ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року

м. Київ

справа №671/2072/22

адміністративне провадження № К/990/44064/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Мацедонської В.Е., Мартинюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лозінського Миколи Володимировича

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року (головуючий суддя - Гонтарук В.М., судді: Біла Л.М., Матохнюк Д.Б.)

у справі №671/2072/22

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання акту недійсним.

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив скасувати постанови в справах про адміністративні правопорушення: від 05 грудня 2022 року серії АА № 00002303, від 06 грудня 2022 року серії АА № 00002330, від 06 грудня 2022 року серії АА № 00002340, від 06 грудня 2022 року серії АА № 00002349, від 06 грудня 2022 року серії АА № 00002354.

2. Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 липня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 липня 2023 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

5. Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції представник позивача звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до цього ж суду.

6. Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив із того, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об`єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.

8. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що з моменту отримання копії спірного рішення до моменту звернення з апеляційною скаргою минуло більше місяця, тоді як статтею 286 КАС України визначено скорочені строки на оскарження рішень у даній категорії справ, що не може вважатись незначним строком пропуску на звернення до суду з апеляційною скаргою.

9. Також суд наголосив, що посилання скаржника на факт отримання копії оскаржуваного рішення лише 26 вересня 2023 року спростовується матеріалами справи, оскільки таке було отримано скаржником 23 вересня 2023 року, що засвідчується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. В обґрунтування касаційної скарги представник позивача зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано та не надано належної правової оцінки тому факту, що позивачем пропущено невелику кількість днів, якщо рахувати з дати отримання копії рішення суду першої інстанції засобами поштового зв`язку, після чого йому стало відомо про ухвалене рішення.

11. Крім того, указує, що оскаржуване рішення ухвалювалось судом першої інстанції за відсутності позивача та його представника.

12. Звертає увагу, що рішення суду першої інстанції після його прийняття тривалий час не публікувалось в Єдиному державному реєстрі судових рішень, згідно з відомостями якого оскаржуване рішення опубліковано лише 18 вересня 2023 року, що позбавило позивача як учасника справи раніше дізнатись про ухвалене рішення та своєчасно скористатись правом на його апеляційне оскарження.

13. Скаржник стверджує, що копію оскаржуваного рішення позивач отримав лише 26 вересня 2023 року засобами поштового зв`язку, що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями.

14. Проте суд апеляційної інстанції належним чином не врахував та не надав належної правової оцінки факту введення воєнного стану в Україні та фактичним обставинам, які мали місце під час дії воєнного стану (ракетні обстріли, періодичні сигнали «Повітряна тривога», які вимагають перебування особи у безпечному місці, відключення електропостачання, перебої мобільного зв`язку та роботи мережі Інтернет, які є загальновідомими обставинами) зумовили об`єктивні труднощі для своєчасного подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

15. У той же час вказані обставини є об`єктивно непереборними та такими, що не залежать від волевиявлення скаржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених КАС України дій.

16. Таким чином, суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали належним чином не оцінив та не врахував усіх об`єктивних факторів та причин, за яких відбувся пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. А постановлення оскаржуваної ухвали фактично позбавляє позивача права на судовий захист та обмежує його право на доступ до правосуддя.

17. Скаржник вважає, що враховуючи наведене вище, а також той факт що позивачем пропущено лише незначну кількість днів процесуального строку, в апеляційного суду були наявні підстави для поновлення порушеного строку на апеляційне оскарження.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

19. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

20. Предметом касаційного перегляду є ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження (визнанням неповажними причин пропуску такого строку).

21. Так, пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

22. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

23. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

24. Відповідно до частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

25. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

26. Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

27. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності встановлені у статті 286 КАС України.

28. Так, згідно з частиною четвертою статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

29. За правилами, встановленими статтею 271 КАС України у справах, визначених, статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

30. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

31. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

32. З системного аналізу наведених процесуальних норм слідує, що стаття 295 КАС України встановлює загальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

33. Разом із тим, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України, частина четверта якої передбачає, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

34. Отже, стаття 286 КАС України є спеціальною нормою у вирішенні питання строку апеляційного оскарження по відношенню до статті 295 КАС України. Між тим, стаття 286 КАС України не обмежує суд апеляційної інстанції у повноваженнях щодо поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, якщо існують обґрунтовані підстави вважати, що такий строк був пропущений з поважних причин.

35. За таких умов, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їхньої поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

36. Ця справа є справою щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.

37. Спірним питанням у розглядуваній ситуації є визначення поважності причин пропуску строку звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

38. Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

39. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

40. Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

41. Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

42. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

43. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд вказував на неповажність зазначених представником позивача підстав пропуску процесуального строку.

44. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

45. З матеріалів справи слідує, що рішення суду першої інстанції ухвалено 24 липня 2023 року у відкритому судовому засіданні. Позивач та його представник Лозінський М.В. в судове засідання 24 липня 2023 року не з`явились. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив справу слухати у його та позивача відсутності. В цей же день складено повний текст судового рішення.

46. Згідно з супровідним листом Волочиського районного суду Хмельницької області позивачу та відповідачу копію рішення суду від 24 липня 2023 року у справі №671/2072/22 направлено 18 вересня 2023 року. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивач отримав копію рішення суду першої інстанції 23 вересня 2023 року (а.с.128).

47. 24 жовтня 2023 року представник позивача - адвокат Лозінський М.В. подав через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 липня 2023 року, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження.

48. Суд апеляційної інстанції, встановивши пропуск скаржником процесуального строку на звернення до суду із апеляційною скаргою, а також надавши оцінку підставам пропуску строку, відмовив у задоволенні клопотання про його поновлення. Підставами для відмови у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку слугувало те, що оскаржуване рішення прийнято 24 липня 2023 року та отримано позивачем 23 вересня 2023 року, а з апеляційною скаргою скаржник звернувся лише 24 жовтня 2023 року, тобто з пропуском десятиденного строку, встановленого КАС України.

49. Суд апеляційної інстанції ухвалою від 27 листопада 2023 року залишив апеляційну скаргу без руху, надаючи можливість скаржнику повторно звернутись до суду з заявою про поновлення строку і вказати інші поважні причини для поновлення строку.

50. 04 грудня 2023 року надійшла заява представника позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, обґрунтована тим, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач та його представник були відсутні, рішення суду першої інстанції після його прийняття тривалий час не публікувалось в Єдиному державному реєстрі судових рішень, його копію отримано 26 вересня 2023 року. Також скаржник послався на введення на території України воєнного стану. Враховуючи наведені обставини, а також той факт, що пропущено незначний відрізок процесуального строку, на думку скаржника, наявні підстави для його поновлення.

51. Суд апеляційної інстанції надавши оцінку доводам скаржника відзначив, що останні фактично дублюють доводи, наведені у попередньому клопотанні про поновлення процесуального строку, яке за наслідками його розгляду залишено без задоволення. При цьому, суд повторно наголосив, що посилання скаржника на факт отримання копії оскаржуваного рішення лише 26 вересня 2023 року спростовується матеріалами справи, оскільки останнє було отримане скаржником 23 вересня 2023 року, що засвідчується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Крім того, суд звернув увагу на те, що з моменту отримання копії спірного рішення, до моменту звернення з апеляційною скаргою пройшло більше місяця, тоді як статтею 286 КАС України визначено скорочені строки на оскарження рішень у даній категорії справ, що не може вважатись незначним строком пропуску на звернення до суду з апеляційною скаргою. Стосовно введення на території України воєнного стану суд зазначив, що можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку з своєї ініціативи суд не знайшов та відмовив у задоволенні заяви.

52. З огляду на наведене, вказані позивачем причини пропуску процесуального строку обґрунтовано не були визнані судом апеляційної інстанції поважними.

53. У зв`язку з тим, що станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали суду скаржник вимоги ухвали не виконав, належних та достатніх клопотань до суду не подав, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

54. Що стосується доводів касаційної скарги в частині поважності пропуску процесуального строку, то Верховний Суд зазначає, що за своїм змістом вони є аналогічними доводам апеляційної скарги.

55. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалювалось судом першої інстанції за відсутності позивача та його представника. Так, дійсно відповідно до матеріалів справи, рішення суду першої інстанції ухвалювалось за відсутності позивача та його представника, оскільки представник позивача подав до суду заяву, в якій просив справу слухати за відсутності його та позивача.

56. Однак вказана обставина не може бути поважною причиною для поновлення процесуального строку звернення з апеляційної скаргою, оскільки відповідно до частини першої статті 295 КАС України початок відліку строку на апеляційне оскарження необхідно обраховувати з дня отримання повного судового рішення.

57. Стосовно посилання скаржника на факт отримання копії оскаржуваного рішення лише 26 вересня 2023 року, то дійсно відповідно до роздруківки з офіційного веб-сайту Укрпошта зазначене поштове відправлення №3120002265857 вручено позивачу 26 вересня 2023 року, однак відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення наявний підпис позивача та дата про його отримання 23 вересня 2023 року.

58. За правилами пункту 3 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

59. Тому, наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу є достовірним доказом отримання ним рішення суду першої інстанції.

60. Що ж стосується наявної відмінності в даті отримання позивачем поштового відправлення, то така обставина також не може бути поважною причиною пропуску строку, оскільки навіть якщо позивач отримав рішення суду першої інстанції 26 вересня 2023 року, а не 23 вересня 2023 року, як зазначено у поштовому повідомленні, позивач звернувшись з апеляційною скаргою 24 жовтня 2023 року також пропустив строк на апеляційне оскарження.

61. При цьому суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що з моменту отримання копії спірного рішення до моменту звернення з апеляційною скаргою пройшло більше місяця, тому, враховуючи встановлені статтею 286 КАС України скорочені строки у вказаній категорії справ, такий пропуск строку не може вважатись незначним.

62. Щодо доводів скаржника про те, що причинами пропуску строку слугувало введення воєнного стану, повітряні тривоги та постійні перебої з електропостачанням, Верховний Суд зазначає, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо такий пропуск знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

63. Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

64. Отже, лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на можливість/неможливість особи своєчасно звернутись зі скаргою, що, у свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

65. Неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу (за для визнання поважною причини пропуску процесуального строку) має бути реальною. Указані ж доводи скаржника є необґрунтованими, адже не містять жодного підтвердження доказами.

66. Тож, доводи скаржника про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги з огляду на проаналізовані обставини, Верховний Суд вважає необґрунтованими й погоджується із висновком апеляційного суду про недоведення скаржником поважності причин пропуску строку на звернення до суду.

67. Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, не зазначено та не надано також і в касаційній скарзі.

68. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

69. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції постановлено законну і обґрунтовану ухвалу, з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

70. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 345 350 355 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лозінського Миколи Володимировича залишити без задоволення, а ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №671/2072/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

В.Е. Мацедонська

Н.М. Мартинюк,

Судді Верховного Суду