ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2021 року
м. Київ
справа №640/5317/19
адміністративне провадження №К/9901/3218/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Пилипенко О.Є., суддів: Глущенко Я.Б., Собківа Я.М.),
УСТАНОВИВ:
У березні 2019 року ОСОБА_1 ( далі -позивач) звернувся до суду із позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 19.10.2018 року №224 та стягнути витрати на правову допомогу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2020 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Київській області про опис майна у податкову заставу від 19.10.2018 року №224;
- присуджено на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 1000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління ДПС у Київській області задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2020 року скасовано в частині присудження на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у сумі 1 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області та прийнято в цій частині нову постанову, якою стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 600 грн. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2020 залишено без змін, стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000 грн.
09.11.2020 ОСОБА_1 направив до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року, у якій із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити додаткове рішення щодо стягнення судових витрат у повному обсязі.
Верховний Суд ухвалою від 09 березня 2021 року відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 640/5317/19 витребував з суду першої інстанції.
22 березня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про стягнення судових витрат за результатами касаційного розгляду.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від податкового органу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
01 квітня 2021 року справа № 640/10030/19 надійшла на адресу Верховного Суду.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з такого.
Відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у частині розподілу судових витрат, зокрема, статті 139 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.
Перевірячи законність здійснення судом апеляційної інстанції розподілу судових витрат, колегія судів зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом - Закон України «Про судовий збір».
Порядок вирішення питання щодо розподілу судових витрат визначений статтею 143 КАС України.
Відповідно до частини першої цієї статті суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
За приписами частин третьої, п`ятої статті 143 КАС України суд може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Так, з огляду на правила статті 252 КАС України можливе ухвалення додаткової постанови або додаткової ухвали, якщо за результатами розгляду справи суд не вирішив питання про розподіл судових витрат або вирішив без встановлення конкретного розміру таких витрат.
Суд звертає увагу позивача на те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2020 року стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 600 грн. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2020 залишено без змін, стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 грн.
Тобто питання про судові витрати вже було вирішено судом апеляційної інстанції у судовому рішенні по суті.
Верховний Суд наголошує на тому, що позивач або представник не позбавлені можливості (з дотриманням процесуальних норм) оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2020 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
Висновки щодо судових витрат
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року у справі № 640/5317/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко