Постанова

Іменем України

19 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 646/5904/17

провадження № 61-2293 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 а,

відповідач- ОСОБА_2 ,

третя особа - Департамент територіального контролю Харківської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 січня 2018 року у складі судді Сороки О. П. та постанову Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Котелевець А. В., Піддубного Р. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент територіального контролю Харківської міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю.

Позовна заява мотивована тим, що їй на праві власності належать нежитлові приміщення другого поверху № V, 20-:-34, 23а, 31а, загальною площею 218,8 кв. м, що розташовані у будівлі літ. «Г-2» по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 . Відповідач самочинно прибудувала балкон до своєї квартири та влаштувала гвинтові сходи, що займають проїзну частину між її будинком та нежитловою будівлею літ. «Г-2» по АДРЕСА_1 і перешкоджають їй вільно користуватися своїм майном.

Самочинно збудований ОСОБА_2 балкон та гвинтові сходи встановлені з порушенням державних будівельних норм, без дотримання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки унеможливлюють проїзд пожежних машин до нежитлових будівель, що належать їй на праві власності.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд зобов`язати відповідачку знести належний їй балкон, прибудований до квартири АДРЕСА_2 та демонтувати гвинтові сходи на вулиці з першого до другого поверху, що займають проїзну частину між будинком та нежитловою будівлею літ. «Г-2» по АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 січня 2018 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що належними та допустимими доказами не підтверджено, що балкон та сходи були побудовані саме відповідачкою. Відсутня інформація щодо вчинення по відношенню до відповідачки заходів реагування органами державної влади або притягнення останньої до відповідальності у зв`язку зі здійсненням нею самочинного будівництва.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2006 року у справі 2-1241/06 задоволено позов ОСОБА_3 , попереднього власника належної відповідачці квартири, до виконавчого комітету Червонозаводської районної ради м. Харкова та визнано за ним право власності на переплановану квартиру АДРЕСА_2 з окремим виходом. ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 03 липня 2013 року придбала у ОСОБА_3 вказану квартиру. У технічному паспорті на квартиру від 16 квітня 2015 року відображений балкон та гвинтові сходи. Згідно з відповіддю комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 30 квітня 2015 року у вказаній квартирі самочинне переобладнання та реконструкція відсутні. Таким чином, позивачкою належними і допустимими доказами не підтверджено факт здійснення відповідачкою самочинного будівництва.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2019 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачкою доказів на підтвердження того, що унаслідок прибудови у квартирі відповідачки балкону та гвинтових сходів до другого поверху виникли перешкоди у вільному користуванні майном ОСОБА_1 і перешкоди у користуванні проїзною дорогою між житловим будинком АДРЕСА_1 та нежитловою будівлею літ. «Г-2» по АДРЕСА_1 не надано.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 08 січня 2019 року № 10800 об`ємно-планувальне, конструктивне рішення балкону, прибудованого до квартири відповідачки, відповідає вимогам будівельних норм та правил, балкон не перешкоджає експлуатації будинку АДРЕСА_1 та експлуатації нежитлової будівлі позивачки. Влаштовані гвинтові сходи за шириною проступку в середині сходинки, висотою сходинок, шириною сходів улаштовані гвинтові сходи відповідають вимогам будівельних норм та правил.

Крім того, знесення самочинного будівництва є крайнім заходом, а орган місцевого самоврядування, який є позивачем у таких справах, з відповідним позовом до суду не звертався.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 646/5904/17 з Червонозаводського районного суду м. Харкова.

У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2020 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що самочинно прибудований балкон до квартири відповідачки, яка знаходиться на другому поверсі, та гвинтові сходи до нього займають проїзну частину між будинком і належними позивачці нежитловими будівлями, чим перешкоджають їй у вільному користуванні і розпорядженні своїм майном, а також унеможливлюють проїзд пожежних машин до нежитлових будівель. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2006 року, яким начебто узаконено прибудовані до квартири відповідачки балкон і гвинтові сходи, є підробленим, так як такої справи у суді не було зареєстровано, тому відповідачем незаконно набуто право власності на спірне самочинне майно. Висновок судової будівельно-технічної експертизи від 08 січня 2019 року № 10800 є незаконним, оскільки експертом не було встановлено усіх обставин, а, крім того, він не може мати наперед встановленої доказової сили.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 на праві власності належать нежитлові приміщення другого поверху № V, 20-:-34, 23а, 31а, загальною площею 218,8 кв. м, що розташовані у будівлі літ. «Г-2» по АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22 серпня 2017 року, на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 17 квітня 2015 року (а.с. 5, 7-9, т. 1).

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2006 року у справі 2-1241/06 задоволено позов ОСОБА_3 , попереднього власника належної відповідачці квартири, до виконавчого комітету Червонозаводської районної ради м. Харкова та визнано за ним право власності на переплановану квартиру АДРЕСА_2 з окремим виходом (а.с. 101-103, т. 1).

ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 03 липня 2013 року придбала у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2 .

У технічному паспорті на квартиру від 16 квітня 2015 року відображений балкон та гвинтові сходи (а.с. 34-36, т. 1).

Отже, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22 серпня 2017 року (а.с. 6, т. 1).

Відповіддю комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 30 квітня 2015 року підтверджено, що у вищевказаній квартирі самочинне переобладнання та реконструкція відсутні (а.с. 59, т. 1).

Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 08 січня 2019 року № 10800 встановлено, що об`ємно-планувальне, конструктивне рішення балкону, прибудованого до квартири ОСОБА_2 відповідає вимогам будівельних норм та правил, балкон не перешкоджає експлуатації будинку АДРЕСА_1 та експлуатації нежитлової будівлі позивачки. Влаштовані гвинтові сходи за шириною проступку в середині сходинки, висотою сходинок, шириною сходів відповідають вимогам будівельних норм та правил. Відповідно до ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» для пожежних автомобілів проїзди до житлових будинків висотою менше 9 поверхів можна влаштовувати з однієї поздовжньої сторони (а.с. 18-43, т. 2).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК Українипід час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У частині першій статті 382 ЦК України передбачено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Статтею 383 ЦК України визначено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Положеннями статей 391 396 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У пункті 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» судам роз`яснено, що позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391 396 ЦК України, статтею 103 ЗК України.

Ураховуючи викладене, суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтверджено факт того, що унаслідок побудови балкону і гвинтових сходів до квартири відповідачки у позивачки виникли перешкоди у вільному розпорядженні належним їй майном та перешкоди у користуванні проїзною дорогою між житловим будинком АДРЕСА_1 та нежитловою будівлею літ. «Г-2» по АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої та другої статті 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Верховний суд погоджується з висновком судів про те, що відсутні докази на підтвердження того, що за будинком АДРЕСА_1 була закріплена прибудинкова територія, а земельна ділянка виділялася сторонам у власність чи користування.

Суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли вірного висновку про те, що ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 03 липня 2013 року придбала у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2 . У технічному паспорті на цю квартиру від 16 квітня 2015 року відображений балкон та гвинтові сходи (а.с. 34-36, т. 1).

Відповіддю комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 30 квітня 2015 року підтверджено, що у вищевказаній квартирі самочинне переобладнання та реконструкція відсутні (а.с. 59, т. 1).

Позивачкою вищезазначене не оспорено. Посилання ОСОБА_1 на підробку рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2006 року на увагу не заслуговують, оскільки вказане судове рішення не має правового значення у цій справі, а безпідставність позову ОСОБА_1 судом обґрунтовано іншими доказами.

Крім того, висновком судової будівельно-технічної експертизи від 08 січня 2019 року № 10800 встановлено, що об`ємно-планувальне, конструктивне рішення балкону, прибудованого до квартири ОСОБА_2 відповідає вимогам будівельних норм та правил, балкон не перешкоджає експлуатації будинку АДРЕСА_1 та експлуатації нежитлової будівлі позивачки. Влаштовані гвинтові сходи за шириною проступку в середині сходинки, висотою сходинок, шириною сходів відповідають вимогам будівельних норм та правил. Відповідно до ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» для пожежних автомобілів проїзди до житлових будинків висотою менше 9 поверхів можна влаштовувати з однієї поздовжньої сторони (а.с. 18-43, т. 2).

Апеляційним судом з пояснень експерта у судовому засіданні було встановлено, що при проведенні експертизи огляд квартири АДРЕСА_2 не проводився унаслідок відсутності до неї доступу. Наявність фактичного виходу з цієї квартири була встановлена на підставі технічного паспорту. Перевірити наявність арок згідно з генеральним планом не виявилося можливим через відсутність вільного доступу до квартири.

ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції від проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи відмовилася, що вона не оспорює.

Доводи касаційної скарги про те, що прибудований до квартири відповідачки балкон та гвинтові сходи створюють загрозу життю і здоров`ю людей, оскільки унеможливлюють проїзд пожежних машин до нежитлових будівель, на увагу не заслуговують, оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 є багатоквартирним та станом на момент придбання відповідачкою у ньому квартири, відстань між стінами вказаних будівель була меншою за встановлені законодавством будівельні норми, ці порушення допущено при їх будівництві.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 січня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк