ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 640/3383/19
адміністративне провадження № К/9901/36516/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2019 №00002101402, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2020 року (прийняте в складі: головуючого судді Мазур А.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Карпушової О.В., суддів Епель О.В., Степанюка А.Г.)
У С Т А Н О В И В:
РУХ СПРАВИ
І. Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Форми «П» № 00002101402 від 20.02.2019, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 5 235 16, 00 грн..
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариства зазначило, що ТОВ «Аскоп-Україна» правомірно відповідно до вимог Положення 22 здійснено нарахування курсових різниць та віднесено їх від`ємне значення в загальному розмірі 2 648 182 грн. до складу витрат, у зв`язку з чим контролюючим органом протиправно зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком та прибуток на вказану суму.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року позовні вимоги задоволено.
3.1.Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС форми «П» № 00002101402 від 20.02.2019. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій визнали, що матеріалами справи підтверджено, що внаслідок погашення громадянином ОСОБА_1 заборгованості позивача перед ПАТ «УкрСиббанк», ПАТ «ОТП Банк» та ПуАТ «Фідобанк», то у позивача виникла кредиторська заборгованість перед громадянином ОСОБА_1 у розмірі 680161,93 доларів США, 395747,59 доларів США та 140213,25 доларів США, і позивач з метою здійснення бухгалтерського обліку здійснив протягом 2016-2018 років на кожну дату балансу (останній робочий день кварталу) перерахунок такої заборгованості в гривні за курсом НБУ. Отже, загальний розмір від`ємного значення курсових різниць склав 2 648 182 грн. (7799932 грн. - 5 151 750 грн.) та був правомірно віднесений позивачем до складу витрат у відповідності до вимог п. 8 Положення 21.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. 29 грудня 2020 року податковий орган не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста
Києва від 11 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі №640/3383/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/3383/19 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
5.2. Так, відповідач звертає увагу на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права: п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.п.140.4.2. п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України та п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р №637.
5.3. Податковий орган указує на те, що внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права судами надано невірну юридичну оцінку обставинам, що мають значення для справи. Це спричинило помилковість висновку судів щодо прав і обов`язків сторін у справі та призвело до винесення незаконних судових рішень. Так, використання іноземної валюти на території України як засобу платежу між резидентами України можна здійснювати тільки за умови отримання індивідуальної ліцензії НБУ однією із сторін. До перевірки не надано індивідуальну ліцензію НБУ видану ТОВ «Аскоп-У країна» або фізичній особі ОСОБА_1 .
Отже, заборгованість між резидентами України повинна обліковуватися платником у національній валюті України та не підлягає перерахунку для визначення курсової різниці в податковому обліку.
6. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її доводів заперечує, вважає, що суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та просить закрити касаційне провадження у справі або відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишив без змін оскаржувані судові рішення.
7. 25 травня 2021 року справа №640/3383/19 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
8. Суди попередніх інстанцій установили, що між ПАТ «УкрСиббанк» (кредитор), з однієї сторони, та позивачем (позичальник), з іншої сторони, 25.07.2013 укладено Генеральний договір про кредитування № 11459512000 (надалі - Кредитний договір).
9. Відповідності до п. 1.1, п. 2.1.1 п. 2.1, п. 3.1 Кредитного договору, кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит в сумі 695000,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 5555135,00 грн. за курсом НБУ на день укладання Договору, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути кредитору кредит та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі.
10. Позичальник має право отримати кредит у вигляді одного траншу або декількох траншів, загальна сума яких не може перевищувати суму ліміту кредитної лінії.
11. Виконання зобов`язань позичальника за договором забезпечується наступним чином, а саме: з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором кредитором приймається застава майнових прав громадянина ОСОБА_1 за договором банківського вкладу (депозиту) згідно з Договором застави майнових прав № 13567 від 25.07.2013.
12. Крім того, 25.07.2013 між ПАТ «УкрСиббанк» та громадянином ОСОБА_1 був укладений Договір відступлення права вимоги, відповідно до якого банк набуває право вимоги коштів за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та громадянином ОСОБА_1 . Договір відступлення права вимоги набирає чинності з дати, коли банк набув право звернення стягнення на предмет застави за Договором застави майнових прав № 13567 від 25.07.2013.
13. Згідно з заявами на видачу траншу та заяв про пролонгацію траншу позивачу видано транш в загальній сумі 680161,93 доларів США з кінцевим строком повернення 04.12.2015.
14. У зв`язку з порушенням позивачем зобов`язання з повернення траншів в загальному розмірі 680 161,93 доларів США у встановлений строк, ПАТ «УкрСиббанк» відповідно до умов Кредитного договору направлено позивачу вимогу в порядку 12 Генерального договору кредитування №11459512000 від 25.07.2013 (вих. №06-10/52074 від 07.12.2015), відповідно до якої вся заборгованість за Кредитним договором повинна бути погашена не пізніше 07.12.2015, а також громадянину ОСОБА_1 - повідомлення в порядку ст.27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (вих.№06-10/52072), відповідно до якого АТ «Укрсиббанк» звернув стягнення на предмет застави в позасудовому порядку за рахунок депозитного вкладу громадянина ОСОБА_1 у розмірі 680 161,93 доларів США, що станом на 07.12.2015 по офіційному курсу НБУ складає 16 084 893,74 грн.
15. Унаслідок погашення заборгованості позивача перед ПАТ «УкрСиббанк» шляхом звернення стягнення на депозитний вклад громадянина ОСОБА_1 , а також відповідно до повідомлення громадянина ОСОБА_1 від 07.12.2015 про заміну кредитора в зобов`язанні, між ним та ТОВ «Аскоп-Україна» 08.12.2015 було підписано Договір, відповідно до умов якого ТОВ «Аскоп-Україна» зобов`язано сплатити громадянину України ОСОБА_1 вищевказаний борг в сумі 680 161,93 доларів США в еквіваленті в гривнях за курсом НБУ станом на день такого повернення в строк до 31 грудня 2016 року на розрахунковий рахунок громадянина ОСОБА_1 відкритий в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005.
16. 07.12.2015 у ТОВ «Аскоп-Україна» виникла кредиторська заборгованість перед громадянином ОСОБА_1 у розмірі 680 161,93 доларів США, яка підлягає сплаті останньому в гривнях по курсу НБУ на момент такої сплати.
17. Відповідно до умов Договору про надання банківських послуг № CR 14-473/28-2 від 16.09.2014 (з наступними змінами), укладеного між ПАТ «ОТП Банк» (банк) та ТОВ «Аскоп-Україна» (клієнт) (надалі - Договір банківських послуг) банк надає на вимогу клієнта банківську послугу (відповідно до заяви про надання банківської послуги), а клієнт приймає банківську послугу та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг банку.
18. Відповідно до п.22.9 Договору про зміну №1 від 24.10.2014 до Договору банківських послуг транш в валюті USD має бути повернутий Клієнтом Банку у строк не пізніше Дати припинення Лімітом Банківської послуги, включно, якщо інше письмово не домовлено Сторонами. При цьому згідно п.22.7. Договору про зміну №1 датою припинення чинності Лімітом Банківської послуги є 28 грудня 2015 року включно.
19. Крім того, в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Аскоп-Україна» за договором про надання банківських послуг № CR 14-473/28-2 від 16 вересня 2014 року, між громадянином ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» був укладений Договір застави №PL 14-538/28-2 від 16.09.2014, з наступними змінами, відповідно до умов якого предметом застави є майнові права Заставодавця (громадянин ОСОБА_1 ) за Генеральним договором про розміщення строкових депозитів фізичних осіб менеджерів вищої ланки та власників (співвласників) компаній корпоративних клієнтів № 012/2014/02 від 18.08.2014, які полягають у праві отримання за Договором банківського вкладу грошових коштів (вклад). При цьому вартість предмету застави складає 550 000 доларів США.
20. Станом на 28 грудня 2015 року зобов`язання ТОВ «Аскоп-Україна» з повернення кредиту в терміни, встановлені в заявах про надання банківських послуг (кредитних заявках) відповідно до умов Договору про надання банківських послуг №CR 14-473/28-2 від 16 вересня 2014 року не виконано, строк погашення таких траншів настав, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість за траншами, загальний розмір якої становить 395 747,59 доларів США, що станом на 28.12.2015 по офіційному курсу НБУ складає 9 156 604, 32 грн.
21. У зв`язку з цим, банк 28.12.2015 здійснив погашення кредиту в сумі 395 747,59 доларів США за рахунок коштів депозитного вкладу громадянина ОСОБА_1 .
22. Внаслідок погашення заборгованості ТОВ «Аскоп-Україна» перед ПАТ «ОТП Банк» шляхом звернення стягнення на депозитний вклад громадянин ОСОБА_1 , а також відповідно до повідомлення громадянин ОСОБА_1 від 28.12.2015 про заміну кредитора в зобов`язанні, між ним та ТОВ «Аскоп-Україна» 29.12.2015 було підписано Договір, відповідно до умов якого ТОВ «Аскоп-Україна» зобов`язано сплатити громадянину України ОСОБА_1 вищевказаний борг в сумі 395 747,59 доларів США в еквіваленті в гривнях за курсом НБУ станом на день такого повернення в строк до 31 грудня 2016 року на розрахунковий рахунок громадянина ОСОБА_1 відкритий в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005.
23. Станом на 28.12.2015 у ТОВ «Аскоп-Україна» виникла кредиторська заборгованість перед громадянином ОСОБА_1 у розмірі 395 747,59 доларів США, яка підлягає сплаті останньому в гривнях по курсу НБУ на момент такої сплати.
24. Відповідно до умов розділу 2 Кредитного Договору № 1579Ю від 07.04.2014, укладеного між ПуАТ «Фідобанк» (банк) та ТОВ «Аскоп-Україна» (позичальник) (далі - Кредитний Договір) Банк надає Позичальнику Кредитну лінію з Лімітом Кредитної лінії, Терміном погашення Кредитної Лінії на умовах, передбачених у цьому договорі, а Позичальник зобов`язується повернути кошти, одержані в рахунок Кредитної лінії, сплатити Проценти за користування Кредитною лінією, Комісії та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у строки/терміни, передбачені цим Договором.
25. Згідно Додаткового договору № 10 від 30.12.2015 до Кредитного договору № 1579Ю від 07.04.2014 Ліміт Кредитної лінії за Кредитним договором встановлюється в розмірі 24 794 500, 00 грн. з терміном погашення Кредитної лінії до 20 листопада 2016 року. Валюта, в якій Банком можуть бути надані Транші Кредитної лінії - долар США.
26. В забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Акспо-Україна» за Кредитним договором між громадянином ОСОБА_1 та ПуАТ «Фідобанк» були укладені Договір поруки № 1579Ю-4 від 07.04.2014, Договір застави майнових прав на вклад № 1579Ю-33 від 30.12.2015 та Договір застави майнових прав на вклад № 1579Ю-34 від 30.12.2015, за умовами яких громадянин ОСОБА_1 зобов`язується перед банком відповідати за невиконання позичальником зобов`язань за Кредитним договором, в зв`язку з чим надає банку в заставу банківські вклади в розмірі 19 000 доларів США та 117 482, 66 доларів США та проценти за користування банком такими вкладами.
27. 22.04.2016 громадянином ОСОБА_1 по вищевказаним договорам була погашена сума заборгованості ТОВ «Аскоп-Україна» перед ПуАТ «Фідобанк» в сумі 140 213, 25 доларів США за рахунок власних банківських вкладів та нарахованих на них процентів.
28. Внаслідок погашення заборгованості ТОВ «Аскоп-Україна» перед ПуАТ «Фідобанк» за рахунок депозитних вкладів громадянина ОСОБА_1 , а також відповідно до Повідомлення громадянина ОСОБА_1 від 22.04.2016 про заміну кредитора, в зобов`язанні між ним та ТОВ «Аскоп-Україна» 22.04.2016 було підписано Договір, відповідно до умов якого (з урахуванням додаткових угод до нього) ТОВ «Аскоп-Україна» зобов`язано сплатити громадянину ОСОБА_1 вищевказаний борг в сумі 140 213, 25 грн. доларів США в еквіваленті в гривнях за курсом НБУ станом на день такого повернення в строк до 31.12.2018 на розрахунковий рахунок громадянина ОСОБА_1 , відкритий в АТ «УкрСиббанк».
29. У зв`язку з цим, 22.04.2016 у ТОВ «Аскоп-Україна» виникла кредиторська заборгованість перед громадянином ОСОБА_1 у розмірі 140 213, 25 доларів США, яка підлягає сплаті останньому в гривнях по курсу НБУ на момент такої сплати.
30. Внаслідок погашення громадянином ОСОБА_1 заборгованості позивача перед ПАТ «УкрСиббанк», ПАТ «ОТП Банк» та ПуАТ «Фідобанк», то у позивача виникла кредиторська заборгованість перед громадянином ОСОБА_1 на суми: 680 161, 93 доларів США, 395 747, 59 доларів США та 140 213, 25 доларів США відповідно.
31. Відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.04.2016 по 30.09.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 30.09.2018, та за результатами якої складено Акт від 25.01.2019 № 52/26-15-14-02-03/ НОМЕР_1 (т.1 а.с.21).
32. Згідно з висновками акту позивачем допущено наступні порушення:
1. п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п.п. 140.4.2. п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток всього на суму 5 235 216 грн., в тому числі по періодам: 2-4 кв. 2016 року на суму 1 301 443 грн., 2017 рік на суму 4 954 245 грн., три кв. 2018 року на суму 5 235 216 грн.;
2. п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 зі змінами та доповненнями та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 № 40/10320 в частині не оприбуткування готівки у сумі 55 636, 54 грн., в тому числі по періодам: за квітень 2016 року на суму 43 903, 3 грн., січень 2017 року на суму 11733, 24 грн.;
3. пп. 4 п. 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: несвоєчасне подання звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску за червень 2016 року;
4. п. 46.1 ст. 46, пп. 47.1.1. п. 47.1 ст. 47, ст. 51, п. 70.16 ст. 70, пп. 176.2. «б», п. 176.2 ст. 176 із врахуванням п. 102.1 ст. 102 ПК України щодо подання недостовірних даних про утримувачів доходів у звітах за ф. 1-ДФ за 1,2 кв. 2016 року, 3,4 кв. 2017 року, 2 кв. 2018 року.
33. На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення Форми «П» № 00002101402 від 20.02.2019, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 5 235 216, 00 грн. (т.1 а.с.17).
34. Не погоджуючись із податковими повідомленнями - рішеннями № 00002101402 від 20.02.2019, підприємство звернулось до суду з даним позовом.
V. Позиція Верховного Суду
35. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
36. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
37. Згідно з підпунктом 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 ПК України відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
38. Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом III ПК України.
39. Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
40. Відповідно до пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (далі - П(С)БО 15 «Дохід») до складу інших операційних доходів, зокрема, включається дохід від операційних курсових різниць.
41. Згідно з пунктом 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 (далі - П(С)БО 16 «Витрати») до інших операційних витрат включаються, з поміж іншого, втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства).
42. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України визначаються П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».
43. За визначеннями, наведеними у пункті 4 П(С)БО 21, курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах; монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов`язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів; операція в іноземній валюті - господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті; операція в іноземній валюті - господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.
44. Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов`язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу (пункт 5 П(С)БО 21).
45. Згідно з пунктом 8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня.
46. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з пунктом 9 Національного положення (стандарту) 21.
47. У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація: сума курсових різниць, що включена до складу доходів і витрат протягом звітного періоду; сума курсових різниць, що включена протягом звітного періоду до складу іншого додаткового капіталу, а також інформація, що пояснює взаємозв`язок між сумою таких курсових різниць на початок і на кінець звітного періоду (пункт 15 П(С)БО 21).
48. Згідно з положеннями статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
49. Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
50. Відповідно до частин першої та другої статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
51. Водночас, положення частини другої статті 198 ГК України передбачають, що грошові зобов`язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов`язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб`єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов`язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.
52. Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що за загальним правилом зобов`язання має бути визначене у гривні, але сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Водночас, визначення валюти виконання зобов`язання, як і саме таке виконання повинне бути здійснене у гривні, застосування іноземної валюти допускається лише у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
53. При цьому законом встановлені певні обмеження, в тому числі в частині необхідності отримання індивідуальної ліцензії НБУ, у разі укладення певних видів цивільно-правових договорів в іноземній валюті, зокрема кредитних.
54. Так, у постанові від 16 грудня 2020 року (справа №640/14873/19) Велика Палата Верховного Суду виклала правовий висновок про можливість укладення договору відступлення прав вимоги на користь фізичної особи у разі його укладення у процедурі примусової ліквідації банку.
55. У постанові від 10 листопада 2020 року (справа №638/22396/14-ц) Великою Палатою Верховного Суду також надано було оцінку правомірності наступного відступлення права вимоги фактором за кредитним договором на користь фізичної особи.
56. Постановою від 16.01.2019р. у справі № 373/2054/16-ц Велика Палата Верховного Суду, здійснюючи аналіз норм ст.ст. 524 533 Цивільного кодексу України, а також норм Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», виклала правовий висновок, відповідно до якого укладення договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.
57. Таким чином, визначення еквіваленту грошового зобов`язання в іноземній валюті є правомірним.
58. Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач з метою здійснення бухгалтерського обліку та в зв`язку з виникненням заборгованості перед громадянином ОСОБА_1 здійснив протягом 2016 - 2018 років на кожну дату балансу (останній робочий день кварталу) перерахунок такої заборгованості в гривні за курсом НБУ. Загальний розмір від`ємного значення курсових різниць склав 2 648 82 грн. (7 799 932 грн. - 5 151 750 грн.).
59. Таким чином, ураховуючи встановлені обставини та наведені вище норми, правильним є висновок суду першої та апеляційної інстанції, що загальний розмір від`ємного значення курсових різниць склав 2 648 182 грн. та віднесення його до складу витрат відповідає вимогам п. 8 Положення 21.
60. У той же час, ураховуючи, що відповідно до умов договорів, укладених між ТОВ «Аскоп-Україна» та гр. ОСОБА_1 , виконання зобов`язання, вираженого в іноземній валюті, здійснюється в гривнях (а не в самій іноземній валюті - доларах США), то для цього не потрібно одержання індивідуальної ліцензії НБУ відповідно до норм Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Відповідно до норм такого декрету індивідуальна ліцензія НБУ видається для використання іноземної валюти на території України безпосередньо як засобу платежу, а не для визначення грошового еквіваленту зобов`язання в іноземній валюті.
61. З урахуванням викладеного, товариство правомірно, відповідно до вимог п.8 Положення 21, здійснило нарахування курсових різниць та віднесло їх від`ємне значення в загальному розмірі 2 648 182 грн. до складу витрат. Як наслідок, жодних порушень п.п.134.1.1 п.134.1, п.п.140.4.2 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України товариством не було допущено. Відтак, податковий орган протиправно зменшив суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на зазначену суму.
62. Стосовно доводів податкового органу про те, що ТОВ «Аскоп-Україна» не враховано результати попереднього акту ГУ ДФС № 60/26-15-14-07-01/30579869 від 10.04.2017р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Аскоп-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 24.05.201бр.» та не зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування за 2016 рік на встановлену перевіркою суму його завищення у розмірі 2 587 034 грн. за 1 квартал 2016р. у рядку 3.2.4. додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017р., Суд зазначає наступне.
63. Так, товариством було оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення у зв`язку з чим сума зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 587 034,00 грн. не набула статусу узгодженої. Відтак, у товариства не виникало обов`язку із зменшення такої суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.
64. Указане підтверджується рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2019р. у справі № 826/7421/17, що набрало законної сили відповідно до Ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019р. Як наслідок, товариство не має жодного обов`язку по зменшенню суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 587 034,00 грн.
65. Ураховуючи викладене, судова колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції вважає, що податковим органом протиправно зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму у розмірі 2 587 034, 00 грн.
66. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
67. Ураховуючи, що суди першої та апеляційної інстанції прийняли рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.
VІІ. Судові витрати
68. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
69. Керуючись статтями 3 328 341 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.
2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у цій справі залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко