ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 640/368/19
адміністративне провадження № К/9901/31587/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мила» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2019 року (головуючий суддя - Арсірій Р.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року (головуючий суддя - Єгорова Н.М., судді: Сорочко Є.О., Федотов І.В.) у справі №640/368/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - ГУ ДСНС України у місті Києві) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мила» (далі - ТОВ «Мила»), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кормакс Трейд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ревмофарм», Міжнародна благодійна організація «Медіа Мир Інтернешнл», Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , особа, яка не брала участі у справі, але звернулася з апеляційною скаргою - Товариство з обмеженою відповідальністю «Амтул», про застосування заходів реагування,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У січні 2019 року ГУ ДСНС України у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просило:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ «Мила», розташованого за адресою: вул. Пшенична, 2-В, у Святошинському району міста Києва до повного усунення порушень зазначених в Акті перевірки, шляхом опечатування (опломбування та відімкнення від джерел електроживлення);
- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на ГУ ДСНС України у місті Києві;
- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення ТОВ «Мила» порушень вимог пожежної та техногенної безпеки і погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на ГУ ДСНС України у місті Києві.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 листопада 2018 року ГУ ДСНС України у місті Києві видало наказ №687 «Про проведення планових перевірок», згідно якого державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено у період з 10 грудня 2018 року по 14 грудня 2018 року провести перевірку приміщення ТОВ «Мила», розташованого за адресою: вул. Пшенична, 2-В у Святошинському районі міста Києва щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Під час здійснення державним інспектором перевірки встановлено, що ТОВ «Мила» експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Встановлені, під час перевірки порушення, зазначені в Акті від 14 листопада 2018 року №277. Державним інспектором з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки Святошинського району міста Києва майором служби цивільного захисту Матвійчук А.В. складено протокол від 11 грудня 2018 року про адміністративне правопорушення за статтею 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення на відповідальну особу за протипожежний стан в приміщеннях ТОВ «Мила». На переконання позивача, перелічені в Акті від 14 листопада 2018 року №277 порушення щодо вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають в приміщеннях ТОВ «Мила», а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.
Ураховуючи викладене та у зв`язку з існуванням небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, ГУ ДСНС України у місті Києві звернулося до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ «Мила», розташованого за адресою: вул. Пшенична, 2-В, у Святошинському району міста Києва до повного усунення порушень зазначених в Акті перевірки від 14 листопада 2018 року №277.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що більшість порушень усунуто, а ті які залишились не усунуті стосуються вимог ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва загальні вимоги», які набрали чинності з 01 липня 2017 року та не можуть застосовуватись до відповідача, оскільки приміщення ТОВ «Мила» здано в експлуатацію до набрання чинності даними нормами.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року позов задоволено частково.
Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення ТОВ «Мила», розташованого за адресою: вул. Пшенична, 2-В, у Святошинському району міста Києва до повного усунення порушень зазначених в Акті перевірки.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На зазначене рішення ТОВ «Мила» подало апеляційну скаргу, яку постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року без змін.
Поряд з цим, 08 жовтня 2019 року до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права і свободи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Амтул» (далі - ТОВ «Амтул»).
ТОВ «Амтул» зазначило, що є орендарем нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: вул. Пшенична, 2-В у Святошинському районі міста Києва за договором оренди, укладеним з ТОВ «Мила». З огляду на такі обставини, ТОВ «Амтул» просило скасувати рішення Окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позову ГУ ДСНС України у місті Києві.
Під час розгляду апеляційної скарги ТОВ «Амтул» судом апеляційної інстанції протокольною ухвалою в судовому засіданні 12 листопада 2019 року було залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кормакс Трейд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ревмофарм», Міжнародну благодійну організацію «Медіа Мир Інтернешнл», Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ «Амтул» залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року без змін.
Зазначена постанова в касаційному порядку не оскаржується.
Мотиви на яких ґрунтуються судові рішення попередніх інстанцій полягають у тому, що виявлені у ході перевірки ТОВ «Мила» та не усунуті станом на момент розгляду справи судами порушення, зазначені в Акті перевірки, об`єктивно створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є абсолютно неприпустимим. Посилання відповідача на можливі негативні наслідки у вигляді повного зупинення роботи підприємства не є виправданими, оскільки експлуатація приміщення ТОВ «Мила» до усунення виявлених у ході перевірки порушень становить небезпеку для життя та здоров`я людей, а застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень. Крім цього судами зазначено, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей. Судами також зауважено, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування. Крім цього суди зазначили, що ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва загальні вимоги» є загальними нормами, які поширюються на всі об`єкти будівництва, а не лише під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення реставрації, а тому приміщення, належні ТОВ «Мила» мають відповідати вказаним нормам.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У касаційній скарзі ТОВ «Мила», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального й порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволення позову ГУ ДСНС України у місті Києві.
У касаційній скарзі скаржник посилається на помилковий висновок судів попередніх інстанцій про те, що порушення, які залишилися не усунуті, об`єктивно створюють загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що внаслідок виявлених порушень виникнуть обставини, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Крім того, наведені в Акті перевірки нечіткі формулювання виявлених у приміщені порушень роблять неможливим їх усунення та відповідно й відновлення експлуатації приміщень. Скаржник вказує на те, що оцінюючи доводи щодо застосування приписів ДБН В.1.1-7:2016, суди попередніх інстанцій фактично визнали необхідність здійснити перебудування належних ТОВ «Мила» приміщень, введених в експлуатацію ще у січні 2011 року, відповідно до норм ДБН В.1.1-7:2016, які набрали чинності 01 липня 2017 року. Також скаржник зауважує, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи з експлуатації приміщень є виключним заходом, який застосовується лише за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які безумовно створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (персоналу підприємства і особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі). Повне припинення експлуатації усіх приміщень ТОВ «Мила» призведе до фактичного повного припинення його господарської діяльності, що є неспівмірним з виявленими порушеннями, про які стверджує ГУ ДСНС України у місті Києві, та повністю порушує баланс між інтересами ТОВ «Мила» та публічними інтересами.
ГУ ДСНС України у місті Києві подало відзив на касаційну скаргу, за змістом якого висловило незгоду з викладеними ТОВ «Мила» в скарзі доводами та повідомило свою думку про правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо вирішення питання наявності чи відсутності підстав для задоволення цього позову, просило судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Рух касаційної скарги
14 листопада 2019 року вказана касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Соколов В.М., судді: Загороднюк А.Г., Калашнікова О.В.
Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Мила» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року у справі №640/368/19.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Наказом ГУ ДСНС України у місті Києві від 15 листопада 2018 року №687 «Про проведення планових перевірок» доручено провести планову перевірку приміщення ТОВ «Мила», розташованого за адресою: вул. Пшенична, 2-В у Святошинському районі міста Києва щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
20 листопада 2018 року Святошинським районним управлінням ГУ ДСНС України у місті Києві направлено керівнику ТОВ «Мила» повідомлення про проведення планової перевірки.
10 грудня 2018 року ГУ ДСНС України у місті Києві видано посвідчення за №4220 на проведення планової перевірки ТОВ «Мила», копію якого вручено 11 грудня 2018 року комерційному директору ТОВ «Мила» Фрейбергу Віктору Леонідовичу.
За результатами проведення планової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки складено Акт №277 від 14 грудня 2018 року, у якому посадовими особами ГУ ДСНС України у місті Києві встановлено, що приміщення ТОВ «Мила» за адресою: вул. Пшенична, 2-В у Святошинському районі міста Києва експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
В Акті №277 від 14 грудня 2018 року зафіксовано наступні порушення:
1) не проведено замір опору ізоляції електричних мереж та електроустановок (пункт 1.20 розділу IV Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року № 252/26697 (далі - ППБУ);
2) відсутні розрахунки допустимого струмового навантаження електричних мереж (пункт 2.26 розділу IV ППБУ);
3) групові електрощитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки) (пункт 1.16 розділу IV ППБУ);
4) відсутні акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки (пункт 1.12 розділу IV ППБУ);
5) ширина сходових маршів менша за 1м (пункт 7.3.13 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги») (пункт 2.37 розділу IІІ ППБУ);
6) ширина сходової площадки менша за ширину сходового маршруту в адміністративній будівлі (пункт 7.3.14 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги») (пункт 2.23 розділу IІІ ППБУ);
7) влаштовано під сходовою клітиною підсобне приміщення (пункт 2.37 розділу IІІ ППБУ);
8) у складських приміщеннях робоче місце комірника без обгородження їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів заввишки не менше 1,8 метра, які не повинні перешкоджати евакуації людей та матеріальних цінностей (пункт 9 розділу IV ППБУ);
9) ліфтовий хол не відокремлений від інших приміщень протипожежними дверима (3-й поверх основного корпусу) (пункт 6.32 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги») (пункт 2.3 розділу IІІ ППБУ);
10) сходинки в межах маршу, що відноситься до шляхів евакуації сходової клітки, мають різні розміри по висоті підйому (пункт 7.3.9 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги») (пункт 2.23 розділу IІІ ППБУ);
11) відстань між стінами та штабелями менше 0,8м (підпункт 7 пункту 9.1 ППБУ);
12) ширина проходів та місця штабельного зберігання не позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно (підпункт 7 пункту 9.1 ППБУ);
13) не забезпечено ширину проходів між штабелями не менше 1м (підпункт 7 пункту 9.1 ППБУ);
14) захаращено шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами (пункт 2.37 розділу IІІ ППБУ);
15) знято пристрої для самозачинення дверей сходових кліток (основного та двоповерхового корпусу) (пункт 2.37 розділу IІІ ППБУ);
16) протипожежні двері не забезпечені пристроями для самозачинення, ущільнення в притулах, відповідне маркуванні, згідно з ДСТУ БВ.2-6-77 (порушення пункту 6.29 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги») (пункт 2.3 розділу IІІ ППБУ);
17) не проведено вимірювання значення електричного опору ізоляції між електрично нез`єднаними струмопровідними частинами ППКП, а також між ними і його корпусом на відповідність вимогам технічних умов на цей прилад (вимірювання повинно проводитись не менше 1 разу на 3 роки) (пункт 7.2.2 ДБН В.2.5-56:2014) (пункт 1.4 розділу V ППБУ);
18) не в усіх приміщеннях забезпечено утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані (пункт 2.2 розділу ІІІ ППБУ);
19) не всі вогнегасники навішені на вертикальні конструкції на висоту не більше 1,5 метри від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасників і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (пункт 3.10 розділу V ППБУ);
20) допускається складування матеріалів на відстані меншій ніж 0,5 метра до сповіщувачів (пункт 7.1.3 ДБН 2.5-56:2014) (пункти 1.1, 1.4 розділу V ППБУ);
21) двері з приміщень, які відчиняються в загальний коридор, не перенавішені таким чином, щоб не зменшувати мінімальну допустиму ширину коридору (другий поверх основного корпусу, другий поверх двоповерхового корпусу) (пункт 7.3.7 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги») (пункт 2.23 розділу ІІІ ППБУ);
22) компоненти системи протипожежного захисту не перевірені на відповідність технічним умовам виробників та чинним нормативним документам та не наданий акт технічного обстеження СПЗ (п.6.4. ДБН В.2.5-56:2014) (пункт 1.4 розділу V ППБУ);
23) не здійснено перевірку працездатності пожежних гідрантів (пункт 2.1 розділу V ППБУ);
24) не здійснено перевірку пожежних кран-комплектів (пункт 2.2 розділу V ППБУ);
25) на дверцятах не всіх пожежних шафок із зовнішнього боку вказані після літерного індексу «ПК» порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (пункт 2.2 розділу V ППБУ);
26) посадова особа, відповідальна за протипожежний стан приміщень, не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінетом Міністрів України від 26 травня 2013 року №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (пункт 16 розділу ІІ ППБУ);
27) члени пожежної дружини (команди) не застраховані відповідно до Закону України «Про страхування» (пункт 12 розділу ІІ ППБУ);
28) сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (пункт 2.31 розділу ІІІ ППБУ);
29) клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання складських приміщень основного корпусу через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди не відповідають межі вогнестійкості цих огороджувальних конструкцій або протипожежних перешкод за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолюючої спроможності) (пункт 2.4 розділу ІІІ ППБУ);
30) допускається відкрите прокладання електропроводів транзитом через пожежонебезпечні зони складського приміщення (3-й поверх основного корпусу) (пункт 1.18 розділу IV ППБУ);
31) на шляхах евакуації влаштовано поріг, висота якого перевищує 0,05 метра (4-й поверх основного корпусу) (пункт 7.3.8 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги» (пункти 2.23, 2.37 розділу ІІІ ППБУ);
32) не менше одного разу на рік комісією не здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву металевих конструкцій (просочення) (пункт 2.8 розділу ІІІ ППБУ);
33) у разі виявлення пошкоджень вогнезахисного покриву (просочення) металевих конструкцій не уживаються заходи щодо його відновлення (ремонту або заміни) (пункт 2.8 розділу ІІІ ППБУ);
34) коридори без природного освітлення обладнати системою димовидалення (пункт 8.3.3 ДБН В.2.2-9-2009) (пункт 2.23 розділу ІІІ ППБУ);
35) висота евакуаційних виходів менша 2м (пункт 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги») (пункт 2.23 розділу ІІІ ППБУ);
36) в об`ємі сходової клітини прокладено трубопровід, який виступає за площину стіни і знаходиться на висоті, меншій 2,2 метра (пункт 7.3.22 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги») (пункт 2.23 розділу ІІІ ППБУ);
37) двері евакуаційного виходу групи приміщень 2-го поверху основного корпусу не відчиняються в напрямку виходу людей з будівлі (пункт 7.2.9 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги») (пункт 2.27 розділу ІІІ ППБУ);
38) допускається застосування на шляхах евакуації першого поверху двоповерхової будівлі килимового покриття з невизначеним показником щодо горючості (за ДСТУ Б В.2.7-19), займистості (за ДСТУ Б В.1.1-2), димоутворювальної здатності (за ГОСТ 12.1.044) та токсичності продуктів горіння (за ГОСТ 12.1.044) (порушення пункту 7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги») (пункти 2.23, 2.28 розділу ІІІ ППБУ);
39) на вікнах групи приміщень двоповерхової будівлі, де перебувають люди, встановлено глухі грати (пункт 6 розділу VI ППБУ).
11 грудня 2018 року державним інспектором з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки складено протокол №087293/292 про адміністративне правопорушення за статтею 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно посадової особи суб`єкта господарювання ТОВ «Мила», у зв`язку з порушенням вимог пожежної безпеки, установлених ППБУ.
На підставі звернення ТОВ «Мила» Святошинським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві проведено позапланову перевірку приміщення ТОВ «Мила» за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 2-В та складено Акт №240 від 20 березня 2019 року щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Згідно Акта №240 ТОВ «Мила» не усунуто 14 порушень із 39, які були зафіксовані в Акті планової перевірки №277 від 14 грудня 2018 року, а саме порушення, зафіксовані у пунктах 5, 6, 8, 9, 10, 18, 20, 21, 22, 28, 31, 34, 35, 37.
На думку контролюючого органу, кожне із зазначених порушень навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон №460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач у відповідності до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877) та Кодексу цивільного захисту України є спеціально уповноваженим органом, який наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон №877-V.
Приписами частини четвертої статті 4 Закону №877-V передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.
Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною десятою статті 4 Закону №877-V визначено, що посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою засування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок до закону.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Відповідно до частин першої, другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення.
Згідно з вимогами статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З аналізу вищевикладених правових норм слідує, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Відповідно до пункту 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.
Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Акта №240 від 20 березня 2019 року, який складено за результатами проведення Святошинським районним управління ГУ ДСНС України у місті Києві позапланової (на підставі звернення відповідача) перевірки приміщень ТОВ «Мила», неусунутими залишилися 14 пунктів із 39, які були зафіксовані в Акті планової перевірки №277 від 14 грудня 2018 року, а саме: 5) ширина сходових маршів менша за 1 метр; 6) ширина сходової площадки менша за ширину сходового маршруту в адміністративній будівлі; 8) у складських приміщеннях робоче місце комірника без обгородження їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів заввишки не менше 1,8 метра, які не повинні перешкоджати евакуації людей та матеріальних цінностей; 9) ліфтовий хол не відокремлений від інших приміщень протипожежними дверима (3-й поверх основного корпусу); 10) сходинки в межах маршу, що відноситься до шляхів евакуації сходової клітки, мають різні розміри по висоті підйому; 18) не в усіх приміщеннях забезпечено утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані; 20) допускається складування матеріалів на відстані меншій ніж 0,5 метра до сповіщувачів; 21) двері з приміщень, які відчиняються в загальний коридор, не перенавішені таким чином, щоб не зменшувати мінімальну допустиму ширину коридору (другий поверх основного корпусу, другий поверх двоповерхового корпусу); 22) компоненти системи протипожежного захисту не перевірені на відповідність технічним умовам виробників та чинним нормативним документам та не наданий акт технічного обстеження СПЗ; 28) сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням; 31) на шляхах евакуації влаштовано поріг, висота якого перевищує 0,05 метра (4-й поверх основного корпусу); 34) коридори без природного освітлення обладнати системою димовидалення; 35) висота евакуаційних виходів менша 2 метрів; 37) двері евакуаційного виходу групи приміщень 2-го поверху основного корпусу не відчиняються в напрямку виходу людей з будівлі.
Тобто, на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення ТОВ «Мила» саме порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, а ті порушення, які залишалися, продовжували створювати загрозу життю та здоров`ю людей.
Слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Водночас поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Таким чином, оскільки на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанції належних доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки становить реальну небезпеку і загрозу життю та здоров`ю людей. У світлі викладеного Верховний Суд також зауважує, що застосовані заходи співмірні тим порушенням, які встановлено позивачем.
Серед іншого скаржник зазначає, що позивач в Акті перевірки безпідставно посилається на вимоги ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна небезпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги», оскільки ці норми набрали чинності з 01 липня 2017 року та застосовуються під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації, в той час як ТОВ «Мила» є завершеним будівництвом та здане в експлуатацію у 2010 році.
Такі доводи є безпідставними, оскільки згідно пункту 1.1. ДБН В.1.1-7:2016 ці норми встановлюють загальні вимоги пожежної безпеки до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, що спрямовані на обмеження поширення пожежі між будинками, обмеження поширення пожежі в будинках, забезпечення безпечної евакуації людей, забезпечення гасіння пожежі та проведення рятування людей під час пожежі, застосування систем протипожежного захисту. До того ж, аналогічні вимоги пожежної безпеки до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення містилися і у вимогах ДБН В.1.1.7:2002, які були чинними та застосовувалися до 01 червня 2017 року.
Оцінюючи інші доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення судових рішень, та їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, у касаційній скарзі не наведено.
У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на повно встановлених обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, з правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
На підставі пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Висновки щодо розподілу судових витрат
З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-IX та статтями 341 343 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мила» - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року у справі №640/368/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов А.Г. Загороднюк О.В. Калашнікова