ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2021 року

Київ

справа №669/1200/16-а

адміністративне провадження №К/9901/16327/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Білогірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області

на постанову Білогірського районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2017 року (Суддя: Бараболі Н.С.),

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року (Судді: Біла Л.М., граб Л.С., Гонтарук В.М.),

у справі № 669/1200/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Білогірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Білогірського районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Білогірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (далі - відповідач, Білогірське ОУПФУ) з вимогами про визнання протиправними дії Білогірського ОУПФУ про відмову в припиненні утримання податків із пенсійних нарахувань та зобов`язати проводити виплату пенсійних нарахувань в повному обсязі з липня 2016 року.

Постановою Білогірського районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року позов задоволений.

Не погодившись з судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив скасувати судові рішення і прийняти нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування касаційної скарги зазначив на правомірності дій відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з огляду на вимоги статті 164 Податкового кодексу України.

В надісланих на адресу суду запереченнях на касаційну скаргу позивач просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін і справу розглянути без її участі (а.с 81).

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Білогірському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 21 червня 2007 року управлінням праці і соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області, позивач є інвалідом ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с. 5).

З 19.07.2016 року із пенсії ОСОБА_1 здійснюється утримання податку на доходи фізичних осіб (ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону) та військовий збір (ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування).

09 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про припинення утримання із розміру її пенсії податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Листом від 10.11.2016 року № 50/Н/З Білогірське об`єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області повідомило, що оскільки позивач отримує довічне грошове утримання, а не пенсію, передбачені Податковим кодексом України пільги по утриманню податку на неї не поширюються, а суми грошового забезпечення підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 є інвалідом війни, призначене їй щомісячне довічне грошове утримання не підлягає оподаткуванню відповідно до пп. 164.2.19 п. 164. 2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковими вказані висновки судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до п. 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (пункт 164.1 статті 164 ПК України).

Законом України від 27 березня 2014 року № 1166-VIІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166-VIІ) Податковий кодекс України доповнений новим підпунктом 164.2.19 пункту 164.2 статті 164. Відповідно до Прикінцевих положень Закону №1166-VIІ указані зміни набрали чинності з 1 липня 2014 року.

Отже, з 1 липня 2014 року підпункт 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України визначає, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять тисяч гривень на місяць, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Разом з цим, пенсія і щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є різними формами соціального забезпечення осіб, мають різну правову природу і підстави для призначення, у зв`язку з чим законодавцем здійснено відокремлення пенсій від довічного грошового утримання щодо пільг, передбачених абзацом другим підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Вказане розмежування форм соціального забезпечення випливає також з аналізу розділу 10 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», в якому передбачається, що судді, який вийшов у відставку виплачується пенсія або щомісячне довічне грошове утримання.

Отже позивачем, як суддею у відставці було обрано вид соціального забезпечення довічне грошове утримання, яке виплачується їй у розмірі, що перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а отже, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Суд не приймає доводи позивача та висновки судів попередніх інстанцій про те, що оскільки позивач має статус інваліда війни, то на підставі абзацу другого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України отримуване ним довічне щомісячне грошове утримання не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, оскільки в порядку абзацу другого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України від оподаткування звільняється лише пенсія, отримувана інвалідом війни, а не щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, який має статус інваліда війни.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2018 року справа №825/552/18 (№К/9901/53744/18).

Відповідно до пункту 164.3. статті 164 цього Кодексу, при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.

Також, пунктом 16-1 Підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Отже об`єктом оподаткування військовим збором, є загальний розмір щомісячного довічного грошового утримання.

До того ж колегія суддів звертає увагу, що 27 лютого 2018 року Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі №1-6/2018, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України. З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018 вбачається, що положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Таким чином, фактичне оподаткування пенсій припинено з 27.02.2018, тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №1-6/2018.

З врахуванням викладеного, дії відповідача по утриманню з липня 2016 року з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 18% та військового збору у розмірі 1,5 % є правомірними.

Статтею 351 Кодексу адміністративного судочинства України окрім іншого встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243 246 250 341 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Білогірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області задовольнити.

Постанову Білогірського районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року у справі № 669/1200/16-а скасувати.

Прийняти нове рішення. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Білогірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко