Постанова

Іменем України

01 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 645/286/16-ц

провадження № 61-1441св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

особа, що подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - ОСОБА_2 ,

представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова

від 27 травня 2020 року у складі судді Алтухової О. Ю. та постанову Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Бурлаки І. В., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визначення частки майна в праві спільної сумісної власності, про визнання особи такою, що прийняла спадщину, та про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовну заяву мотивовано тим, що 25 грудня 2006 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») та

ОСОБА_1 було укладено кредитний договір CNL № 701/063/2006, відповідно до умов якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах строковості, платності грошові кошти у сумі

100 000,00 грн. У забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором CNL № 701/063/2006 від 25 грудня 2006 року між банком та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 укладено договір іпотеки

№ PCNL-701/063/2006 (майнова порука), посвідчений нотаріально, за умовами якого предметом іпотеки було встановлено нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності.

ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі

229 090,29 грн, з яких: 49 266,73 грн заборгованості по тілу кредиту,

179 823,56 грн пені. 26 листопада 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. здійснено виконавчий напис, за яким звернуто стягнення на нерухоме майно -

квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, задоволено вимоги

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на суму 50 966,73 грн.

28 березня 2014 року державним виконавцем Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Цурковим С. І. відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого напису. Станом на час розгляду справи виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. не виконаний.

26 лютого 2015 року заочним рішенням Фрунзенського районного суду

м. Харкова, яке набрало законної сили, задоволено позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та стягнуто зі ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 25 грудня 2006 року CNL № 701/063/2006 в сумі

229 090,29 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 300,00 грн.

20 травня 2015 року державним виконавцем Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Цурковим С. І. відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного заочного рішення суду. Станом на час розгляду справи заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2015 року не виконано. ІНФОРМАЦІЯ_1 майновий поручитель ОСОБА_5 померла.

Посилаючись на вказані обставини, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просило суд визначити, що частка померлої ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на квартиру

АДРЕСА_1 становила 1/2; визнати ОСОБА_1 таким, що прийняв спадщину в складі 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 25 грудня 2006 року

CNL № 701/063/2006 звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2016 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 задоволено.

Визначено, що ОСОБА_4 на праві власності належала 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 . Визнано ОСОБА_1 таким, що прийняв спадщину в складі 1/2 частини квартири у будинку АДРЕСА_1 після смерті

ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 25 грудня 2006 року CNL 701/063/2006 у загальному розмірі 229 090,29 грн, в тому числі: 49 266,73 грн заборгованість по тілу кредиту та пені у розмірі 179 823,56 грн на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,4 кв. м, житлова площа 26,4 кв. м.

Передано предмет іпотеки в управління ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на період до її реалізації з наданням права обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

26 травня 2020 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 , подане її представником - ОСОБА_3 , про перегляд судового рішення у зв`язку із нововиявленим обставинами на підставі пункту 3 частини другої

статті 423 ЦПК України, в зв`язку із скасуванням судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. А саме, було скасовано рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова

від 26 лютого 2015 року в справі № 645/94834/14-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто зі ОСОБА_1 на користь

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором

від 25 грудня 2006 року CNL 701/063/2006 у сумі 229 090,29 грн.

У клопотанні заявник ставила питання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд рішення суду від 16 вересня 2016 року за нововиявленими обставинами.

Заява про поновлення процесуального строку обґрунтована тим, що постанова Харківського апеляційного суду від 23 січня 2020 року в справі

№ 645/94834/14-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до

ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, якою рішення суду в цій справі скасовано в частині стягнення зі

ОСОБА_1 пені в розмірі 179 823, 56 грн, набрала чинності 23 січня

2020 року, тобто строк на подачу заяви про перегляд судового рішення за нововиявленим обставинами для учасників справи сплив 23 лютого

2020 року. Проте, ОСОБА_2 не мала можливості подати до суду, що ухвалив рішення, відповідну заяву, оскільки з 22 листопада 2019 року цивільна справа перебувала на розгляді в Харківському апеляційному суді, в зв`язку із розглядом апеляційної скарги ОСОБА_6 на вказане рішення суду. Таким чином, заявник не є учасником справи, рішення не отримувала, та не мала можливості подати відповідну заяву за відсутності справи у суді першої інстанції.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 травня 2020 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду

від 22 грудня 2020 року, клопотання ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

Судові рішення мотивовано тим, що ОСОБА_2 не навела жодного обґрунтованого доводу для задоволення її заяви про поновлення процесуального строку на подачу заяви про перегляд рішення суду

від 16 вересня 2016 року за нововиявленими обставинами, в зв`язку із чим клопотання ОСОБА_2 про перегляд судового рішення у зв`язку із нововиявленим обставинами на підставі пункту 3 частини другої

статті 423 ЦПК України, підлягає залишенню без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У січні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 травня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року, у якій представник заявника просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Підставою касаційного оскарження ухвали Фрунзенського районного суду

м. Харкова від 27 травня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Відповідно до

статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Тобто ОСОБА_2 не є учасником справи, рішення по якій просить переглянути, а є особою, яка не приймала участі у розгляді справи, однак суд вирішив питання про її права, зокрема право на спадщину, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_1 . Так, відповідно до постанови державного нотаріуса П`ятої харківської державної нотаріальної контори Туревської С. О. від 30 жовтня 2019 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину - квартиру, розташовану за адресою:

АДРЕСА_1 до усунення підстав, що стали відмовою. Серед підстав, що стали відмовою у вчиненні нотаріальної дії стало існування арештів, накладених в рамках виконання рішень суду.

З огляду на наведене, ОСОБА_2 є особою, на права та інтереси якої впливає рішення суду, однак не є учасником справи, тобто, для вчинення нею процесуальної дії подачі заяви про перегляду рішення суду у зв`язку із нововиявленими обставинами строк, визначений пунктом 3 частини першої статті 424 ЦПК України не розповсюджується.

Разом з тим, відповідно до частин другої-третьої статті 424 ЦПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: з підстав, визначених пунктами 2-3 частини другої та частиною третьою статті 423 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Аналіз вказаних вище норм діючого законодавства дає підстави вважати, що саме частина друга статті 424 ЦПК України визначено граничний строк для подачі заяви про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами для осіб, які не брали участь у розгляді справи, однак інтересів та прав яких стосуються зазначені рішення суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У лютому 2021 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2021 року справу за заявою

ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2016 року у справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про визначення частки в праві спільної сумісної власності, про визнання особи такою, що прийняла спадщину, та про звернення стягнення на предмет застави призначено до розгляду.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини першої, другої статті 352 ЦПК Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої

статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

З аналізу змісту вказаних норм можна дійти висновку, що особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи чи обов`язки, не має права на подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Суд ухвалою відмовляє у прийнятті такої заяви.

У цьому разі особа, яка не брала участі у справі, має право звернутися до суду з апеляційною або касаційною скаргою разом з відповідним клопотанням про поновлення процесуального строку на оскарження.

Схожий за змістом правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 06 вересня 2018 року у справі № 215/6648/15-ц

(провадження № 61-36732св18), від 03 лютого 2019 року у справі

№ 539/1054/16-ц (провадження № 61-42805св18), від 02 вересня 2019 року у справі 521/5044/14-ц (провадження № 61-8330св19), від 02 вересня 2020 року у справі № 295/8984/15-ц (провадження № 61-17689св19) та від 07 липня

2021 року у справі № 452/2936/18 (провадження № 61-20058св19).

Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Фрунзенського районного суду

м. Харкова від 16 вересня 2016 року у зв`язку із пропуском строку на подачу такої заяви, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що заявник не була учасником справи за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до

ОСОБА_1 про визначення частки у праві спільної сумісної власності, про визнання особи такою, що прийняла спадщину та про звернення стягнення на предмет застави, не залучалася судом до участі в ній, а тому за приписами пункту 3 частини першої статті 424 ЦПК України ОСОБА_2 не мала права на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухваленого в цій справі рішення суду від 16 вересня 2016 року.

У разі, якщо ОСОБА_2 вважала, що рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2016 року вирішено питання про її права, свободи чи обов`язки, вона мала право звернутися до суду з апеляційною скаргою з одночасним заявленням відповідного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, встановивши, що із заявою про перегляд ухваленого в цій справі судового рішення за нововиявленими обставинами до суду звернулася особа, яка не є учасником справи, суд першої інстанції мав постановити ухвалу про відмову у прийнятті такої заяви.

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Оскільки фактично перегляд рішення Фрунзенського районного суду

м. Харкова від 16 вересня 2016 року за нововиявленими обставинами відбувся за заявою особи, яка не була учасником справи та не мала повноважень на подання такої заяви, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд зі стадії вирішення питання про прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 травня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про прийняття заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2016 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович