грн (1250 + 2500), не передбачено п. 2.1 розділу 2 Договору про надання правової допомоги від 07.06.2021.
Надання адвокатом послуги зі складання звіту на касаційну скаргу у справі на суму 18750 грн є необґрунтованим, оскільки, як вбачається з фактичних обставин, зміст відзиву на касаційну скаргу фактично дублює зміст адміністративного позову та відзиву на апеляційну скаргу, що є не виправданим критерію співмірності та пропорційності витрат, зважаючи на сукупно витрачений час на підготовку відзиву, як наслідок вказана сума є невиправданою та має бути зменшена.
Надання адвокатом послуги з направлення відзиву на касаційну скаргу у справі на суму 2500 грн, не є юридичною/правничою допомогою.
При цьому виокремлення адвокатом аналізу змісту касаційної скарги, складання відзиву на касаційну скаргу та відправлення відзиву, як самостійного виду послуги є також необґрунтованим, оскільки охоплюється діями адвоката - підготовка відзиву на касаційну скаргу. З огляду на це, відповідач вважає, що сума 25000 грн є неспівмірною із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та її має бути виключено із загальної вартості наданої правничої допомоги.
67. Приймаючи до уваги доводи сторін та положення частини дев`ятої статті 139 КАС України, враховуючи результат розгляду касаційної скарги, обсяги наданої позивачу правничої допомоги, колегія суддів дійшла висновку, що витрати стосувалися послуг, пов`язаних з підготовкою відзиву на касаційну скаргу (аналіз касаційної скарги, підготовка відзиву на касаційну скаргу, подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу).
68. Водночас колегія суддів вважає завищеною вартість послуг, оскільки відзив на касаційну скаргу у значній мірі дублює текст позовної заяви та відзиву на апеляційну скаргу, а тому його підготовка не потребувала значного часу.
69. Враховуючи зазначене вище, Суд вважає, що клопотання представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково у розмірі 10000 грн.
70. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 345 349 350 355 356 КАС України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Департаменту з питань державно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року у справі №640/27619/21 залишити без змін.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 40224921) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі суми 10000 (десять тисяч) гривень.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб