№ 640/5343/19 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 640/5343/19

адміністративне провадження № К/9901/10809/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Дочірнього підприємства «ВІАЛАНД»

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року (головуючий суддя - Парінов А.Б., судді: Беспалов О.О., Ганечко О.М.)

у справі №640/5343/19

за позовом Дочірнього підприємства "ВІАЛАНД"

до Кабінету Міністрів України,

треті особи: Громадська організація "Асоціація суб`єктів проведення перевірок транспортних засобів", Міністерство інфраструктури України, Міністерство внутрішніх справ України, Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ,

про визнання протиправною та нечинною постанови в частині.

I. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2019 року Дочірнє підприємство "ВІАЛАНД" звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило: визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №141 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137 і від 31 травня 2012 року №512» в частині викладення пункту 6 «Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137 в редакції:

« 6. Мінінфраструктури протягом 10 днів з дня надходження повідомлення перевіряє зазначену в ньому інформацію про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів шляхом аналізу поданих разом з повідомленням документів та в разі підтвердження такої інформації надсилає повідомлення та копії документів до Головного сервісного центру МВС.

У разі виявлення недостовірної інформації, зазначеної в повідомленні Мінінфраструктури письмово повідомляє юридичній особі або фізичній особі - підприємцю про невідповідність поданих документів вимогам цього Порядку або Вимогам до перевірки конструкцій та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затвердженим наказом Мінінфраструктури від 26 листопада 2012 р. №710 (далі - Вимоги до перевірки), з обов`язковим зазначенням виявлених недоліків.

Після усунення недоліків, що стали причиною неможливості надіслання повідомлення та копій документів до Головного сервісного центру МВС, юридична особа або фізична особа - підприємець має право подати нове повідомлення відповідно до пункту 5 цього Порядку.

Мінінфраструктури приймає рішення про відкликання повідомлення виконавця на підставі:

інформації про скасування або тимчасове зупинення дії Національним органом з акредитації атестата про акредитацію виконавця;

повідомлення виконавця про припинення своєї діяльності;

рішення суду про припинення підприємницької діяльності виконавця;

інформації про відсутність матеріально-технічної бази чи закінчення строку дії атестата акредитації і непоновлення його протягом шести місяців;

інформації від Головного сервісного центру МВС про видачу 10 і більше протоколів, складених з порушенням цього Порядку або Вимог до перевірки».

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.

3. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №141 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137 і від 31 травня 2012 року №512» внесені зміни в частині викладення пункту 6 «Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137 в такій редакції: « 6. Мінінфраструктури протягом 10 днів з дня надходження повідомлення перевіряє зазначену в ньому інформацію про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів шляхом аналізу поданих разом з повідомленням документів та в разі підтвердження такої інформації надсилає повідомлення та копії документів до Головного сервісного центру МВС.

У разі виявлення недостовірної інформації, зазначеної в повідомленні Мінінфраструктури письмово повідомляє юридичній особі або фізичній особі - підприємцю про невідповідність поданих документів вимогам цього Порядку або Вимогам до перевірки конструкцій та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затвердженим наказом Мінінфраструктури від 26 листопада 2012 року №710 (далі - Вимоги до перевірки), з обов`язковим зазначенням виявлених недоліків.

Мінінфраструктури приймає рішення про відкликання повідомлення виконавця на підставі:

повідомлення виконавця про припинення своєї діяльності;

рішення суду про припинення підприємницької діяльності виконавця;

5. Основним видом господарської діяльності позивача є технічні випробування та дослідження КВЕД 71.20, серед яких проведення обов`язкового технічного контролю колісних транспортних засобів в Україні.

6. 18 листопада 2018 року Національним агентством з акредитації України зареєстровано у Реєстрі за №2Т986 Атестат про акредитацію, згідно якого засвідчено компетентність випробувальної лабораторії Дочірнього підприємства «Віаланд» відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 (ISO/IEC 17025:2005) в сфері випробувань колісних транспортних засобів категорій М,N,O, такі, що були у користуванні. Згідно сфери акредитації, яка є невід`ємною частиною Атестата про акредитацію №2Т986 від 18 листопада 2018 року, позивач є компетентним для перевірки технічного стану КТЗ, що були у користуванні, за вимогами безпеки та екології та придатності до експлуатації (проведення обов`язкового технічного контролю) за вимогами нормативних документів ДСТУ 3649:2010 крім п. 6.4.8.1, 6.8.9, 7.4.2.2, 7.4.3.2, 7.4.4.1, 7.8.5; постанови Кабінету Міністрів України №137 від 30 січня 2012 року, наказу Міністерства інфраструктури України №710 від 26 листопада 2012 року, постанови Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року п. 31.4.

7. Для здійснення позивачем діяльності щодо проведення обов`язкового технічного контролю Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ на підставі отриманого від Міністерства інфраструктури України повідомлення та копій документів мав внести відомості про позивача до Реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів.

8. Для вказаної мети 6 грудня 2018 року, у відповідності до вимог пункту 5 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137, позивач направив на адресу Мінінфраструктури Повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів з додатками та лист за вих.№6/12 від 6 грудня 2018 року.

9. У відповідь Міністерство інфраструктури України надіслало позивачу повідомлення №14787/39/10-18 від 22 грудня 2018 року, в якому зазначило, що: «Відповідно до пункту 6 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137 (далі - Порядок), проведено перевірку інформації у поданих документах разом з повідомленням про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам у законодавчо регульованій сфері щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів».

10. З огляду на вказаний лист (повідомлення) Міністерства інфраструктури України №14787/39/10-18 від 22 грудня 2018 року, останнє за наслідками опрацювання поданих позивачем документів, дійшло висновку про не підтвердження певної інформації цими документами.

11. Не погоджуючись із таким повідомленням Міністерства інфраструктури України, позивач оскаржив вказане повідомлення до Київського окружного адміністративного суду, рішенням якого у справі №320/7033/18 позов Дочірнього підприємства «Віаланд» було задоволено.

12. Зважаючи на наведене, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивачем не доведено порушення його суб`єктивного права оскаржуваною нормою станом на час звернення до суду.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Позивач в касаційній скарзі вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права, що передбачено пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справу розглянуто апеляційним судом за відсутності учасників справи, неповідомлених належним чином про дату, час і місце судового засідання.

15. Зазначає, що в мотивувальній частині оскаржуваного рішення вказано, що «учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явилися.». При цьому, апеляційний суд повідомив учасників справи про день, час та місце розгляду справи 19 березня 2020 року о 12:40 год., що підтверджується розпискою, в якій наявні підписи представника позивача, відповідача та третьої особи - Міністерства інфраструктури України. Крім того, в матеріалах справи також міститься клопотання Міністерства інфраструктури України про відкладення розгляду справи.

16. 19 березня 2020 року два представника позивача: Рибченко Н.М. та Черненко І.В., а також представник третьої особи Громадської організації "Асоціація суб`єктів проведення перевірок транспортних засобів" Гарматюк А.Д. прибули до апеляційного суду, що підтверджується листами Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області від 24 березня 2020 року №41/01-16/530/20, від 25 березня 2020 року №41/01-16/539/20, від 26 березня 2020 року №41/01-16/541/20 та листом Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2020 року № 640/5343/1921390/2020.

17. Представників позивача та представника третьої особи було запрошено до зали судового засідання №5, де головуючим суддею Паріновим А.Б. повідомлено про перенесення судового засідання у зв`язку з відсутністю судді Ганечко О.М., яка є учасником колегії суддів у справі, а також заявленим клопотанням Міністерства інфраструктури України від 17 березня 2020 року про відкладення розгляду справи через запровадження на території України карантину. Вказані обставини підтверджуються листом апеляційного суду від 3 квітня 2020 року №640/5343/19/21390/2020.

18. 20 березня 2020 року апеляційний суд ухвалив оскаржувану постанову, в якій зазначив, що «учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явилися.».

19. При цьому, апеляційний суд не зазначив докази, які підтверджують, що учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання - 20 березня 2020 року.

20. Окрім цього, скаржник зазначає, що відповідно до статті 230 КАС України передбачено ведення протоколу судового засідання.

21. 25 березня 2020 року позивачем, відповідно до статті 231 КАС України подано до суду письмові зауваження до протоколу судового засідання від 19 березня 2020 року. Апеляційний суд листом від 6 квітня 2020 року №640/5343/19/1919/2020 повідомив, що протокол судового засідання 19 березня 2020 року не складався. Отже, судове засідання не було відкрите головуючим суддею.

22. Таким чином, скаржник вказує, що матеріали справи не містять жодних доказів щодо заявлення представниками позивача клопотань про розгляд справи за їх відсутності, натомість лист апеляційного суду від 3 квітня 2020 року№640/5343/19/21390/2020, а також листи Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області від 24 березня 2020 року №41/01-16/530/20, від 25 березня 2020 року №41/01-16/539/20, від 26 березня 2020 року №41/01-16/541/20 підтверджують прибуття до суду 19 березня 2020 року підтверджують прибуття до суду 19 березня 2020 року представників позивача, а також те що судове засідання не було відкрите у призначений для розгляду справи час.

23. Також скаржник посилаючись на практику Європейського Суду зазначав, що розгляд справи за відсутності учасника процесу щодо якого немає відомостей про вручення судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо особи на справедливий судовий розгляд, а також порушенням статей 8-11 124-136 205 КАС України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, і врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання. .

24. Окрім цього, скаржник зазначив, що станом на день складання касаційної скарги зазнав наступних витрат: сплата судового збору у розмірі 40204 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1365 від 27 березня 2020 року та оплата витрат на професійну допомогу у розмірі 10 000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1370 від 2 квітня 2020 року, а всього 14 204 грн. та вважає, що ці витрати мають бути йому компенсовані.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

26. Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

27. Відповідно до статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

28. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

29. Частиною третьою статті 124 КАС України встановлено, що судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

30. Згідно з положеннями частини четвертої цієї ж статті у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

31. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

32. Згідно з положеннями статті 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

33. Згідно з положеннями статті 126 КАС України особа, яка вручає повістку, зобов`язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

34. Статтею 127 КАС України встановлено, що часом вручення повістки вважається: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

35. Отже, з огляду на наведені норми КАС України судовий виклик або судове повідомлення здійснюється шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою) або кур`єром.

36. Згідно з частиною другою статті 307 КАС України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

37. Як вбачається з матеріалів справи, 17 грудня 2019 року позивач подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 грудня 2019 року, в якій зазначено клопотання про розгляд справи за його участю.

38. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 січня 2020 року.

39. Таким чином, під час підготовки справи до апеляційного розгляду суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи у судовому засіданні за участю сторін.

40. 16 січня 2020 року судове засідання було відкладено на 12 березня 2020 року, що підтверджується протоколом судового засідання. Учасників справи про дату, час та місце розгляду справи повідомлено під розписку, що знаходиться в матеріалах справи.

41. 12 березня 2020 року судове засідання не відбулось, справу знято з розгляду, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Парніова А.Б. у відпустці згідно з наказом №58 к/тм від 2 березня 2010 року, про що секретарем судового засідання складено довідку. Учасників справи про дату, час та місце розгляду справи повідомлено під розписку, в якій зазначено, що розгляд справи відбудеться 19 березня 2020 року о 12:40 год., яка знаходиться в матеріалах справи. Окрім цього, третіх осіб - Громадську організацію "Асоціація суб`єктів проведення перевірок транспортних засобів" та Міністерство внутрішніх справ України, повідомлено повісткою-повідомленням.

42. Як вбачається з матеріалів справи, 20 березня 2020 року за результатами розгляду апеляційної скарги Дочірнього підприємства "ВІАЛАНД" Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову у справі №640/5343/19 в порядку письмового провадження, посилаючись на те, що учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явилися виходячи з приписів пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.

43. Наведені обставини дозволяють зробити висновок, що незважаючи на те, що учасники справи були повідомлені під розписку про розгляд справи 19 березня 2020 року, апеляційний суд прийняв постанову у справі №640/5343/19 в порядку письмового провадження на наступний день - 20 березня 2020 року.

44. При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що суд апеляційної інстанції повідомляв учасників справи про дату, час та місце судового засідання на 20 березня 2020 року.

45. Пунктом 3 частини першої статті 311 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

46. Враховуючи те, що документальне підтвердження щодо належного повідомлення позивача або його представника про дату, час і місце розгляду справи в матеріалах справи відсутнє, у суду апеляційної інстанції не було законних підстав для розгляду справи без їх участі.

47. З огляду на наведене, судом апеляційної інстанції всупереч наведеної вище норми розглянуто справу за відсутності позивача та його представника, які не повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання.

48. Колегія суддів зауважує, що розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає належних відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

49. Наведені положення процесуального закону, обставини справи щодо неналежного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, відсутність відомостей про вручення судової повістки позивачу та його представнику, висловлене скаржником бажання взяти участь в розгляді справи, - свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що за частиною третьою статті 353 КАС України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.

50. За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню до цього суду на новий судовий розгляд.

51. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

52. Отже, під час розгляду цієї справи суду апеляційної інстанції необхідно забезпечити рівні права учасників процесу у наданні ними доказів для всебічного, повного дослідження та вивчення усіх обставин справи, необхідних для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, зокрема виконати обов`язок щодо належного повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час і місце судового розгляду

53. У касаційній скарзі скаржник зазначив, що позивач зазнав наступних витрат: сплата судового збору у розмірі 4 202 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1365 від 27 березня 2020 року та оплата витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1370 від 2 квітня 2020 року, а всього 14 204 грн. та вважає, що дані витрати мають бути йому компенсовані за рахунок винних осіб у повному обсязі.

54. Згідно із частинами першою - третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

55. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

56. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

57. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

58. Оскільки суд касаційної інстанції у даній справі не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

59. За змістом статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

60. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

61. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

62. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

63. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

64. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

65. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

66. Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

67. Згідно з пунктом 5 Договору про надання правничої допомоги від 30 березня 2020 року №35, укладеного між адвокатом Рибченко Н.М. та Дочірнім підприємством «ВІАЛАНД» замовник зобов`язується оплатити виконавцю винагороду за надану правничу (правову) допомогу по захисту прав та інтересів замовника під час проведення касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 грудня 2019 року у справі №640/5343/19 в частині до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в тому числі шляхом надання правової інформації, надання усних консультацій і роз`яснень з правових питань, ознайомлення з матеріалами справи, підготовки та виготовлення семи примірників касаційної скарги на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 грудня 2019 року у справі №640/5343/19 до Верховного Суду, забезпечення участі у судових засіданнях суду касаційної інстанції, складання та подання заперечень; складання відповіді на відзив на касаційну скаргу, підготовка процесуальних та інших документів правового характеру спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів замовника та інших дій без обмежень за тарифом: 1000 грн./год., - вивчення, складання та виготовлення документів, збирання доказів, надання консультацій та роз`яснень та 1500 грн. - за прибуття до суду та/або за участь у розгляді справи, в тому числі у режимі відеоконференції або через Електронний суд із використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису за одне судове засідання.

68. На підтвердження скаржник надав суду: копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії КВ №6055 від 8 лютого 2018 року видане Рибченко Н.М. ; рахунок-фактуру №35 за надання правничої допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги від 30 березня 2020 року №35 на суму 10 000 грн.; платіжне доручення №1370 від 2 квітня 2020 року на суму 10 000 грн. за надання правничої допомоги згідно Договору №35 від 30 березня 2020 року; розрахунок платної правової допомоги від 13 квітня 2020 року до договору №35 від 30 березня 2020 року; акт від виконаних робіт (наданих послуг) від 13 квітня 2020 року до Договору №35 від 30 березня 2020 року.

69. Відповідно до розрахунку правової допомоги до Договору про надання правничої допомоги від 30 березня 2020 року №35 та акту виконаних робіт (наданих послуг) від 13 квітня 2020 року до Договору №35 від 30 березня 2020 року адвокатом Рибченко Н.М. надано такі послуги:

1) аналіз судових рішень: постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 грудня 2019 року у справі №640/5343/19 - 1000 грн. за 1 годину;

2) аналіз судової практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, пов`язані із порушенням основних засад судочинства, права на справедливий розгляд справи, права на публічний розгляд справи та стосовно порядку наділення відповідності нормативно-правових актів актам, що мають вищу юридичну силу з наданням усної консультації - 2000 грн. за 2 години;

3) складання та виготовлення семи екземплярів касаційної скарги до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 грудня 2019 року у справі №640/5343/19 - 7000 грн. за 7 годин. Загальна вартість робіт 10000 грн.

70. З огляду на наведене, акт виконаних робіт містить детальний опис робіт, виконаних при надані правничої допомоги позивачу в ході касаційного перегляду даної справи, а надані скаржником документи, на переконання суду, у своїй сукупності підтверджують факт понесення витрат саме у цій справі.

71. Також Верховний Суд бере до уваги, що наведені приписи КАС України покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. За відсутності клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

72. В цьому випадку відповідачем як суб`єктом владних повноважень клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не заявлялось. Так само суду не надано доказів та не наведено обставин, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт.

73. За таких обставин, з огляду на підтвердження позивачем фактичного розміру понесених витрат на правничу допомогу, не зазначення відповідачем обставин щодо понесення позивачем витрат у меншому розмірі та/або неспівмірності таких витрат, Верховний Суд дійшов висновку про присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України понесених позивачем, у зв`язку із касаційним переглядом цієї справи, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Керуючись статтями 345 353 356 КАС України, Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «ВІАЛАНД» задовольнити.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року у справі №640/5343/19 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Стягнути на користь Дочірнього підприємства «ВІАЛАНД» (08113, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрушки, вул. Лісна, буд. № 1, ЄДРПОУ 32416328) за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) судові витрати на правничу допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, у сумі 10000 (десять тисяч) гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді М.В. Білак

О.А. Губська

О.В. Калашнікова