Постанова

Іменем України

23 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 674/648/21

провадження № 61-15237св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

особа, яка подає заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви до суду, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ситний двір 2004»,

особа, яка набула право на майно, щодо якого застосовано захід забезпечення позову, - ОСОБА_1 ,

особа, щодо майна якої застосовано захід забезпечення позову, - Дунаєвецька міська рада,

організатор земельних торгів, - Товарна біржа «Подільська»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Малькута Олександра Олександровича, на ухвалу Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 24 травня 2021 року у складі судді Шклярука В. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Купельського А. В., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

21 травня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ситний двір 2004» (далі - ТОВ «Ситний двір 2004») звернулось із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до суду.

Заява обґрунтована тим, що 11 травня 2021 року між ТОВ «Ситний двір 2004» та Товарною біржею «Подільська» (далі - ТБ «Подільська») укладено угоду про участь в аукціоні з продажу права оренди на земельні ділянки, зокрема, спірну земельну ділянку, який мав відбутися 20 травня2021 (лот № 66854, аукціон 33168).

Земельні торги розпочалися 20 травня 2021 року близько 13 год. 00 хв в приміщенні Дунаєвецької міської ради, під час яких ліцитатор Бацура О. С. поступово приймав ставки присутніх учасників.

При прийнятті останньої ставки від переможця торгів - ОСОБА_1 ліцитатор грубо порушив умови проведення аукціону, а саме: не оголосив про прийняття ставки ОСОБА_1 , не надав трьох хвилин для прийняття ставок інших учасників, не повторив тричі останню ціну (ставку) ОСОБА_1 .

Оголошення ОСОБА_1 переможцем проведених земельних торгів викликало обурення учасників аукціону і стало причиною відмови від підпису протоколу проведення аукціону двома учасниками - ТОВ «Ситний двір 2004» та ОСОБА_2

ТОВ «Ситний двір 2004» протягом десяти днів з моменту подання заяви про забезпечення позову подасть позов до ТБ «Подільська», Дунаєвецької міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів земельних торгів, зобов`язання провести повторні земельні торги зі спірної земельної ділянки.

Протягом десяти днів між переможцем, ОСОБА_1 , та власником земельної ділянки, Дунаєвецькою міською радою, буде укладено договір оренди земельної ділянки, проведено її державну реєстрацію, що призведе до ускладнення захисту прав ТОВ «Ситний двір 2004» та інших учасників аукціону.

Просило вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Дунаєвецькій міській радi та ОСОБА_1 укладати договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6821887600:06:003:2000, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01), заборони будь - яким суб`єктам державної реєстрації речових прав (державним реєстраторам, державним нотаріусам, приватним нотаріусам) реєструвати право оренди вказаної земельної ділянки до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТОВ «Ситний двір 2004» до ТБ «Подільська», Дунаєвецької міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів земельних торгів, зобов`язання провести повторні земельні торги на земельну ділянку, кадастровий номер 6821887600:06:003:2000 (далі - спірна земельна ділянка).

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 24 травня 2021 року, яка залишена без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 02 вересня 2021 року, заяву ТОВ «Ситний двір 2004» про забезпечення позову до подання позовної заяви до суду задоволено. Заборонено Дунаєвецькій міській радi та ОСОБА_1 укладати договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6821887600:06:003:2000, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01), до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТОВ «Ситний двір 2004» до Товарної біржі «Подільська», Дунаєвецької міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів земельних торгів, зобов`язання провести повторні земельні торги щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6821887600:06:003:2000. Заборонено будь - яким суб`єктам державної реєстрації речових прав (державним реєстраторам, державним нотаріусам, приватним нотаріусам) реєструвати право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6821887600:06:003:2000, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01), до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТОВ «Ситний двір 2004» до Товарної біржі «Подільська», Дунаєвецької міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів земельних торгів, зобов`язання провести повторні земельні торги щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6821887600:06:003:2000.

Суди виходили з того, що заява про забезпечення позову містить достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2021 року ОСОБА_1 через адвоката Малькута О. О. звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 24 травня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 вересня 2021 року, просила їх скасувати, провадження у справі закрити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що, вирішуючи питання про забезпечення позову, суди мають брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суди не застосували правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц, провадження № 61-38692св18.

Офіційне відео проведення земельного аукціону товарною біржою «Подільська» від 20 травня 2021 року спростовує доводи заяви про забезпечення позову, підтверджує, що ліцитатор Бацура О. С. діяв відповідно до вимог закону, а саме абзаців 5, 9 частини 19 статті 137 Земельного кодексу України .

Згідно з протоколом проведення земельного аукціону від 20 травня 2021 року організатором земельних торгів є Дунаєвецька міська рада, проведення земельного аукціону покладено на ТБ «Подільську».

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від ЗО липня 2021 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ТОВ «Ситний двір 2004» від 02 червня 2021 року про визнання результатів аукціону недійсними, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання вчинити певні дії.

Заява про забезпечення позову подана ТОВ «Ситний Двір 2004» повинна розглядатися за правилами господарського судочинства і не може бути розглянута за правилами цивільного судочинства.

Просить закрити провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Згідно зі статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої, абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що між переможцем, ОСОБА_1 , та власником земельної ділянки, Дунаєвецькою міською радою, може бути укладено договір оренди спірної земельної ділянки та проведено державну реєстрацію, що призведе до ускладнення захисту прав ТОВ «Ситний двір 2004» та інших учасників аукціону шляхом необхідності додаткового звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації.

Зареєстроване право оренди земельної ділянки надасть ОСОБА_1 можливість здійснити посіви на спірній земельній ділянці, що унеможливить проведення повторного земельного аукціону у випадку задоволення позовних вимог, оскільки ця земельна ділянка не буде вільною.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Згідно з частинами першою - другою статті 149 ЦПК Україні суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 152 ЦПК Українизаява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з частиною дев`ятою статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини четвертої статті 414 ЦПК України у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду.

Системний аналіз положень вказаних статей дає підстави для висновку, що питання вирішення спору за правилами цивільної юрисдикції вирішуються судом на стадії відкриття провадження у справі, а в процесі застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви ЦПК України не визначив наслідків недотримання правил юрисдикції, шляхом закриття провадження у справі.

Верховний Суд вказує, що при вирішенні питання застосування заходу забезпечення позову до подання позовної заяві суд не може вирішувати питання про закриття провадження у справі.

У випадку закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд касаційної інстанції наділений повноваженнями постановити ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи. Оскільки розгляд справи не завершено, судове рішення по суті не ухвалено, то зміна юрисдикції спору не впливає на чинність заходів забезпечення позову.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 705/4132/19, провадження № 61-317сво21.

Верховний Суд зауважує, що питання визначення юрисдикції спору суд не вирішує під час вжиття заходів забезпечення позову.

Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі, оскільки ЦПК України не передбачає таких правових наслідків на стадії забезпечення позову до подання позовної заяви як закриття провадження з підстав недотримання правил визначення юрисдикції спору.

Щодо доводів касаційної скарги про неспівмірність вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, Верховний Суд зазначає таке.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року № 753/22860/17, провадження № 14 - 88цс20).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц, провадження № 61-38692св18, на які посилається заявниця у касаційній скарзі.

Згідно з частиною одинадцятою статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Відповідно до частини першої статті 139 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) організатор земельних торгів після їх проведення публікує в електронній торговій системі підписаний протокол про результати земельних торгів, договір купівлі-продажу земельної ділянки або прав на неї та відомості про сплату переможцем торгів належної суми за придбаний лот та суми витрат на підготовку лота до продажу.

Системний аналіз положень глави 23 ЗК України дає підстави для висновку, що оприлюднення результатів земельних торгів є їх завершальною стадією (стаття 139 ЗК України), наслідком якого є опублікування укладеного договору, зокрема, договору купівлі-продажу права оренди.

ЦПК України забороняє вжиття заходів забезпечення позову щодо зупинення завершальної стадії земельних торгів, що проводяться від імені територіальної громади .

Верховний Суд зауважує, що вимоги заборонити укладати договір оренди земельної ділянки переможцю торгів та Дунаєвецькій міській радi, заборонити будь - яким суб`єктам державної реєстрації речових прав реєструвати право оренди спірної земельної ділянки, є заходами, що спрямовані на зупинення завершальної стадії земельних торгів, що проводяться від імені територіальної громади.

Верховний Суд не оцінює доводи касаційної скарги про неспівмірність вжиття застосованих судами заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, з огляду на те, що ЦПК України забороняє вжиття заходів забезпечення позову щодо зупинення завершальної стадії земельних торгів, що є самостійною підставою для скасування заходів забезпечення позову.

З огляду на вказане, Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій безпідставно застосували оскаржувані заходи забезпечення позову, помилково застосували норми цивільного процесуального закону, тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 , скасування оскаржуваних судових рішень, ухвалення нового рішення про відмову у забезпеченні позову до подання позовної заяви.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення до суду) розмір судового збору за подання заяви про забезпечення позову становив 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 496,20 грн (2481 грн х 0,2).

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення до суду) розмір судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становив 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 496,20 грн (2481 грн х 0,2).

Оскільки Верховний Суд частково задовольняє касаційну скаргу, підлягають стягненню з ТОВ «Ситний двір 2004» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 496,20 грн.

Керуючись статтями 400 409 412 416 419 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Малькута Олександра Олександровича, задовольнити.

Ухвалу Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 24 травня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 вересня 2021 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У забезпеченні позову до подання позовної заяви Товариству з обмеженою відповідальністю «Ситний двір 2004» відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ситний двір 2004» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 496 (чотириста дев`ятсот шість) грн 20 коп.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

Г. І. Усик

В. В. Яремко