№ 646/4703/18 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

11 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 646/4703/18

провадження № 61-1017св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «Харківміськгаз»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2021 року, ухваленого у складі судді Шелест І. М., та постанову Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Котелевець А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У липні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Харківміськгаз» (далі - ПАТ «Харківміськгаз»), правонаступником якого є Акціонерне товариство

«Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» (далі - АТ «ОГС «Харківміськгаз»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в розмірі 46 475,01 грн.

Позовна заява АТ «ОГС «Харківміськгаз» мотивована тим, що ОСОБА_1 є споживачем послуг АТ «ОГС «Харківміськгаз» за адресою: м. Харків, вул. Нікітенка, 30-А.

15 березня 2018 року представниками АТ «ОГС «Харківміськгаз» було здійснено перевірку за зазначеною адресою, якою виявлено підозру в несанкціонованому втручанні в роботу побутового лічильнику газу та складено акт про порушення № 1054/18. Лічильник газу було демонтовано, опломбовано та направлено на експертизу, про що складено відповідний акт.

Експертизою виявлено наступне: пломба-заглушка не відповідає зразку заводу виробника, має незначні механічні пошкодження; охоронна пломба АТ «ОГС «Харківміськгаз» пошкоджена; встановлено втручання в газовий лічильник, про що складено акт експертизи від 22 березня 2018 року № 721 Е. Відповідно до довідки Державного підприємства «Укрметртестстандарт» лічильник газу був визнаний непридатним.

23 травня 2018 року на засіданні комісії акт про порушення від 15 березня 2018 року № 1054/18 було розглянуто та складено акт-розрахунок вартості недооблікованого (донарахованого) об`єму природного газу за період з 17 січня 2018 року до 14 березня 2018 року на суму 46 475,01 грн добровільно заборгованість споживачем послуг сплачено не було.

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до АТ «ОГС «Харківміськгаз», в якому просив суд:

- визнати незаконними дії АТ «ОГС «Харківміськгаз» щодо нарахування ОСОБА_1 об`ємів природного газу;

- скасувати вартість донарахованого обсягу природного газу в розмірі 46 475,01 грн;

- визнати незаконними дії АТ «ОГС «Харківміськгаз» по відключенню від газопостачання будинку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати відновити газопостачання.

Зустрічний позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що жодного втручання в роботу лічильника газу він не проводив, при оформленні документів про результати фіксації порушень працівниками АТ «ОГС «Харківміськгаз» допущено грубі порушення вимог чинного законодавства України, а результат експертизи ПАТ «Харківміськгаз» спростовується повторною експертизою.

Також, зазначає, що звертався до сертифікованого центру по повірці та ремонту лічильників газу для проведення вторинної експертизи, якою було встановлено, що тавро заводу виробника не порушено та відповідає строго заводу виробника, втручання в роботу лічильника газу не виявлено.

АТ «ОГС «Харківміськгаз» не доведено дотримання правил зберігання та транспортування лічильника при направленні його на експертизу, при проведенні експертизи лічильника комісія оглядала лічильник візуально, корпус лічильника не відкривався, відліковий механізм не перевірявся, а також члени комісії не мали документів, що підтверджують навчання, сертифікацію або дозвіл на проведення експертизи, у акті експертизи не конкретизовано, які саме пошкодження пломби лічильника виявлено, а лише зазначено, що наявні ознаки пошкодження пломби лічильника. Довідку про непридатність лічильника підписував співробітник, який проводив повірку - Скоморохов О. Є. , проте у складі комісії, що проводила експертизу, такого члена комісії не було. Після проведення експертизи лічильник був упакований в пакет та запломбований, тому Скоморохов О. Є. в дійсності не мав можливості провести повірку та видати довідку, а з відеозаписів з місця проведення експертизи, отриманими на підставі адвокатського запиту вбачається, що фактично експертна комісія фактично складалася не з 6?ти осіб, як вказано в акті, а з 3?х; протокол про направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу в порушення вимог глави 10 розділу Х Кодексу газорозподільних систем (далі - ГРС) не складався.

Крім того, посилався на відсутність доказів несанкціонованого відбору природного газу ОСОБА_1 , тому підстав для нарахування недооблікованого (донарахованого) об`єму природного немає.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2019 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до спільного розгляду з первісним позовом АТ «ОГС «Харківміськгаз».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2021 року зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконними дії ПАТ «Харківміськгаз» (правонаступник - АТ «ОГС «Харківміськгаз») щодо донарахування ОСОБА_1 об`ємів природнього газу в розмірі 4 337,16 куб. м, вартістю 46 475,01 грн.

Визнано незаконними дії ПАТ «Харківміськгаз» по відключенню від газопостачання будинку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язано АТ «ОГС «Харківміськгаз» відновити газопостачання.

У задоволенні первісного позову АТ «ОГС «Харківміськгаз» відмовлено.

Задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив із того, що під час направлення лічильника на експертне дослідження та проведення експертизи лічильника дійсно мали місце процедурні порушення, зокрема: направленню ЗВТ на експертизу не передувало складання протоколу про таке направлення; у акті експертизи не конкретизовано, які саме пошкодження пломби лічильника виявлено, а лише зазначено, що наявні ознаки пошкодження пломби лічильника; при проведенні експертизи лічильника комісія оглядала лічильник візуально, корпус лічильника не відкривався, відліковий механізм не перевірявся, експертна комісія фактично складалася з 5-ти членів, натомість акт експертизи підписали 6-ти членів комісії, примірник акта експертизи після завершення споживачу (його представнику) надано не було.

Судом достеменно встановлено, що акт експертизи та довідку про непридатність лічильника підписав спеціаліст ДП «Укрметртестстандарт», який особисто не був присутній під час проведення експертизи та не брав участі у її проведенні.

Таким чином, немає підстав для задоволення позову ПАТ «Харківміськгаз». В свою чергу, доводи зустрічного позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню, враховуючі численні порушення, допущені ПАТ «Харківміськгаз».

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року апеляційну скаргу АТ «ОГС «Харківміськгаз» залишено без задоволення, рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2021 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що під час складання акта експертизи лічильника не було дотримано Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях від 18 червня 2005 року № 1000/5, та Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті від 27 грудня 2005 року № 619, а саме, норму про те, що акт експертизи підписується всіма членами комісії, що проводила експертизу.

Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції про те, що немає підстав для застосування до споживача наслідків у виді донарахування об`ємів природного газу, оскільки спочатку необхідно надати оцінку виявленому порушенню у світлі конкретних обставин справи у їх сукупності, оцінити доведеність факту порушення та правильність розрахунків.

Всі наявні у справі докази на підтвердження первісного позову, зокрема, довідка про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, акт про порушення, акт експертизи, протокол комісії з розгляду актів про порушення взагалі не містять висновків про те, що правопорушення призвело до викривлення даних обліку природного газу, на підставі чого газопостачальною організацію здійснено відповідний розрахунок. При цьому, не будь-які дії споживача тягнуть відповідальність та донарахування вартості природного газу, а лише ті, які можуть або могли вплинути на показники, об`єми, облік його споживання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У січні 2023 року АТ «ОГС «Харківміськгаз» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Касаційна скарга АТ «ОГС «Харківміськгаз» мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані вимоги пункту 4 глави 1 розділу 1, пункту 1 глави 6 розділу Х Кодексу ГС до спірних правовідносин.

Також, судами попередніх інстанцій не враховано того, що окремі дефекти документів щодо оформлення встановленого факту втручання у газовий лічильник не спростовують сам факт такого втручання. Підозра несанкціонованого втручання в лічильник газу шляхом підробки пломби заводу-виробника, про що було зазначено в акті про порушення, підтвердилась, відповідно до вимог пункту 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГС, комісією АТ «ОГС «Харківміськгаз», яка 23 травня 2018 року прийняла рішення про задоволення акта про порушення від 15 березня 2018 року № 1054/18 та згідно з протоколом № 1835 визнала його правомірним. На підставі рішення комісії АТ «ОГС «Харківміськгаз» від 23 травня 2018 року, яке не скасоване, було складено акт-розрахунок вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.

Підставами касаційного оскарження рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2021 року та постанови Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 922/1790/18, від 18 листопада 2021 року у справі № 903/160/21.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 не надходив.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

У лютому 2023 року заявник у встановлений судом строк усунув недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 25 липня 1990 року.

ПАТ «Харківміськгаз», правонаступником якого є АТ «ОГС «Харківміськгаз», здійснює розподіл природного газу на території м. Харкова та Харківської області.

Між ПАТ «Харківміськгаз» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з газопостачання з абонентським рахунком № НОМЕР_1 . Облік спожитого газу фіксується за допомогою лічильника газу мембранного МКМ G6 зав. № 301417.

15 березня 2018 року за формою додатка 11 до Кодексу ГРС працівниками ПАТ «Харківміськгаз» складено акт про порушення № 1054/18, у якому зафіксовано такі порушення: підозра в несанкціонованому втручанні в роботу побутового лічильника газу МКМ G6 зав. № 301417, пломба заводу виробника викликає сумніви в достовірності.

Також, 15 березня 2018 року працівниками ПАТ «Харківміськгаз» складено акт про виявлені порушення № 704 за формою додатку 1 Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті від 27 грудня 2005 року № 619, який за змістом виявлених порушень тотожний з актом № 1054/18.

Крім того, 15 березня 2018 року лічильник газу МКМ G6 зав. № 301417 демонтовано для проведення експертизи, про що складено акт № 704.

Відповідно до акта експертизи лічильника від 22 березня 2018 року № 721Е експертизою встановлено: пломба-заглушка не відповідає зразку заводу виробника, має незначні механічні пошкодження; охоронна пломба ПАТ «Харківміськгаз» «Бар`єр» пошкоджена. Висновки комісії - втручання в газовий лічильник. Згідно з актом експертизи, експертиза проводилася у складі комісії з 6 осіб, в тому числі голова комісії та 5 членів комісії. Представником від ДП «Укрметртестстандарт» в акті значиться Назаренко С. О . Експертиза лічильника газу проводилась у сервісному центрі з ремонтів і повірки газових лічильників ПАТ «Харківміськгаз».

З відеозапису засідання комісії вбачається, що у експертному досліджені брали участь 5 осіб, з яких 4 працівники ПАТ «Харківміськгаз» та один представник від ДП «Укрметртестстандарт». Експертиза проводилася шляхом зовнішнього огляду лічильника та пломб, корпус лічильника не відкривався, відліковий механізм не перевірявся.

Довідкою ДП «Укрметртестстандарт» про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 22 березня 2018 року № 39-1-4/1375 ЦСБ 721 Е, лічильник газу мембранний МКМ G6 зав. № 301417 визнано непридатним. Підстави: наявні ознаки пошкодження відлікового пристрою, пломба не відповідає зразку заводу-виробника, наявні ознаки пошкодження пломби лічильника. Довідка підписана спеціалістом Скомороховим О. Є.

23 травня 2018 року відповідно до протоколу б/н комісія ПАТ «Харківміськгаз» прийняла рішення про задоволення акта про порушення від 15 березня 2018 року № 1054/18.

Актом-розрахунком газу від 23 травня 2018 року на підставі акта про порушення від 15 березня 2018 року № 1054/18 визначено вартість недооблікованого (донарахованого) об`єму природного у будинку АДРЕСА_1 за період з 17 січня 2018 року до 14 березня 2018 року в розмірі 46 475,01 грн.

02 квітня 2018 року ПАТ «Харківміськгаз» направило споживачу ОСОБА_1 повідомлення про припинення газопостачання.

27 березня 2018 року на замовлення ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , який згідно сертифікату від 21 вересня 2010 року № 42, виданого ТОВ «Спільне українсько-словацько - німецьке підприємство «Премагаз Кромшрьодер Україна», має право проводити експертизу на предмет втручання в роботу лічильника газу, проведено огляд лічильника газу МКМ G6 зав. № 301417, за результатами якого встановлено, що пломба заводу виробника не порушена та відповідає строго заводу виробника; втручання в роботу лічильника газу не виявлено. За результатами огляду складено акт огляду від 27 березня 2018 року № 174.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Правовідносини, які виникають між постачальником та споживачами, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами ГРМ регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила).

Пунктом 3 Правил передбачено, що постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки

та порядку, що визначені договором.

Вказана норма кореспондує зі статтею 12 Закону України «Про ринок природного газу».

Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначені права та обов`язки споживача. Зокрема, споживач має право, на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів (пункт 4 частини першої цієї статті). Споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом (пункт 3 частини другої, частина третя цієї статті).

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС термін «несанкціонований газопровід» визначений як самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).

Згідно з підпунктом 4 пункту 9 розділу Х Кодексу ГРС оператор ГРМ при проведенні контрольного огляду вузла обліку має право, зокрема, оглядати комерційний ВОГ та його складові на предмет відсутності ознак пошкодження ЗВТ, пошкодження пломб, несанкціонованого втручання в ЗВТ.

У разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: пошкодження пломб; пошкодження ЗВТ (лічильника газу); наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (підпункт 7 пункту 9 розділу Х Кодексу ГРС).

При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом.

Після зняття ЗВТ та/або пломби, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу, чи гвинта, на якому закріплено пломбувальний матеріал (далі - пломба), в присутності сторін пломба або ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою Оператора ГРМ з унікальним номером та за бажанням пломбою споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу). При цьому представник Оператора ГРМ складає протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу (по одному екземпляру для кожної сторони), в якому чітко зазначає: 1) поштову адресу місця проведення експертизи; 2) дату та орієнтовний час проведення експертизи; 3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця проведення експертизи); 4) сторону, відповідальну за доставку ЗВТ та/або пломби на експертизу (підпункт 2 пункту 10 розділу Х Кодексу ГРС).

Відповідно до підпункту 3.1.3. пункту 3 Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті від 27 грудня 2005 року № 619 (далі - Положення № 619) лічильники газу під час експлуатації підлягають експертизі, зокрема, у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації: пошкодження пломб газопостачальної (газотранспортної) організації на лічильнику газу або на патрубках лічильника.

Експертиза лічильника здійснюється у такій послідовності.

Комісія проводить зовнішній огляд лічильника газу на предмет відповідності фактичного стану лічильника ознакам, зазначеним в акті про демонтаж лічильника газу. Результати огляду заносять до акту експертизи лічильника газу. Форму акта експертизи лічильника газу наведено в додатку 3 (далі - акт експертизи).

Акт експертизи складається у трьох примірниках - по одному примірнику для споживача, газопостачальної (газотранспортної) організації та територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології.

Після зовнішнього огляду комісією перевіряються:

відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним в акті про демонтаж лічильника газу;

цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознак порушень, зазначених в акті про зняття лічильника газу;

цілісність заводського та повірчого тавра на лічильнику газу;

цілісність відлікового механізму та корпусу лічильника газу;

цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника газу;

наявність сторонніх предметів усередині лічильника газу;

відповідність маркування лічильника газу нормативно-технічній документації (підпункт 3.3.3 пункту 3 Положення № 619).

Згідно з підпунктом 3.3.3.4 Положення № 619 залежно від результатів експертизи до акта експертизи додається довідка про непридатність засобу вимірювальної техніки або свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки згідно з ДСТУ 2708-99.

У разі незгоди будь-якої сторони з висновками комісії спірні питання вирішуються у судовому порядку (пункт 3.4 Положення № 619).

Відповідно до пункту 4 розділу ІV Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 № 193,за результатами інспекційної повірки складається довідка (додаток 5), яка підписується персоналом, що проводив повірку, та керівником виконавця.

До порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ Кодексу ГРС належить, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).

Несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу (підпункт 1 пункту 1 розділу І Кодексу ГРС).

Таким чином, Кодексом ГРС визначено шляхи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, серед яких - пошкодження пломб. Тобто пошкодження пломби саме по собі є втручанням в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку.

Для встановлення факту несанкціонованого втручання як порушення споживача, що кваліфікується як несанкціонований відбір (крадіжка) природного газу, з урахуванням обставин даної справи слід, зокрема, встановити: пошкодження пломб внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства).

Відповідно до підпункту 11 пункту 5 розділу ХІ Кодексу ГРС за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акту про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Таким чином, підставою для стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу є рішення комісії, оформлене протоколом, прийняте у передбаченому законом порядку.

Споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акту про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження.

Під час складання акта про порушення, акта про усунення порушення, акта про припинення/відновлення газопостачання тощо представниками Оператора ГРМ обов`язково фіксуються та зазначаються у вищезазначених актах показання лічильника газу (ЗВТ), за винятком випадків відмови у доступі до об`єкта споживача, де розташований лічильник газу (ЗВТ).

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

При складанні акта про порушення представник оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; 3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).

Споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.

За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи.

У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акту про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

При складанні акта-розрахунку враховується таке: 1) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу; 2) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період після 01-го числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акту про порушення, включається в баланс поточного календарного місяця за загальними правилами і вважається об`ємом постачання природного газу споживачу його діючим постачальником. Виключенням є об`єм природного газу, нарахований несанкціонованому споживачу та споживачу, у якого відсутній постачальник, вартість якого має бути компенсована Оператору ГРМ за цінами закупівлі ним природного газу в поточному календарному місяці; 3) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу має бути віднятий об`єм природного газу, фактично сплачений споживачем протягом періоду порушення. Виключенням є несанкціонований відбір природного газу поза охопленням комерційного вузла обліку; 4) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу пільги та субсидії, на які має право побутовий споживач, не враховуються.

Відповідно до пункту 9 розділу 3 Глави XI Кодексу якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-7 цієї глави, неможливо класифікувати граничні об`єми споживання природного газу населенням (відмова в доступі до об`єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об`єму спожитого природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, ~за який необхідно визначити об`єм необлікованого природного газу, помноженого на коефіцієнт сезонності (коефіцієнт сезонності приймається рівним 0,5 в опалювальний період та рівним 1 у міжопалювальний період) та на величину об`ємної максимальної секундної витрати газу, що визначається за формулою, яка зазначена в цьому Кодексі.

Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Пунктом 1 глави 7 розділу 6 Кодексу ГРС визначено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у випадках несанкціонованого відбору природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи газорозподільні мережі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, не спростовано матеріалами справи і сторонами те, що після виявлення порушення газоспоживання з боку ОСОБА_1 , працівником «Харківміськгаз» було знято лічильник, запаковано та оформлено документи про направлення на експертизу.

Під час направлення лічильника на експертне дослідження та проведення експертизи лічильника дійсно мали місце процедурні порушення, а саме: направленню ЗВТ на експертизу не передувало складання протоколу про таке направлення; у акті експертизи не конкретизовано, які саме пошкодження пломби лічильника виявлено, а лише зазначено, що наявні ознаки пошкодження пломби лічильника; при проведенні експертизи лічильника комісія оглядала лічильник візуально, корпус лічильника не відкривався, відліковий механізм не перевірявся, експертна комісія фактично складалася з 5-ти членів, натомість акт експертизи підписали 6 членів комісії, примірник акту експертизи після завершення споживачу (його представнику) надано не було.

Також, акт експертизи як документ, на підставі якого в сукупності з актом про порушення приймається рішення про притягнення споживача до відповідальності у виді донарахування обсягу природного газу, має відповідати вимогам законності та обґрунтованості, зокрема: в ньому мають бути належним чином зазначені підстави, на яких він ґрунтується, детально визначено результати експертного огляду в залежності від характеру порушення (так, щоб споживачу та будь-якій сторонній особі було зрозуміло, в чому саме полягає порушення, які дефекти виявлено експертною комісією, в чому проявляються ті або інші пошкодження), зміст акту має відповідати визначеній формі та містити виключно достовірні дані. Коли акт експертизи, так само як акт про порушення, містить лише загальні посилання на випадки порушень, визначених нормативно-правовими актами, без конкретизації, у чому такі порушення проявляються в даному конкретному випадку, такі акти нездатні забезпечити прозорість і ясність дій представників оператора ГРМ, мінімізувати ризик помилок.

Неспівпадіння складу експертної комісії під час проведення експертизи з переліком членів комісії, визначених в акті, обґрунтовано може викликати сумнів у достовірності викладених в такому акті даних в цілому, в тому числі і в частині результатів експертного дослідження, адже свідчить про нехтування оператором ГРМ власними процедурами, про формальний підхід до проведення такого експертного дослідження.

Враховуючи правове становище другої сторони, яка є споживачем, до оператора ГРМ висувається вимоги діяти в належний, зрозумілий споживачу і якомога послідовний спосіб, з чітким та беззаперечним дотриманням всіх процедур. Коли порушення є настільки очевидними, що їх можна кваліфікувати як «явну помилку», враховуючи закріплений підпунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про ринок природного газу» принцип забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, вони можуть порушування законність вчинення тих чи інших дій (зокрема, проведення експертизи) загалом. Ризик помилок Оператора ГРМ при недотриманні ним власних процедур має покладатися саме на Оператора ГРМ.

Сукупність вказаних дефектів акта, порядку направлення газового лічильника на експертизу й порядку проведення самої експертизи свідчить, що він не може бути належним доказом, оскільки складений не в порядку і не у спосіб, що передбачені законом.

Крім того, довідку про непридатність лічильника підписував співробітник, який проводив повірку - Скоморохов О. Є. , проте у складі комісії, що проводила експертизу, такого члена комісії не було. З системного аналізу приписів законодавства вбачається, що така повірка має проводитися під час експертизи лічильника, а довідку має підписувати персонал, що проводив повірку. Це є логічним. Проведення пост?повірки новим експертом по фотознімкам та відеозаписам чинним законодавством не передбачено.

Після проведення експертизи лічильник був упакований в пакет та запломбований, тому з урахуванням змісту відеозапису засідання експертної комісії, спеціаліст Скоморохов О. Є. , який не брав участі в проведенні експертизи, не міг здійснювати безпосередній огляд лічильника та вирішувати питання про його придатність/непридатність.

Таким чином, під час складання акта експертизи лічильника не було дотримано Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях від 18 червня 2005 року № 1000/5.

Крім того, згідно з вимогами Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті від 27 грудня 2005 року № 619, акт експертизи підписується всіма членами комісії, що проводила експертизу, що також не було дотримано.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що немає підстав для застосування до споживача наслідків у виді донарахування об`ємів природного газу, оскільки наявні у справі докази на підтвердження первісного позову, зокрема, довідка про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, акт про порушення, акт експертизи, протокол комісії з розгляду актів про порушення, не містять висновків про те, що правопорушення призвело до викривлення даних обліку природного газу, на підставі чого газопостачальною організацію здійснено відповідний розрахунок.

При цьому, не будь-які дії споживача тягнуть відповідальність та донарахування вартості природного газу, а лише ті які можуть або могли вплинути на показники, об`єми, облік його споживання.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дослідили всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надали їм належну оцінку, правильно визначили характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшли обґрунтованого висновку про задоволення зустрічного позову та відмову в задоволенні первісного позову.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання в касаційній скарзі.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» залишити без задоволення.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник