Постанова

Іменем України

04 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 676/6169/16-ц

провадження № 61-8312св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватне підприємство «Небосвіт», ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Спірідонової Т. В., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до приватного підприємства «Небосвіт» (далі - ПП «Небосвіт») про визнання недійсним договору комісії за довідкою-рахунком з продажу транспортного засобу.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль «Mercedes Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який вона придбала 29 листопада 2006 року. Право керування на цей автомобіль мав ОСОБА_3 , з яким вона перебувала з 13 жовтня 2015 року у зареєстрованому шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Позивач, як спадкоємець першої черги за законом, в шестимісячний строк звернулась до нотаріуса для оформлення спадщини. Під час оформлення спадщини їй стало відомо, що власником автомобіля «Mercedes Benz» є ОСОБА_3 з 26 лютого 2014 року, хоча за час їх фактичних шлюбних відносин автомобіль був її особистою власністю. Будь-яких правочинів відносно дарування або продажу автомобіля на ім`я померлого вона за його життя не вчиняла. При зверненні до ПП «Небосвіт», вона отримала завірену копію довідки-рахунку, серії ВІА № 199700 від 26 лютого 2014 року та копію договору комісії до цього рахунку, згідно з якими вона - ОСОБА_1 продала автомобіль ОСОБА_3 . Вважає, що її підпис підроблено, адже вона свій автомобіль нікому не продавала і не здавала його на комісію.

ОСОБА_1 просила визнати недійсними договір комісії та довідку-рахунок

№ 199700 від 26 лютого 2014 року.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області

від 03 лютого 2017 року ОСОБА_2 залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області

від 18 жовтня 2017 року ОСОБА_2 залучено до участі у справі як співвідповідача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Кам?янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області

від 30 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір комісії по довідці-рахунку серії ВІА № 199700

від 26 лютого 2014 року по продажу транспортного засобу «Mercedes Bens» 103 D, кузов № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , укладений поміж ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Рішення суду мотивовано тим, що спірний договір комісії (купівлі-продажу) ОСОБА_1 не підписувався, а факт підписання договору особою, яка не мала на це повноважень та встановлений факт відсутності волевиявлення ОСОБА_1 , яка не вчиняла дії, які б були спрямовані на набуття, зміну чи припинення прав та обов`язків відносно померлого чоловіка, є підставою для визнання вчиненого договору комісії по довідці-рахунку (купівлі-продажу) недійсним за статями 203 215 ЦК України.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Кам?янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області

від 30 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із недоведеності позивачем заявлених позовних вимог.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

18 квітня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року та залишити в силі рішення Кам?янець-Подільсокго міськрайонного суду Хмельницької області

від 30 листопада 2018 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що факт укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договору комісії по довідці рахунку серії ВІА № 199700 в

ПП «Небосвіт» не можна вважати встановленим, оскільки заявниця жодних дій по відчуженню свого автомобіля не вчиняла. Апеляційним судом не враховано те, що директор ПП «Небосвіт» - Федоряк Р. В. визнав позовні вимоги, а тому позивачка не повинна надавати суду оригінали договору комісії, адже згідно вимог ЦПК України це мав був зробити відповідач. Апеляційний суд не роз?яснив заявниці належним чином право заявити клопотання про призначення експертизи, оскільки вона не зрозуміла про яке саме клопотання йде мова.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Кам?янець-Подільского районного суду Хмельницької області.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Фактичні обставини справи

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 26 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір комісії по довідці-рахунку ВІА №199700 в ПП «Небосвіт».

Відповідно до умов договору комісії ОСОБА_1 відчужила на користь

ОСОБА_3 належний їй на праві власності автомобіль «Mercedes Benz» 108 D, кузов № НОМЕР_2 , вартістю 61 000,00 грн.

26 лютого 2014 року ПП «Небосвіт» видано ОСОБА_3 довідку-рахунок серії

ВІА № 199700 про те, що йому продано і видано автомобіль «Mercedes Benz» 108 D, кузов № НОМЕР_2 , вартістю 61 000,00 грн.

26 лютого 2014 року, спірний автомобіль зареєстровано за ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки АБ № 302764 з ЄДРПОУ видом діяльності ПП «Небосвіт», є в тому числі, роздрібна торгівля автомобілями. Згідно з пунктом 2.2 частини 2 Статуту ПП «Небосвіт» предметом діяльності підприємства також є реалізація автотранспортних засобів підприємствам та громадянам, як за готівку, так і за безготівковий рахунок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Спадкоємцями після спадкодавця ОСОБА_3 є: його дружина - ОСОБА_1 , та донька - ОСОБА_2 , які оформили спадщину. Спадщина, на яку видано свідоцтво про право на спадщину за законом, складається з автомобіля марки «Mercedes Benz», номер кузова № НОМЕР_2 , реєстраційний номер

НОМЕР_1 .

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області

від 04 червня 2018 року у справі призначено судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо того, чи є оригіналом наявний у справі договір комісії по довідці рахунку та чи виконаний у договорі комісії позивачем підпис в графі «покупець».

Відповідно до повідомлення Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18 жовтня 2018 року у зв`язку з відсутністю оригіналу договору комісії по довідці-рахунку ВІА № 199700 надати висновок на поставлені питання неможливо.

В судовому засіданні директор ПП «Небосвіт» - Федоряк Р. В. підтвердив, що оригінал договору комісії у ПП «Небосвіт» відсутній. Вказані обставини підтверджуються також листом ПП «Небосвіт» від 02 квітня 2019 року.

При розгляді справи в апеляційній інстанції позивач відмовилась від призначення почеркознавчої експертизи по копії договору комісії.

Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (стаття 1011 ЦКУкраїни).

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя статті 203 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, зробив правильний висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вона не підписувала договір комісії, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до правил статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня

1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня

2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська