ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20 жовтня 2020 року

справа № 640/7239/19

адміністративне провадження № К/9901/23957/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року у складі судді Шейко Т.І. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у складі суддів Бабенка К. А., Степанюка А. Г., Чаку Є. В.

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі, правонаступником є Головне управління ДПС у м. Києві, у якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 березня 2019 року №0016754202 про донарахування позивачу 1 195 866,00 грн з доходів фізичних осіб та 298 966,50 грн штрафу, від 12 березня 2019 року б/н про донарахування позивачу 99 655,00 військового збору та 24913,88 грн штрафу, від 12 березня 2019 року б/н про донарахування позивачу 510,00 грн штрафу, з мотивів безпідставності їх прийняття.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 03 березня 2020 року, ухваленим в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року, позов задовольнив.

21 вересня 2020 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга відповідача.

Внаслідок усунення недоліків касаційної скарги 7 жовтня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі №640/7239/19 на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 та пункту 2 частини другої статті 353 КАС України та витребувано справу з Окружного адміністративного суду міста Києва.

13 жовтня 2020 року справа № 640/7239/19 надійшла до Верховного Суду.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є пункт пункту 4 частини четвертої статті 328 та пункту 2 частини другої статті 353 КАС України, зокрема відповідач зазначає, що суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, що позбавило можливості контролюючому органу висловити доповнення щодо спростування позиції позивача та рішення суду першої інстанції, що в свою чергу призвело до неповного з`ясування обставин справи.

Скаржник просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі № 640/7239/19 та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Відзив позивача на касаційну скаргу податкового органу на адресу суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Згідно з частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Пунктом 4 частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, шо перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина п`ята статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду всіх справ, які у зв`язку зі складністю, кількістю учасників та особливостями предмета доказування не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження.

Розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбачених кодексом стадій судового процесу, зокрема, підготовче провадження, під час якого учасники подають суду заяви по суті справи, а також клопотання з процесуальних питань, розгляд справи по суті (відкриття розгляду справи по суті, встановлення явки учасників, оголошення складу суду, роз`яснення учасникам їхніх прав та обов`язків, розгляд клопотань, з`ясування обставин справи та дослідження доказів, вступне слово учасників, питання, дослідження судом доказів, додаткові пояснення учасників, судові дебати, заключне слово учасників, репліки, ухвалення судом рішення по суті справи.

Окружний адміністративний суд міста Києва 26 квітня 2019 року прийняв ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №640/7239/19 за позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Сума позову складає 1 619 911,88 гривень. Суд ухвалив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На час відкриття провадження у справі №640/7239/19 розмір прожиткового мінімуму складав - 1 921,00 грн. Отже, загальна сума грошових коштів, відповідно до якої суд може розглядати справи за правилами спрощеного позовного провадження, становить не більше 960 500,00 гривень (1 921,00 х 500 = 960 500,00).

Отже, оскаржені у цій справі податкові повідомлення-рішення є рішеннями суб`єкта владних повноважень, на підставі яких ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, а сума, визначена цими рішеннями перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд апеляційної інстанції переглядав рішення суду першої інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, керуючись пунктом 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій розглянули у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. У зв`язку з неправильно обраним судом порядком позовного провадження справу розглянуто за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З метою безумовного дотримання цього конституційного принципу в частині третій статті 2 та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

На сьогодні Європейським судом з прав людини сформовані вже сталі підходи до розуміння принципу змагальності як однієї з базових гарантій права особи на справедливий суд, що може та, певною мірою, повинна враховуватися судами України при розгляді справи та винесенні рішень.

У справі «Салов проти України» (заява №65518/01, п. 87) Суд зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу («Руїс-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), заява №12952/87, п. 63).

У справі «Лазаренко та інші проти України» (№70329/12, п. 37) Суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття «право на справедливий суд», що гарантоване Конвенцією.

За правилами пункту 2 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Суд дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанції порушили норми процесуального права, рішення прийняли без повідомлення осіб у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження, яка за своїми ознаками має розглядатися в порядку загального позовного провадження, чим порушили принципи змагальності сторін, офіційного з`ясування всіх обставин у справі. Наведене є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року скасувати, справу № 640/7239/19 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіР.Ф. Ханова І.А. Гончарова І.Я.Олендер