Постанова

Іменем України

26 січня 2022 року

м. Київ

справа № 641/6456/13-ц

провадження № 61-12825св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Босенко М. О., Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного суду від 11 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Босенко М. О., Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності в порядку спадкування, витребування майна з чужого незаконного володіння,

за касаційною скаргою адвоката Чумака Романа Васильовича як представника ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 16 червня 2021 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю., Маміної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позову

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 22 лютого 2011 року між ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_9 , і ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Босенко М. О. за реєстровим номером 197; витребувати спірну квартиру з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 на її користь; скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на цю квартиру та визнати за позивачем право власності на вказану квартиру в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_10 який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_9 , але не оформив її.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що вона є дочкою ОСОБА_10 та онукою ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_9 у встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_10 звернувся до ОСОБА_11 із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої було заведено спадкову справу. До складу спадщини, після смерті ОСОБА_9 входить, зокрема, спірна квартира.

Однак, під час оформлення спадкових прав ОСОБА_10 дізнався, що вказана квартира не належить ОСОБА_9 , оскільки 22 лютого 2011 року була відчужена ОСОБА_4 , який діяв в інтересах ОСОБА_9 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Босенко М. О. від 17 листопада 2010 року за реєстровим номером 1544, на користь ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Босенко М. О.

Отже спірна квартира була відчужена на підставі договору купівлі-продажу вже після смерті довірителя (через 20 днів), тому ОСОБА_4 достеменно знаючи про смерть свого довірителя не мав права укладати оспорюваний правочин, адже його повноваження як представника припинилися.

Оскільки ОСОБА_10 був єдиним хто прийняв спадщину після смерті свого батька, а ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Комінтернівський районний суд м. Харкова рішенням від 25 лютого 2019 року позов задовольнив. Визнав недійсним договір купівлі-продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_1 від 22 лютого 2011 року, укладений між ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_9 , і ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Босенко М. О. за реєстровим номером 197. Витребував квартиру АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_12 . Скасував державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на вказану квартиру. Визнав за ОСОБА_1 право власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_10 , який спадщину після ОСОБА_9 прийняв, але не встиг оформити. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач як спадкоємець майна за законом довів, що спірна квартира без законних на те підстав була відчужена сторонньою особою, яка не мала на це права та підлягає витребуванню із чужого незаконного володіння.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Харківський апеляційний суд постановою від 11 червня 2019 року рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2019 року в частині задоволення позовних вимог про витребування квартири АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги залишив без задоволення. В іншій частині рішення залишив без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22 лютого 2011 року, скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_6 на спірну квартиру та визнання за ОСОБА_1 право власності на цю квартиру, суд апеляційної інстанції вважав встановленим, що ОСОБА_10 є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті свого батька - ОСОБА_9 , а ОСОБА_1 є єдиною особою, яка прийняла спадщину після смерті свого батька - ОСОБА_10 , тобто позивач є спадкоємицею всього майна, що належало її діду ОСОБА_9 , в тому числі і спірної квартири.

Короткий зміст заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду

У лютому 2020 року ОСОБА_6 звернулася до апеляційного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного суду від 11 червня 2019 року.

Заява ОСОБА_6 мотивована тим, що зі змісту рішення та постанови суду апеляційної інстанції видно, що суд не дослідив та не надав оцінки правовстановлюючому документу на підставі якого виникло право власності у спадкодавця ОСОБА_9 та не встановив чи дійсно спадкоємці, які звернулися з цим позовом мають право на спадкування спірної квартири. У рішенні Комінтернівського районного суду м. Харкова та у постанові Харківського апеляційного суду не значиться нічого про те на якій підставі було набуте право власності на спірну квартиру.

Згідно з договором купівлі-продажу від 22 лютого 2011 року за реєстровим номером 197, укладеним між продавцем ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_9 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Босенко М. О. від 17 листопада 2010 року за реєстровим номером 1544, і покупцем ОСОБА_5 убачається, що спірна квартира належить ОСОБА_9 на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2010 року (справа № 2-379/10) зареєстрованого у КП «ХМБТІ» 14 лютого 2011 року реєстраційний № 32891337 номер запису П-3-8855 в книзі 1. Однак із відповідей Комінтернівського районного суду м. Харкова відомо, що рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2010 року у справі № 2-379/10 не існує та ніколи не існувало, його навіть не має в реєстрі судових рішень. Тобто на момент ухвалення рішення яким закінчено розгляд справи існувала обставина, а саме те, що право власності за ОСОБА_9 не було визнано на підставі рішення суду. Таким чином на час розгляду цієї справи існувала обставина, яка не була відома на час розгляду цієї справи, а також не була встановлена судом.

З наведених підстав ОСОБА_6 , інтереси якої представляв ОСОБА_13 , просила переглянути постанову Харківського апеляційного суду від 11 червня 2019 року за нововиявленими обставинами та скасувати це рішення суду.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року до участі у справі залучено ОСОБА_2 як сингулярного правонаступника ОСОБА_1 , оскільки відповідно договору купівлі-продажу від 13 січня 2020 року ОСОБА_1 продала ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності наразі спірна квартира зареєстрована за ОСОБА_2 .

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27 січня 2021 року прийнято відмову ОСОБА_14 як представника ОСОБА_6 від заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного суду від 11 червня 2019 року в частині скасування рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 25 лютого 2019 року щодо витребування спірної квартири з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Харківський апеляційний суд постановою від 16 червня 2021 року постанову Харківського апеляційного суду від 11 червня 2019 року в частині залишення без змін рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2019 року скасував за нововиявленими обставинами та в цій частині ухвалив нове рішення, яким рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2019 року в частині визнання недійсним договору від 22 лютого 2011 року купівлі-продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_9 , і ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Босенко М. О. за реєстровим номером 197, скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 , визнання за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_10 , який спадщину після ОСОБА_9 прийняв, але не встиг оформити скасував та у задоволенні цих позовних вимог відмовив.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що та обставина, що ОСОБА_9 не був власником спірної квартири на час смерті не була відома заявниці та суду на час розгляду справи - є істотною, оскільки за встановлених обставин відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 30 липня 2021 року, адвокат Чумак Р. В. як представник ОСОБА_2 просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 16 червня 2021 року та відмовити у задоволенні заяви про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права статей 386 та 391 ЦК України без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09 липня 2021 року у справі № 2-3404/2009.

На обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає, що обставини, на які посилається ОСОБА_6 , не можна вважати нововиявленими, адже необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Обставини на які посилається ОСОБА_6 як на новивиявлені могли бути відомі заявниці на час розгляду справи. Зокрема, інформація про реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_9 була внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14 лютого 2011 року, ця інформація є у відкритому доступі, жодних позовів про скасування реєстрації не подавалось.

До того ж копія рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2010 року, ухваленого у справі № 2-379/10, міститься в матеріалах цієї справи, тому представник ОСОБА_6 міг подати відповідний запит до Комінтернівського районного суду ще на стадії первинного розгляду справи у суді першої інстанції, а тому зазначені обставини могли бути відомі заявниці на час розгляду справи що виключає нововиявленість обставин.

Крім цього, обставини, на які посилається ОСОБА_6 , не стосуються предмета доказування, адже позовними вимогами у цій справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири, визнання права власності за ОСОБА_1 у порядку спадкування на цю квартиру та про витребування майна з чужого незаконного володіння. Питання законності набуття ОСОБА_9 права власності на спірну квартиру не входить до обставини, що підлягають доказування у рамках цієї справи, оскільки право власності ОСОБА_9 на вказану квартиру не оскаржувалось.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

09 листопада 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з витягом № 28992773 про державну реєстрацію прав, виданого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 14 лютого 2011 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_9 .

Довіреністю від 17 листопада 2010 року, посвідченою приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Босенко М. О. за реєстровим № 1544, ОСОБА_9 уповноважив ОСОБА_4 представляти його інтереси, зокрема в бюро технічної інвентаризації, нотаріальній конторі з питання продажу або обміну належної йому квартири АДРЕСА_1 . Строк дії довіреності складає 6 місяців, довіреність була дійсна до 17 травня 2011 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9 , спадкоємцем після його смерті є ОСОБА_10 , який 09 червня 2011 року звернувся до державного нотаріусу Восьмої Харківського державної нотаріальної контори Денисюк Т. С. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька (спадкова справа № 429/2011, номер у спадковому реєстрі 51269181).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_10 , спадкоємцем після його смерті є дочка ОСОБА_1 , яка 17 травня 2016 року звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Зубарєва І. Ю. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.

22 лютого 2011 року на підставі договору купівлі - продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Босенко М. О. за реєстровим № 197, що ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_9 на підставі довіреності посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Босенко М. О. 17 листопада 2010 року за реєстровим № 1544, як продавець з однієї сторони і ОСОБА_5 як покупець з іншої сторони домовились про те, що продавець передав, а покупець прийняв в особисту приватну власність квартиру АДРЕСА_1 .

30 березня 2011 року на підставі договору купівлі - продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Босенко М. О. за реєстровим № 355, ОСОБА_5 продав спірну квартиру ОСОБА_8

17 квітня 2015 року на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Гуменною Л. П. за реєстровим № 1318, ОСОБА_8 відчужила спірну квартиру ОСОБА_6 .

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_9 і ОСОБА_15 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 вересня 1991 року.

ОСОБА_15 є донькою ОСОБА_16 , якій, за твердженням представника ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , на праві власності належала спірна квартира.

Дружина ОСОБА_9 - ОСОБА_15 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зазначено: АДРЕСА_2 .

Мати ОСОБА_15 - ОСОБА_16 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання зазначено: АДРЕСА_3 .

Отже на час смерті ОСОБА_15 вона була зареєстрована та проживала з ОСОБА_9 за однією адресою, тобто ОСОБА_9 є таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_15 .

Квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_9 на підставі рішення Комінтернівського районного суду в м. Харкові від 14 грудня 2010 року (справа № 2-379/10).

З відповіді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 травня 2020 року відомо, що в провадженні суду перебувала та була розглянута цивільна справа № 2-379/10 за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_18 про поновлення строку для прийняття спадщини. ОСОБА_9 і ОСОБА_19 не були учасниками цієї справи.

Одночасно суд повідомив, що у 2010 році за № 2-6494/10 була зареєстрована справа за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_19 про встановлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 . У 2010 році справа не була розглянута, а перереєстрована у 2011 рік за № 2-739/11. Позовна заява ОСОБА_9 про визнання права власності у порядку спадкування за законом ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2011 року залишена без розгляду. Матеріали справи № 2-739/11 згідно з Переліком судових справ, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 11 лютого 2010 року № 22, знищено.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду

та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга

підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта стаття 423 ЦПК України).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2021 року у справі № 9901/424/18 (провадження № 11-173заі21).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення «Праведная проти Росії» від 18 листопада 2004 року).

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (пункт 61 рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» від 28 листопада 1999 року).

Апеляційний суд у цій справі визнав нововиявленою обставиною - відсутність рішення суду про визнання права власності на спірну квартиру за ОСОБА_9 , про що ОСОБА_6 дізналася з відповіді Комінтернівського районного суду м. Харкова.

Проте, відсутність чи наявність рішення суду на підставі якого за ОСОБА_9 визнано право власності на спірну квартиру може вплинути на результат розгляду цієї справи лише за умови встановлення судом відсутності у нього спадкових прав на цю квартиру, після смерті дружини, адже не оформлення у встановленому законом порядку таких прав не свідчить про те, що ОСОБА_9 їх не мав.

Однак, задовольняючи заяву ОСОБА_6 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами апеляційний суд на наведене уваги не звернув та не встановив фактичні обставини справи, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору по суті заявлених вимог, адже у цій справі сама по собі відсутність рішення суду про визнання за ОСОБА_9 права власності на спірну квартиру в порядку спадкування, не свідчить про відсутність у ОСОБА_1 спадкових прав на цю квартиру та можливість оскарження оспорюваного правочину.

Перегляд і скасування рішення суду, що набрало законної сили і підлягало виконанню без встановлення особливих і непереборних обставин суперечить принципу юридичної визначеності, закріпленому у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин апеляційний суд дійшов передчасних висновків про те, що обставина, на яку посилається заявник є нововиявленою.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати, а справу

направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвоката Чумака Романа Васильовича як представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного суду від 16 червня 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов