№ 640/29759/21 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року

м. Київ

справа №640/29759/21

адміністративне провадження № К/990/26589/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2022 року (головуючий суддя - Клименчук Н.М.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року (головуючий суддя - Мєзєнцев Є.І., судді: Собків Я.М., Файдюк В.В.)

у справі №640/29759/21

за позовом ОСОБА_1

до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України

про визнання протиправними дій.

I. ПРОЦЕДУРА

1. У жовтні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, яка полягає у застосуванні січня 2016 року (базового місяця) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 08 грудня 2017 року та, відповідно, нарахуванні та виплати йому не повного розміру індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України зробити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 08 грудня 2017 року, з врахуванням базового місяця (місяця підвищення тарифних ставок, окладів) для нарахування індексації - січня 2008 року, із врахуванням раніше проведених виплат;

- виконати рішення суду протягом 15 діб з дня набрання судовим рішенням законної сили.

2. У обґрунтування позовних вимог зазначав про те, що на виконання судового рішення відповідач нарахував та виплатив індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 08 грудня 2017 року в сумі 3 343,70 грн. Разом з тим, виплачений розмір індексації є неповним, оскільки при його проведенні було взято базовий місяць січень 2016 року, а не січень 2008 року, оскільки у січні 2016 року усім військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) збільшено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення. Проте таке визначення відповідачем базового місяця для нарахування індексації є помилковим з огляду на положення Порядку № 1078.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах України.

7. Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 01 грудня 2017 року №876 позивача звільнено у запас за підпунктом "б" (за станом здоров`я) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з 07 грудня 2017 року виключено зі списків особового складу університету, всіх видів забезпечення та направити для зарахування на військовий облік до Шевченківського районного у місті Києві військового комісаріату.

8. 19 серпня 2019 року позивач звернувся до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України із заявою щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 08 грудня 2017 року, на що отримав відмову.

9. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року у справі №640/17188/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року, визнано протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 08 грудня 2017 року. Зобов`язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 08 грудня 2017 року.

10. На виконання рішення суду у справі № 640/17188/19 відповідач 18 лютого 2021 року виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 08 грудня 2017 року у розмірі 3 343,70 грн., що підтверджується наданим розрахунком від 29 березня 2021 року №305/230 та довідкою від 29 березня 2021 року № 305/231.

11. Не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо виплати індексації грошового забезпечення у неповному розмірі у зв`язку з застосуванням базового місяця для розрахунку січень 2016 року замість січень 2008 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІII. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначав про те, що спір між сторонами стосовно питання щодо перерахунку та доплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 08 грудня 2017 року врегульовано судовим рішенням у справі № 640/17188/19.

13. Стосовно врахування базового місяця (місяця підвищення тарифних ставок, окладів) для нарахування індексації - січня 2008 року при перерахунку та доплати індексації грошового забезпечення позивача, то суд не встановив правових підстав для такого.

14. Відповідно до рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 31 грудня 2015 року №248/3/1/1150, наказу Міністерства оборони України від 27 січня 2016 року № 44, рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 29 січня 2018 року № 248/3/9/172, та згідно вимог Постанови № 1013 і Порядку № 1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. Відповідно, для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексації споживчих цін починається з січня 2016 року.

15. Нарахована індексація позивачу за період з січня 2016 року по лютий 2018 року відповідно до норм і правил, визначених Порядком № 1078 становить 0,00 грн щомісячно.

16. У зв`язку з прийняттям 30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, у тому числі і позивача, збільшилося в абсолютному розмірі. Відповідно до вимог пункту 5 Порядку № 1078 березень 2018 року є місяцем підвищення грошових доходів (грошового забезпечення), і відповідно, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з квітня 2018 року.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. Позивач у обґрунтування касаційної скарги вказував на те, що відомчі документи, а саме рішення Міністра оборони України та наказ Міністерства оборони України не дають жодних підстав для врахування січня 2016 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) по причині невідповідності приписам Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078, оскільки зміна розміру (у тому числі збільшення) доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

18. В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції здійснює необґрунтоване посилання на абзац 9 пункту 5 Порядку № 1078 та Додатку 5 до Порядку № 1078, а також зазначав, що нарахована індексація за період з січня 2016 року по лютий 2018 року відповідно до норм і правил, визначених Порядком № 1078 становить 0,00 грн щомісячно. У той же час така інформація не відноситься до спірних правовідносин з огляду на його звільнення у запас 08 грудня 2017 року.

19. Також і згадування у рішенні суду про нарахування індексації позивачу за березень 2018 року у розмірі 0,00 грн є помилковим оскільки він був звільнений у грудні 2017 року. Також є помилковим висновок про те, що згідно з вимогами Постанови № 1013 та Порядку № 1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції.

20. У той же час, місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим.

21. Судом першої інстанції неправильно застосовано норму матеріального права щодо визначення базового місяця для нарахування індексації за період з 01 січня 2016 року по 08 грудня 2017 року, оскільки у зв`язку із прийняттям Постанови № 1013 істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення, задіяного в бюджетній сфері.

22. Також суди першої та апеляційної інстанцій при виборі та застосуванні норми права до подібних правовідносин не врахували висновки Верховного Суду, на які позивач звертав увагу у позовній заяві та у обґрунтування апеляційної скарги, чим порушено вимоги частини п`ятої статті 242 КАС України. До прикладу, у справі № 400/4491/20 Верховний Суд констатував, що в силу норм Порядку № 1078 січень 2008 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення за період з 11 квітня 2017 року по 28 лютого 2018 року.

23. В обґрунтування наявності підстави для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 22 липня 2020 року у справі №400/3017/19, від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20, від 31 травня 2022 року у справі №400/4491/20, від 31 травня 2022 року у справі №380/7071/21, від 23 серпня 2022 року у справі №420/11641/21, від 23 серпня 2022 року у справі №420/11625/21, а саме щодо визначення базового місяця, який підлягає застосуванню при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 08 грудня 2017 рік включно.

24. Окрім того, судом першої інстанції невірно встановлено, що спір між сторонами стосовно питання перерахунку та доплати індексації грошового забезпечення зі період з 01 січня 2016 року по 08 грудня 2017 року врегульовано судовим рішенням у справі № 640/17188/19, з огляду на різний предмет доказування та відсутність вимоги щодо перерахунку з урахуванням базового місяця січень 2008 року.

25. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на правильність висновків та застосування норм матеріального права.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.

27. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

28. Спірні правовідносини склалися зприводу перерахунку індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 08 грудня 2017 року із застосуванням базового місяця - січень 2016 року та неврахування для таких цілей січня 2008 року.

29. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

30. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

31. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

32. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).

33. Згідно зі статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

34. Відповідно до статті 19 цього ж Закону державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

35. Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

36. На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

37. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

38. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

39. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

40. Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції, що діє з 01 січня 2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

41. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).

42. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини друга статті 5 Закону №1282-XII).

43. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).

44. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

45. Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

46. У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

47. Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 380/1513/20).

48. За змістом частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Так як виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, то і нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці.

49. Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

50. У цій справі позивач звернувся до суду за захистом права на індексацію свого грошового забезпечення у відповідний період, оскільки відповідач на виконання судового рішення у справі № 640/17188/19 здійснив перерахунок індексації із застосуванням січня 2016 року як місяця зростання грошового забезпечення, а не січня 2008 року.

51. Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про правомірність дій відповідача, спрямованих на виконання судового рішення та перерахунок індексації грошового забезпечення з урахуванням січня 2016 року.

52. Аналізуючи наведені положення законодавства і обставини справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку про задоволення позовних вимог із застосуванням спонукаючих засобів впливу шляхом зобов`язання відповідача виправити порушення у спосіб вчинення конкретної дії на користь позивача.

53. Так, з 01 грудня 2015 року положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

54. За змістом пояснюючої записки до проекту постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

55. У зв`язку із цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції).

56. Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.

57. На відміну від правил визначення «базового місяця» (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), «місяцем підвищення доходу» є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.

58. Термін «підвищення тарифних ставок (окладів)» для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв`язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.

59. Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник

60. Отже, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

61. Задля досягнення поставленої мети (зміна механізму проведення індексації, який передбачав індивідуальний підхід для кожного окремого працівника, та перехід до механізму, який би забезпечував єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників) пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013 постановлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

62. За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників, а тому абзацом 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013 передбачено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078, який уже діяв із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013, та передбачав єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників (з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник).

63. Так, якщо на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року №1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися, а тому січень 2016 року не став для останніх «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року №1013).

64. Із обсягу встановлених у цій справі обставин слідує, що станом на січень 2016 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою №1294, яка була чинною з 01 січня 2008 року та діяла до 01 березня 2018 року, тобто до набрання чинності Постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

65. Відтак, за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року №1013) є січень 2008 року.

66. У обґрунтування касаційної скарги позивач зазначав про неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі №400/3017/19, від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20, від 31 травня 2022 року у справі №400/4491/20, від 31 травня 2022 року у справі №380/7071/21, від 23 серпня 2022 року у справі №420/11641/21, від 23 серпня 2022 року у справі №420/11625/21 щодо визначення січня 2008 року базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення у період, який охоплюється позовними вимогами у цій справі.

67. За такої умови, Суд вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що суди першої й апеляційної інстанції неправильно визначали характер спірних правовідносин та, як наслідок, помилково не врахували та не застосували існуючу судову практику у подібних правовідносинах.

68. Також слід звернути увагу на існування на час ухвалення оскаржуваних судових рішень практики Верховного Суду щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України враховується при виборі та застосуванні норм права у спірних правовідносинах.

69. У спірному періоді (з 01 січня 2016 року до 08 грудня 2017 року) повноваження державних органів щодо визначення «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.

70. За таких обставин, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та дійшли помилкового висновку про правомірність дій відповідача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

71. Доводи касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

72. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

73. За змістом частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

74. З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами попередніх інстанцій встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права в частині, тобто у цьому випадку вирішення спору залежить від застосування норм матеріального права, а у питанні застосування та тлумачення норм матеріального права Верховний Суд є судом, який має повну юрисдикцію, то Верховний Суд за правилами частини першої статті 351 КАС України, уважає за необхідне скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

75. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року у справі №640/29759/21 скасувати.

Ухвалити в справі №640/29759/21 нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України у застосуванні січня 2016 року (базового місяця) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 08 грудня 2017 року.

Зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 08 грудня 2017 року із застосуванням місяця підвищення, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, із врахуванням раніше проведених виплат.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

О.В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду