№ 661/2918/19 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

03 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 661/2918/19-ц

провадження № 61-14967св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач -міська організація вільної профспілки працівників освіти і науки

м. Н. Каховка в інтересах Суховицької Олени Володимирівни;

відповідачі: відділ освіти Новокаховської міської ради Херсонської області, начальник відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області Микитенко Лілії Анатоліївни;

третя особа - Новокаховська міська рада Херсонської області;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Приходько Л. А., Вейтас І. В., Кузнєцової О. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року міська організація вільної профспілки працівників освіти і науки м. Н. Каховка, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області, начальника відділу освіти Новокаховської міської радиХерсонської області Микитенко Л. А. про визнання незаконними дій при проведені конкурсу на заміщення вакантної посади.

Позовна заява мотивована тим, що наказом відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області від 28 грудня 2018 року № 148к/тр оголошено конкурс на заміщення вакантної посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 Новокаховської міської

ради Херсонської області. Наказом відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області від 29 грудня 2018 року № 149 к/тр затверджено склад конкурсної комісії, порядок проведення конкурсу та інші питання.

Участь у конкурсі приймали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На думку позивача, конкурс проведено упереджено, на користь

ОСОБА_2 , який не має педагогічної освіти, якому заінтересованими членами комісії надано вже існуючі плани перспективного розвитку школи

для підготовки презентації та здійснено підтасовку екзаменаційних білетів, чим порушено рівність трудових прав ОСОБА_1 . Крім того, наказ відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області

від 29 грудня 2018 року № 149 к/тр прийнято з порушенням статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту», наказу Міністерства освіти

і науки України від 28 березня 2018 року № 291 та рішення Новокаховської міської ради Херсонської області від 25 жовтня 2018 року № 1513, якими визначається склад конкурсної комісії та рівність кількості осіб від кожної сторони. Так, до складу конкурсної комісії увійшли 4 особи від засновника, дві особи від трудового колективу, одна особа від батьківської громадськості та одна особа від методичного комітету, включення якої законодавством не передбачено. Крім того, представник від батьківської громадськості була висунута зборами працівників, а не батьківською громадськістю. При цьому, у порушення вимог наказу Міністерства освіти

і науки України від 28 березня 2018 року № 291 «Про затвердження Типового положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти» засновником не було забезпечено відеофіксацію та, за можливістю, відеотрансляцію конкурсного відбору з подальшим оприлюдненням на своєму веб-сайті. Оголошення про проведення конкурсу не містить умов праці директора школи.

Посилаючись на викладене, міська організація вільної профспілки працівників освіти і науки м. Н. Каховка, діючи в інтересах ОСОБА_1 , просила суд скасувати наказ відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області від 29 грудня 2018 року № 149к/тр та визнати результати конкурсу на заміщення вакантної посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 Новокаховської міської ради Херсонської області недійсними.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області

від 02 березня 2020 року у складі судді Чирського Г. М. позов міської організації вільної профспілки працівників освіти і науки м. Н. Каховка

в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним пункт 1 наказу відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області від 29 грудня 2018 року №-149 к/тр «Про затвердження складу конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів та Порядку проведення іспиту на заміщення вакантної посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 Новокаховської міської ради Херсонської області».

Визнано недійсними результати проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 Новокаховської міської ради Херсонської області, закріплені у пунктах

1., 2., 2.1. протоколу від 24 січня 2019 року № 2 засідання конкурсної комісії

на заміщення вакантної посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 Новокаховської міської ради Херсонської області. У решті позову відмовлено.

Рішення міського суду мотивовано тим, що склад конкурсної комісії затверджено з порушенням вимог статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» та пунктів 4.1, 4.2 Положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти, що перебуває у власності територіальної громади м. Нова Каховка, затвердженого рішенням Новокаховської міської ради Херсонської області від 25 жовтня 2018 року

№ 1513. Склад конкурсної комісії затверджено з порушенням визначення рівності кількісного складу представників кожної зі сторін, зокрема

від засновника, враховуючи підпорядкованість відділу освіти засновнику затверджено 5 осіб (дві - від Новокаховської міської ради Херсонської області, три - від відділу освіти Новокаховської міської ради

що у подальшому впливає і на визначення переможця конкурсу, то позовні вимоги щодо визнання недійсними результатів конкурсу також підлягають задоволенню. Водночас доводи позивача щодо проведення конкурсу

з порушенням принципів очевидної упередженості на користь кандидата ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 05 вересня 2020 року клопотання відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області та Новокаховської міської ради Херсонської області задоволено.

На підставі пункту 1 частини першої статті 365 ЦПК України до участі

у справі в якості третьої особи залучено Новокаховську міську раду Херсонської області.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року апеляційні скарги відділу освіти Новокаховської міської ради

Херсонської області та директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

№ 10 Новокаховської міської ради Херсонської області Резнікова В. В. задоволено. Рішення Новокаховського міського суду Херсонської

області від 02 березня 2020 року скасовано. Ухвалено нове рішення,

яким позовміської організації вільної профспілки працівників освіти і науки м. Н. Каховка в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недотримання відділом освіти Новокаховської міської ради Херсонської області при затвердженні персонального складу конкурсної комісії вимог законодавства про рівність кількості представників кожної із сторін, визначених Законом України

«Про загальну середню освіту». Разом з тим, визнаючи недійсним наказ відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області в частині затвердження персонального складу конкурсної комісії з підстав недотримання вимог законодавства щодо рівної кількості представників кожної із сторін і, як наслідок, визнаючи недійсними результати конкурсу

на заміщення вакантної посади керівника загальноосвітнього закладу, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач звернувся до суду поза межами строку, встановленого законом для вирішення трудових спорів, оскільки про персональний склад конкурсної комісії, затверджений оспорюваним наказом відповідача, позивачка дізналася у січні 2019 року,

а до суду звернулася з позовом у червні 2019 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору, передбаченого частиною першою статті 233 КЗпП України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали

з Новокаховського міського суду Херсонської області.

У листопаді 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової

палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2020 року справу

за позовом міської організації вільної профспілки працівників освіти

і науки м. Н. Каховка в інтересах Суховицької О. В. до відділу освіти

Новокаховської міської ради Херсонської області, начальника відділу освіти Новокаховської міської радиХерсонської області Микитенко Л. А., третя особа - Новокаховська міська рада Херсонської області, про визнання незаконними дій при проведені конкурсу на заміщення вакантної посади призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем строку, передбаченого частиною першою статті 233 КЗпП України, для звернення до суду за захистом порушеного права, оскільки не врахував, що позивачка оскаржувала порядок утворення конкурсної комісії за оспорюваним наказом у строки, які передбачені статтею 122 КАС України, до Херсонського окружного адміністративного суду, який ухвалою від 12 червня 2019 року відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі № 540/1165/19 за її позовом

до відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, так як справа, за висновком адміністративного суду, відноситься до юрисдикції цивільного суду. Отже, позивачка звернулася до суду за захистом своїх трудових прав у строки, передбачені статтею 122 КАС України, а після відмови Херсонським окружним адміністративним судом у відкритті провадження, 20 червня 2019 року звернулася до Новокаховського міського суду Херсонської області. Зазначені обставини суд першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, врахував та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області на касаційну скаргу,

в якому зазначено, що позивачка була обізнана з персональним

складом конкурсної комісії, оскільки у січні 2019 року вона приймала участь у конкурсі на заміщення вакантної посади, проте звернулася до суду

у червні 2019 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення

до суду із заявою про вирішення трудового спору, передбаченого частиною першою статті 233 КЗпП України. Під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій позивачка не заявляла про поважність причин пропуску строку до суду та не наполягала на відсутність факту пропущення такого строку.

У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив Новокаховської міської ради Херсонської області, в якому зазначено, що позов подано позивачем поза межами строку, встановленого частиною першою

статті 233 КЗпП України, без обґрунтування поважності причин його пропуску. Крім того, судами не враховано доводи відповідача про неможливість представлення інтересів ОСОБА_1 з боку міської організації вільної профспілки працівників освіти і науки м. Нова Каховка, як законного представника останньої.

У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшли пояснення

ОСОБА_1 , в яких зазначено, що посилання відповідачів та суду апеляційної інстанції на положення частини першої статті 233 КЗпП України є безпідставними, оскільки між нею та Новокаховською міською радою Херсонської області не виникли трудові правовідносини, її не визнано переможцем конкурсу та не призначено на вакантну посаду директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 Новокаховської міської ради Херсонської області», вона лише оспорює дії відповідача щодо дотримання належної процедури проведення конкурсу на заміщення цієї вакантної посади. Посилання відповідачів на неможливість представляти її інтереси міською організації вільної профспілки працівників освіти і науки м. Нова Каховка також не заслуговують на увагу, зазначеним доводам суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської

області від 28 грудня 2018 року №148 к/тр оголошено конкурсний

відбір на заміщення вакантної посади директора загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 10 Новокаховської міської ради Херсонської області

із проведенням конкурсного відбору з 02 січня 2019 року по 22 січня

2019 року.

29 грудня 2018 року рішенням загальних зборів трудового колективу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 Новокаховської міської ради Херсонської області (Протокол № 1) відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області запропоновано включити до складу конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантної посади директора представників від трудового колективу школи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Крім того, цим самим рішенням відділу освіти запропоновано включити до складу конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантної посади директора представника від батьківської громадськості - ОСОБА_5

16 січня 2019 року рішенням засідання членів батьківського комітету (Протокол № 1) підтримано рішення зборів трудового колективу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 Новокаховської міської ради Херсонської області та погоджено кандидатуру члена батьківського комітету ОСОБА_5 щодо включення до складу конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів.

Наказом відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області

від 29 грудня 2018 року №149к/тр затверджено склад конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантної посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 Новокаховської міської ради Херсонської області: голова комісії - ОСОБА_6 (заступник начальника відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області); секретар комісії - Кушнір О. М. (провідний спеціаліст відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області); члени комісії: Сироватка В. М. (заступник голови Новокаховської міської ради Херсонської області); ОСОБА_7 (голова постійної комісії з питань гуманітарної політики, освіти та охорони здоров`я Новокаховської міської ради Херсонської області); ОСОБА_8 (завідувач методичного кабінету Новокаховської міської ради Херсонської області); ОСОБА_3 (заступник директора загальноосвітньої школи

№ 10 Новокаховської міської ради Херсонської області); ОСОБА_4 (вчитель початкових класів загальноосвітньої школи № 10 Новокаховської міської ради Херсонської області); ОСОБА_5 (представник батьківського комітету загальноосвітньої школи № 10 Новокаховської міської ради Херсонської області).

Цим самим наказом затверджено: порядок проведення конкурсу

на заміщення вакантної посади директора загальноосвітньої школи

№ 10 Новокаховської міської ради Херсонської області; перелік питань для перевірки знань законодавства та нормативно-правових актів у сфері освіти; екзаменаційні білети для складання іспиту тощо.

За наслідками засідання конкурсної комісії на заміщення вакантної посади директора загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів № 10 Новокаховської міської ради Херсонської області від 23 січня 2019 року (Протокол № 1), затверджено кандидатури ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як учасників конкурсу на заміщення вакантної посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 Новокаховської міської ради Херсонської області.

Рішенням конкурсної комісії на заміщення вакантної посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 Новокаховської міської ради Херсонської області від 24 січня 2019 року (Протокол № 2) переможцем конкурсу визнано ОСОБА_2 . Рекомендовано начальнику відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області призначити на посаду директора загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів № 10 Новокаховської міської ради Херсонської області ОСОБА_2 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

Щодо юрисдикції спору

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Воно передбачено у статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини

і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини

(далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення ЄСПЛ від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04).

Доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного

і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях ЄСПЛ указав, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року

у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France)).

Крім того, у розумінні частини першої статті 6 Конвенції право кожного

на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом.

У статті 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Отже, у Конституції України визначено, що у разі виникнення спору між будь-якими особами, він має розглядатися у національних судах з урахуванням правил юрисдикції та підсудності.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У поданому у червні 2019 року до суду в порядку цивільного судочинства позові міська організація вільної профспілки працівників освіти і науки

м. Н. Каховка, діючи в інтересах ОСОБА_1 , просила скасувати

наказ відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області

від 29 грудня 2018 року № 149к/тр про затвердження складу конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантної посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Новокаховської міської ради Херсонської області та визнати результати конкурсу

на заміщення вакантної посади директора загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 10 Новокаховської міської ради Херсонської області недійсними.

Отже, необхідно розмежовувати вимоги позивачки до відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області, які мають публічно-правову природу, хоча і мають наслідком можливого укладення

у подальшому трудового контракту, але лише у подальшому, проте виникли щодо дотримання належної процедури проведення конкурсу на заміщення вакантної посади, так і інші вимоги, які обумовлені саме рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, що вплинуло безпосередньо на права позивачки.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України (тут і далі у редакції,

чинній на час звернення до суду з цим позовом) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства,

в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За пунктом 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування,

їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно- владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Разом із цим у статті 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Питання юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ на час звернення позивача до суду з цим позовом регулювалося статтею 17 КАС України, у частині першій якої передбачалося, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

У пункті 1 частини другої статті 17 КАС України визначалося, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Отже, можна зробити висновок, що на час звернення позивача з позовом до компетенції адміністративних судів належали спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

При цьому КЗпП України є спеціальним нормативно-правовим актом,

який регулює правовідносини, що виникають у сфері трудового права, та визначає, зокрема, основні трудові права громадянина, до яких і належить право на звернення до суду про вирішення спору.

Відповідно до статті 2 КАС України у редакції, що була чинною на час звернення з позовом, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб

у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі, на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцієючи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Колегія суддів зазначає, що у вказаному спорі не можна вважати, що між сторонами виникли трудові правовідносини, оскількивідповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Важливими ознаками трудових правовідносин є підстави їх виникнення, змінення чи припинення. Цьому сприяють певні юридичні факти.

До основних підстав виникнення трудових правовідносин належать: укладення трудового договору, адміністративно-правовий акт, факт обрання на відповідну посаду, факт погодження з відповідними особами, допуск працівника до роботи.

З обставин вказаної справи вбачається, що трудовий договір (контракт)

між сторонами укладено не було, а тому відсутні підстави вважати, що між ними виникли трудові правовідносини.

Отже, справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, так як у даному випадку існує спір між фізичною особою, яка претендує на зайняття вакантної посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 Новокаховської міської ради Херсонської області, та відділом освіти Новокаховської міської радиХерсонської області, до компетенції якого належить прийняття рішення щодо дотримання належної процедури проведення конкурсу на заміщення цієї вакантної посади.

Згідно з правовими висновками, висловленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 522/8650/18 (провадження № 14-576цс18) та постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 635/551/17 (провадження № 14-79цс20), спори, що виникають у зв`язку

з оспорюванням результатів конкурсу на зайняття посади керівника державного вищого закладу освіти, які оформлені протоколами, є публічно-правовими і підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, а не цивільного судочинства.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачка

вже зверталася до Херсонського окружного адміністративного суду

(справа № 540/1165/19) з адміністративним позовом до відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов`язаня вчинити певні дії. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року, яка набрала законної сили, позивачці відмовлено у відкритті провадження у справі, так як суд вважав, що позовні вимоги випливають із трудових правовідносин, що мають приватноправовий характер, а тому спір має розглядатися

у порядку цивільного, а не адміністративного, судочинства.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції прозахист прав людини

і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру.

Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06, § 230).

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

ЄСПЛ неодноразово встановлював порушення Україною Конвенції через наявність юрисдикційних конфліктів між національними судами

(див. mutatis mutandis рішення від 9 грудня 2010 року у справі «Буланов

та Купчик проти України», (заяви № 7714/06 та № 23654/08), в якому

ЄСПЛ установив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо відсутності

в заявників доступу до суду касаційної інстанції з огляду на те, що відмова Вищого адміністративного суду України розглянути касаційні скарги заявників усупереч ухвалам Верховного Суду України не тільки позбавила заявників доступу до суду, але й знівелювала авторитет судової влади. Крім того, ЄСПЛ указав, що держава має забезпечити наявність засобів для ефективного та швидкого вирішення спорів щодо судової юрисдикції (§ 27, 28, 38 - 40); рішення від 1 грудня 2011 року у справі «Андрієвська проти України» (заява № 34036/06), в якому ЄСПЛ визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції з огляду на те, що Вищий адміністративний суд України відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою заявниці, оскільки її справа мала цивільний, а не адміністративний характер, і тому касаційною інстанцією мав бути Верховний Суд України; натомість останній відмовив у відкритті касаційного провадження, зазначивши, що судом касаційної інстанції у справі заявниці є Вищий адміністративний суд України (§ 13, 14, 23, 25, 26); рішення від 17 січня 2013 року у справі «Мосендз проти України» (заява № 52013/08), в якому ЄСПЛ визнав, що заявник був позбавлений ефективного національного засобу юридичного захисту, гарантованого статтею 13 Конвенції, через наявність юрисдикційних конфліктів між цивільними й адміністративними судами (§ 116, 119,

122-125); рішення від 21 грудня 2017 року у справі «Шестопалова проти України» (заява № 55339/07), у якому ЄСПЛ дійшов висновку, що заявниця була позбавлена права на доступ до суду всупереч пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки національні суди надавали їй суперечливі роз`яснення щодо юрисдикції, відповідно до якої позов заявниці мав розглядатися

у судах України, а Вищий адміністративний суд України не виконав рішення Верховного Суду України щодо розгляду її позову за правилами адміністративного судочинства (§ 13, 18 - 24))

Ураховуючи зазначене, з метою недопущення порушення гарантованого Конвенцію права на доступ до суду та ефективний засіб юридичного захисту, колегія суддів з врахуванням правових позицій, викладених

у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 21 листопада 2018 року

у справі № 243/5078/17 (провадження № 14-393цс18), від 12 грудня

2018 року у справі № 490/9823/16-ц (провадження № 14-509цс18),

від 12 грудня 2018 року у справі № 761/12676/17 (провадження

№ 14-516цс18), від 27 лютого 2019 року у справі № 442/7753,16-ц (провадження № 14-35цс19), вважає, що ця адміністративна справа має бути завершена розглядом за правилами цивільного судочинства виключно і лише тому, що позивачці, яка вважає, що судовим рішенням порушені

її права, має бути забезпечений доступ до правосуддя, що включає і розгляд скарги по суті, навіть в іншому, ніж це передбачено законом, судочинстві, оскільки перешкоди до розгляді у належному адміністративному судочинстві виникли у зв`язку з процесуальною діяльністю суду.

Щодо розгляду спору по суті

З урахування висновку, наведеного вище, про те, що вказана справа є справою адміністративної юрисдикції і між сторонами виникли публічно-правові відносини, посилання апеляційного суду на пропуск позивачкою тримісячного строку звернення до суду із заявою про вирішення

трудового спору, передбаченого частиною першою статті 233 КЗпП України, є помилковим.

ОСОБА_1 оскаржувала порядок утворення конкурсної комісії за оспорюваним наказом у строки, які передбачені статтею 122 КАС України, до Херсонського окружного адміністративного суду, який ухвалою

від 12 червня 2019 року відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі № 540/1165/19 за її позовом до відділу освіти Новокаховської міської радиХерсонської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, так як справа, за висновком адміністративного суду, відноситься до юрисдикції цивільного суду. Отже, позивачка звернулася до суду за захистом своїх трудових прав

у строки, передбачені статтею 122 КАС України, а після відмови Херсонським окружним адміністративним судом у відкритті провадження, 20 червня 2019 року звернулася до Новокаховського міського суду Херсонської області.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що склад конкурсної комісії затверджено з порушенням вимог статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» та пунктів 4.1, 4.2 Положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти, що перебуває у власності територіальної громади м. Нова Каховка, затвердженого рішенням Новокаховської міської ради Херсонської області від 25 жовтня 2018 року

Херсонської області), що не є рівною кількістю по відношенню до обраних до складу комісії представників трудового колективу школи - дві особи та громадського об`єднання батьків - 1 особа. Таким чином, відділом освіти Новокаховської міської ради Херсонської області при затвердженні персонального складу конкурсної комісії недотримано вимог законодавства про рівність кількості представників кожної із сторін, визначених Законом України «Про загальну середню освіту».

Разом з тим, апеляційний суд, встановивши вищенаведені порушення при проведенні конкурсу на заміщення вакантної посади директора школи,

не надав належної правової оцінки тому, як саме та чи вплинули ці порушення на результати проведеного конкурсу на заміщення вакантної посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 Новокаховської міської ради Херсонської області, чи не є вони процедурними (формальними) порушеннями.

Тобто апеляційний суд належним чином не дослідив обґрунтованість,

чи необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання недійсними результатів конкурсу на заміщення вакантної посади директора школи та не надав цим позовним вимогам належної правової оцінки.

Вказане свідчить, що апеляційний суд не встановив усіх фактичних обставин справи та дійшов передчасного висновку про відмову

у задоволенні позову.

З урахуванням наведеного, оскільки фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не встановлено, а суд касаційної інстанції

у силу своїх процесуальних повноважень (стаття 400 ЦПК України) позбавлений такої можливості, то апеляційному суду при новому розгляді справи слід перевірити вищенаведені обставини.

Отже, судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справина новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Херсонського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець