ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 679/1336/16-а

адміністративне провадження № К/9901/39151/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №679/1336/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, головного державного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Яковчук Наталії Олександрівни, головного державного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Квасніцького Віктора Вікторовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 29 листопада 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Споронюк О.В., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Совгири Д.І., суддів: Курка О.П., Білоуса О.В.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати неправомірними дії головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Яковчук Н.О., що полягають у складенні щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення від 18.08.2016 та дії головного державного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Квасніцького В.В., що полягають у винесені щодо неї постанови у справі про адміністративне правопорушення №174 від 22.08.2016, а також скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 174 від 22.08.2016, а провадження у справі - закрити.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що не була повідомлена про проведення перевірки, а тому і не може нести відповідальність за порушення ч.2 ст.188-42 КУпАП, тобто недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.

Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 29 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведення перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Яковчук Наталії Олександрівни, які полягають у складанні відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення від 18.08.2016.

Визнано неправомірними дії головного державного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Квасніцького Віктора Вікторовича, які полягають у винесенні відносно ОСОБА_1 постанови по справі про адміністративне правопорушення №174 від 22.08.2016.

Скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення № 174 від 22.08.2016, винесену головним державним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Квасніцьким Віктором Вікторовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 2 статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суди встановили, що 18.08.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Яковчук Н.О. було видано позивачці припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому зазначено, що ОСОБА_1 було поінформовано про проведення позапланової перевірки щодо будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Під час неодноразових виїздів на об`єкт будівництва протягом проведення перевірки з 12.08.2016 по 18.08.2016 вона не з`явилася, вільного доступу до об`єкта будівництва не забезпечила, відповідні документи для проведення перевірки не надала, що унеможливлює проведення повноцінної перевірки та класифікується, як недопущення до перевірки, що є порушенням ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п.11, 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У вищевказаному приписі зазначено, що з метою усунення наведених вище порушень в ОСОБА_1 вимагалось надати відповідну документацію в повному обсязі та допустити до проведення перевірки посадових осіб до 02.09.2016.

Цього ж числа зазначеною вище посадовою особою було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно позивачки, про те, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на будівництві індивідуального (садибного) житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 будучи поінформованою про позапланову перевірку щодо будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , під час неодноразових виїздів на об`єкт будівництва протягом проведення перевірки з 12.08.2016 по 18.08.2016 не з`явилася, вільного доступу до об`єкта будівництва не забезпечила, відповідні документи для проведення перевірки не надала, що унеможливлює проведення повноцінної перевірки та класифікується, як недопущення до перевірки.

В протоколі зазначено, що відповідальність за вищевказані правопорушення передбачена ст.188-42 КУпАП.

За змістом оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення №174 від 22.08.2016, винесеної головним державним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Квасніцьким В.В., позивачка будучи завчасно проінформованою про проведення позапланової перевірки щодо будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , під час неодноразових виїздів на об`єкт будівництва за вищезазначеною адресою, протягом проведення перевірки з 12.08.2016 по 18.08.2016 не з`явилася, вільного доступу до об`єкта будівництва не забезпечила, відповідні документи для проведення перевірки не надала, що унеможливлює проведення повноцінної перевірки та класифікується як недопущення до перевірки, чим порушено вимоги ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п.11, 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 12.05.2011.

У зв`язку з цим, позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі 6800 гривень.

Не погоджуючись із вказаною постановою, а також діями посадових осіб, позивачка оскаржила їх в судовому порядку.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що матеріали адміністративної справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про день та час проведення позапланової перевірки. Зазначено, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності позивачки розглянуто у її відсутності, дані про своєчасне і належне її сповіщення про час і місце розгляду справи в матеріалах даної справи відсутні. За висновками судів, вказані дії відповідачів суперечать вимогам чинного законодавства та порушують права та законні інтереси позивачки.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ДАБІ подала касаційну скаргу, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права. Вказує, що нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку органу держархбудконтролю повідомляти суб`єктів містобудування про проведення позапланових перевірок.

У поданих запереченнях позивачка просить відмовити в задоволенні скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 553).

Відповідно до абз. 4 п. 7 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п. 7 Порядку).

Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до положень п. 13 Порядку № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно з пунктами 16 та 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Тому, особливою умовою перевірки є обов`язкове повідомлення суб`єкта містобудування про проведення державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 14 листопада 2019 року у справі №822/680/16.

Разом з тим, як встановлено судами, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що позивачку було повідомлено про проведення перевірки.

Крім того, за встановлених обставин, позивачка не могла бути повідомлена про проведення заходу, оскільки з 08.08.2016 по 21.08.2016 перебувала у відпустці та знаходилась за межами м.Нетішин, тому рекомендовані листи від Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області отримала лише 29.08.2016, що підтверджується даними наказу ТОВ ТРК «Лотел- СКТБ» №40-к від 02.08.2016, згідно якого ОСОБА_1 з 08.08.2016 по 21.08.2016 перебувала у відпустці, копій поштових конвертів та довідки Центру поштового зв`язку № 6 від 31.08.2016 про те, що ОСОБА_1 за місцем проживання: АДРЕСА_2 рекомендовані листи від Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області від 22.08.2016 та від 25.08.2016 отримала 29.08.2016.

Також, відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне порушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати в тому числі: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

За змістом ч.2 ст.283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

В порушення вказаних вимог, справу про притягнення до адміністративної відповідальності позивачки розглянуто у її відсутності, дані про своєчасне і належне її сповіщення про час і місце розгляду справи в матеріалах даної справи відсутні та не були надані відповідачами і до суду.

Зазначені обставини свідчать, що позивачка була позбавлена можливості давати пояснення, подавати докази, скористатися правовою допомогою, що є порушенням її прав.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність дій інспекторів та необґрунтованість постанови про притягнення позивачки до адмінвідповідальності.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а зводяться до переоцінки досліджених судами доказів, та не дають підстав вважати, що цими судами невірно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 29 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі №679/1336/16-а - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду