Постанова

Іменем України

22 січня 2020 року

м. Київ

справа № 646/7791/14-ц

провадження № 61-9048св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Висоцької В. С., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Тера», фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , приватна фірма «Левада-7»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Харківської області від 26 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Карімової Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Тера» (далі - ТОВ «Тера»), фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ), приватної фірми «Левада-7» (далі - ПФ «Левада-7») про стягнення боргу.

З урахуванням уточнень позов мотивований тим, що він є власником (держателем) простого відсоткового векселя № НОМЕР_1 на суму основного боргу 21 820,00 грн (далі - вексель), який був виданий 06 червня 2004 року ТОВ «Тера» та придбаний ним у ОСОБА_3

Строк погашення векселя встановлений відповідно до статті 33 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон) -за пред`явленням, але не раніше 06 червня 2012 року.

Вексель містить позначку про те, що він був авальований ПП «Левада-7», тобто вказана юридична особа є майновим поручителем у акцепті та платежі за векселем. Крім того, співвідповідач у справі, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , є індосантом, тобто особою, яка здійснювала передавальні написи на векселі, а тому за правилами статті 47 Уніфікованого закону несе відповідальність перед держателем векселя.

Оскільки вексель виписувався на значний строк погашення, відповідно до зазначення на ньому, він є відсотковим (процентним), починаючи з 01 січня 2005 року до 31 грудня 2015 року за обліковою ставкою НБУ, яка діє на момент розгляду позову та дорівнює 22 %. Сума процентів становить 52 804,40 грн (виходячи з розрахунку 21 820,00 грн х (11 х 22%).

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути солідарно зі співвідповідачів суму заборгованості за простим векселем у розмірі 21 820,00 грн та суму процентів за векселем у розмірі 52 804,40 грн.

У жовтні 2014 року співвідповідач ФОП ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , яким просив визнати простий вексель № НОМЕР_1 від 06 червня 2004 року таким, що не підлягає оплаті відповідачем ОСОБА_2 .

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що ФОП ОСОБА_2 ніколи не бачив спірний вексель, жодних підписів на ньому не здійснював, будь-яких векселів не купував та не продавав, розрахунків векселями ніколи не приймав та за будь-якими своїми зобов`язаннями розрахунків векселями не здійснював. Вимог сплатити за спірним векселем до нього не надходило. Адреса його проживання, вказана у векселі, не відповідає дійсності, а відомості від його імені внесені у спірному векселі російською мовою всупереч вимогам статті 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні». Крім того, спірний вексель не відповідає вимогам законодавства, оскільки згідно з постановою державного нотаріуса Першої Харківської державної нотаріальної контори Грошевої О. Ю. від 12 серпня 2014 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії у спірному векселі підчищена дата його видачі, а саме, рік видачі, порушена захисна сітка бланку векселя, наявні дописки іншими чорнилами. ФОП ОСОБА_2 з 2003 року має печатку, а відповідно до статті 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від імені фізичних осіб - власноручно зазначеною фізичною особою або уповноваженою нею особою, із зазначенням дати та номера запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та даних паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця векселедавця або трасанта (серія та номер паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця, найменування органу, що видав паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця, та дата його видачі, місце проживання); підпис скріплюється печаткою (у разі її наявності). Він не отримував повідомлень згідно зі статтею 45 Уніфікованого закону щодо неакцепту або неплатежу за спірним векселем ані від позивача ані від інших співвідповідачів. Крім того, ним було направлено запит до одного з авалістів спірного векселю - ФОП ОСОБА_4 , яка повідомила, що ніяких записів у векселі не робила, а штампа на векселі від її імені не існує. Спірний вексель не відповідає вимогам законодавства, які пред`являються до цінних паперів, містить сліди підробки, а правочин з підписання векселю від імені ФОП ОСОБА_2 можна вважати недійсним. Крім того, позивач не дотримав порядку пред`явлення векселя до сплати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 червня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ТОВ «Тера», ПФ «Левада-7», ФОП ОСОБА_2 основну суму заборгованості за простим векселем у розмірі 21 820,00 грн та суму процентів за векселем у розмірі 25 220,06 грн.

У решті позову відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Тера», ПФ «Левада-7», ФОП ОСОБА_2 суму судових витрат по 208,79 грн з кожного.

У задоволенні зустрічного позову ФОП ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до статті 47 Уніфікованого закону та статті 198 ЦК України відповідачі є солідарними боржниками перед позивачем як держателем векселю, а тому вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Щодо відмови у задоволенні зустрічного позову суд свій висновок мотивував тим, що немає достатніх та допустимих доказів на підтвердження доводів відповідача ФОП ОСОБА_2 про те, що підпис на векселі виконано не ним.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Харківської області області від 26 жовтня 2016 року рішення суду першої інстанції стосовно позову ОСОБА_1 скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про його часткове задоволення.

Стягнуто з ТОВ «Тера» на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 21 820,00 грн та проценти 25 220,06 грн.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що доводи зустрічного позову про те, що підпис відповідача ФОП ОСОБА_2 на векселі виконано не ним не доведені. Однак суд помилково відхилив доводи відповідача ФОП ОСОБА_2 про те, що вексель не має вексельної сили, з посиланням на статті 75, 76 Уніфікованого закону, дійшовши неправильних висновків, які не відповідають вказаній нормі матеріального права, про те, що зазначені у висновку судових експертів недоліки не вплинули на його дійсність, внаслідок чого суд припустився помилки при частковому задоволенні позову ОСОБА_1 .

Короткий зміст касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції або направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неправильно розтлумачив вимоги Уніфікованого закону, безпідставно ототожнив наявне на векселі пошкодження до відсутності реквізиту; не взяв до уваги рішення Господарського суду Харківської області, яким встановлена дійсність всіх реквізитів векселя; звільнивши від фінансової відповідальності ПФ «Левада-7», ФОП ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції порушив норму статті 543 ЦК України про солідарний обов`язок боржників; порушив норми статей 11, 13,14, 15, 16, 17, 20, 47, 77 Уніфікованого закону, які підлягали застосуванню та були належно застосовані судом першої інстанції.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником (держателем) простого відсоткового векселя № НОМЕР_1 на суму основного боргу 21 820,00 грн, який був виданий 06 червня 2004 року ТОВ «Тера» та придбаний позивачем у ОСОБА_3

Строк погашення векселя встановлений відповідно до статті 33 Уніфікованого закону- за пред`явленням, але не раніше 06 червня 2012 року. Вексель містить позначку про те, що він був авальований ПФ «Левада-7», тобто вказана юридична особа є майновим поручителем у акцепті та платежі за векселем.

ФОП ОСОБА_2 є індосантом, тобто особою, яка здійснювала передавальні написи на векселі, а тому за правилами статті 47 Уніфікованого закону несе відповідальність перед держателем векселя. Оскільки вексель виписувався на значний строк погашення, відповідно до зазначення на ньому, він є відсотковим (процентним), починаючи з 01 січня 2005 року до 31 грудня 2015 року за обліковою ставкою НБУ, яка діє на момент розгляду позову та дорівнює 22 %. Сума процентів становить 52 804,40 грн (виходячи з наведеного у рішенні розрахунку).

Вексель є процентним з 01 січня 2005 року та підлягає оплаті за пред`явленням, не раніше 06 червня 2012 року.

Вказаний вексель авальовано ПФ «Левада-7».

ОСОБА_3 , у якого позивач придбав вексель, та співвідповідач ФОП ОСОБА_2 є індосантами векселю, оскільки ними здійснено передавальні написи на векселі.

22 квітня 2013 року позивач звернувся до ТОВ «Тера» з вимогою про сплату векселя на суму основаного боргу у розмірі 21 820,00 грн та процентів у розмірі 32 511,80 грн.

29 квітня 2013 року позивач надіслав солідарну вимогу про оплату векселя ТОВ «Тера», а також авалісту ПФ «Левада-7» та індосантам ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 на суму основного боргу у розмірі 21 820,00 грн та процентів у розмірі 32 511,80 грн.

Згідно з висновком судових експертів комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи документів від 27 листопада 2015 року № 344 у наданому на дослідження простому векселі від 06 червня 2004 року № НОМЕР_1 має зміни первинного змісту документа (т. 2, а. с. 188 - 196):

- на лицьовому боці в місці розташування цифри «4» рукописного запису «06 червня 2004 р» раніш мала місце інша цифра, яка була змінена на читаєму шляхом підчистки і виконанням цифри «4» на місці видаленої цифри. Виявити видалену цифру не видалось можливим з причин, зазначених в дослідницькій частині цього висновку експерта (значне пошкодження паперу на цій ділянці документа);

- на лицьовому боці в місці розташування рукописного запису «за пред`явленням, не раніше 06 червня 2012, не пізніше 31 грудня 2014 р» раніш мав місце запис «за пред`явленням, не раніше 06 червня 2012», який був змінений на читаємий шляхом дописки « не пізніше 31 грудня 2014 р», після чого цифри та букви «31 грудня» були обведені;

- на лицьовому боці в місці розташування рукописного запису « ОСОБА_5 » раніш мав місце рукописний запис « ОСОБА_6 », який був змінений на читаємий шляхом виконання букв «О» та «І» поверх букв «А» та «И».

Також експертом зазначено, що на зворотному боці простого векселя від 06 червня 2004 № НОМЕР_1 рукописний напис «Платить на основании договора № 14 от 27.12.2006 г. частному лицу предпринимателю ОСОБА_4 АДРЕСА_1 . ЧП ОСОБА_7.» та підпис від імені ОСОБА_2 виконані різними пишучими приладами.

Допитаний як свідок представник співвідповідача ТОВ «Тера» ОСОБА_5. пояснив, що він особисто був присутній у 2005 чи 2006 році, більш точний час він не пам`ятає, у офісі ФОП ОСОБА_2 у АДРЕСА_2, під час підписання ним спірного векселя під передавальним написом, який було зроблено співробітницею ФОП ОСОБА_2 . При цьому ФОП ОСОБА_2 звернувся до нього, щоб пересвідчитися, що ТОВ «Тера» дійсно видало цей вексель.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Статтею 196 ЦК України передбачено, що обов`язкові реквізити цінних паперів, вимоги щодо форми цінного паперу та інші необхідні вимоги встановлюються законом. Документ, який не містить обов`язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером.

Згідно зі статею 75 Уніфікованого закону простий вексель містить такі реквізити:

1. назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

2. безумовне зобов`язання сплатити визначену суму грошей;

3. зазначення строку платежу;

4. зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

5. найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж;

6. зазначення дати і місця видачі простого векселя;

7. підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Відповідно до статті 76 Уніфікованого закону документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті.

Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред`явленням.

У разі відсутності особливого зазначення місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, водночас, місцем проживання векселедавця.

Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.

Отже, згідно з статтями 75, 76 Уніфікованого закону не впливає на вексельну силу відсутність лише таких обов`язкових реквізитів простого векселя: строку платежу; місце платежу; місце його видачі.

Так, висновком судових експертів комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи документів від 27 листопада 2015 року № 344 у наданому на дослідження простому векселі від 06 червня 2004 року № НОМЕР_1 встановлені зміни первинного змісту документа.

Указаним висновком встановлено, що на лицьовому боці в місці розташування цифри «4» рукописного запису «06 червня 2004 р» раніш мала місце інша цифра, яка була змінена на читаєму шляхом підчистки і виконанням цифри «4» на місці видаленої цифри. Виявити видалену цифру не видалось можливим з причин, зазначених в дослідницькій частині цього висновку експерта (значне пошкодження паперу на цій ділянці документу).

Вимога векселедержателя про виконання вексельного зобов`язання, пред`явлена на підставі документа, що не відповідає формі та не містить обов`язкових реквізитів, підлягає відхиленню судом незалежно від пред`явлення позову про визнання векселя таким, що не має вексельної сили. Відхилення цієї вимоги не є перешкодою для пред`явлення самостійного позову на підставі загальних норм цивільного законодавства, зокрема тих, що регулюють відносини за позикою. Проте не може бути відхилена вимога векселедержателя про виконання вексельного зобов`язання, пред`явлена на підставі векселя, який містить виправлення, пошкодження тощо, за умови збереження його обов`язкових реквізитів.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що внаслідок пошкодження дати видачі векселя не було збережено його обов`язковий реквізит, а тому відповідно до статей 75, 76 Уніфікованого закону вексель втратив вексельну силу і має значення лише простої боргової розписки, виданої ТОВ «Тера» на зазначену в ньому суму.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції неправильно розтлумачив вимоги Уніфікованого закону, безпідставно прирівняв наявне на векселі пошкодження до відсутності реквізиту є неприйнятними.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесяти кратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Стаття 1049 ЦК передбачає обов`язок позичальника повернути позику. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач ТОВ «Тера» зобов`язаний відшкодувати позивачу суму боргу у розмірі 21 820,00 грн та процентів у розмірі 25 220,06 грн.

Колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції в частині відсутності необхідності позивачу звертатися до суду із новим позовом внаслідок відхилення судом вимоги векселедержателя про виконання вексельного зобов`язання, оскільки заявлений у цій справі позов вже містить його вимоги про повернення грошового боргу, з процентами, на підставі письмового документа, які заявлені до належного відповідача.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги про те, що звільнивши від фінансової відповідальності ПФ «Левада-7», ФОП ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції порушив норму статті 543 ЦК України про солідарний обов`язок боржників, є необгрунтованими.

Із справи, а саме із змісту рішення Господарського суду Харківської області від 13 березня 2012 року у справі № 5023/537/12 (т. 4, а. с. 119 - 130), не вбачається, що ним встановлювалась дійсність реквізитів векселя № НОМЕР_1 на суму основного боргу 21 820,00 грн, який був виданий 06 червня 2004 року ТОВ «Тера» та придбаний позивачем у ОСОБА_3 .

Таким чином, доводи касаційної скарги про те, що суд не взяв до уваги рішення Господарського суду Харківської області, яким встановлена дійсність всіх реквізитів векселя, є неприйнятними.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.

При вирішенні справи суд апеляційної інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, правильно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 402 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Харківської області від 26 жовтня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко Судді: В. С. Висоцька С. Ю. Мартєв Є. В. Петров С. П. Штелик