ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2021 року
м. Київ
справа №640/5339/19
адміністративне провадження №К/9901/15395/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2020 року (колегія суддів у складі головуючого судді Мельничука В.П., суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.)
у справі №640/5339/19
за позовом ОСОБА_1
до Баришівської районної державної адміністрації Київської області, Служби у справах дітей та сім`ї Баришівської районної державної адміністрації,
третя особа: ОСОБА_2 ,
про визнання протиправними та скасування розпоряджень.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Баришівської районної державної адміністрації Київської області, Служби у справах дітей та сім`ї Баришівської районної державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_2 , в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Баришівської районної державної адміністрації Київської області №107 від 14 березня 2018 року «Про встановлення днів побачень ОСОБА_2 з донькою»;
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Баришівської районної державної адміністрації Київської області №358 від 20 серпня 2018 року «Про внесення змін до розпорядження Баришівської районної державної адміністрації Київської області №107», яким виправлено технічну помилку, а саме прізвище « ОСОБА_2 » замінено на « ОСОБА_2 »;
- визнати протиправним дії, бездіяльність посадових осіб Баришівської районної державної адміністрації в частині прийняття розпорядження №358 від 20 серпня 2018 року «Про внесення змін до Розпорядження Баришівської районної державної адміністрації Київської області №107», яким виправлено технічну помилку, а саме прізвище « ОСОБА_2 » замінено на « ОСОБА_2 » без виклику. Без повідомлення зацікавлених осіб.
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження в справі закрито.
4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду апеляційної інстанції змінити та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Також позивачкою у тексті касаційної скарги заявлено клопотання про витребування з Баришівської районної державної адміністрації документів, які були підставою для прийняття спірних розпоряджень.
5. Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. 23 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб відділом держаної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області, актовий запис № 429.
7. Рішенням Бориспільського районного суду Київської області від 27 грудня 2017 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
8. Від цього шлюбу є малолітня дитина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька після припинення шлюбних відносин проживає разом із позивачкою. ОСОБА_2 не проживає разом з дитиною, зустрічі з донькою можливі лише з дозволу ОСОБА_1
9. ОСОБА_2 звернувся до Служби у справах дітей при Баришівській районній державній адміністрації з заявою про визначення способу його участі у вихованні дитини.
10. Баришівською районною державною адміністрацією видано розпорядження №107 від 14 березня 2018 року на підставі рішення та матеріалів Комісії з питань захисту прав дитини при Баришівській районній державній адміністрації. Цим розпорядженням ОСОБА_2 визначено спосіб участі у вихованні дитини шляхом систематичних зустрічей з 10:00 до 20:00 години щосуботи та всі державні свята, визначенні законодавством України, без присутності матері. У день народження та період хвороби дитини безперешкодне її відвідування за місцем фактичного перебування.
11. Також Баришівською районною державною адміністрацією Київської області у розпорядженні №107 допущено технічну помилку у прізвищі, у зв`язку з цим, відповідачем видано розпорядження №358 від 20 серпня 2018 року, яким виправлено технічну помилку, а саме прізвище « ОСОБА_2 » замінено на « ОСОБА_2 ».
12. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивачка звернулась до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
13. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження в справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, а предметом судового захисту фактично є приватноправові інтереси. Такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції і, відповідно, не може вирішуватись адміністративним судом, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
14. Касаційна скарга, провадження за якою відкрито, подана з підстави порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
15. ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі стверджує, що суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що Баришівська районна державна адміністрація не здійснювала владні управлінські функції держави при прийнятті спірних розпоряджень.
16. Посилаючись на положення частини другої статті 1, частини другої статті 6, пункт 9 частини першої статті 23 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» позивачка зазначає, що місцева державна адміністрація є органом виконавчої влади, здійснює делеговані функції місцевого самоврядування, є суб`єктом владних повноважень та здійснює владні управлінські функції на підставі законодавства.
17. Тому, вважає ОСОБА_1 , цей спір щодо оскарження розпоряджень №107 від 14 березня 2018 року та №358 від 20 серпня 2018 року має вирішуватись адміністративним судом.
18. Також позивачка в касаційній скарзі наводить численні аргументи, які стосуються розгляду справи по суті спору.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
20. Як убачається з матеріалів справи та зазначалось, спірні правовідносини у справі виникли щодо законності розпорядження районної державної адміністрації, виданого відповідно до статей 19 158 СК України, статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», на підставі заяви батька дитини про визначення способу його участі у вихованні дитини.
21. Відповідно зазначеним розпорядженням визначено спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні дитини ОСОБА_7 , з чим не погодилась мати дитини ОСОБА_1 .
22. Частиною другою статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
23. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Основного Закону).
24. Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України.
25. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
26. Пункти 1-3 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою визначають переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;
а адміністративним судом - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
27. За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
28. Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині другій статті 19 КАС України.
29. З наведеного випливає, що КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень саме управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
30. Як неодноразово вказувала Велика Палата Верховного Суду в своїх рішеннях під час визначення предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі (зокрема, постанова від 3 липня 2018 року в справі №826/27224/15).
31. Оскільки предметом спору є розпорядження Баришівської районної державної адміністрації Київської області №107 від 14 березня 2018 року «Про встановлення днів побачень ОСОБА_2 з донькою», яким визначено спосіб участі батька у вихованні дитини, то зазначений спір виник із сімейних правовідносин, а саме, щодо участі одного з батьків у вихованні дитини.
32. Як правильно зазначено судом апеляційної інстанції питання, пов`язані з реалізацією особистих немайнових прав та обов`язків батьків та дітей врегульовані, зокрема, главою 13 Сімейного кодексу України.
33. Завданням цивільного судочинства, відповідно до статті 2 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
34. Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
35. За такого правового регулювання та суті спірних правовідносин, що склались між сторонами, цей спір підлягає розгляду за правилами та в порядку цивільного судочинства, про що обґрунтовано зазначено судом апеляційної інстанції.
36. На користь цього висновку також слугують численні рішення Верховного Суду, який розглядає аналогічні спори в порядку цивільного судочинства. Так, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року (справа №465/5074/16-ц) предметом розгляду було розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради (органу опіки та піклування), яким визначено графік побачень батька з його сином.
37. Інші вимоги позивачки є похідними, а тому також як і основна вимога підлягають розгляду в порядку та за правилами цивільного судочинства.
38. Щодо заявленого позивачкою у тексті касаційної скарги клопотання про витребування з Баришівської районної державної адміністрації документів, які були підставою для прийняття спірних розпоряджень, то таке, безумовно, не може бути задоволене, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази відповідно до статті 341 КАС України.
39. Відповідно до статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
40. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
41. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі, скасувавши рішення суду першої інстанції.
42. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.
43. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
44. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 350 356 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2020 року у справі №640/5339/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіМ.В. Білак О.А. Губська О.В. Калашнікова