ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 640/5208/21
адміністративне провадження № К/990/28745/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 640/5208/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року (колегія у складі: головуючого судді: Парінова А. Б., суддів: Беспалова О. О., Ключковича В. Ю.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просила:
- визнати протиправною відмову відповідача від 24 грудня 2020 року у перерахунку позивачці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за заявою від 17 грудня 2020 року;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок належного позивачці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 12 березня 2020 року у відсотковому відношенні до суддівської винагороди, зазначеної у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 15 грудня 2020 року № 212/0/21-20 та здійснити виплати з урахуванням фактично виплачених сум.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила про те, що відповідачем протиправно та в порушення вимог чинного законодавства відмовлено ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного грошового довічного утримання судді на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 15 грудня 2020 року №212/0/21-20.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 17 січня 2022 року позов задовольнив повністю.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Гуменюк Василь Іванович є в.о. голови Верховного Суду України, а тому має право підпису довідки, на підставі якої відповідач має здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суді у відставці.
5. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 вересня 2022 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2022 року скасував. Прийняв нову постанову, якою у задоволенні позову відмовив повністю.
6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що належним представником юридичної особи, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань перебуває у процесі припинення, може бути лише голова ліквідаційної комісії або її член за дорученням голови цієї комісії.
Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві правомірно повідомлено листом від 24 грудня 2020 року № 2600-0306-8/183832 позивача, що оскільки довідка про суддівську винагороду підписана не уповноваженою особою, тому їй відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно наданої довідки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 21 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2022 року.
8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_1 посилається на те, що судом апеляційної інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, суд апеляційної інстанції посилається на постанови Верховного Суду в яких правовідносини не є подібними до правовідносин у цій справі.
Також, скаржник зазначає про те, що довідка про суддівську винагороду від 15 грудня 2020 року, яка видана позивачу та підписана в. о. Голови Верховного Суду України Гуменюком В. І. , є належною за формою та змістом для того, щоб відповідач прийняв її для здійснення перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача.
Крім того, позивач вказує на те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права.
Так, на думку позивача, прийняття судом попередньої інстанції апеляції відповідача поза межами строку на апеляційне оскарження без ухвалення будь-якого процесуального рішення щодо цього і відсутність відомостей про повідомлення позивача про наявність апеляції і розгляд справи в апеляційному порядку, свідчить про надання непропорційної процесуальної переваги одній із сторін у справі, що також підтверджує наявність суб`єктивної упередженості колегії суддів, що розглядала справу за позовом ОСОБА_1 в апеляційному порядку.
Позивач вважає, що недотримання апеляційним судом вимог щодо належного повідомлення про відкриття апеляційного провадження істотно порушило її право, як сторони у справі на подачу відзиву на апеляцію, додаткових доказів, можливості участі в розгляді справи особисто чи через представника.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 жовтня 2022 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року.
11. 22 грудня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві звернулось до Верховного Суду із відзивом на касаційну скаргу позивача, в якому заявник просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
12. Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2023 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 01 лютого 2023 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є суддею у відставці Верховного Суду України відповідно до посвідчення судді у відставці № 00920.
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 16 грудня 2015 року, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком довічно.
14. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 24 грудня 2020 року № 2600-0306-8/183832 на заяву ОСОБА_1 від 17 грудня 2020 року щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці повідомлено, що перерахунок щомісячного грошового утримання суддів буде здійснено після надання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за підписом уповноваженої особи, оскільки довідку від 15 грудня 2020 року № 212/0/21-20 видано за підписом в. о. Голови Верховного Суду України Гуменюка В. І. , а з 21 червня 2018 року Верховний Суд України перебуває у стані припинення, головою ліквідаційної комісії відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань призначено Соловйову Л. В. , а отже вказана довідка підписана неуповноваженою особою. На підставі викладеного, ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
15. Вважаючи дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправними, ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
17. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
18. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
20. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
21. Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
22. За змістом частини першої статті 8 КАС України, всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
23. Відповідно до частини першої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
24. Частиною першою статті 11 КАС України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
25. Положеннями частини першої статті 311 КАС України обумовлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі:
1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю;
2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;
3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
26. За приписами статті 301 КАС України суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі.
27. При вирішення цієї адміністративної справи Суд вважає за необхідне звернути увагу, зокрема, на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Мінак та інші проти України», яке слугувало підставою для перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 2а-1421/10/1916 (постанова від 03 березня 2020 року, провадження № 11-363зва19).
У пункті 7 розділу II рішення у справі «Мінак та інші проти України» ЄСПЛ указав, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (рішення від 23 червня 1993 року у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії», пункт 63), вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було проінформовано про цей факт (пункт 77 рішення від 04 березня 2014 року у справі «Діліпак та Каракайя проти Туреччини», заяви № 7942/05 та 24838/05). Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення від 27 жовтня 1993 року у справах «Авотіньш проти Латвії», заява № 17502/07, пункт 119 та «Домбо Бехеєр Б. В . проти Нідерландів», пункт 33). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі з апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (пункти 17 - 18 рішення від 06 лютого 2001 року у справі «Беер проти Австрії», заява № 30428/96).
28. Відповідно до пункту 8 розділу ІІ рішення у справі «Мінак та інші проти України» у разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (пункт 70 рішення від 21 травня 2015 року у справі «Заводнік проти Словенії», заява № 53723/13).
ЄСПЛ у пункті 10 розділу II вказаного рішення зазначив, що національні суди, не переконавшись, чи були апеляційні скарги у справах заявників їм вручені або чи були заявники повідомлені про апеляційні скарги будь-яким іншим чином, позбавили їх можливості надати зауваження щодо поданих у їхніх справах апеляційних скарг та не виконали свого зобов`язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін.
29. Крім того, вирішуючи питання про дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішенні від 08 листопада 2018 у справі «Созонов та інші проти України», в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
30. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд вважає першочерговим необхідність надання оцінки доводам автора щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині належного її повідомлення про наявність апеляційної скарги відповідача на рішення суду першої інстанції, а саме: надсилання копій ухвали про відкриття апеляційного провадження та апеляційної скарги, надання можливості для подання відзиву на таку апеляційну скаргу.
31. Як вбачається з матеріалів справи, Шостий апеляційний адміністративний суд після отримання апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві ухвалою від 01 липня 2022 року відкрив апеляційне провадження. Встановив строк до 16 серпня 2022 року, протягом якого учасники справи можуть подати відзив на апеляційну скаргу разом з доказами його надсилання (надання) іншим учасникам справи та заперечення проти заяв і клопотань, якщо такі містяться в апеляційній скарзі.
32. Цього ж дня Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 липня 2022 року призначив справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 23 серпня 2022 року.
33. Згідно супровідного листа Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2022 року № 02,3-08/640/5208/21/41345/2022 копію ухвали про відкриття апеляційного провадження надіслано на адреси сторін у справі, та надіслано копію апеляційної скарги (крім особи, яка подала апеляційну скаргу).
34. Проте, колегія суддів звертає увагу, що відомості щодо отримання ОСОБА_1 копії ухвали про відкриття апеляційного провадження та копії апеляційної скарги матеріали справи не містять.
35. Обставини справи щодо невручення ОСОБА_1 в установленому процесуальному порядку копії апеляційної скарги і не забезпечення практичної можливості надати відзив на цю скаргу та скористатися іншими процесуальними правами - свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
36. Слід зауважити, що невиконання Шостим апеляційним адміністративним судом вищенаведеної процесуальної норми, є безумовною підставою для констатації порушення з боку суду норм процесуального права, що, в свою чергу, тягне за собою обов`язкове скасування судового рішення, а відтак відсутні правові підстави для надання оцінки інших, наведених у касаційній скарзі доводів та підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції.
За таких обставин, коли порушено принцип рівності сторін, право на справедливий суд, оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає безумовному скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
37. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 300/2890/21, від 20 січня 2022 року у справі № 1340/6225/18, від 19 січня 2022 року у справі № 280/5168/19 та від 30 вересня 2021 року у справі № 640/6470/19.
38. За правилами частини четвертої статті 343 КАС України, яка визначає питання попереднього розгляду справи, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.
39. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
40. При цьому в силу частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.
41. Колегія суддів звертає увагу на те, що в силу вимог частини шостої статті 353 КАС України постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
42. Зважаючи на викладене та приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
43. Оскільки справа повертається на новий судовий розгляд, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року скасувати, а справу № 640/5208/21 направити на новий судовий розгляд до цього ж суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій Т.Г. Стрелець