Постанова
Іменем України
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 644/5818/18
провадження № 61-8569св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Харківська міська рада, ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 03 грудня 2018 року у складі судді Матвієвської Г. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 19 березня 2019 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , в якому просила:
- встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 з січня 2011 року до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_3 належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 .
Напочатку 2011 року за проханням ОСОБА_3 вона переїхала до її квартири та стала проживати з нею спільно однією сім`єю. Вони мали спільний бюджет, вели спільне господарство, брали участь у витратах, пов'язаних з оплатою комунальних послуг, на спільні кошти підтримували належний стан квартири, необхідний для проживання в ній, проводили поточний ремонт. За час спільного проживання з ОСОБА_3 вона піклувалася про неї, надавала їй допомогу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 .
Зазначала,, що у ОСОБА_3 є донька ОСОБА_2 , зі своєю матір`ю вона не проживала, зв`язків не підтримувала. У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса з заявою, в якій повідомила, що від прийняття спадщини вона відмовляється на користь спадкоємця 4 черги - ОСОБА_1
ОСОБА_1 , вважаючи себе спадкоємцем 4 черги за законом після смерті ОСОБА_3 , як особи, яка проживала разом із спадкодавцем п`ять років і до смерті останньої та вела з нею спільне господарство, та, посилаючись на відмову нотаріуса у видачі їй свідоцтва про право на спадщину з підстав ненадання документа на підтвердження факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, просила позовні вимоги задовольнити.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 03 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 19 березня 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_2 з січня 2011 року до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із доведеності позовних вимог та наявності, передбачених законом підстав, для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, Харківська міська рада подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Позивач не довела факту спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років, а саме з 2011 року до 2016 року. Зокрема, не надала належних та допустимих доказів, що підтверджують ведення спільного господарства з ОСОБА_2 , наявності спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали відзиви, в яких просять касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін, оскільки вони ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Витребувано із Орджонікідзевського районного суду міста Харкова зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 з січня 2011 року і до дня смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Цей факт підтверджується доказами, які суди визнали належними та допустимими доказами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
25 липня 2016 року ОСОБА_2 , яка є донькою померлої ОСОБА_3 , звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Луценко В. С. з заявою про прийняття спадщини після смерті матері.
15 серпня 2016 року ОСОБА_1 також звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Луценко В. С. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , в якій зазначила, що проживала з померлою однією сім`єю більше п`яти років до моменту її смерті, опікувалася нею, матеріально її забезпечувала.
20 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса з заявою, в якій зазначила, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу проживала з її матір`ю однією сім`єю, опікувалася нею, надавала всіляку допомогу, тому вона відмовляється від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 . Відмову від прийняття спадщини засвідчено приватним нотаріусом 20 грудня 2016 року.
Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Луценко В. С. від 09 січня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що подані не всі відомості та документи, необхідні для вчинення такої нотаріальної дії.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 з січня 2011 року, тобто більше п`яти років, і до моменту її смерті. Вважає, що вона є спадкоємицею четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . З урахуванням відмови на її користь від спадщини доньки померлої, ОСОБА_2 вважає, що наявні підстави для визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статей 1216 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частинами першої та другої статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Змістом положень статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною другою статті 1274 ЦК України встановлено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), підлягають врахуванню правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів:
а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем;
б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.
Установивши факт спільного проживання позивача зі спадкодавцем протягом не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на квартирув порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .
Доводи касаційної скарги Харківської міської ради не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судових рішень, а зводяться до незгоди заявника з висновками судів та ґрунтуються на переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені судами з додержанням норм процесуального права. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 389, 400 401 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 03 грудня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Журавель
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук