Постанова

Іменем України

12 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 642/6615/21

провадження № 61-2289св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,

учасники справи:

особа, яка подає заяву про забезпечення позову до пред`явлення позову, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Псилогос»,

особа, яка набула право на майно, щодо якого застосовано захід забезпечення позову, - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кальченко Юлією Олександрівною, на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2021 року у складі судді Пашнєва В. Г. та постанову Харківського апеляційного суду від 18 січня 2022 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви про забезпечення позову

У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Псилогос» (далі - ТОВ «Псилогос») звернулось до суду із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову.

Заява обґрунтована тим, що 13 вересня 2017 року на підставі протоколу установчих зборів ТОВ «Псилогос» від 15 серпня 2017 року № 1 та акта приймання-передання від 18 серпня 2017 року № 1 державний реєстратор департаменту реєстрації Харківської міської ради провів державну реєстрацію права приватної власності на житловий будинок літ. «А-2» за адресою: АДРЕСА_1 (далі - спірний будинок) за ТОВ «Псилогос».

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2020 року у справі № 642/3979/20 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Псиголос», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний реєстратор департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцова М. Є. (далі - державний реєстратор Шеховцова М. Є.), про визнання дій противоправними та скасування державної реєстрації речових прав, визнання недійсним правочину, припинення права власності. Визнано протиправними дії державного реєстратора Шеховцової М. Є. щодо державної реєстрацію речових прав та їх обтяжень на спірний будинок. Скасовано рішення державного реєстратора Шеховцової М. Є. про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 18 вересня 2017 року, індексний номер 37134844. Визнано недійсним правочин щодо внесення ОСОБА_2 спірного будинку як майнового внеску до статутного капіталу ТОВ «Псилогос», оформленого актом приймання-передання від 18 серпня 2017 року № 1. Припинено право ТОВ «Псилогос» на спірний будинок.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 28 липня 2021 року у справі 642/3979/20 відкрито апеляційне провадження та зупинено дію заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2020 року.

30 липня 2021 року приватний виконавець Близнюков Ю. В. у виконавчому провадженні № 64297465 передав спірний будинок на реалізацію Державному підприємству «Сетам» (далі - ДП «Сетам»). Згідно з протоколом від 30 серпня 2021 року № 551706 торги не відбулися.

Оскільки спірний будинок передано до ДП «СЕТАМ» для примусової реалізації на прилюдних торгах, є підстави очевидної загрози заподіяння шкоди правам та інтересам ТОВ «Псилогос», з огляду на те, що реалізація майна шляхом проведення електронних торгів має наслідком перехід права власності на це майно до особи, яка його придбає.

Надалі ТОВ «Псилогос» звернеться до суду з позовом про визнання права власності на спірний будинок та зняття з нього арешту.

Просило суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення реалізації ДП «СЕТАМ» спірного будинку.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2021 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного суду від 18 січня 2022 року, заяву ТОВ «Псилогос» про забезпечення позову до пред`явлення позову задоволено. Зупинено реалізацію ДП «СЕТАМ» спірного будинку до вирішення спору по суті і набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.

Суди виходили з того, що ТОВ «Псилогос» має намір звернутись до суду з позовом про визнання права власності на спірний будинок та зняття з нього арешту.

Суди взяли до уваги, що 31 серпня 2021 року приватний виконавець Близнюков Ю. В. повторно передав спірний будинок на реалізацію ДП «Сетам» (опублікована інформація про продаж цього будинку: дата проведення торгів - 30 вересня 2021 року, номер лоту - 492692).

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що сторони не заперечують, що 11 жовтня 2021 року ТОВ «Псилогос» звернулося до суду з позовом про визнання права власності на спірний будинок та зняття з нього арешту. Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2021 року відкрито провадження у справі № 642/7003/21 за вказаним позовом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2022 року ОСОБА_1 через адвоката Кальченко Ю. О. направив поштовим зв`язком до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 січня 2022 року, просив їх скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у забезпеченні позову до пред`явлення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що, вирішуючи питання про забезпечення позову, суди мають брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У заяві про забезпечення позову до пред`явлення позову ТОВ «Псилогос» зазначило таких учасників справи: позивач - ТОВ «Псилогос», відповідачі - ОСОБА_2 , приватний виконавець Близнюков Ю. В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 .

Під час подання позовної заяви до суду ТОВ «Псилогос» змінило склад учасників, а саме: позивач - ТОВ «Псилогос», відповідач - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний виконавець Близнюков Ю. В.

ТОВ «Псилогос» не дотрималось вимог частини четвертої статті 152 ЦПК України щодо пред`явлення позову протягом десяти днів з моменту подання заяви про забезпечення позову.

Суди не застосували правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 646/6461/17, провадження № 61-9349св19, від 25 листопада 2020 року у справі № 524/7234/18, провадження № 61-12652св20, від 29 вересня 2021 року у справі № 638/5084/20, провадження № 61-18747св20.

Суди недотримались вимог статей 260 382 ЦПК України.

Застосований засіб забезпечення позову перешкоджає виконанню судових рішень у справах № 642/2179/17 та № 642/5190/19.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що ТОВ «Псилогос», зловживає процесуальними правами, а саме подає декілька позовів з аналогічним предметом та підставами.

Між ТОВ «Псилогос» та ОСОБА_2 відсутній спір про право, а тому відсутня будь-яка загроза невиконання судового рішення.

У ТОВ «Псилогос» немає прав на звернення до суду з позовом про визнання права власності на спірний будинок, оскільки він вже не є його власником.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац другий частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно зі статтею 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилався на порушення судами норм процесуального права - суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права, а саме статті 149, 150, частину четверту статті 152 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 31 серпня 2021 року приватний виконавець Близнюков Ю. В. повторно передав спірний будинок на реалізацію ДП «Сетам», про що опублікована інформація про його продаж, дата проведення торгів 30 вересня 2021 року, номер лоту 492692.

Суд апеляційної інстанції встановив, що 11 жовтня 2021 року ТОВ «Псилогос» засобами поштового зв`язку звернулось до суду з позовом про визнання права власності на спірний будинок та зняття з нього арешту.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2021 року відкрито провадження у справі № 642/7003/21 за позовом ТОВ «Псилогос».

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Згідно з частинами першою - другою статті 149 ЦПК Україні суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року № 753/22860/17, провадження № 14 - 88цс20).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц, провадження № 61-38692св18, на які посилається заявниця у касаційній скарзі.

Частиною першою статті 151 ЦПК України встановлено вимоги до заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 151 ЦПК України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи.

У разі подання заяви про забезпечення позову до відкриття провадження у справі у суду немає відомостей про характер правовідносин, які можуть стати в майбутньому предметом судового розгляду, та остаточний склад учасників, оскільки справа фактично відсутня.

Подібні правові висновки сформульовані у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 757/31829/19-ц, провадження № 61-3273св20.

На позивача покладено обов`язок визначити інших учасників справи, зокрема відповідача та третіх осіб (пункт 4 частини третьої статті 175 ЦПК України).

З урахуванням частини першої статті 42, частин першої, третьої статті 53 ЦПК України залучення інших учасників справи, зокрема третіх осіб, здійснюється судом самостійно або за заявою учасників справи про залучення третіх осіб до участі у справі. Особа, яка вважає, що рішення у справі може вплинути на її права та обов`язки не позбавлена права звернутися із заявою до суду про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача або відповідача.

З огляду на вказане визначення ТОВ «Псилогос» різних учасників справи у заяві про забезпечення позову та позовній заяві не є порушенням процесуальних норм та не впливає на законність оскаржуваних судових рішень.

Щодо доводів касаційної скарги, що ТОВ «Псилогос» не дотрималось вимог частини четвертої статті 152 ЦПК України, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно з частиною тринадцятою статті 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу;2) повернення позовної заяви;3) відмови у відкритті провадження у справі.

У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що 11 жовтня 2021 року ТОВ «Псилогос» засобами поштового зв`язку звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний виконавець Близнюков Ю. В., про визнання права власності на спірний будинок та зняття з нього арешту. Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2021 року відкрито провадження у справі 642/7004/21 за вказаним позовом.

Згідно з матеріалами справи ухвала Ленінського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2021 року постановлена 30 вересня 2021 року. Останнім днем строку подання позовної заяви ТОВ «Псилогос» було 10 жовтня 2021 року (вихідний день неділя). ТОВ «Псилогос» надіслало засобами поштового зв?язку позовну заяву 11 жовтня 2021 року (понеділок).

Згідно з частинами третьою, п`ятою, шостою статті 124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Оскільки останнім днем закінчення строку на подання позовної заяви ТОВ «Псилогос» був вихідний день, то наступний перший робочий день є днем закінчення строку. Позов ТОВ «Псилогос» подано в останній день строку - 11 жовтня 2021 року, тому доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.

Щодо посилання заявника на судові рішення у справах № 642/2179/17 (за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя) та № 642/5190/19 (за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, витребування майна з чужого незаконного володіння), Верховний Суд виходить з такого.

Доводи касаційної скарги, що обраний спосіб забезпечення позову фактично зупиняє реалізацію заявником права на виконання судових рішень, що набрали законної сили, в інших справах (№ 642/2179/17 та № 642/5190/19) щодо стягнення близько 4 000 000,00 грн з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки у цій справі саме ТОВ «Псилогос»звернулось за захистом своїх прав на спірний будинок та із заявою про забезпечення позову до його пред`явлення.

Обраний ТОВ «Псилогос» спосіб забезпечення позову не перешкоджає державному/приватному виконавцю проводити виконавчі дії у виконавчому провадженні щодо виконання рішень судів у справах № 642/2179/17 та № 642/5190/19, зокрема вживати заходів, направлених на розшук майна, що належить на праві власності ОСОБА_2 .

Застосований вид забезпечення позову є ефективним і унеможливлює відкриття нових судових проваджень щодо оскарження результатів торгів у разі, якщо позов про визнання права власності та скасування арешту на спірний будинок буде задоволено.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 757/22558/20, провадження № 61-158сво21 (уточнено висновки, викладені у постанові Верховного від 25 листопада 2020 року у справі № 524/7234/18, провадження № 61-12652св20, на яку посилається заявник у справі, що переглядається).

Доводи касаційної скарги, що суди не дотримались вимог статей 260 382 ЦПК України, є необґрунтованими, з огляду на таке.

Посилання у касаційній скарзі, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі виклав суперечливі висновки щодо існування загрози утруднення чи неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову та доказів для її підтвердження спростовується текстом цієї ухвали. Відповідно до цієї ухвали суд першої інстанції, з посиланням на практику застосування судами цивільного процесуального законодавства під час розгляду справ про забезпечення позову, оцінив докази, встановив фактичні обставини справи і виклав відповідні висновки.

Обов`язок суду надавати обґрунтування своїх рішень не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент, а залежить від конкретних обставин справи та доречності і важливості аргументів заявника (рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торія проти Іспанії», серія A, заява № 303-A, пункт 29; від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява N 63566/00, пункти 23, 25).

Суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині постанови вказав, що доводи апеляційної скарги заявника не спростовують висновків суду першої інстанції, з чим погоджується Верховний Суд, враховуючи мотиви, викладені у цій постанові.

Правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 646/6461/17, провадження № 61-9349св19, від 29 вересня 2021 року у справі № 638/5084/20, провадження № 61-18747св20, на які посилається заявник, сформульовані за інших фактичних обставин, тому не є застосовними у справі, що переглядається.

Інші доводи касаційної скарги є власним тлумаченням процесуальних норм, не стосуються предмета розгляду, а є запереченнями проти позову ТОВ «Псилогос» по суті, ґрунтуються на припущеннях та зводяться донезгоди з висновками судів попередніх інстанцій.

Верховний Суд також звертає увагу, що постановою Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 642/3979/20, провадження № 61-9533св22, скасовано заочне рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2020 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року, ухвалено нове рішення про відмову в позові. Відмовлено у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Псилогос», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний реєстратор департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцова М. Є., про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації речових прав, визнання недійсним правочину, припинення права власності.

З огляду на вказане, Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано застосували оскаржуваний захід забезпечення позову, правильно застосували норми цивільного процесуального закону, тому оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кальченко Юлією Олександрівною, залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

О. В. Ступак

В. В. Яремко