ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 640/8223/22
адміністративне провадження № К/990/25880/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2022 (суддя-доповідач - Н.М. Шевченко)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 (суддя-доповідач - О.О. Беспалов, судді - В.Ю. Ключкович, А.Б. Парінов)
у справі № 640/8223/22
за позовом ОСОБА_1
до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправними дій та скасування постанови,
встановив:
Обставини справи
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просив:
- визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огрібеніна Л.І. щодо закінчення виконавчого провадження № 65818369;
- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 23.02.2022 № 65818369, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огрібеніним Л.І.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2022, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто.
3. При постановленні ухвали суд першої інстанції виходив з того, що справу з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби неможливо віднести до малозначних справ або справ незначної складності. А тому з посиланням на положення пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню, оскільки така підписана особою, на підтвердження повноважень якої додано довіреність, яка не надає повноважень фізичній особі, яка не є адвокатом, діяти як представник в суді. Суд апеляційної інстанції підтримав такі висновки суду першої інстанції.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що представником у такій категорії справ може бути виключно адвокат.
Позиція інших учасників справи
6. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого відповідно до положень частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
7. Ухвалою Верховного Суду від 06.10.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
8. Ухвалою Верховного Суду від 09.02.2023 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Нормативне врегулювання
9. Приписами Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», що набрав чинності 30.09.2016, Конституцію України доповнено статтею 131-2, у якій передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
10. Вказаним Законом розділ XV «Перехідні положення» Конституції України було доповнено пунктом 16-1, у підпункті 11 якого визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
11. Частиною другою статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
12. Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
13. За змістом частин першої-другої статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
14. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Оцінка Верховного Суду
15. Отже представництво іншої особи в суді з 01.01.2019 здійснюється адвокатом.
16. Водночас винятком з цього правила є окремі категорії справ, до яких віднесені трудові спори, спори щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, малозначні справи, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
17. За визначенням, що міститься у пункті 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
18. Відповідно до частин другої та третьої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
19. За приписами частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
8) типові справи;
9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
20. Згідно з частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
21. З матеріалів справи встановлено, що предметом розгляду цієї справи є постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 23.02.2022 № 65818369 про закінчення виконавчого провадження.
22. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
23. Відповідно до частини четвертої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
24. Відповідно до частини першої статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
25. З наведеного висновується, що розгляд справ, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України не відноситься до категорії справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження, обов`язковість розгляду яких визначена процесуальним законом. У справах, визначених вказаною вище нормою заявами по суті є позовна заява та відзив, при розгляді таких справ не вимагається проведення підготовчого провадження.
26. Таким чином, Верховний Суд вважає, що оскільки справи з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця не розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, натомість така категорія справ відноситься до термінових справ, у яких не вимагається проведення підготовчого засідання, а кількість заяв по суті справи є обмеженою, тому вказана справа може бути віднесена до категорії справ незначної складності, представництво в яких можуть здійснювати не лише адвокати, а й інші визначені особи, які мають адміністративну процесуальну дієздатність.
27. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 28.04.2020 у справі № 640/22160/19, від 04.06.2020 у справі № 640/17721/19.
28. За наведених обставин, Верховний Суд вважає, що позовна заява підписана уповноваженою особою.
29. З урахуванням викладеного Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
30. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
31. За таких обставин ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2022 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
32. Разом з тим, 15.12.2022 набрав чинності Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
33. Статтею 1 вказаного закону ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
34. У пункті 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
35. Враховуючи викладене, справа підлягає направленню для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
постановив:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі № 640/8223/22 скасувати.
3. Справу № 640/8223/22 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Київського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
Н.М. Мартинюк