ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2024 року
м. Київ
справа № 640/6482/21
адміністративне провадження № К/990/21106/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів Стеценка С.Г., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 ,
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 (головуючий суддя Григорович П.О., судді Каракашьян С.К., Смолій І.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 (головуючий суддя Кузьменко В.В., судді Василенко Я.М., Ганечко О.М.)
у справі №640/6482/21
за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , неповнолітньої ОСОБА_4
до Кабінету Міністрів України
про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту в частині,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), неповнолітньої ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просив:
1.1. визнати протиправним та нечинним пункт 13 «Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632;
1.2. визнати протиправним та нечинним пункт 13 «Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632).
2. Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в підготовчому провадженні колегіально.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 залишені без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 та ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022.
5. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
5.1. ОСОБА_1 є батьком малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
5.2. У січні 2021 року позивачем до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради була направлена заява про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Рішенням Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради за заявою позивача була призначена допомога в розмірі 2964,75 грн.
5.3. Передумовою виникнення спірних правовідносин стало те, що розмір призначеної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям для дітей позивача є меншим від встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розміру прожиткового мінімуму, а саме, для дітей - 130% відповідного прожиткового мінімуму.
5.4. З приводу невідповідності призначеної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям рівню забезпеченості встановленого Законом, позивач звернувся зі скаргою до Міністерства соціальної політики України.
5.5. Листом від 03.03.2021 № 0000-030203-С/999зві/2153 позивача повідомлено, що розмір допомоги його дітям призначався з врахуванням нормативно-правових актів, прийнятих відповідачем. Так, пунктом 13 Порядку № 632 визначено, що під час обчислення державної соціальної допомоги для розрахунку середньомісячного сукупного доходу за кожний місяць, в якому відсутні доходи, включаються: 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, - для непрацюючих працездатних осіб, які не мали доходів, доходи яких були меншими за 0,5 розміру мінімальної заробітної плати протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту), та/або якими чи за яких не сплачено єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи (крім військовослужбовців, а також осіб, щодо яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування); осіб, які зареєстровані в центрі зайнятості та не отримували допомогу по безробіттю; осіб, які доглядали за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку.
5.6. Пунктом 13 Порядку № 250 визначено, що якщо непрацююча працездатна особа зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна або перебуває на обліку в центрі зайнятості як така, що шукає роботу, більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання державної соціальної допомоги не працевлаштувалася за направленням центру зайнятості або не забезпечила себе роботою самостійно, розмір такої допомоги під час наступного звернення за її призначенням зменшується на 50 відсотків, на наступний період - на 75 відсотків. Така допомога під час наступного звернення призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення її виплати.
5.7. Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради проведено розрахунок державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї позивача виходячи із: сукупного доходу сім`ї за період з 01.04.2020 по 30.09.2020 у сумі 30 000 грн (у тому числі: позивача та його дружини розрахунковий дохід - 30000,00 грн (0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду за який враховуються доходи); середньомісячного сукупного доходу сім`ї - 5000,00 грн; рівня забезпечення прожиткового мінімуму сім`ї - 10929,50 грн (у тому числі для двох працездатних осіб - 1589,00 грн (794,50 грн х 2), для трьох дітей віком від 6 до 18 років - 9340,50 грн (3 113,50 грн * 3).
5.8. Відповідно, розмір державної соціальної допомоги складає 5 929,50 грн (різниця між рівнем забезпечення прожиткового мінімуму для сім`ї позивача (10929,50 грн) та середньомісячним сукупним доходом моєї сім`ї (5000,00 грн). Враховуючи пункт 13 Порядку № 250 розмір призначеної допомоги зменшено на 50 відсотків.
6. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» не містить в собі положень про те, що розмір державної соціальної допомоги в будь-якому випадку не може бути меншим відповідного прожиткового мінімуму. При цьому, стаття 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» встановлює, що розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом, з урахуванням того, що наведені норми Закону та Порядків №250, №632 неконституційними не визнавались.
6.1. Надаючи оцінку ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , неповнолітньої ОСОБА_2 , подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022, задовольнивши позовні вимоги.
7.1. Вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України). Зокрема вказує на відсутність висновку щодо призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Мотивує свою позицію тим, що оскаржувані пункти постанов звужують конституційне право його дітей на забезпечення прожиткового мінімуму, який встановлюється законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. На переконання скаржника Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» не надає повноважень Кабінету Міністрів України зменшувати у прогресивній формі прожиткового мінімуму для малозабезпечених сімей й відноситься до захищених видатків державного бюджету України.
7.2. Скаржник також вказав на порушення норм процесуального права судом першої інстанції, що проявилось у проведенні підготовчого засідання суддею одноособово. При цьому зазначає, що суддя Григорович П.О. не був визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, як суддя-доповідач для колегіального розгляду справи під час розподілу справи.
8. У відзиві на касаційну скаргу Кабінет Міністрів України просив залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 - без змін.
8.1. Стверджує, що під час проведення підготовчого провадження всі процесуальні дії суддя вчиняє одноособово.
8.2. Вважає безпідставними твердження скаржника про відсутність доказів щодо проведення антидискримінаційної експертизи оскаржуваних положень норм права.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
10. Оцінюючи доводи скаржника щодо порушення норм процесуального права судом першої інстанції, Верховний Суд виходить з такого.
11. Згідно визначення, що міститься в пункті 4 частини 1 статті 4 КАС України, суд - суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія суддів, інший визначений цим Кодексом склад адміністративного суду.
12. За змістом частин 1-4 статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд. У судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом..
13. Правила визначення складу суду врегульовані статтею 31 КАС України.
14. Частинами 1 та 2 цієї статті передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач.
15. Відповідно до статті 32 КАС України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.
16. На час надходження позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , неповнолітньої ОСОБА_2 до суду першої інстанції частина 1 статті 33 КАС України визначала, що адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
17. Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень, визначених статтею 117 Конституції України та статтею 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 № 794-VII, видає постанови та розпорядження.
18. Поряд з цим, правила статті 264 статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (крім рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу), постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.
19. За змістом частини 8 статті 264 КАС України адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження.
20. Аналіз зазначених норм права у своїй сукупності дають підстави вважати, що розгляд та вирішення справ щодо законності, зокрема, постанов Кабінету Міністрів України здійснюється судом першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
21. У контексті зазначеного колегія суддів враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постановах від 19.10.2023 у справах №990/150/23 та №990/83/23. Суд через системний аналіз норм КАС України, зокрема правил його статей 32 та 33, якими врегульовано здійснення адміністративного судочинства суддею одноособово та колегією суддів, дійшов висновку, що законодавець запровадив колегіальний розгляд складних справ та перегляд справ судами апеляційної та касаційної інстанцій з метою додаткового забезпечення об`єктивності результатів судового розгляду таких справ.
22. Результати автоматизованого розподілу справи оформлюються протоколом. Протокол має містити такі відомості: 1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу; 2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, ім`я (найменування) учасників справи; 3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участі) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача; 4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу); 5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ (частини 16, 17 статті 31 КАС України).
23. Згідно з частиною 19 статті 31 КАС України особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
24. Відповідно до підпункту 15.4 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше ніж три місяці з дня набрання ним чинності - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, визначеними цією редакцією Кодексу.
25. Рада суддів України прийняла Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке затвердила рішенням від 26.11.2010 №30, з послідуючими змінами. Відповідно до пункту 2.3.31 цього Положення, результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду, що автоматично створюється автоматизованою системою. Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.
26. 02.03.2018 Рада суддів України рішенням №17 відповідно до пункту 9 § 2 Прикінцевих положень Розділу VII Перехідних положень Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесла зміни до Положення про АСДС шляхом викладення його у новій редакції.
27. Відповідно до пункту 2 рішення Ради суддів України №17 (у редакції зі змінами, внесеними згідно з рішенням Ради суддів України № 16 від 12.04.2018) встановлено, що Положення про АСДС у редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України №17, набирає чинності у наступному порядку:
2.1. пункт 21 Розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями", Розділ Х "Протоколи" (крім пунктів 12, 15), пункти 3 - 6 Розділу VII "Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями" - з 15 березня 2018 року;
2.2. Для судів, підключених до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов`язковим для його роботи:
- Розділи VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями", IХ "Автоматичне визначення присяжних", Розділ Х "Протоколи" (у повному обсязі) - з наступного дня після такого підключення.
28. Відповідно до підпункту 2.3 норми Положення про АСДС, не зазначені у п. п. 2.1, 2.2. цього Рішення, набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів та органів системи правосуддя, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України).
29. Наказом ДСА України № 628 від 22.12.2018 «Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).
30. Пунктом 1 наказу ДСА України № 247 від 01.06.2020 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі - Наказ № 247) вирішено запровадити з 01.06.2020 в дослідну експлуатацію підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі - Підсистеми) у всіх місцевих, апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, та з 01.07.2020 - в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди).
31. Пунктом 2 Наказу №247 визначено, що пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем слід керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем.
32. Отже, з 22.12.2018 отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.
33. Аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 640/32183/20.
34. З матеріалів справи вбачається, що 10.03.2021 позов подано через підсистему «Електронний суд». Того ж дня протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Григоровича П.О. Згідно звіту автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021 розподіл відбувся вперше.
35. При цьому, вже після закінчення підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 15.12.2021 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Григорович П.О., судді Смолій І.В., Каракашьян С.К.
36. Суд зазначає, що згідно пункту 3 Розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про АСДС, в редакції рішення Ради суддів України №17, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи або матеріалів кримінального провадження здійснюється модулем автоматизованого розподілу шляхом: 1) первісного розподілу справи; 2) додаткового визначення суддів; 3) передачі судової справи на розгляд палати, об`єднаної або Великої Палати Верховного Суду; 4) заміни судді в колегії або основного судді; 5) повторного розподілу справи; 6) передачі судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті.
37. Первісний розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованогорозподілу в хронологічному порядку їх надходження до суду (реєстрації) в наступній послідовності:
1) формується список компетентних суддів для розгляду конкретної справи;
2) для компетентних суддів розраховуються коефіцієнти навантаження;
3) із числа компетентних суддів з урахуванням встановлених коефіцієнтів навантаження здійснюється випадковий вибір судді (судді-доповідача);
4) на підставі результатів проведеного автоматизованого розподілу проводиться коригування коефіцієнтів фактичного та середньозваженого навантаження суддів;
5) у разі визначення судді-доповідача проводиться визначення суддів, що входять до складу постійної колегії (пункт 6 Розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про АСДС, в редакції рішення Ради суддів України №17).
38. Враховуючи, що цей спір стосується оскарження деяких положень постанов Кабінету Міністрів України, а також наведене законодавче регулювання порядку визначення складу суду, суд касаційної інстанції приходить до переконання, що 10.03.2021 визначено склад суду з порушенням правил частини 1 статті 33 КАС України. Тобто, після надходження позовної заяви до суду першої інстанції для розгляду та вирішення спору мав бути визначений суд у складі трьох суддів, натомість за результатами розподілу визначено головуючого суддю Григоровича П.О.
39. Скаржник у своїй скарзі наполягає на порушенні порядку проведення підготовчого засідання.
40. Так, відповідно до правил частини 1 статті 180 КАС України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.
41. Судом, як зазначалось вище, може бути суддя адміністративного суду, колегія суддів або інший визначений цим Кодексом склад адміністративного суду. Тобто, до визначення суду слід підходити широко.
42. Частиною 2 статті 180 КАС України визначено комплекс дій та заходів, які вчиняються судом з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
43. Підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою (частина 1 статті 181 КАС України).
44. Відповідно до частин 1-3 статті 183 КАС України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
45. З аналізу вказаних норм процесуального права вбачається, що законодавець передбачив проведення підготовчого засідання, в тому числі, колегією суддів в залежності від особливостей категорії спору.
46. Таким чином, позивач обґрунтовано вказує на проведенні підготовчого засідання в суді першої інстанції лише одним суддею, а не колегіальним складом суду.
47. З цього приводу скаржник заявляв клопотання, зокрема, про розгляд справи у підготовчому провадженні колегіально, проте суд першої інстанції ухвалою від 02.02.2022, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції від 12.07.2022, відмовив у його задоволенні, які, у свою чергу, не підлягають перегляду у касаційному порядку.
48. При цьому, слід відзначити, що до цієї справи не може бути застосовано правило частини 7 статті 31 та частини 2 статті 33 КАС України, за яким, якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але визначена КАС України можливість колегіального розгляду такої справ в залежності від її категорії та складності, то вона розглядається колегіально, оскільки колегіальний розгляд справи, в якій предметом оскарження є, зокрема, рішення Кабінету Міністрів України безумовно розглядається у складі трьох суддів.
49. Відповідно до частини 3 статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.
50. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 29.12.2021 у справі №640/11715/21, від 15.11.2022 у справі №540/211/21 зазначав, що термін «повноважний склад суду» слід сприймати як наявність повноважень суддів щодо здійснення ними своїх професійних обов`язків: компетентність у розумінні наявності повноважень на розгляд справ у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах територіальної юрисдикції, визначеної КАС, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
51. У розвиток підходу до визначення поняття «повноважний склад суду» висловлювався Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, у постановах від 30.08.2023 у справі №910/6210/20, від 15.11.2023 у справі №910/11028/20, від 14.05.2024 у справі №917/231/16. Верховний Суд у контексті пункту 1 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, за яким судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду, зазначав:
«…термін "повноважний склад суду" слід сприймати як наявність повноважень суддів щодо здійснення ними своїх професійних обов`язків: компетентність у розумінні наявності повноважень на розгляд справ у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах територіальної юрисдикції, визначеної ГПК України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судова практика свідчить, що вказана підстава для скасування судових рішень застосовується у випадку, коли оскаржуване судове рішення прийняте судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності) (статті 20-31 ГПК України) або з порушенням порядку визначення складу суду (статті 32 36 ГПК України).»
52. За таких обставин справи, Верховний Суд вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, а саме, справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду - з порушенням порядку визначення складу суду, передбаченого частиною 1 статті 33 КАС, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Положенням про АСДС України, і суд апеляційної інстанції, у свою чергу, не виправив цю помилку.
53. З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 - скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
54. Інші доводи касаційної скарги не підлягають оцінці, оскільки судом першої інстанції розглянуто справу неповноважним складом суду.
Керуючись статтями 341 343 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 , задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач В.М. Шарапа
Судді С.Г. Стеценко
О.П. Стародуб