Постанова
Іменем України
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 643/5798/16-ц
провадження № 61-8624св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»;
відповідач - ОСОБА_1 ;
треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Звєрєв Андрій Миколайович, державний нотаріус Шостої харківської державної нотаріальної контори Теленков Віктор Сергійович;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на постанову Харківського апеляційного суду від 28 березня 2019 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Бурлаки І. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Звєрєв А. М., про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 26 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (далі -
ВАТ АБ «Укргазбанк»), правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав 2 644 000 доларів США на строк до 25 грудня 2012 року зі сплатою 12,5 % річних. Цього ж дня на забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_5 було укладено договір поруки, за умовами якого останній зобов'язався відповідати перед банком солідарно з позичальником за невиконання ним кредитних зобов'язань.
Крім того, 09 червня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2
і ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки, згідно з яким в іпотеку банку передано багатоквартирний житловий будинок, літ. В-5, загальною площею 6 422,9 кв. м, житловою площею 2 285,6 кв. м, усього на
123 квартири, що розташований по АДРЕСА_1 .
Позичальник ОСОБА_2 взяті зобов`язання за кредитним договором не виконує з грудня 2008 року.
У період тимчасового виключення запису про іпотеку з Державного
реєстру іпотек ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на підставі рішення суду, яке у подальшому було скасовано, без дозволу банку відчужили ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 у вищевказаному будинку за договором дарування
від 20 червня 2011 року.
Посилаючись на те, що ОСОБА_4 , до якого перейшло право власності на предмет іпотеки, набув статусу іпотекодавця за іпотечним договором
від 09 червня 2008 року та має всі його права і обов`язки, а ОСОБА_2 та ОСОБА_5 свої зобов`язання за кредитним договором не виконують, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 3 664 801,99 доларів США та 23 800 945,13 коп. пені, ПАТ АБ «Укргазбанк» просило суд у рахунок погашення цієї заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , що належить
ОСОБА_4 .
Реалізацію предмета іпотеки - вищевказаної квартири АДРЕСА_1 позивач просив провести шляхом надання ПАТ АБ «Укргазбанк» права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 484 300, 00 грн з наданням ПАТ АБ «Укргазбанк» всіх повноважень продавця.
У серпні 2018 року АБ «Укргазбанк» звернувся до Московського районного суду м. Харкова з клопотанням про заміну неналежного відповідача та просив замінити первісного відповідача ОСОБА_4 на належного відповідача - ОСОБА_1 , а також залучити до участі у справі державного нотаріуса Шостої харківської державної нотаріальної контори Теленкова В. С. третьою особою без самостійних вимог у справі.
Клопотання обґрунтовано тим, що з відомостей, отриманих з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, АК «Укргазбанк» стало відомо, що квартира АДРЕСА_1 знаходиться у власності
ОСОБА_1 . Підставою виникнення права власності зазначений договір дарування, серія та номер 3-1513, виданий 29 грудня 2016 року, посвідчений державним нотаріусом Шостої харківської державної нотаріальної контори Теленковим В. С. 29 грудня 2016 року за реєстровим № 6-1513.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2018 року клопотання АК «Укргазбанк» задоволено. Замінено первісного
відповідача - ОСОБА_4 на належного відповідача ОСОБА_1 , залучено до участі у справі державного нотаріуса Шостої харківської державної нотаріальної контори Теленкова В. С.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2018 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 26 грудня 2007 року № 20 позичальника ОСОБА_2 у розмірі 4 539 595, 58 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , що є частиною житлового будинку АДРЕСА_1 та яка належить на праві власності ОСОБА_1 .
Реалізацію предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 , що є частиною житлового будинку АДРЕСА_1 та яка належить на праві власності ОСОБА_1 провести шляхом надання АБ «Укргазбанк» права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 484 300, 00 грн з наданням АБ «Укргазбанк» всіх повноважень продавця, в тому числі права отримання у нотаріуса дубліката договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Шостої харківської державної нотаріальної контори Теленковим В. С., 29 грудня 2016 року за реєстровим № 6-1513, здійснювати будь-які платежі за продавця, отримувати та подавати будь-які документи, довідки, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов ПАТ АБ «Укргазбанк», суд першої інстанції виходив із того, що в іпотеку передавався весь житловий будинок (включаючи усі 123 квартири, з яких він складався), а тому спірна квартира АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , після її продажу стала самостійним об`єктом нерухомого майна, не змінивши при цьому статусу за договором іпотеки, оскільки
в силу положень статті 5 Закону України «Про іпотеку» на момент
укладання договору іпотеки вона була складовою частиною предмету іпотеки, а після її виділення в натурі стала самостійним предметом іпотеки, що підтверджується технічним паспортом будинку, в якому зазначені 123 квартири.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 28 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 , яка діє від імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , задоволено. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні ПАТ АБ «Укргазбанк» відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 , до якої перейшло право власності на спірну квартиру, набула статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором, у тому обсязі, на тих самих умовах, що існували до набуття нею права власності, заборгованість за кредитним договором не сплачена.
Ухвалення судом рішення про недійсність договору іпотеки, яке згодом було скасоване, не спростовує презумпції правомірності правочину, а договір іпотеки (права й обов`язки сторін) залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек.
Судовим розглядом встановлено, а учасниками справи не заперечується та обставина, що власником предмету іпотеки - квартири
АДРЕСА_1 , на яку просить звернути стягнення
ПАТ АБ «Укргазбанк», є малолітньою особою. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог та звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції не пересвідчився в тому, чи може бути ОСОБА_1 учасником справи.
На час ухвалення рішення судом першої інстанції ОСОБА_1 виповнилося 7 років, тому вона є малолітньою особою. Зазначені обставини є суттєвим порушенням норм процесуального права, а відтак оскаржуване судове рішення не можна визнати законним і обґрунтованим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду,
ПАТ АТ «Укргазбанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та передати справу на новий апеляційний розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
У червні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2020 року справу за позовом
ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Звєрєв А. М., державний нотаріус Шостої харківської державної нотаріальної контори Теленков В. С. про звернення стягнення на предмет іпотеки призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи в суді першої інстанції ані суду, ані позивачу не було відомо про те, що відповідач є малолітньою особою. Єдиним учасником справи, кому було про це відомо - первісний позивач ОСОБА_4 (батько малолітньої особи
ОСОБА_1 ), який замовчував цей факт та те, що саме він є законним представником. АБ «Укргазбанк» переконаний, що враховуючи дійсні обставини справи, поведінку сторін, положення законодавства України, у суду наявні всі підстави захистити порушене право та дійти висновку, що постанова апеляційного суду підлягає скасуванню.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26 грудня 2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав 2 644 000 доларів США на строк до
25 грудня 2012 року зі сплатою 12,5 % річних. Цього ж дня на забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_5 було укладено договір поруки, за умовами якого останній зобов'язався відповідати перед банком солідарно з позичальником за невиконання ним кредитних зобов'язань.
Крім того, 09 червня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2
і ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки, предметом якого сторони визначили багатоквартирний житловий будинок, літ. В-5, загальною площею 6 422,9 кв. м, житловою площею 2 285,6 кв. м, усього на 123 квартири, що розташований по АДРЕСА_1 .
Відомості про іпотеку нотаріусом внесено до Державного реєстру іпотек, на відчуження нерухомого майна накладено заборону.
ОСОБА_2 належним чином грошові зобовязання перед банком не виконав, у звязку із чим рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13 травня 2010 року та рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07 липня 2010 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стягнуто солідарно на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 1 664 543,02 грн та 2 630 252, 33 долари США у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором
від 26 грудня 2007 року. Зазначені рішення судів не виконано.
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2009 року договір іпотеки від 09 червня 2008 року було визнано недійсним, виключено запис про іпотеку з Державного реєстру іпотек.
Під час чинного вищезазначеного рішення суду, право власності на квартиру
АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 20 червня 2011 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13 квітня 2016 року.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 04 квітня 2012 року заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2009 року було скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним відмовлено. Відомості у Державному реєстрі іпотек щодо предмета іпотеки поновлено.
Пунктом 3.2.8 кредитного договору передбачено, що у разі невиконання позичальником зобов`язань, передбачених, цим договором, відшкодування заборгованості за дійсним договором здійснюється банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно договору іпотеки.
Згідно із пунктами 3.1.5., 3.1.6. договору іпотеки «Іпотекодержатель/Банк» має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразового чи неодноразового прострочення іпотекодавцем сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту або порушення інших умов кредитного договору, за рахунок коштів, виручених від реалізації предмету іпотеки одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами.
Пунктами 6.3., 6.4. договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація здійснюється або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно із домовленістю сторін; за рішенням іпотекодержателя задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватись у наступному порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки або шляхом укладання довіреності на реалізацію предмету іпотеки.
У пункті 6.6. договору іпотеки визначено, що у випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель набуває право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених в Законі України «Про іпотеку». При цьому ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою сторін між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Заборгованість позичальника по кредитному договору вважається погашеною в день отримання іпотекодержателем від покупця за договором купівлі-продажу ціни купівлі-продажу предмета іпотеки у повному обсязі.
12 листопада 2014 року АБ «Укргазбанк» направив на адресу
ОСОБА_4 вимогу (претензію), в якій повідомив про невиконання ОСОБА_2 умов кредитного договору, зазначив суму заборгованості за кредитним договором станом на 20 жовтня 2014 року - 4 110 744,02 доларів США та 51 326 865,44 грн, та запропонував сплатити заборгованість за кредитним договором протягом 30 днів та попередив про намір звернути стягнення на заставлене майно.
Зазначена вимога (претензія) не була вручена адресату, а була повернута відправнику за закінченням строку зберігання.
Згідно звіту про оцінку майна від 14 березня 2016 року, виконаного приватним підприємством «Академія Оцінки і Права» на замовлення
АБ «Укргазбанк», ринкова вартість однокімнатної квартири АДРЕСА_1 складає 484 300,00 грн.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13 квітня 2016 року, право власності на квартиру
АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 29 грудня 2016 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статей 12 і 33 Закону України «Про іпотеку» одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вказаний Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина третя статті 33 Закону України «Про іпотеку»): судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).
Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя
статті 36 Закону країни «Про іпотеку»): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».
Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону України «Про іпотеку»); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону України «Про іпотеку»).
Згідно з частиною першою статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Статтею 45 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи, крім прав та обов`язків, визначених статтею 43 цього Кодексу, малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права: 1) безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки;
2) отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд; 3) здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Суд роз`яснює малолітній або неповнолітній особі її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника у разі, якщо за віком вона може усвідомити їх значення.
Суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Таким чином малолітні особи не мають цивільної процесуальної дієздатності; а їхні права в суді захищають виключно законні представники, проте вони не позбавлені цивільної процесуальної правоздатності, чим зумовлюється обсяг їхніх прав, передбачений статтею 45 ЦПК України.
Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
Як встановлено судом апеляційної інстанції власником предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 , на яку просить звернути стягнення ПАТ АБ «Укргазбанк», є малолітньою особою. Обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог та звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції не пересвідчився в тому, чи може бути ОСОБА_1 учасником справи. Згідно зі свідоцтвом про народження, яке надано до апеляційної скарги, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з діючим законодавством малолітньою вважається особа до досягнення нею 14-ти років. На час ухвалення рішення судом першої інстанції ОСОБА_1 виповнилося 7 років, тобто вона є малолітньою особою.
Таким чином малолітні особи не мають цивільної процесуальної дієздатності, а їхні права в суді захищають виключно законні представники, проте вони не позбавлені цивільної процесуальної правоздатності, чим зумовлюється обсяг їхніх прав, передбачений статтею 45 ЦПК України.
З огляду на положення вищезазначених норм процесуального права, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що малолітня особа ОСОБА_1 згідно з чинним законодавством не має цивільної процесуальної дієздатності.
Крім того, оскільки відповідачем у справі є малолітня ОСОБА_1 , а позовні вимоги направлені на позбавлення права власності на нерухоме майно, суд повинен був залучити до участі у справі органи опіки та піклування. Зазначені обставини є суттєвим порушенням норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги про те, що банку не було відомо, що відповідач є малолітньою особою не є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки позивач не позбавлений можливості у відповідності до положень статті 4 ЦПК України звертатися до суду за захистом своїх порушених прав чи законних інтересів, однак у порядку, встановленому цим Кодексом (з визначенням належного кола осіб, які мають бути залучені до справи, зважуючи на зміст позовних вимог, з наданням суду належних та допустимих доказів).
Відповідно до частини першої 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного суду від 28 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович