ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 656/92/17

адміністративне провадження № К/9901/7021/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019р. (судді - Бойко А.В., Осіпов Ю.В., Шевчук О.А.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до виконавчого комітету Іванівської селищної ради Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У лютому 2017 року ФОП ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №9 від 26.01.2017р. про демонтаж тимчасової споруди, яка знаходиться на земельній ділянці Іванівської селищної ради за адресою: АДРЕСА_1 за межами території ринку поруч із входом до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Ухвалою Іванівського районного суду Херсонської області від 11.08.2017р. позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017р. скасовано ухвалу суду першої інстанції, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно копії актового запису про смерть №38 від 15.03.2018р., наданого Іванівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, позивач у цій справі померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

21.03.2018р. до суду першої інстанції надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України у зв`язку зі смертю позивача.

Ухвалою Іванівського районного суду Херсонської області від 05.04.2018р. зупинено провадження у справі до встановлення правонаступника у справі в порядку п. 1 ч. 1 ст. 236 КАС України.

17.04.2018р. чоловік позивача ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини за законом.

26.10.2018р. приватний нотаріус Іванівського районного нотаріального округу Шляхова С.В. надала інформацію про прийняття спадщини ОСОБА_2 її спадкоємцем ОСОБА_1 .

Ухвалою Іванівського районного суду Херсонської області від 29.10.2018р. провадження у справі поновлено на підставі ч. 1 ст. 254 ЦПК України у зв`язку з тим, що підстави для зупинення провадження відпали.

06.11.2018р. ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про залучення його до участі у справі як правонаступника позивача в порядку статті 55 ЦПК України.

Ухвалою Іванівського районного суду Херсонської області від 29.11.2018р. задоволено клопотання ОСОБА_1 , замінено в цій справі позивача її правонаступником ОСОБА_1 , як її спадкоємцем.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019р. ухвалу Іванівського районного суду Херсонської області від 29.11.2018р. скасовано, у задоволенні клопотання про заміну позивача у цій справі правонаступником ОСОБА_1 відмовлено.

Постановляючи ухвалу про заміну позивача її правонаступником, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини допускають правонаступництво (універсальне правонаступництво в матеріальному праві в порядку спадкування).

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та приймаючи нову про відмову в задоволенні клопотання про заміну позивача у справі її правонаступником ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржити нормативно-правовий акт індивідуальної дії мають особи щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки предметом даної справи є оскарження акту індивідуальної дії, а саме - рішення відповідача №9 від 26.01.2017р. «Про демонтаж тимчасової споруди», яка знаходиться на земельній ділянці Іванівської селищної ради за адресою: АДРЕСА_1 за межами території ринку поруч зі входом до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що винесено відносно суб`єкта господарювання - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , то на даний час між ОСОБА_1 та виконавчим комітетом Іванівської селищної ради Херсонської області не можуть існувати спірні правовідносини стосовно такого рішення, яке винесено відносно суб`єкта господарювання - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та не може розповсюджувати свою дію на жодних інших осіб.

З ухваленим у справі рішенням апеляційного суду не погодився ОСОБА_1 , звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що тимчасова споруда перебувала у позивача на праві користування, у вказаній тимчасовій споруді позивач здійснювала свою підприємницьку діяльність, а тому право користування цією рухомою річчю перейшло від позивача до її спадкоємця ОСОБА_1 . При цьому посилається на те, що отримання свідоцтва на право власності на нерухому річ (тимчасову споруду) в порядку спадкування суперечить нормам закону, а незалучення його до участі у справі як правонаступника позивача як спадкоємця є хибним.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 52 КАС України (тут і далі в редакції чинній на час розгляду судами клопотання заявника) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Ключовим у вирішенні питання заміни сторони її правонаступником є питання чи допускають спірні правовідносини правонаступництво.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1218 цього Кодексу до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В ході розгляду справи судами встановлено, що предметом оскарження є рішення про демонтаж тимчасової споруди. При цьому обґрунтовуючи підстави позову позивач посилалась на те, що тимчасова споруда, про демонтаж якої відповідач прийняв рішення, належить їй відповідно до договору позики.

Водночас за правилами статті 835 Цивільного кодексу України договір позики припиняється у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій річ було передано в користування, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, договір позики після смерті припиняється і за правилами статті 1218 Цивільного кодексу України права та обов?язки за цим договором не входять до складу спадщини.

Доказів того, що умови договору позики, на який посилається позивач, передбачають винятки із встановленого статтею 835 Цивільного кодексу України загального правила щодо моменту його припинення як і самого договору суду не надано.

Оскільки право оскарження у цій справі акту індивідуальної дії пов?язане з наявністю чи відсутністю майнових прав, що в свою чергу не виключає правонаступництва у випадках встановлених законом, а тому висновки суду апеляційної інстанції щодо неможливості правонаступництва у спірних правовідносинах є необґрунтованими.

За таких обставин підстави для заміни позивача у цій справі її правонаступником були відсутні, а тому рішення суду першої інстанції підлягало скасуванню однак з мотивів, наведених у цій постанові.

Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності зміни мотивів відмови у задоволенні клопотання про заміну позивача у цій справі її правонаступником ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 340 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019р. змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позовних вимог.

В решті постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук