№ 670/183/18 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

07 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 670/183/18

провадження № 61-1646св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого: Сімоненко В.М.,

суддів -Калараша А. А. (суддя-доповідач), Литвиненко І.В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕРРОМ Інвест-Україна»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

відповідач - селянське ( фермерське) господарство «Рута»,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРРОМ Інвест-Україна» на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Потапова О.О., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 грудня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів Ярмолюка О.І., Купельського А.В., Янчук Т.О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕРРОМ Інвест-Україна» (далі - ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна») звернулося до суду з позовом до селянського (фермерського) господарства «Рута» (далі - СФГ «Рута»), ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та визнання договору оренди земельної ділянки поновленим.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна» посилалось на те, що 20 лютого 2007 року між ним і ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , за яким остання передала позивачеві у строкове платне користування земельну ділянку площею 1,78 га (кадастровий номер 6820682000:02:005:0029), розташовану в адміністративних межах Грим`янецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, строком на 10 років, про що 23 серпня 2007 року була здійснена державна реєстрація цього договору. Позивач належно виконував обов`язки за договором, а тому по закінченню строку його дії він мав переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. З метою реалізації цього права 05 січня 2017 року ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна» направило ОСОБА_1 лист-повідомлення №2017/01-09 про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди. ОСОБА_1 отримала вказане відправлення 17 січня 2017 року, разом із тим, у строк, встановлений вона не висловила заперечень щодо поновлення договору оренди землі. Позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та виконувати зобов`язання за договором, у тому числі щодо виплати ОСОБА_1 орендної плати. Як стало відомо згодом, 30 серпня 2017 року ОСОБА_1 та СФГ «Рута» уклали договір оренди цієї ж земельної ділянки. Вказаний правочин порушує переважне право позивача на поновлення договору оренди землі, не відповідає вимогам закону та є недійсним.

За таких обставин ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна» просило суд ( том 1, а.с.3-5):

- визнати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6820682000:02:005:0029, укладений 30 серпня 2017 року між ОСОБА_1 і СФГ «Рута», зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора №38344292 від 17 листопада 2017 року, недійсним;

- визнати договір оренди земельної ділянки №369 від 20 лютого 2007 року, що укладений між ним, ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна», і ОСОБА_1 , поновленим.

У березні 2018 року ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна» звернулося до суду з аналогічним позовом до СФГ «Рута», ОСОБА_2 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та визнання договору оренди земельної ділянки поновленим з аналогічних підстав та мотивів, у якому позивач просив суд ( том 1, а.с.68-70):

- визнати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6820682000:02:005:0027, укладений 30 серпня 2017 року між ОСОБА_2 та СФГ «Рута», зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора №38344422 від 17 листопада 2017 року, недійсним;

- визнати договір оренди земельної ділянки №367 від 20 лютого 2007 року, що укладений між ним, ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна», і ОСОБА_2 , поновленим.

Ухвалою від 16 травня 2018 року суд першої інстанції об`єднав вказані позовні заяви в одне провадження ( том 1, а.с.119).

У червні 2018 року ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна» подало до суду заяву про зміну предмета позову посилаючись на те, що угодами від 18 травня 2018 року відповідачі достроково припинили дію договорів оренди земельної ділянки , укладених з СФГ «РУТА» 30 серпня 2017 року, внаслідок чого позивач відмовляється від позову в частині вимог про визнання цих договорів недійсними ( том 1, а.с.166-170). Позивач просив поновити договори оренди з підстав ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки після закінчення строку дії договорів, орендар продовжував користуватись земельними ділянками, а орендодавці шляхом недобросовісної поведінки відмовляється укладати додаткові угоди до договорів оренди.

ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна» остаточно просило суд:

- визнати поновленими договори оренди земельної ділянки №369 і №367, які укладені 20 лютого 2007 року відповідно між ним і ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо земельних ділянок кадастрові номери 6820682000:02:005:0029 і 6820682000:02:005:0027, шляхом укладення сторонами додаткових угод до названих договорів оренди в запропонованій позивачем редакції.

Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 14 червня 2018 року прийнято відмову ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна» від позову та закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання договорів оренди земельної ділянки недійсними ( том 1, а.с.173,174).

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2018 року, залишеного без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 грудня 2018 року, у задоволені позову ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання договорів № 367 та № 369 оренди земельних ділянок укладених 20 грудня 2007 року між ними та цим товариством поновленими відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачі не бажали пролонгації договору до закінчення строку його дії і відкрито повідомляли про це товариству та подали письмові заяви в офіс компанії. Окрім того, судами було встановлено намір позивача поновити договори на підставі додаткових угод з іншими істотними умовами.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та її рух

04 січня 2019 року ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна» надіслало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 грудня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано із Віньковецького районного суду Хмельницької області цивільну справу № 670/183/18.

У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу 670/183/18 було передано судді-доповідачеві Каларашу А.А.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Скаржник просив суд оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що показання свідка ОСОБА_3 щодо направлення заперечень проти продовження договору оренди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є порушенням норм ЦПК України та є однобічним використанням показів свідків. Окрім того, сама відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заявила про те, що вона не надсилала на адресу ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна» заперечення щодо укладання договорів оренди на новий строк.

Факт укладення договорів оренди землі відповідачів з ФСГ «Рута» спростовує твердження про наміри ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обробляти земельні ділянки самостійно.

Вказані дії відповідачів є недобросовісними.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,78 га (кадастровий номер 6820682000:02:005:0029), а ОСОБА_2 ( до зміни призвіща ОСОБА_2 ) - земельної ділянки площею 1,71 га (кадастровий номер 6820682000:02:005:0027), які розташовані за межами населених пунктів Грим`янецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( том 1, а.с.10,75).

20 лютого 2007 року ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна» і ОСОБА_1 , ОСОБА_2 уклали договори оренди земельної ділянки відповідно №369 і №367, за умовами яких останні передали ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна» вказані земельні ділянки у платне користування строком на 10 років. 23 серпня 2007 року Віньковецький відділ Хмельницької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» зареєстрував ці договори у Державному реєстрі земель за №040774800033 та №040774900032 ( том 1, а.с.6-7;71-72).

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 передали ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна» земельні ділянки за актами прийому-передачі від 20 лютого 2007 року ( том 1, а.с.8,9,71).

Пунктом 8 договорів оренди земельної ділянки визначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

13 січня 2017 року ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна» надіслало ОСОБА_1 і ОСОБА_2 листи-повідомлення про поновлення договорів оренди земельної ділянки та проекти додаткових угод до цих договорів, у яких позивач запропонував орендодавцям укласти договори строком на 10 років із визначенням орендної плати у розмірі 4,5% від нормативно грошової оцінки землі або строком на 20 років із визначенням орендної плати у розмірі 5% від нормативно грошової оцінки землі. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 отримали ці документи 17 січня 2017 року ( том 1, а.с.11-13;76-77).

30 серпня 2017 року між СФГ «Рута» і ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено договори оренди земельної ділянки, за умовами яких останні передали СФГ «Рута» спірні земельні ділянки в оренду на строк до 30 серпня 2024 року. 17 листопада 2017 року державний реєстратор Соколівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області Ткачук О.І. зареєструвала право СФГ «Рута» на оренду земельних ділянок ( том 1, а.с.132-133;138-139).

Угодами від 18 травня 2018 року СФГ «Рута» і ОСОБА_1 , ОСОБА_2 розірвали вказані договори. У той же день державний реєстратор Ткачук О.І. зареєструвала припинення права СФГ «Рута» на оренду землі ( том 1, а.с.144-146).

10 серпня 2018 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повідомили ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна» про те, що вони не бажають поновлювати договори оренди землі, мають намір самостійно обробляти земельні ділянки та використовувати їх для власних потреб на свій розсуд та просили ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна» звільнити орендовані земельні ділянки та утриматись від будь-яких дій на них( том 1, а.с.203,204).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Колегія суддів не може повністю погодитись з вказаними висновками суду першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

Змінюючи підставу позову, позивач просив визнати поновленими договори оренди земельної ділянки , шляхом укладення додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок з підстав ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму при його поновлені на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Відповідно до ст. 774 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, також Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави поновлення договору оренди землі, крім положень статті 764 777 ЦК України, визначаються також статтею 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, яка об`єднує два випадки поновлення договору оренди землі: укладання договору на новий строк з застосуванням переважного права орендаря перед іншими особами (частина перша - п`ята статті 33) та продовження договору за мовчазною згодою сторін на тих самих умовах та на той самий строк (частина шоста статті 33).

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судами встановлено, що відповідачі не погоджуються з запропонованими проєктами додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок у редакції наданій під час розгляду справи та не бажають їх підписувати.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Як уже вказувалось, частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. З цього випливає обов`язок орендодавця передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на новий строк. Відповідно до частини восьмої статті 33 названого Закону таке передання здійснюється шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору оренди землі. Зазначена додаткова угода відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З наведеного вбачається, що якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

До аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18, висловленого в аналогічних правовідносинах.

Звертаючись до суду з позовом, позивач остаточно просив суд визнати поновленими договори оренди земельної ділянки №369 і №367, які укладені 20 лютого 2007 року відповідно між ним і ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо земельних ділянок кадастрові номери 6820682000:02:005:0029 і 6820682000:02:005:0027, шляхом укладення сторонами додаткових угод до названих договорів оренди в запропонованій позивачем редакції.

Позовних вимог про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди № 367, 369 від 20 лютого 2007 року позивач не заявляв.

Таким чином, позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх порушених прав.

Оскільки суди позбавлені можливості виходити за межі позовних вимог, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити з підстав неналежного способу захисту.

Позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом, або іншим належним способом на власний розсуд захистити свої порушені права.

Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частини 1,3,4 статті 412 ЦПК України суд касаційної інстанції підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню або незастосуванню закону, який підлягає застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За результатом касаційного розгляду справи, суд касаційної інстанції приходить висновку , оскільки суди відмовили у задоволенні позовних вимог з інших мотивів, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2018 року та постанова Хмельницького апеляційного суду від 12 грудня 2018 року зміні в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРРОМ Інвест-Україна» задовольнити частково.

Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 грудня 2018 року змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог.

В решті рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: А. А. Калараш

І. В. Литвиненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров