Постанова

Іменем України

19 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 643/3223/21

провадження № 61-9428 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Коломієць Г. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Синицький Ігор Олександрович,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Московський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Синицького Ігоря Олександровича, на рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 червня 2021 року у складі судді

Власенка М. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 серпня

2022 року у складі колегії суддів: Триголова В. М., Дорош А. І., Лобова О. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Московський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про звільнення від сплати аліментів та припинення стягнення аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що постановою старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) Андруса П. А.

від 04 лютого 2021 року відкрито виконавче провадження

№ 64299113 на підставі судового наказу, виданого Московським районним судом м. Харкова від 04 квітня 2019 року (№ 643/2049/19), про стягнення

з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Згідно із розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеного старшим державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби

у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) Машкіною І. О. від 03 березня 2021 року, за ним рахується заборгованість за період з квітня 2019 року по лютий 2021 року у розмірі 56 733,50 грн.

Позивач зазначав, що їхня спільна донька повністю знаходиться на його утриманні, вони проживають разом, а ОСОБА_2 такої участі у вихованні дитини не приймає, а тому наявні всі підстави для звільнення його від сплати аліментів та заборгованості по них.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд звільнити його

від заборгованості по сплаті аліментів у розмірі 56 733,50 грн та припинити їх подальше стягнення.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02 червня 2021 року,

з урахуванням ухвал суду про виправлення описки від: 06 липня 2021 року та

01 жовтня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Звільнено ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам з

13 серпня 2020 року, які стягуються на підставі судового наказу, виданого

04 квітня 2019 року Московським районним судом м. Харкова у справі

№ 643/2049/19, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Звільнено ОСОБА_1 з 13 серпня 2020 року від сплати аліментів, які стягуються на підставі судового наказу, виданого 04 квітня 2019 року Московським районним судом м. Харкова у справі № 643/2049/19, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та

не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції вважав обставиною, що має істотне значення у цій справі, зміну місця проживання ОСОБА_2 , оскільки із настанням цієї обставини ОСОБА_1 , як батько, безпосередньо утримує доньку в повному обсязі, що підтверджено належними та допустимими доказами та не заперечується сторонами у справі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 червня 2021 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що факт зміни місця проживання одного з батьків та, як наслідок, залишення дитини проживати з іншим,

є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку позивача на користь відповідача, тому наявні підстави для звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментам на утримання дочки, що утворилась за період

з 13 серпня 2020 року та від звільнення від сплати аліментів з цієї ж дати

у подальшому.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Синицький І. О.,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Октябрського районного суду м. Полтави.

У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Синицького І. О., мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про часткове звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментах. Вважає, що ОСОБА_2 взагалі не мала права подавати заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 , так як сторони проживали однією сім`єю і позивач виконував свої батьківські обов`язки по утриманню дитини. 13 серпня 2020 року відповідач змінила своє місце проживання, а їх спільна донька залишилась на утриманні батька. При цьому посилався на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 454/2524/17-ц (провадження № 61-43290 св 18).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

04 квітня 2019 року Московським районним судом м. Харкова видано судовий наказ у справі № 643/2049/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини -

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини

від усіх видів заробітку (доходу) платника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття (т. 1, а. с. 8).

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2019 року у справі № 643/2049/19 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу Московського районного суду м. Харкова

від 04 квітня 2019 року за нововиявленими обставинами (т. 1, а. с. 35-38).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2020 року

у справі № 643/11446/20 задоволено позов ОСОБА_2 до

ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Розірвано шлюб між

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 жовтня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1355. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишено прізвище « ОСОБА_4 » (т. 1, а. с. 15).

05 листопада 2020 року Московським районним судом м. Харкова видано судовий наказ у справі № 643/16933/20 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки - ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати

з 30 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття (т. 1, а. с. 17).

04 лютого 2021 року старшим державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) Андрусем П. А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64299113 на підставі судового наказу

№ 643/2049/19 виданого Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття (т. 1, а. с. 7).

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеного старшим державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби

у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) Машкіною І. О. від 03 березня 2021 року, за боржником ОСОБА_1 рахується заборгованість за період з квітня 2019 року по лютий 2021 року

у розмірі 56 733,50 грн (т. 1, а. с. 39).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Синицького І. О., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права,

а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття

та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно з частиною другою статті 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Дана норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Лише за наявності обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

У справі, яка переглядається, позивач посилався на обставину, яка має істотне значення для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами та подальше їх стягнення, та на те, що донька - ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , повністю знаходиться на його утриманні, вони проживають разом, а ОСОБА_2 з 13 серпня 2020 року змінила місце проживання і участі у вихованні дитини не приймає.

Судами встановлено факт проживання доньки - ОСОБА_3 разом з батьком - ОСОБА_1 , окремо від ОСОБА_2 з 13 серпня 2020 року по теперішній час у квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження умов проживання від 26 серпня 2020 року складеного Службою у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради та копій письмових звернень ОСОБА_2 до різних державних органів та відповідей на них

(т. 1, а. с. 50, 64, 66, 69).

Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши, що 13 серпня 2020 року ОСОБА_2 змінила своє місце проживання та, як наслідок, залишила дитину проживати з позивачем, є тією істотною обставиною, яка припиняє обов`язок стягнення аліментів на користь відповідача на утримання дитини з боку позивача, тому дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , звільнивши його від сплати аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , а також звільнення його від сплати заборгованості по аліментах з 13 серпня 2020 року.

Посилання касаційної скарги на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 454/2524/17-ц (провадження № 61-43290 св 18), є безпідставним, так як у вказаній справі встановлені різні фактичні обставини справи, відмінні від тих, які встановлені в судових рішеннях суду у справі, що переглядається. Саме по собі посилання на неоднакове застосування норм матеріального права у різних справах, хоч і у подібних правовідносинах, але за різних фактичних обставин, не свідчить про різне застосування чи тлумачення норм матеріального права.

Доводи касаційної скарги про те, що у ОСОБА_2 не було підстав для звернення до суду за судовим наказом, є безпідставним, так як ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у перегляді (скасуванні) виданого судового наказу.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства та направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Отже, при вирішенні справи суд першої та апеляційної інстанцій правильно визначили характер правовідносин між сторонами, правильно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду

не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Синицького Ігоря Олександровича, залишити без задоволення.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць