ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 643/6379/18

провадження № 61-4607 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - садівниче товариство «50 років Жовтня»,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Донця Артема Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 липня 2018 року в складі судді Єрмак Н. В. та на постанову Харківського апеляційного суду від 24 січня 2019 року в складі колегії суддів Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до СТ «50 років Жовтня» та просив поновити йому строк на звернення до суду, скасувати наказ СТ «50 років Жовтня» від 27 лютого 2018 року про звільнення його з роботи на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, поновити позивача на посаді електрика з 28 лютого 2018 року, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та 20 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 указував, що наказом голови правління СТ «50 років Жовтня» від 23 червня 2016 року він був звільнений із посади електрика за прогул.

Указаний наказ скасований постановою апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2018 року, проте голова правління різними способами уникала від виконання рішення суду та не поновлювала позивача на роботі.

Лише 18 квітня 2018 року ОСОБА_1 ознайомився одночасно з наказом від 13 січня 2018 року № 2 про поновлення його на посаді електрика та з наказом відповідача від 27 лютого 2018 року № 6 про звільнення його за прогул без поважної причини на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України. Пояснення щодо причин відсутності на роботі в працівника не відбирали.

ОСОБА_1 указував, що такими діями відповідач порушив його права, оскільки тривалий час ухилявся від виконання рішення суду про поновлення його на роботі, незважаючи на те, що позивач виявляв готовність приступити до виконання своїх трудових обов`язків та не покидав територію садівницького товариства.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, ОСОБА_1 указував, що наказ від 27 лютого 2018 року № 6 про звільнення його з посади йому не видавався, а дату видачі трудової книжки встановити неможливо.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25 липня 2018 року поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з даним позовом і відмовлено в задоволенні позову.

Суд першої інстанції виходив із того, що починаючи з 31 січня 2018 року по день звільнення 27 лютого 2018 року позивач допустив прогули без поважних причин, тому звільнення його з роботи на підставі пункту 4 частини першої сатті 40 КЗпП України здійснене роботодавцем із дотриманням установленго законом порядку.

Посилання позивача на поважність причини відсутності на робочому місці в зв`язку з перебуванням на лікарняному не тягне за собою скасування наказу, оскільки судом беззаперечно встановлений факт щодо відсутності останнього на робочому місці без поважних причин понад трьох годин.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою Харківського апеляційного суду від 24 січня 2019 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 липня 2018 року - без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних і допустимих доказів дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

27 лютого 2019 року адвокат Донець А. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 липня 2018 року та на постанову Харківського апеляційного суду від 24 січня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник позивача зазначає, що оскільки ОСОБА_1 не приступив до виконання своїх посадових обов`язків, то до нього не можна застосувати дисциплінарні стягнення.

У матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, який у порушення вимог пункту 2 частини п`ятої статті 178 ЦПК України не був надісланий ОСОБА_1 .

Указує, що позивач не отримував копію наказу про звільнення, а наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення не містить підпису ОСОБА_1 та не є належним доказом на підтвердження факту отримання оскаржуваного наказу. Окрім того, відповідне поштове відправлення надіслане не на адресу, вказану в позовній заяві, а на іншу, яку позивач не зазначав як адресу для листування.

Адвокат зазначав, що апеляційний суд безпідставно не задовольнив клопотання позивача та не призначив почеркознавчу експертизу для вирішення питання щодо підроблення підпису на вказаному повідомленні про вручення копії наказу. Проте призначення такої експертизи було обов`язковим, оскільки вирішення вказаного питання має значення для вирішення даної справи по суті.

Відзив на касаційну скаргу

У травні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на дану касаційну скаргу, в якому він просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

СТ «50 років Жовтня» вказує, що матеріалами справи підтверджується факт неодноразової відсутності позивача на робочому місці протягом більше ніж трьох годин, без поважних причин, а тому звільнення його з посади електрика за прогул без поважних причин є законним.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що постановою апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2018 року в справі № 643/11532/16-ц за позовом ОСОБА_1 до СТ «50 років Жовтня», голови правління СТ «50 років Жовтня» Невзорової І. О. про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди рішення Московського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково:

- скасовано наказ голови правління СТ «50 років Жовтня» Невзорової І. О. від 23 червня 2016 року № 11 про звільнення ОСОБА_1 із посади електрика на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді електрика з 23 червня 2016 року;

- стягнуто з СТ «50 років Жовтня» на користь ОСОБА_1 35 909,4 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 1000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Наказом голови правління СТ «50 років Жовтня» від 13 січня 2018 року № 2 визнано недійсним наказ від 23 червня 2016 року № 11 і поновлено ОСОБА_1 на посаді електрика з 23 червня 2016 року.

Копія наказу про поновлення на роботі направлена на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 та отримана ним особисто 01 лютого 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та даними з інформаційно-пошукової системи ДП «Укрпошта».

Актами членів комісії СТ «50-років жовтня» про відсутність працівника на роботі встановлено відсутність ОСОБА_1 із 15 січня 2018 року по 23 лютого 2018 року на робочому місці повні робочі дні щодня в цей період.

Із 15 січня 2018 року по 31 січня 2018 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному.

21 січня 2018 року ОСОБА_1 запропоновано надати пояснення про причини відсутності на робочому місці. Причиною відсутності позивач зазначив невиконання відповідачем рішення суду.

Наказом голови правління садівницького товариства від 27 лютого 2018 року № 6 ОСОБА_1 звільнений із посади електрика в зв`язку з прогулом без поважних причин на підставі пунтку 4 частини першої статті 40 КЗпП України.

Із указаним наказом про звільнення ОСОБА_1 ознайомлений 18 квітня 2018 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне

застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані судові рішення відповідають зазначеним вимогам закону.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Звільнення за прогул є дисциплінарним стягненням і повинно здійснюватися з дотриманням правил для застосування дисциплінарних стягнень. Зобов`язання роботодавця дотримуватися вказаних вимог при застосуванні найбільш суворого заходу стягнення не може розцінюватися як позбавлення його права на застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Відповідно до частини третьої статті 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Установивши, що ОСОБА_1 знав про поновлення його на посаді електрика, проте не приступив до роботи без поважних причин і був відсутній на роботі всі повні робочі дні з 01 по 27 лютого 2018 року, що є прогулом без поважних причин, йому було запропоновано надати пояснення щодо причин відсутність на робочому місці, суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок, що звільнення за прогул здійснене роботодавцем із дотриманням установленого законом порядку, а тому відсутні правові підстави для задоволення даного позову.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (абзац другий частини першої, частина друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правильним є також висновок судів попередніх інстанцій, що, отримавши рішення про поновлення на роботі, позивач повинен був приступити до роботи, а тому його доводи, що він намагався виконувати свої обов`язки, але йому чинилися перешкоди, підлягають віхдиленню, оскільки не доведені в установленому законом порядку.

Аргументи касаційної скарги про те, що суд у порушення вимог ЦПК України не призначив судову почеркознавчу експертизу для визначення, чий підпис міститься у рекомендованому повідомленні про вручення копії наказу про звільнення, підлягають відхиленню, оскільки не вплинули на правильність вирішення судами питання про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом, і не входять до предмета доказування в даній справі.

Посилання представника позивача в касаційній скарзі на те, що відповідач направив відзив позивачеві на адресу зареєстрованого місця проживання, а не на адресу для листування, підлягає відхиленню, оскільки не впливає на правильність вирішення даної справи по суті.

Касаційна скарга не містить доводів на спростування встановлених судами обставин про прогул із 01 по 27 лютого 2018 року.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин і незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає дане обґрунтування цієї постанови достатнім.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу адвоката Донця Артема Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук