ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року

м. Київ

справа № 640/8601/14-ц

провадження № 61-293св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю«Вердикт Капітал», яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Новіков Ярослав Анатолійович, на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2024 року у складі судді Демченко С. В.та постанову Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Мальованого Ю. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Історія справи

За результатами розгляду справи № 640/8601/14-ц Київський районний суд м.Харкова 18 липня 2014 року ухвалив заочне рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») задовольнив у повному обсязі та стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість у розмірі 1 283 120,45 грн та судовий збір у розмірі 3 654,00 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02 травня 2019 року задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Халілова А. С. про перегляд заочного рішення та скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 липня 2014 року, а справу призначено до розгляду в загальному порядку.

На підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 10 липня 2019 року залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») до участі у зазначеній справі як правонаступника ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

За результатами розгляду цивільної справи за позовом ТОВ «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості Київським районним судом м. Харкова 05 лютого 2021 року ухвалено рішення, яким позов ТОВ «Вердикт Капітал» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» суму заборгованості по тілу кредиту у розмірі у розмірі 256 057,32 грн. У задоволені позовних вимог по стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» суми заборгованості по відсоткам та пені - відмовлено. У задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» суми заборгованості у розмірі 1 283 120,45 грн та суми сплаченого судового збору у розмірі 3 654,00 грн відмовлено. Розподілено судові витрати та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» суму сплаченого судового збору у розмірі 3 654,00 грн.

25 серпня 2021 року постановою Харківського апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ «Вердикт Капітал» задоволено частково. Рішення Київського районного суду м.Харкова від 05 лютого 2021 року змінено в частині суми стягнення заборгованості за тілом кредиту та скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за нарахованими та не сплаченими відсотками, ці позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» суму заборгованості по тілу кредиту у розмірі у розмірі 21 769 доларів США та суму заборгованості за нарахованими та не сплаченими відсотками за кредитним договором у розмірі у розмірі 1710,28 доларів США, а усього - 23 479,28 доларів США. В іншій частині рішення Київського районного суду м. Харкова 05 лютого 2021 року залишено без змін. Перерозподілено судові витрати. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» суму сплаченого судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 1 840,53 грн.

20 вересня 2024 року ОСОБА_1 . , в інтересах якого діє його представник - адвокат Новіков Я. А.,звернувся до Київського районного суду м. Харкова із заявою про перегляд заочного рішення, у якій просив поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м.Харкова від 18 липня 2014 року по цивільній справі № 640/8601/14-ц та скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 липня 2014 року з призначенням справи № 640/8601/14-ц до розгляду у загальному порядку.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Новіков Я. А., повернуто заявнику.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що станом на день звернення із заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 липня 2014 року вказане рішення вже було скасовано на підставі заяви адвоката Халілова А. С., який діяв в інтересах відповідача ОСОБА_2 , та за результатами розгляду цивільної справи № 640/8601/14-ц судом 05 лютого 2021 року ухвалено інше рішення.

Враховуючи, що заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 липня 2014 року по цивільній справі № 640/8601/14-ц вже юридично не існує, суд дійшов до висновку, що у заявника відсутнє процесуальне право на звернення до суду із заявою про перегляд цього заочного рішення, а відтак заява підлягає поверненню заявнику.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Новіков Я. А.,подав апеляційну скаргу.

Постановою Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року апеляційну скаргу Новікова Я. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишено без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2024 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

04 січня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Новікова Я. А. через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року.

В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати вказані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2025 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

16 квітня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заочним розглядом справи є специфічна процедура розгляду цивільної справи та її вирішення за відсутності відповідача.

Умовами проведення заочного розгляду справи є: 1) належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання; 2) нез`явлення відповідача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та 4) відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. Лише в разі одночасного існування всіх перелічених умов суд може ухвалити заочне рішення в справі (частина перша статті 280 ЦПК України).

Разом із тим, у разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів (частина друга статті 280 ЦПК України).

Водночас суть та мета заочного розгляду справи, які полягають у своєчасному та ефективному вирішенні спору, не відрізняються від тих же складових загального позовного провадження. Наведене пояснюється тим, що питання проведення заочного розгляду справи виникає вже на стадії судового розгляду під час судового засідання у справах позовного провадження. Тобто за наявності передбачених законом умов фактично відбувається перехід із загального позовного провадження до заочного розгляду справи.

У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи.

З іншого боку, відповідачу частиною першою статті 284 ЦПК України гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом.

Законодавець передбачив, що заочне рішення підлягає скасуванню судом першої інстанції, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 288 ЦПК України).

Отже ЦПК України встановлює можливість перегляду ухваленого місцевим судом заочного рішення цим же судом без необхідності звернення до апеляційного суду за умови, що причини, які зумовили неприйняття відповідачем участі у розгляді справи, визнані судом поважними, а докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Після скасування заочного рішення суд призначає справу до нового судового розгляду в загальному порядку.

Встановивши, що станом на день звернення представника ОСОБА_1 - адвоката Новікова Я.А.до суду із заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 липня 2014 року вказане заочне рішення суду було скасовано ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02 травня 2019 року на підставі заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Халілова А. С. про перегляд заочного рішення, а за результатами розгляду цивільної справи № 640/8601/14-ц 05 лютого 2021 року ухвалено інше рішення суду, яке набрало законної сили, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про повернення заяви.

При цьому суди вірно зазначили, що заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 липня 2014 року по цивільній справі № 640/8601/14-ц після його скасування вже юридично не існує, у зв`язку із чим у заявника ОСОБА_1 відсутнє процесуальне право на звернення до суду із заявою про перегляд цього заочного рішення, а відтак заява підлягає поверненню заявнику.

Разом із тим, ОСОБА_1 має право на оскарження в апеляційному та касаційному порядку судових рішень, які ухвалені після скасування заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 липня 2014 року.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм цивільного процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій- без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Новіков Ярослав Анатолійович,залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2024 рокута постанову Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов