Постанова

Іменем України

22 січня 2020 року

м. Київ

справа № 645/3694/18

провадження № 61-19388св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,Олійник А. С., Яремка В. В.,

учасники справи:

стягувач - ОСОБА_1 ,

боржник - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Кіся П. В., Хорошевського О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про видачу судового наказу

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви і до досягнення повноліття дитини.

Заява обґрунтована тим, що 14 лютого 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Ленінському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції зареєстрували шлюб.

25 червня 2013 року рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова цей шлюб між сторонами розірваний.

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає разом із матір`ю ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 жодної матеріальної допомоги на утримання дочки не надає, тому є підстави для стягнення із нього аліментів в судовому порядку.

Короткий зміст судового наказу

27 вересня 2018 року Фрунзенський районний суд м. Харкова видав судовий наказ, яким стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 03 липня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Видаючи судовий наказ, суд першої інстанції виходив із того, що заява ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки у зазначеному розмірі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Короткий зміст заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами

У березні 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про перегляд судового наказу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2018 року у справі № 645/3694/18 за нововиявленими обставинами.

В якості нововиявлених обставин заявник зазначив, що ОСОБА_2 добровільно сплачував грошові кошти на утримання своєї неповнолітньої доньки до та під час розгляду заяви про видачу судового наказу; у боржника крім неповнолітньої доньки є син та дружина, які перебувають на його утриманні; з урахуванням значного середнього доходу ОСОБА_2 на місяць визначений судом розмір аліментів значно перевищує прожитковий та рекомендований мінімуми для дитини відповідного віку.

Вказував на те, що він не знав і не міг знати на момент розгляду заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів, що його колишня дружина, зважаючи на реальний стан речей у їхньому спільному проживанні та вихованні сина, буде стверджувати про самостійне утримання нею їх спільної дитини та не міг надати докази на спростування вказаних обставин.

Заявник наголошував, що зазначені обставини існували в період липень - вересень 2018 року, вони є нововиявленими та істотними для розгляду цієї справи. ОСОБА_2 був позбавлений можливості заявити про існування таких обставин суду, оскільки не приймав участь у розгляді цієї справи, а тому вважав що судовий наказ від 27 вересня 2018 року, підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.

Короткий змість рішень судів першої і апеляційної інстанцій за результатом розгляду заяви

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 червня 2019 року представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_4 поновлено строк для подачі заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами. Заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова 27 вересня 2018 року у справі № 645/3694/18, задоволено. Судовий наказ, виданий Фрунзенським районним судом м. Харкова 27 вересня 2018 року у справі № 645/3694/18, за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасовано. Відмовлено у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Роз`яснено заявнику (стягувачу) ОСОБА_1 її право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що заява про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами є обґрунтованою, оскільки під час видачі судового наказу, враховуючи особливий порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, не було відомо про наявність у боржника іншої дитини, яку він утримує, та про розмір його доходу, що могли вплинути на оцінку доказів.

Постановою Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 червня 2019 року скасовано. Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова 27 вересня 2018 року в справі № 645/3694/18.

Скасовуючи ухвалу суду та відмовляючи в задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , апеляційний суд виходив з того, що обставини, на які посилався ОСОБА_7 у своїй заяві, були відомі йому під час розгляду справи, тому їх не можна вважати нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року у вищевказаній справі, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанцій не відповідають обставинам справи. Зокрема, апеляційний суд не надав належної оцінки тому, що заявник сплачував матеріальну допомогу на користь неповнолітньої доньки до та під час розгляду заяви про видачу судового наказу; у заявника є син та дружина, які перебувають на його утриманні; визначений судом розмір аліментів значно перевищує прожитковий та рекомендований мінімуми для дитини відповідного віку, стягнення аліментів на утримання однієї дитини у розмірі 1/50 частини доходу не передбачено у наказному провадженні. Апеляційний суд не врахував, що вказані обставини існували в період липень-вересень 2018 року, тому вони є нововиявленими і істотними для розгляду цієї справи. Крім того, заявник був позбавлений можливості заявити про існування таких обставин суду, оскільки не приймав участь у розгляді цієї справи через особливий порядок його проведення, визначений частиною першою статті 167 Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України).

Відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_2 станом на час розгляду цієї справи не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи № 645/3694/18 із Фрунзенського районного суду м. Харкова та надано учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду та її нормативно-правове обґрунтування

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги ОСОБА_2 , Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами має здійснюватися із дотриманням вимог статей 423-429 ЦПК України, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб`єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об`єкти перегляду, а також компетенцію (процесуальні повноваження) судів, які здійснюють такий перегляд.

Отже, за змістом частини першої статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Відповідно до частин другої та третьої статті 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У частинах шостій та сьомій статті 429 ЦПК України передбачено, що з набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.

Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд після скасування рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами і ухвалення судом першої інстанції рішення має перевірити його законність по суті та прийняти рішення за результатами розгляду апеляційної скарги відповідно до положень статті 374 ЦПК України.

Відтак, повноважень скасовувати таке рішення і постановлювати процесуальний документ з приводу розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами, відмовляти у її задоволенні, тобто розглядати по суті заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами апеляційний суд немає, так як це є компетенцією суду, судове рішення якого переглядається.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскільки, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції апеляційний суд допустив порушення порядку вирішення вказаного процесуального питання та вийшов за межі своїх повноважень, тому оскаржувану постанову необхідно скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи належить врахувати наведене та мати на увазі, що за встановлення апеляційним судом відсутності передбачених ЦПК України підстав для скасування рішення у зв`язку з новоявленими обставинами, необхідно виходити з того, що у цьому випадку суд, який розглядав заяву про перегляд, мав постановити ухвалу про відмову у задоволенні такої заяви (частина третя статті 429 ЦПК України).

При цьому для суду апеляційної інстанції визначальним у такому випадку є не форма прийнятого судом першої інстанції процесуального документа, а те, яке судове рішення підлягало ухваленню за таких обставин, і саме з цього апеляційний суд мав виходити, обираючи процесуальну форму реагування на судове рішення.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки розгляд справи не закінчено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков А. С. Олійник Г. І. Усик В. В. Яремко