ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 640/8784/21

адміністративне провадження № К/990/3961/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,

суддів: Білак М. В., Губської О. А.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Національної поліції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року (головуючий суддя Кобаль М. І., судді: Бужак Н. П., Костюк Л. О.),

І. Суть спору

У березні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Національної поліції України (далі - відповідач, НП України), у якому просив:

- визнати незаконним та скасувати пункт 2 наказу НП України від 01 березня 2021 року № 172 про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , полковника поліції - начальника відділу контролю за обігом зброї Департаменту превентивної діяльності шляхом звільнення зі служби;

- визнати незаконним та скасувати наказ НП України від 12 березня 2021 року № 296 о/с в частині реалізації дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відносно полковника поліції ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 , полковника поліції, на посаді начальника відділу контролю за обігом зброї Департаменту превентивної діяльності з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- стягнути з НП України 100 000, 00 грн завданої моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що у період службового розслідування він перебував на лікарняному і жодних пояснень зі сторони дисциплінарної комісії не було витребувано у позивача чи надано можливості для їх надання. Позивач уважає його звільнення незаконним, а оскаржувані накази такими, що винесені з порушенням процедури.

При цьому, доводи позивача зводяться виключно до порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування. По суті встановлених порушень позивачем не надано будь-яких аргументів.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи.

Наказом НПУ від 19 лютого 2021 року № 138 «Про призначення та проведення службового розслідування» було призначено службове розслідування у формі письмового провадження з метою перевірки інформації, викладеної у зверненні представників Асоціації власників зброї України від 09 лютого 2021 року (вх. ДДЗ від 19 лютого 2021 року № Кол-4242), щодо можливих порушень законності окремими працівниками Департаменту превентивної діяльності.

За результатами службового розслідування відносно позивача, які оформлені висновком від 01 березня 2021 року, затвердженим головою НП України ОСОБА_2 01 березня 2021 року, відповідачем було прийнято наказ від 01 березня 2021 року № 172 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських», зокрема, відповідно до пункту 2 якого, за вчинення дисциплінарного проступку, яке виявилося в порушенні вимог пункту 3 частини третьої статті 1, пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІII, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 8 Закону України «Про звернення громадян», підпункту 1 пункту 12 розділу ІІ Інструкції з діловодства в системі Національної поліції України, затвердженої наказом Національної поліції України від 20 травня 2016 року № 414, пункту 2.6 глави 2 розділу І Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 637/3077, а також функціональних обов`язків, полковника ОСОБА_1 начальника відділу контролю за обігом зброї Департаменту превентивної діяльності, звільнити зі служби в поліції.

Підставою для винесення такого наказу слугували такі обставини.

Згідно з Положенням про Департамент превентивної діяльності Національної поліції України (далі - ДПД), затвердженим наказом НП України від 27 листопада 2015 року № 123 (із змінами та доповненнями), до функцій ДПД належить, зокрема, здійснення контролю за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил і порядку зберігання та використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту й активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, а також видача та анулювання відповідно до законодавства дозволів на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони.

Безпосереднє керівництво особовим складом відділу контролю за обігом зброї ДПД здійснюється начальником цього відділу полковником поліції ОСОБА_1 .

Упродовж 2020 року уповноваженим підрозділом центрального органу управління поліції до головних управлінь Національної поліції в областях та м. Києві надіслано 5496 матеріалів, на підставі яких фізичним та юридичним особам видано дозвільні документи.

Під час вибіркового вивчення зазначених матеріалів виявлено 2587 особових справ власників зброї, оформлених з порушенням вимог відповідних нормативних актів.

Зокрема, у 304 справах немає підпису особи на заяві про придбання зброї або пристрою, 156 - немає підписів на заявах про реєстрацію зброї, 851 - наявні лише заява на придбання або на реєстрацію зброї, 2044 - немає рапортів про перевірку власника зброї за місцем проживання, 114 - немає відомостей про відсутність або наявність судимості, 68 - немає медичних довідок, 105 - немає довідок про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, 1 - немає платіжного документа (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв`язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги, 239 - немає картки-заяви, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622.

Таким чином, в ході службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що начальник відділу контролю за обігом зброї ДПД полковник поліції ОСОБА_1 , під час розгляду звернень фізичних та юридичних осіб не забезпечив належне опрацювання матеріалів щодо оформлення дозволів зазначеним особам на придбання, перевезення, зберігання та носіння предметів та матеріалів, на які поширюється дія дозвільної системи, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими та речовими доказами (оптичний носій інформації - DVD-R диск з електронними копіями матеріалів службового розслідування).

Наказом НП України від 12 березня 2021 року № 296 о/с «По особовому складу», полковника ОСОБА_1 , начальника відділу контролю за обігом зброї ДПД, з 12 березня 2021 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Указані обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2021 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до НП України про визнання протиправними та скасування наказів в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що з аналізу Дисциплінарного статуту вбачається, що перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення. Відтак, перебування позивача у період з 22 лютого 2021 року по 11 березня 2021 року на лікарняному не перешкоджало відповідачу видати оскаржуваний наказ від 01 березня 2021 року № 172 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Суд першої інстанції критично відноситься до тверджень позивача про ненадання йому можливості подати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та доказів правомірності своїх дій, оскільки в матеріалах справи наявний акт про відмову ОСОБА_1 надати пояснення через погіршення стану свого здоров`я, складений 25 лютого 2021 року о 14 год. 30 хв. членом дисциплінарної комісії ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_4 .

Крім того, суд першої інстанції зауважив, що наказом відповідача від 02 грудня 2020 року № 1815 на позивача вже накладалось дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. А оскільки відповідно до вимог статті 23 Дисциплінарного статуту строк дії дисциплінарного стягнення такого виду становить шість місяців, така обставина є обтяжуючою при оцінці нового проступку позивача.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до НП України про визнання протиправними та скасування наказів в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано пункт 2 наказу Національної поліції України від 01 березня 2021 року № 172 про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 полковника поліції - начальника відділу контролю за обігом зброї Департаменту превентивної діяльності шляхом звільнення зі служби. Визнано незаконним та скасовано наказ НП України від 12 березня 2021 року № 296 о/с по особовому складу, в частині реалізації дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби полковника поліції ОСОБА_1 . Поновлено полковника поліції ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю за обігом зброї Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України, починаючи з 13 березня 2021 року. Стягнуто з НП України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 березня 2021 року по 05 жовтня 2021 року включно в розмірі 215 358,66 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що під час проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 , останній у період з 22 лютого 2021 року по 11 березня 2021 року перебував на лікуванні у стаціонарі терапевтичного відділення Центрального госпіталю МВС України, про що НП України було своєчасно повідомлено. Посадовими особами НП України здійснено відвідання ОСОБА_1 у Центральному госпіталі МВС України для отримання пояснень в рамках службового розслідування, проте зазначені дії не передбачено порядком проведення службового розслідування та правовими положеннями Дисциплінарного статуту. Водночас, відповідачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували нагальність вирішення вказаного питання шляхом опитування ОСОБА_1 , в момент його непрацездатності, у присутності лікуючого лікаря, з урахуванням того, що останньому надано право продовження службового розслідування, відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту, у зв`язку з перебуванням поліцейського ОСОБА_1 , стосовно якого проводилося службове розслідування, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності).

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що членами дисциплінарної комісії не ініційовано зупинення проведення службового розслідування та завершено його 01 березня 2021 року, тобто станом на момент, коли позивач продовжував перебувати на стаціонарному лікуванні. Отже, НП України порушено законні права та інтереси ОСОБА_1 , через ненадання останньому можливості скористатися своїми правами в рамках проведення службового розслідування.

Також, суд апеляційної інстанції вважає, що безпідставно складено акт про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень, який був зареєстрований у встановленому порядку та приєднаний до службового розслідування протиправно, адже позивач перебуваючи на лікарняному не зобов`язаний надавати будь-які пояснення та доводити свою невинуватість в рамках службового розслідування.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані накази відповідача є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку з чим позивача слід поновити на посаді начальника відділу контролю за обігом зброї Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України, починаючи з 13 березня 2021 року.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що кількість днів вимушеного прогулу з дня звільнення позивача та до винесення судом даного рішення про поновлення на роботі незаконного звільненого працівника складає 207 календарних днів. Відповідно до довідки від 22 вересня 2021 року № 29/5-347 про доходи ОСОБА_1 середньоденне грошове забезпечення останнього становить 1 040,38 грн. За таких підстав, на користь ОСОБА_1 належить виплатити суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 215 358,66 грн (207 х 1040,38 грн).

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

24 січня 2022 року НП України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями (у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_5 та обранням судді Шевцової Н. В. до складу Великої Палати Верховного Суду) від 05 лютого 2024 року визначено склад суду: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), судді: Губська О. А., Білак М. В.

V. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі НП України просить скасувати постанову суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

На обґрунтування позиції, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема щодо застосування наступних норм:

- пункту 1 частини дев`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та підпункту 2 пункту 3 розділу III Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893 (щодо обов`язку члена дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, який знаходиться на лікарняному);

- пункту 4 частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (щодо обов`язку членів дисциплінарної комісії зазначати у висновку службового розслідування зміст пояснень поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, щодо обставин справи);

- пункту 1 частини другої статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та пункту 2 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893 (щодо можливості поліцейським, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час перебування його на лікарняному надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються);

- частини третьої статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та підпункту 10 пункту 3 розділу III Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893 (щодо обов`язковості складання членами дисциплінарної комісії акту про відмову поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування та який на момент його проведення перебуває на лікарняному, надавати пояснення в рамках проведення службового розслідування);

- пункту 14 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893 (щодо обов`язку поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування та який перебуває на лікарняному, надавати письмові пояснення в рамках проведення службового розслідування).

Крім того, скаржник зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування в сукупності наступних норм: частини першої статті 19 та частин першої-третьої статті 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 2 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893 (щодо можливості складання за наслідками проведення одного службового розслідування (його завершення) декількох висновків службового розслідування - у випадку якщо один з поліцейських, стосовно яких проводиться службове розслідування, тривалий час перебуває на лікарняному, а стосовно інших поліцейських спливає термін проведення службового розслідування).

Відповідач уважає, що на законодавчому рівні, зокрема Дисциплінарним статутом НП України, закріплено право поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, надавати письмові пояснення чи відмовитися від їх надання. Також, нормативно закріплений обов`язок членів дисциплінарної комісії щодо отримання під час проведення службового розслідування письмових або усних пояснень від поліцейського, щодо якого воно проводиться. Водночас, ані нормами Дисциплінарного статуту НП України, ані нормами Порядку № 893 не встановлюють спеціального порядку відібрання письмових чи усних пояснень від поліцейського, який під час проведення службового розслідування перебуває на лікарняному. Спеціальними нормами не встановлено, що отримання таких пояснень можливе лише після одужання поліцейського та виходу його на службу.

Також, НП України зазначає, що лише у разі необхідності проведення значного обсягу дій дисциплінарна комісія під час проведення щодо поліцейського службового розслідування має право ініціювати перед керівником, який призначив таке розслідування, питання про продовження строку службового розслідування.

Поряд з цим, відповідач стверджує, що спеціальними нормами взагалі не передбачено можливості зупинення проведення службового розслідування, як наслідок, судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми статті 16 Дисциплінарного статуту НП України та підпункту 9 пункту 1 розділу ІІІ Положення №893.

ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у її задоволенні, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Зазначає, що чинне законодавство передбачає єдиний порядок відібрання та одержання пояснень від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та який відсутній на службі під час проведення службового розслідування. Жодними нормативно-правовими актами не допускається відвідування особи, щодо якої проводиться службове розслідування, у період її перебування у медичному закладі (на стаціонарному лікуванні) з метою відібрання пояснень в рамках службового розслідування. На думку позивача, посадові особи НП України, з`явившись до нього у медичний заклад та склавши акт про відмову ОСОБА_1 надати пояснення, вийшли за межі своїх повноважень. Позивач стверджує, що чинне законодавство України не передбачає можливості фіксації факту про відмову від надання пояснень шляхом складання акту у період відсутності працівника на службі, у тому числі, у зв`язку з перебуванням останнього на лікарняному.

Крім того позивач зазначає, що твердження відповідача як підставу для відкриття касаційного провадження - відсутність єдиної правозастосовчої практики не підкріплюється жодними прикладами судової практики, а отже є голослівним.

VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію»(далі - Закон № 580-VIII).

За приписами пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» і визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Пунктами 1, 2, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки та сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

За змістом пункту 7 частини шостої статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський має право ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення.

Частиною 2 цієї статті Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин другої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування, яке призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частин першої, дев`ятої - п`ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:

1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;

3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.

У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.

Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.

Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Статтею 16 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до частини першої статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

За приписами частини другої статті 18 Дисциплінарного статуту встановлено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови (частина третя статті 18 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Приписи частин першої, другої статті 22 Дисциплінарного статуту визначають, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок № 893).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За приписами пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити:

- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

- обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

- вид і розмір заподіяної шкоди;

- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються (пункт 2 розділу ІV Порядку № 893).

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень (пункт 3 розділу ІV Порядку № 893)

Відповідно до пункту 13 розділу V Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Пунктами 2-5 розділу VІ Порядку № 893 установлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:

- дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

- підстава для проведення службового розслідування;

- форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:

- обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;

- посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

- пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;

- пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

- пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

- документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;

- обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

- причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:

- висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

- вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;

- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

- запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Поряд з цим, підпунктом 2 пункту 3 розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджене наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Положення № 893) установлено, що член дисциплінарної комісії для з`ясування питань, пов`язаних зі службовим розслідуванням, із дотриманням чинного законодавства України відвідує органи, підрозділи, установи поліції або за погодженням з адміністрацією інші органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, отримує від їх працівників письмові або усні пояснення, документи та матеріали, що стосуються предмета службового розслідування.

У разі відмови поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, надати пояснення факт відмови фіксує шляхом складання акта, що підписують члени дисциплінарної комісії, присутні під час відмови, та особи, присутні під час відмови (підпункт 10 пункту 3 розділу ІІІ Положення № 893).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

VІІ. Висновки Верховного Суду

У силу положень частини першої статті 341 КАС України перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Спірним питанням у цій справі є факт проведення службового розслідування у разі перебування поліцейського, стосовно якого проводиться таке розслідування, на лікарняному, а також можливості продовження (зупинення) службового розслідування на термін перебування поліцейського на лікарняному.

Також, виходячи з підстав відкриття касаційного провадження у цій справі, викладених в ухвалі від 15 лютого 2022 року, Верховному Суду слід надати висновки щодо можливості поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування та який перебуває на лікарняному, надавати письмові пояснення в рамках проведення такого розслідування, а також обов`язку члена дисциплінарної комісії одержувати пояснення від такого поліцейського.

З цього приводу колегія суддів уважає за необхідне зазначити таке.

Аналіз положень пунктів 2, 3 розділу IV Порядку № 893 у взаємозв`язку з положеннями пункту 7 частини шостої статті 1, частин першої, дев`ятої статті 15 та частин першої-третьої статті 18 Дисциплінарного статуту, свідчить про те, що член дисциплінарної комісії, який проводить службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни має право, зокрема, одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування. У свою чергу, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування має право на захист шляхом участі у службовому розслідуванні, у тому числі надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи. Водночас поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, наділено також правом відмовитися від надання пояснень.

При цьому, положення частини десята статті 15 Дисциплінарного статуту та пункту 7 розділу V Порядку № 893 свідчать, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження та лише на підставі окремого рішення керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. Лише у випадку розгляду справи у відкритому засіданні поліцейський, який притягається до відповідальності, повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією. У разі ж розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Отже у тих випадках, коли рішенням керівника, який призначив службове розслідування, не призначено розгляд дисциплінарною комісією справи у відкритому засіданні, поліцейський може реалізувати право на захист шляхом надання відповідних пояснень з доданими до них документами та матеріали. У поясненнях також може бути заявлено клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи.

Правова позиція у спорі, що виник за подібних правовідносин, викладена в постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 200/11250/19-а.

Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, відповідно до наказу НП України від 19 лютого 2021 року № 138 службове розслідування було призначено у формі письмового провадження. Водночас, позивачу запропоновано дати пояснення щодо факту вчинення дисциплінарного проступку, однак від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився (акт від 25 лютого 2021 року), будь-яких клопоатнь про залучення або витребування доказів у ході службового розслідування не заявляв, а отже не скористався своїм правом на захист.

Чинним законодавством України передбачено право, а не обов`язок поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та дисциплінарної комісії надавати і, відповідно, одержувати пояснення щодо обставин, які досліджуються. Ненадання таких пояснень не є перешкодою для подальшого розгляду матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку та проведення службового розслідування.

Крім того, ані Дисциплінарним статутом, ані Порядком № 893 не конкретизовано місце, де саме мають бути надані такі пояснення. При цьому, поліцейський може надати такі пояснення як письмово, так і безпосередньо членам дисциплінарної комісії під час проведення бесіди.

Поряд з цим, приписами Дисциплінарного статуту встановлений обов`язок дисциплінарної комісії скласти акт, у разі відмови поліцейського від надання пояснень.

Як убачається з матеріалів справи, зважаючи на факт перебування з 22 лютого 2021 року по 11 березня 2021 року позивача на стаціонарному лікуванні, 25 лютого 2021 року член дисциплінарної комісії ОСОБА_3 з метою отримання пояснень від ОСОБА_1 прибув до позивача, однак останній відмовився надавати такі пояснення, посилаючись на погіршення стану здоров`я.

Отже, ураховуючи обов`язок члена дисциплінарної комісії відреагувати на таку відмову позивача, 25 лютого 2021 року о 14 год. 30 хв. членом дисциплінарної комісії ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_4 було складено відповідний акт.

Тобто, дисциплінарною комісією було надано ОСОБА_1 можливість скористатись своїм правом надати пояснення, однак позивач цим правом не скористувався.

Також, статтею 16 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

Тобто, законодавцем установлено чіткі строки службового розслідування (1 місяць) і лише за наявності вмотивованого письмового рапорту (доповідної записки) голови дисциплінарної комісії та у разі потреби такий строк може бути продовжений до одного місяця.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що «зупинення службового розслідування» Дисциплінарним статутом взагалі не передбачено.

Крім того, до строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Водночас, Верховний Суд зауважує, що відповідно до частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.

Як убачається з матеріалів прави, позивач до НП України не звертався з клопотанням про продовження строків службового розслідування у зв`язку з перебуванням на лікарняному, а у відповідача, в свою чергу, були відсутні підстави для продовження таких строків з власної ініціативи.

Отже, позивач мав усвідомлювати, що службове розслідування буде закінчене до моменту завершення терміну його непрацездатності, а тому повинен був вживати заходи щодо сприяння проведенню службового розслідування, зокрема надати пояснення щодо обставин, які досліджуються, однак ОСОБА_1 такого обов`язку не виконав.

Ураховуючи встановлені судом обставини та факти, Верховний Суд дійшов висновку, що відповідачем були дотримані вимоги щодо проведення службового розслідування та не допущені порушення щодо порядку його проведення, а тому висновки суду апеляційної інстанції про визнання протиправними та скасування спірних наказів НП України та поновлення позивача на посаді, з підстав порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування, є помилковими.

Що стосується установлених порушень під час здійснення службового розслідування, колегія суддів зауважує, що ані під час розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій, ані під час касаційного провадження, ОСОБА_1 не надавав будь-яких пояснень стосовно суті таких порушень.

Водночас, колегія суддів уважає, що судом першої інстанції було повністю досліджено усі докази та аргументи відповідача щодо вчиненого дисциплінарного проступку позивачем, надано їм належну оцінку та прийнято правильне рішення про доведеність НП України наявності підстав для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що такий захід дисциплінарного стягнення є співмірним вчиненому проступку, з урахуванням того факту, що наказом НП України від 02 грудня 2020 року № 1815 на ОСОБА_1 вже накладалось дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, і така обставина є обтяжуючою при оцінці нового проступку позивача.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасоване судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на те, що висновки суду апеляційної інстанції в цій справі ґрунтуються на неправильному застосуванні статтей 15, 16, 18 Дисциплінарного статуту та положень розділу ІV Порядку № 893, як наслідок рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, яке відповідає закону, скасовано помилково, колегія суддів уважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

З огляду на результат касаційного оскарження, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341 345 349 355-356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної поліції України задовольнити.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року скасувати.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2021 року залишити в силі.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді М. В. Білак

О. А. Губська