Постанова

Іменем України

15 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 646/6970/16-ц

провадження № 61-1451св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2017 року у складі судді Шелест І. М. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 16 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенка І. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 06 червня 2016 року ОСОБА_2 , перебуваючи у торгівельному залі супермаркету «Клас», знищив (розбив) товарно-матеріальні цінності, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «Укр-Трейд» (далі - ТОВ «Укр-Трейд»), а саме: стелаж з пляшками алкогольних напоїв, на загальну суму 12 331,44 грн, зокрема 28 пляшок шампанського AstiMondoro, вартістю 8 830,36 грн; 17 пляшок коньяку Георгіївського 3* вартістю 1 723,80 грн, 16 пляшок коньяку Таврія вартістю 1 777,28 грн.

06 червня 2016 року ТОВ «Укр-Трейд» подало заяву про скоєння відповідачем кримінального правопорушення, що зареєстрована за № 8174.

Позивач зазначав, що 14 червня 2016 року між ТОВ «Укр-Трейд» та ним підписано договір про відступлення права вимоги, згідно з яким первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові за зобов`язанням щодо відшкодування матеріальної шкоди у сумі 12 331,44 грн. Таким чином, з 14 червня 2016 року у нього замість ТОВ «Укр-Трейд» виникло право стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 12 331,44 грн.

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди - 12 331,44 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довів неправомірність дій ОСОБА_2 .

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 16 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у грудні 2018 року, ОСОБА_1 просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Справа є малозначною, з огляду на пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України, проте наведені у касаційній скарзі доводи дають підстави вважати, що розгляд справи у касаційному порядку має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач несе цивільно-правову відповідальність та повинен відшкодувати вартість розбитого ним з необережності товару; необережність є однією з форм вини; нормативно-правовими актами не передбачено обов`язок для суб`єктів господарювання в сфері торгівлі фіксації товару на стелажах магазинів.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що 06 червня 2016 року ОСОБА_2 перебував у торгівельному залі супермаркету «Клас», розташованому за адресою: місто Харків, проспект Гагаріна, 178, випадково доторкнувся до стелажу, внаслідок чого перекинувся стелаж з пляшками алкогольних напоїв та знищені товарно-матеріальні цінності, що належать ТОВ «Укр-Трейд», на загальну суму 12 331,44 грн, зокрема 28 пляшок шампанського «AstiMondoro», вартістю 8 830,36 грн; 17 пляшок коньяку Георгіївського 3* вартістю 1 723,80 грн, 16 пляшок коньяку «Таврія» вартістю 1 777,28 грн (довідка про вартість матеріальної шкоди, завданої 06 червня 2016 року).

ТОВ «Укр-Трейд» подало до Червонозаводського ВП ГУНП в Харківській області заяву про скоєння відповідачем кримінального правопорушення, що зареєстрована за № 8174 (а. с. 5-6).

Матеріали справи не містять відомостей щодо результатів перевірки поданої ТОВ «Укр-Трейд» заяви.

14 червня 2016 року між ТОВ «Укр-Трейд» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з яким первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові за зобов`язанням щодо відшкодування матеріальної шкоди у сумі 12 331,44 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, 14 червня 2016 року ОСОБА_1 набув право вимоги до ОСОБА_2 щодо стягнення матеріальної шкоди у розмірі 12 331,44 грн (а. с. 7-9).

Встановлено, що пошкоджений товар був розташований на стелажі магазину на проході торгового залу магазину, будучи жодним чином не зафіксованим, що підтверджується відповідним відеозаписом, який знаходяться в матеріалах справи.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 323 ЦК України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за статтями 1166 1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Статтями 10 60 ЦПК України (у редакції на час розгляду справи) передбачено, що кожна особа зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановивши, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про неправомірність дій відповідача, суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у позові.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідач несе цивільно-правову відповідальність та повинен відшкодувати вартість розбитого ним з необережності товару; необережність є однією з форм вини; нормативно-правовими актами не передбачено обов`язок для суб`єктів господарювання в сфері торгівлі фіксації товару на стелажах магазинів, висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги).

При вирішенні справи суди правильно визначили характер правовідносин між сторонами, вірно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 16 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко