ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 657/1284/16-а
адміністративне провадження № К/9901/44420/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 (колегія у складі суддів Ступакової І.Г., Бітова А.І., Лук`янчук О.В.)
у справі № 657/1284/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Скадовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області
про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії,
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Скадовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області, у якому просила:
- визнати незаконною бездіяльність відповідача, яка полягає у не призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 21.05.2008 (дати звернення вперше за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах);
- зобов`язати відповідача припинити утримання зменшення суми пенсії за достроковий вихід на пенсію згідно із пунктом 7-2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов`язати відповідача виплатити безпідставно утримуване починаючи з 09.09.2014 зменшення за достроковий вихід на пенсію згідно із пунктом 7-2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
2. Постановою Каланчацького районного суду Херсонської області від 24.05.2017, позов задоволено частково:
- визнано незаконною бездіяльність Скадовського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Херсонської області, яка полягає у не призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов`язано Скадовське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Херсонської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 21.05.2008 (дати звернення вперше за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах);
- стягнуто із Скадовського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Херсонської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 551,20 гривень;
- в решті позову відмовлено.
3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою повністю відмовлено у задоволенні позову.
4. 02.08.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на рішення суду апеляційної інстанції. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.09.2017 відкрито касаційне провадження.
6. У зв`язку із ліквідацією цього суду справу передано до Верховного Суду.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.07.1981 ОСОБА_1 закінчила навчання та 11.09.1981 була прийнята на посаду виконуючого обов`язки завідуючого м`ясо-молочної і харчової контрольної станції №13 Криворізької міськветсанстанції.
8. 12.07.1985 позивача переведено на посаду завідуючого до м`ясо-молочної та харчової контрольної станції №3 Криворізької міськветсанстанції.
9. 26.02.2008 ОСОБА_1 звільнилася з роботи за власним бажанням.
10. Станом на день звільнення їй виповнилося 49 років, а стаж роботи на зазначених посадах складав 31 рік 4 місяці 14 днів.
11. Після досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернулася до УПФ України у Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
12. Листом їй було роз`яснено про необхідність надання належно оформленої уточнюючої довідки про пільговий характер роботи.
13. Після звернення до колишнього роботодавця позивачу було відмовлено у надані вищезазначеної довідки, оскільки діяльність лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи ринків міста Кривого Рогу не пов`язана та ніколи не була пов`язана з роботами з мікроорганізмами 1-4 груп патогенності, а професії (посади), які вона обіймала, відсутні у Списку №2, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (що діяла на момент її звільнення з роботи).
14. 02.02.2016 у зв`язку зі зміною місця проживання позивач звернулася до Управління Пенсійного Фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
15. Листом від 08.08.2016 позивачу було відмовлено у призначенні цього виду пенсії з огляду на те, що на неодноразові звернення Пенсійного органу, Криворізька міська державна лікарня ветеринарної медицини не надавала уточнюючої довідки, передбаченої пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
16. Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернулася до суду із позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не вжив вичерпних заходів щодо забезпечення права позивача на пільгове пенсійне забезпечення, не надав юридичної оцінки всіх поданих позивачем документів у сукупності та незаконно відмовив їй у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а отже позов в частині визнання незаконною бездіяльності відповідача, яка полягає у не призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п.п. б ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах були задоволені.
18. Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що при зверненні позивача до Пенсійного органу для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до п.7.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач наполягала на призначенні її пенсії за віком достроково, у зв`язку з чим буде зменшено на 0,5% за кожний повний чи не повний місяць дострокового виходу на пенсію, а також про те, що зменшення розміру пенсії позивачу буде застосовано протягом усього періоду отримання пенсії незалежно від її виду, про що є заява, написана власноруч позивачем.
19. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи повністю у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
20. Обов`язок обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими) умовами праці, визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу в несприятливих умовах та встановлення права на зарахування спірного періоду праці на виробництві зі шкідливими умовами, що надають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 законодавством покладено на підприємства, установи та організації.
21. Проте, в даному випадку сам роботодавець відмовився підтвердити належність умов праці позивача на її робочому місці до шкідливих та таких, що надають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, з огляду на що позивач не має права на отримання пенсії за віко на пільгових умовах за Списком №2.
22. Позивач у касаційній скарзі зазначає, що вона має право на пільгову пенсію, оскільки постійно працювала із шкідливими речовинами та у шкідливих умовах.
23. Під час роботи користувалася наступними пільгами:
- скорочений робочий день за роботу в шкідливих умовах праці;
- щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими умовами праці;
- доплата працівникам установ і організацій державної ветеринарної медицини, безпосередньо зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці.
24. На думку ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доказам, які підтверджують право позивача на отримання пільгової пенсії.
25. Крім того, судом не враховано, що позивач не мала можливості подати відповідачу уточнюючу довідку про пільговий характер роботи, оформлену за правилами, наведеними у постанові Кабінету Міністрів України від 12.09.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», оскільки Криворізька міська державна лікарня ветеринарної медицини, всупереч вимог законодавства, жодного разу не проводила атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, що водночас не означає, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації є підставою для позбавлення працівника конституційного права на соціальний захист (призначення пенсії за віком на пільгових умовах).
26. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права.
27. У порушення статті 190 КАС України суд апеляційної інстанції не надіслав їй копії апеляційної скарги відповідача, і не повідомив про час та місце розгляду справи, чим позбавив можливості надати особисто пояснення по суті позовних вимог, а також акцентувати увагу суду на доказах, які спростовують доводи апеляційної скарги відповідача та обґрунтовують мотиви прийнятого судом першої інстанції рішення.
28. Заперечення на касаційну скаргу від відповідача не надходило.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
30. Відповідно до ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
31. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла до 15.12.2017) особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в адміністративному суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів розгляду справи. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в адміністративному суді інформації про дату, час і місце розгляду своєї справи та ухвалені в ній судові рішення.
32. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 190 КАС України під час підготовки справи до апеляційного розгляду суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження, зокрема, надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копією апеляційної скарги, інформацією про їхні права та обов`язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу.
33. Ухвалою від 20.06.2017 відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача і цього ж дня ухвалою підготовку у справі закінчено, призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 04.07.2017 (т. 2, а.с 71, 72).
34. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 33 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.
35. Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
36. Застосовуючи ці норми в контексті обставин справи, Суд звернув увагу на те, що у справі є лист-повідомлення, адресований ОСОБА_1 , про надіслання копії ухвал та апеляційної скарги (т.2, а.с. 73). Проте, немає доказів належного повідомлення позивача про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача, надсилання позивачу копії апеляційної скарги інформації про їхні права та обов`язки та повідомлення про дату розгляду апеляційної скарги.
37. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 353 КАС України (у редакції, що дії на час перегляду справи) порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо, зокрема, справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
38. Оскільки справа розглядалася в письмовому провадженні, тобто без виклику сторін, і судове засідання не проводилося, положення п. 3 ч. 3 ст. 353 КАС України не може бути застосовано при буквальному тлумаченні.
39. Однак Суд вважає, що положення п. 3 ч. 3 ст. 353 КАС України слід тлумачити розширено, з метою забезпечення права особи на участь у справі, а не лише в судовому засіданні.
40. На думку Суду, неповідомлення сторони про відкриття апеляційного провадження та ненадсилання їй копії апеляційної скарги є не менш суттєвим порушенням, ніж розгляд справи в судовому засіданні за її відсутності внаслідок неналежного повідомлення. У зв`язку із неповідомлення позивача про відкриття апеляційного провадження та ненадіслання йому копії апеляційної скарги він був позбавлений можливості реалізувати усі свої процесуальні права, зокрема, право на подання заперечення, право заявити клопотання про розгляд справи за його участю в судовому засіданні, і як наслідок - взяти участь у ньому.
41. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 805/1039/16-а та від 24.09.2019 у справі № 495/1294/13-а.
42. Суд звертає увагу, що одним із доводів касаційної скарги (п. 26-27) позивача є саме неналежне повідомлення його про розгляд справи апеляційним судом, ненадсилання ухвали копії апеляційної скарги. Тобто позивач вважає це порушення суттєвим.
43. Враховуючи встановлені порушення норм процесуального права, в силу пункту 3 частини 3 статті 353 КАС України, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
44. Інші доводи касаційної скарги суд залишає без розгляду, оскільки до вирішення під час нового розгляду справи апеляційним судом, їх оцінка судом касаційної інстанції є передчасною.
45. Указом Президента України від 29.12.2017 №455/2017 "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах" утворено П`ятий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Миколаївську, Одеську та Херсонську області, з місцезнаходженням у місті Одесі. Отже, новий розгляд справи має відбутися у П`ятому апеляційному адміністративному суді.
46. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст. ст. 341 345 353 356 359 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі № 657/1284/16-а скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції - П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб