Постанова

Іменем України

13 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 643/11916/16-ц

провадження № 61-12348св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,

Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

особи, які не брали участі у справі та які зверталися з апеляційними скаргами: ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «ПроКредит Банк»

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 13 червня 2019 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Просив: розірвати шлюб укладений між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 15 липня 1989 року; поділити спільне майно подружжя - визнавши за ним право власності на Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 575,5 кв. м.

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову до закінчення розгляду справи шляхом накладенняарешту на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Заява вмотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2016 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено; вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 575,5 кв. м з надвірними спорудами, що належить ОСОБА_2 до остаточного розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до подальшого відчуження майна, що, в свою чергу, ускладнить виконання рішення суду.

Постановою Харківського апеляційного суду від 13 червня 2019 року апеляційні скарги акціонерного товариства «ПроКредит Банк» та ОСОБА_4 (осіб, які не брали участі у справі, однак на права яких впливає оскаржувана ухвала суду першої інстанції) задоволено; ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що накладення арешту на спірне майно впливає на інтереси інших осіб, оскільки сторони у справі своїм майном спільно відповідають за борговими зобов`язаннями у розмірі, що перевищує 8 000 000,0 грн.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі, поданій у червні 2019 року до Верховного Суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 ,посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд належним чином не повідомив позивача про дату та час розгляду справи.

Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу

У вересні 2019 року АК «ПроКредит Банк» подало відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що у вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 575,5 кв. м з надвірними спорудами. Заява вмотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як убачається із матеріалів справи, предметом заявленого ОСОБА_1 позову є розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 .

Після накладення 18 листопада 2016 року судом першої інстанції арешту на майно позивач двічі (12 грудня 2016року та 14 червня 2017 року) звертався до суду із заявами про надання 6-ти місячного строку для примирення.

Установлено, що подружжя ОСОБА_1 є солідарними боржниками перед апелянтами за рішеннями суду, які знаходяться на виконанні і спірний житловий будинок, як спільне майно подружжя, було передано ОСОБА_2 в іпотеку ПАТ «ПроКредитБанк»за безумовною та безвідкличною згодою ОСОБА_1 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Статтею 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків (пункт 4 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову апеляційний суд обгрунтовано виходив з того, що подружжя ОСОБА_1 є солідарними боржниками перед апелянтами за рішеннями суду, а спірний житловий будинок, як спільне майно подружжя було передано ОСОБА_2 в іпотеку ПАТ «ПроКредитБанк»за безумовною та безвідкличною згодою ОСОБА_1 .

Крім того, апеляційним судом ураховано те, що після накладення 18 листопада 2016 судом арешту, позивач двічі звертався із заявами про надання судом 6-ти місячного строку для примирення (12 грудня 2016 року та 14 червня 2017 року), з огляду на такі обставини суд дійшов висновків про відсутність зацікавленості позивача у розгляді справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на неналежне повідомлення апеляційним судом позивача про розгляд справ. Зокрема, зазначає, що повідомлення про дату, час і місце розгляду справ, розміщене на сайті Судова влада України не є доказом належного повідомлення, оскільки такий порядок повідомлення розрахований на відповідача, третю особу, свідка, заінтересованих осіб, а не на позивача.

Доводи касаційної скарги щодо неналежного повідомлення позивача про розгляд справи є необґрунтованими з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалами від 06 травня 2019 року Харківський апеляційний суд призначив справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до розгляду на 11:00 год на 30 травня 2019 року.

28 травня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , звернувся до апеляційного суду із клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та клопотанням про відкладення судового засідання.

У матеріалах справи міститься лист апеляційного суду яким було надіслано ОСОБА_1 повістку про судове засідання на 30 травня 2019 року, який повернутий поштовим відділенням без вручення з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення».

30 травня 2019 року апеляційний суд відклав розгляд справи до 06 червня 2019 року на 11:30 год, що підтверджується протоколом судового засідання від 30 травня 2019 року (а. с. 85).

06 червня 2019 року апеляційний суд відклав розгляд справи до 13 червня 2019 року на 09:40 год, що підтверджується протоколом судового засідання від 06 червня 2019 року (а. с. 88).

Харківський апеляційний суд 06 червня 2019 року розмістив на офіційній веб-сторінці суду оголошення про виклик ОСОБА_1 для розгляду указаної справи на 13 червня 2019 року на 09:40 год.

Крім того, згідно із телефонограмою від 06 червня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 був повідомлений про час та місце розгляду справи призначеної на 13 червня 2019 року на 09:40 год. Указану телефонограму зареєстровано в журналі вихідних телефонограм за № 644 (а. с. 91).

Відповідно до частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Відповідно до частини першої статті 371 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Установлено, що апеляційне провадження у вказаній справі відкрито 02 травня 2019 року.

Колегія суддів доходить висновку, що повідомлення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , за допомогою телефонограми Харківський апеляційний суд здійснив, надавши оцінку термінам розгляду апеляційних скарг, оскільки апеляційне провадження у справ було відкрито 02 травня 2019 року, а розгляд справи переносився два рази.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційних скарг відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Щодо відзиву на касаційну скаргу

У вересні 2019 року від ОСОБА_7 , як представника ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу.

Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК Україниповноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Таким чином, зазначений відзив не може бути прийнятий судом касаційної інстанції до розгляду, оскільки на підтвердження повноважень ОСОБА_7 , як представника ОСОБА_3 не надано належним чином оформлених документів.

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2019 року зупинено дію постанови Харківського апеляційного суду від 13 червня 2019 року.

З урахуванням того, що касаційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, на підставі частини третьої статті 436 ЦПК України колегія поновлює дію постанови Харківського апеляційного суду від 13 червня 2019 року.

Керуючись статтями 183 400 401 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Відзив ОСОБА_7 залишити без розгляду та повернути заявнику.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 13 червня 2019 року залишити без змін.

Поновити дію постанови Харківського апеляційного суду від 13 червня 2019 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

В. С. Жданова

В. О. Кузнєцов