№ 676/6112/19 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

04 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 676/6112/19

провадження № 61-2827св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти»

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 ,

треті особи: Міністерство освіти і науки України, Кам`янець-Подільська міська рада

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2022 року в складі судді: Бондаря О. О., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 січня 2023 року в складі колегії суддів:Костенка А. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В.,

Історія справи

У вересні 2019 року заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти», про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що державний навчальний заклад «Подільський центр професійно-технічної освіти» є правонаступником землекористувача Кам`янець-Подільського СПТУ-14 в Кам`янець-Подільському районі, за яким Державним актом Б№ 041795 від 1983 року, виданим виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської районної Ради народних депутатів, закріплено в безстрокове і безоплатне користування 107,0 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування.

Розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації в березні 2003 року було припинено право постійного користування земельною ділянкою, розташованою за межами населеного пункту, загальною площею 65,50 га та передано дану земельну ділянку до складу земель запасу Зіньковецької сільської ради.

Наказом Держгеокадастру від 25 серпня 2015 року, №22-1976-СГ, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0011). Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 25 серпня 2015 року прийняло наказ № 22-1976-СГ з порушенням вимог земельного законодавства та всупереч інтересам державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти», в якого на праві постійного користування перебувала земельна ділянка, що розташована за межами населеного пункту.

22 вересня 2015 року на підставі зазначеного наказу зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку. Прийняття наказу позбавляє державний навчальний заклад можливості належним чином забезпечувати освітній процес при підготовці кваліфікованих робітників. ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку без достатньої правової підстави та зобов`язана повернути вказане майно державному навчальному закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти».

Прокурор просив:

визнати недійсним наказ Держгеокадастру від 25 серпня 2015 року, №22-1976-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 6822482400:03:001:0011 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Зіньковецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області;

витребувати у ОСОБА_1 вказану земельну ділянку на користь держави;

стягнути з відповідачів судовий збір.

Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 25 лютого 2020 року за заявою прокурора змінено процесуальне становище Міністерство освіти і науки України з позивача на третю особу без самостійних вимог на стороні державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти», позовні вимоги Міністерства освіти і науки України залишено без розгляду.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2022 року позовну заяву заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на стороні державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» - Міністерство освіти і науки України, Кам`янець-Подільська міська рада про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 25 серпня 2015 року за №22-1976-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0011) для ведення особистого селянського господарства, витребування у ОСОБА_1 на користь держави в особі державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер: 6822482400:03:001:0011) залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

в правовому висновку, сформульованому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, зазначено, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року, №1697-VII «Про прокуратуру», має застосовуватися з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. Цим висновком Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини третьої статті 23Закону в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №363/4656/16-ц, який зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб`єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства. У постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 204/6292/18 та від 17 червня 2020 року у справі № 204/7119/18, викладено правовий висновок про те, що саме наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов`язками щодо реалізації державної влади. Натомість державні організації (установи, заклади) на відміну від державного органу не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та виступають частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно-визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому, така організація має власний кошторис;

державний навчальний заклад «Подільський центр професійно-технічної освіти» є державною установою та не має статусу суб`єкта владних повноважень, в особі якого прокурор може звертатися з позовом в інтересах держави. На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді юридичних осіб. Позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави в особі державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти»;

відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Оскільки державний навчальний заклад «Подільський центр професійно-технічної освіти» не є органом державної влади і не є суб`єктом владних повноважень, то звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» є безпідставним, з урахуванням висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 23 лютого 2022 року у справі № 367/2271/15-ц (провадження № 61-3530св21), а тому позовна заява, подана в інтересах зазначеного навчального закладу, підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 січня 2023 року апеляційну скаргу керівника Кам`янець-Подільського окружної прокуратури залишено без задоволення, а ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2022 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що

державний навчальний заклад є державною установою та не має статусу суб`єкта владних повноважень, в особі якого прокурор може звертатися з позовом в інтересах держави. На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді юридичних осіб;

позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави, в особі державного навчального закладу. Оскільки державний навчальний заклад не є органом державної влади і не є суб`єктом владних повноважень, то звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі державного навчального закладу є безпідставним, з урахування висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 23 лютого 2022 року у справі № 367/2271/15-ц (провадження № 61-3530св21) Такий же правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду в справі № 676/6113/19 від 17 листопада 2022 року за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , третя особа - Кам`янець-Подільська міська рада Хмельницької області про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки, тобто в абсолютно аналогічних правовідносинах в інтересах державного навчального закладу, а також в постанові в справі № 676/2301/20 від 13 грудня 2022 року.

відтак суд першої інстанції зробив законний та обґрунтований висновок, що позов прокурора в інтересах держави в особі державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» підлягає залишенню без розгляду;

апеляційний суд не прийняв посилання в апеляційній скарзі на судові рішення Верховного Суду, а саме постанови Верховного Суду від 22 січня 2021 року в справі № 332/832/18, від 13 січня 2022 року в справі № 909/7092/19, від 01 червня 2022 року в справі № 923/570/21, від 09 лютого 2022 року в справі № 707/1921/20, від 02 лютого 2022 року в справі № 707/19242/20, від 22 лютого 2022 року в справі № 920/577/20. У вказаних справах прокурор подавав позов одночасно в інтересах відповідного органу державної влади (обласної ради, селищної ради, обласної державної адміністрації, міністерства) та відповідного державного закладу, в даній цивільній справі позов було теж подано в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки та державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти», проте в послідуючому ухвалою суду за заявою прокурора процесуальне становище Міністерства освіти і науки було змінено з позивача на третю особу і таким чином на час винесення оскаржуваної ухвали позов подано лише в інтересах державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти». Отже обставини подання позову прокурором в інтересах держави в особі певних юридичних осіб в цій справі та вказаних в апеляційній скарзі цивільних справах є різними.

Аргументи учасників справи

24 лютого 2023 року заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 січня 2023 року (повне судове рішення складено 27 січня 2023 року), в якій просив оскаржені судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

державні установи - організації, що здійснюють соціально-культурну, наукову, навчально-виховну та інші види невиробничої діяльності з методо створення духовних цінностей і фінансуються цілком чи частково за рахунок державного бюджету. Це неприбуткові організації: дошкільні дитячі установи, школи, училища, вищі навчальні заклади, науково-дослідні інститути, театрі, музеї, лікарні, санаторії та ін. Таким чином, можна прийти до висновку, що державні установи відрізняються від органів держави, але їх не можна протиставляти, оскільки усі вони є державними організаціями, які діють у єдності та взаємозв`язку: державний апарат забезпечує реалізацію функцій держави завдяки діяльності установ, якими керує;

відповідно до абз. 3 частини третьої статті 23 Закону допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборним процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Утім державний навчальний заклад «Подільський центр професійно-технічної освіти» не відноситься жодного з перерахованих суб`єктів та спір, що розглядається, пов`язаний з зазначеними у забороні правовідносинами.

відповідно до листа Міністерства освіти та науки України від 15 квітня 2019 року директор навчального закладу, який діє відповідно до Закону України «Про освіту» та статуту Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти», несе особисту відповідальність за функціонування установи, зобов`язаний дотримуватись вимог чинного законодавства України, забезпечувати статутну діяльність, вчиняти весь можливий комплекс дій щодо збереження майна установи;

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 у справі №911/2169/20 сформульовано висновок, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз. 3 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», має застосовуватись з урахуванням положень абз. 1 ч. 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. Поняття «суб`єкт владних повноважень» варто оцінювати з функціонального аспекту. Інакше кажучи, визначальним для віднесення того чи іншого органу (особи) до суб`єктів владних повноважень; є не лише його місце у системі публічної влади, а і функції, які ним виконуються, й такі функції мають бути пов`язані із здійсненням публічного адміністрування. Здійснення функцій публічної влади, крім суб`єктів владних повноважень, може бути делеговано іншим суб`єктам, зокрема, представникам самоврядних (саморегулівних) професій. Держава може делегувати свої публічні повноваження самоврядним (саморегулівним) структурам, уповноваженим суб`єктам, які частково виконуватимуть ці функції за вказівкою держави.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

03 квітня 2023 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

В ухвалі Верховного Суду від 15 березня 2023 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України).

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу (частини третя, четверта статті 56 ЦПК України).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції (частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено, що:

«на відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19, пункт 62)). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 71)).

Відповідно до статті 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду підтверджує свій висновок про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства (пункт 8.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21)).

У зв`язку з цим позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині із підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Отже, судові рішення підлягають скасуванню в частині розгляду по суті позову прокурора, поданого в інтересах ДП «Бориспільский лісгосп» із залишенням позову без розгляду в зазначеній частині».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21) зазначено, що:

«Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на положення частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Цим висновком Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку щодо застосування частини третьої статті 23 Закону в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 363/4656/16-ц, який зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб`єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства.

Позов у цій справі Прокурор подав в інтересах держави в особі Уряду, Міндовкілля та ДП з посиланням на їх бездіяльність щодо захисту інтересів держави, які полягають в забезпеченні реалізації принципів регулювання земельних та природоохоронних відносин.

Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі ДП та вважає правильними висновки судів попередніх інстанції про необхідність залишення позову, поданого Прокурором в інтересах держави в особі ДП, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України. Ураховуючи наведене, доводи Скаржника, викладені в підпунктах 4.1 та 4.2 цієї постанови, Велика Палата відхиляє як неналежні з огляду на викладені вище висновки».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2022 року в справі № 676/2301/20 (провадження № 61-8941св22) зазначено, що:

«державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави.

Позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави, зокрема, в особі ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти». ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» не є органом державної влади і не є суб`єктом владних повноважень.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (пункт 2 частини першої статті 257 ЦПК України). За таких обставин суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований висновок, що позов заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури, поданий в інтересах ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти», підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2023 року в справі № 676/6114/19 (провадження № 61-3775св22) вказано, що:

Отже, позовні вимоги прокурора не підлягають розгляду по суті, оскільки спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а юридичної особи, тож позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах юридичної особи, а прокурор не має повноважень на ведення справи в частині таких вимог.

Позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави, зокрема, в особі ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти».

Установивши, що ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» не є органом державної влади і не є суб`єктом владних повноважень, апеляційний суд, з урахування правового висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21), дійшов правильного висновку про те, що звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» є безпідставним, а тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність визначеної пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України підстави для залишення без розгляду позовної заяви прокурора, поданої в інтересах зазначеного навчального закладу.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується також з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 676/6109/19, від 12 січня 2022 року у справі № 372/4159/18, від 12 січня 2022 року у справі № 359/9596/15, від 12 січня 2022 року у справі № 370/430/14-ц, від 23 лютого 2022 року у справі № 367/2271/15-ц».

У справі, що переглядається: прокурор подав позов в інтересах держави в особі державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти»;

суди встановили, що державний навчальний заклад «Подільський центр професійно-технічної освіти» не є органом державної влади і не є суб`єктом владних повноважень. За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок, що позов прокурора поданий в інтересах державного навчального закладу підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін. Тому судовий збір покладається на прокурора.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков