ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року

м. Київ

справа № 642/5901/21

провадження № 61-7291св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Харківська міська рада,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2024 року у складі колегії суддів: Пилипук Л. І., Дряниці Ю. В., Чумак О. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року Харківська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 є власницею нежитлової будівлі

літ. «Б-1» на АДРЕСА_1 , загальною площею

133,3 кв. м. Інформації щодо такого об`єкта в реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції України, немає.

За результатами перевірки позивач установив факт порушення відповідачем законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, про що складено акт

№ 239-А, яким зафіксовано, що за вказаною адресою проводяться будівельні роботи із влаштування прибудови до нежитлової будівлі літ. «Б-1» (складної геометричної форми) шляхом зведення стін з газоблоку та роботи

з посилення дверних і віконних отворів, влаштування дверного прорізу

в приміщенні № 7 цієї будівлі. Такі роботи проводяться без декларативно-дозвільних документів, що є порушенням пункту 1 частини першої статті 16, пункту 1 частини другої статті 17, частини другої статті 23 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», пунктів 5.7.1.1, 7.2.5.1 Правил благоустрою територій міста Харкова, затверджених рішенням Харківської міської ради від

16 листопада 2011 року № 504/11 (зі змінами та доповненнями).

Ураховуючи наведене, Харківська міська рада просила зобов`язати

ОСОБА_1 за власний рахунок привести об`єкт благоустрою, а саме територію біля нежитлової будівлі літ. «Б-1» на АДРЕСА_1 ,

у відповідність з вимогами законодавства у сфері благоустрою шляхом знесення зведених стін з газоблоку та посилення дверних і віконних отворів, привівши нежитлову будівлю до попереднього стану згідно з поверховим планом технічного паспорта на громадський будинок - нежитлову будівлю літ. «Б-1» на АДРЕСА_1 , інвентаризаційна справа № 32286.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 09 листопада 2023 року позов задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 за власний рахунок привести об`єкт

благоустрою - територію біля нежитлової будівлі літ. «Б-1» на АДРЕСА_1 у відповідність із вимогами законодавства у сфері благоустрою шляхом знесення зведених стін з газоблоку та посилення дверних і віконних отворів, привівши нежитлову будівлю літ. «Б-1» до попереднього стану згідно з поверховим планом технічного паспорта на громадський будинок - нежитлову будівлю літ. «Б-1» на АДРЕСА_1 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що земельна ділянка комунальної власності, на якій розташована спірна нежитлова будівля, не передавалася відповідачці та не відводилася для реконструкції нежитлової будівлі. Водночас ОСОБА_1 здійснила проведення будівельних робіт без документів, які дають право на це, а саме немає повідомлення про початок виконання будівельних робіт, належно затвердженого проєкту та відповідного документа на право власності чи користування земельною ділянкою.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником Терпелюк Є. В., задоволено.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 09 листопада 2023 року скасовано і ухвалено у справі нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у зв`язку з відсутністю належних та допустимих доказів доведення до відома відповідача наявності припису про усунення порушень державних стандартів апеляційний суд не встановив наявності доказів на підтвердження неможливості або відмови від усунення допущених відповідачем порушень, дотримання яких не потребувало

б звернення до суду із цим позовом, оскільки повідомлення про початок робіт, датоване 22 листопада 2021 року, реєстраційний номер ХК051211122695, опубліковане на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. В матеріалах справи немає доказів того, що здійснення реконструкції відбувалося поза межами належних відповідачці на праві власності нежитлових приміщень та, як наслідок, нецільового використання земельної ділянки, що свідчило б про порушення прав та законних інтересів Харківської міської ради, а отже, було б підставою застосування такого крайнього заходу, як знесення зведених стін з газоблоку та посилення дверних і віконних отворів у нежитловій будівлі, будівництво якої триває.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

16 травня 2024 року Харківська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2024 року та залишити в силі рішення Київського районного суду м. Полтави від 09 листопада 2023 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що земельна ділянка, на якій розміщена нежитлова будівля літ «Б-1», перебуває у комунальні власності, і здійснення будь-яких будівельних робіт на ній порушує право власності територіальної громади м. Харкова. У відповідачки немає дозвільних документів на початок будівництва, земельна ділянка для цієї мети не виділялася. Спірне будівництво є самочинним. Вказує, що визначені адвокатом витрати на надані послуги не відповідають критерію співмірності.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2017 року

у справі № 1512/3707/12, постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року

у справі № 910/10932/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Інші аргументи учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2024 року Харківській міській раді поновлено строк на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2024 року. Відкрито касаційне провадження

у справі та витребувано її матеріали з Київського районного суду

м. Полтави.

09 липня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлова будівля літ. «Б-1»

на АДРЕСА_1 .

Відповідно до технічного паспорта на громадський будинок - нежитлова будівля літ. «Б-1» АДРЕСА_1 , площа - 133,3 кв. м.

14 квітня 2021 року головні спеціалісти - інспектори з благоустрою

ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на підставі виданого начальником Інспекції

з благоустрою направлення від 05 квітня 2021 року № 293-Н склали акт

№ 293-А перевірки благоустрою м. Харкова, а саме: території та нежитлової будівлі літ. «Б-1» на АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_1 .

Об`єкт (елемент) благоустрою являє собою територію на АДРЕСА_1, на якій проводяться роботи з будівництва будівлі.

06 квітня 2021 року за результатом перевірки під час виїзду на об`єкт встановлено факт порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, зокрема Закону України «Про благоустрій населених пунктів» і Правил благоустрою території м. Харкова, а саме: проводяться будівельні роботи

з улаштування прибудови до нежитлової будівлі літ. «Б-1» (складної геометричної форми) на АДРЕСА_1 шляхом зведення стін

з газоблоку та роботи з посилення дверних і віконних отворів, влаштування дверного прорізу в приміщенні № 7 зазначеної будівлі. Під час перевірки

з виходом на місце встановити особу, яка вчинила порушення, не виявилося можливим.

Припис про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Харкова від 06 квітня 2021 року № 2931 (строком усунення до 13 квітня 2021 року) відповідно до пункту 8.4.7.3 Правил було закріплено на об`єкті благоустрою.

14 квітня 2021 року під час виходу на місце щодо перевірки виконання вимог припису встановлено, що вимоги зазначеного припису не виконано, інформації про результати розгляду припису до інспекції не надходило.

Додатками до акта є план-схема розташування будівлі, а також матеріали фотофіксації нежитлової будівлі і її плану.

За змістом листа Департаменту містобудування та архітектури від 12 травня 2021 року № 2796/0-605-21 Департамент будь-яких дій у межах компетенції щодо реконструкції нежитлової будівлі літ. «Б-1» на АДРЕСА_1 не вчиняв.

Інформації щодо укладення договорів оренди землі на земельну ділянку за вказаною адресою в Управлінні земельних відносин немає, як і відомостей про реєстрацію права власності, що підтверджується листом Управління від

21 травня 2021 року № 3323/00/553-21.

Відповідно до листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради від 13 липня 2021 року № 679/0/250-21 будь-яких документів дозвільного характеру стосовно об`єкта будівництва (проведення робіт з реконструкції нежитлової будівлі літ. «Б-1» на АДРЕСА_1 ) від замовника ОСОБА_1 до інспекції не надходило.

26 листопада 2021 року на порталі Єдиної державної електронної системи

у сфері будівництва зареєстровано повідомлення про початок робіт, а саме: реконструкції магазину літ. «Б-1» на АДРЕСА_1 , за класом наслідків СС1, спосіб будівництва - господарський (власними силами), реєстраційний номер ХК051211122695.

Мотиви, якими керується Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Звертаючись до суду із позовом, Харківська міська рада зазначала, що здійснені відповідачем будівельні роботи з влаштування прибудови до нежитлової будівлі літ. «Б-1» (складної геометричної форми), шляхом зведення стін з газоблоку та проведені роботи з посилення дверних та віконних отворів, влаштування дверного прорізу проводяться без декларативно-дозвільних документів, є самочинним будівництвом, порушує її права як власника земельної ділянки.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга стаття 19 Конституції України).

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

За змістом частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною 3 статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Згідно Правил благоустрою території міста Харкова (зі змінами та доповненнями), затверджених рішенням Харківської міської ради від

16 листопада 2011 року № 504/11, під час проведення перевірки власник (балансоутримувач) або фактичний користувач об`єкта (елемента) благоустрою, зобов`язаний виконувати вимоги припису інспектора

з благоустрою щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства

у сфері благоустрою населених пунктів.

У матеріалах справи припису інспектора з благоустрою щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері благоустрою населених пунктів немає.

Доказів притягнення відповідача до юридичної відповідальності за наслідком невиконання вимог приписів про усунення порушень державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів в матеріалах справи також немає.

Разом з цим, згідно із сталою практикою Верховного Суду, відповідно до вимог частини сьомої статті 376 ЦК України для задоволення позову у цій категорії справ необхідна наявність таких фактів, як неможливість перебудови об`єкту або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови. Тоді як знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція об`єктів будівництва без зміни геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані може здійснюватись за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору,

з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів установив, що позивач не довів до відома відповідача про наявність припису про усунення порушень державних стандартів, а також неможливості або відмови відповідача в усуненні допущених порушень, та наявність повідомлення про початок робіт, реєстраційний номер ХК051211122695, опублікованого на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позову, оскільки немає доказів на підтвердження того, що здійснення реконструкції відбувалося поза межами належних відповідачу на праві власності нежитлових приміщень та, як наслідок, нецільового використання земельної ділянки, що свідчило

про порушення прав та законних інтересів Харківської міської ради що зумовлювало б застосування до відповідачки такої крайньої міри, як знесення зведених стін з газоблоку та посилення дверних і віконних отворів на нежитловій будівлі будівництво якої триває.

Аргументи заявника про неврахування висновків Верховного Суду, наведених

у касаційній скарзі, є безпідставними, оскільки висновки, зроблені апеляційним судом у цій справі, не суперечать висновкам Верховного Суду

у справах, зазначених заявником у касаційній скарзі.

При вирішенні справи по суті позовних вимог апеляційний суд правильно визначився з характером правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено

з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах вимог та доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови Полтавського апеляційного суду від

05 березня 2024 року - без змін, оскільки підстав для її скасування немає.

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2024 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов