ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 680/449/23
провадження № 61-9680св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь Поділля»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Антонюка Ігоря Володимировича, на рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 14 березня 2024 року у складі судді Олійник А. О. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 червня 2024 рокуу складі колегії суддів: Янчук Т. О., Грох Л. М., Ярмолюка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Поділля» (далі - ТОВ «Промінь Поділля») про усунення перешкод у праві власності та скасування державної реєстрації речового права.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що 01 липня 2020 року вона в порядку спадкування після смерті бабусі - ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку загальною площею
3,3185 га, кадастровий номер 6823381500:04:002:0261, яка розташована на території Вахновецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області.
Згідно з договором оренди землі від 01 жовтня 2008 року, укладеного між
ОСОБА_2 та ТОВ «Промінь Поділля», земельна ділянка була передана у строкове платне користування відповідача строком на 10 років. Дія договору оренди припинилась 02 жовтня 2018 року.
Після оформлення своїх спадкових прав, вона дізналась, що відповідач використовує спірну земельну ділянку на підставі додаткової угоди до договору оренди від 20 квітня 2017 року, за умовами якої строк дії договору визначено до
31 грудня 2028 року.
Позивач зазначала, що ОСОБА_2 додаткової угоди не укладала, підпис на угоді виконано іншою особою, відповідно вважала договір неукладеним.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд усунути їй перешкоди
у користуванні земельною ділянкою площею 3,3185 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1251796268233, кадастровий номер 6823381500:04:002:0261, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Вахновецька сільська рада Новоушицького району Хмельницької області, шляхом її повернення від ТОВ «Промінь Поділля» та скасувати державну реєстрацію речового права від 19 травня 2017 року за
№ 35259799, здійснену на підставі додаткової угоди до договору оренди землі
від 20 квітня 2017 року між ТОВ «Промінь Поділля» та ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 14 березня
2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області
від 26 березня 2024 року заяву представника ТОВ «Промінь Поділля»- адвоката Сторожука Андрія Вікторовича, про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Промінь Поділля» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.
Судовий збір, сплачений ОСОБА_1 у розмірі 2 147,20 грн та витрати за проведення експертизи у розмірі 4 301,64 грн, покладено на позивача -
ОСОБА_1 .
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 14 березня 2024 року та додаткове рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 26 березня
2024 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції,
з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що умови договору оренди земельної ділянки від 01 жовтня 2008 року та додаткової угоди до нього
від 20 квітня 2017 року фактично виконувались обома сторонами. ТОВ «Промінь Поділля» сплачувало орендну плату за користування спірною земельною ділянкою, а ОСОБА_1 як спадкоємець таку плату отримувала, відповідно оспорюваний договір оренди не може вважатися неукладеним. Суди послались на відповідну судову практику Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Антонюк І. В., шляхом формування документа у системі «Електронний суд», звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 14 березня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду
від 11 червня 2024 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 16 липня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката
Антонюка І. В., залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано заявникові сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У наданий судом строк представник ОСОБА_1 - адвокат Антонюк І. В., звернувся до Верховного Суду із клопотанням на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 16 липня 2024 року, а саме надав докази на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2024 року відкрито касаційне провадження
у вказаній справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Антонюка І. В., на рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області
від 14 березня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду
від 11 червня 2024 року, витребувано матеріали цивільної справи № 680/449/23 із Новоушицького районного суду Хмельницької області та надано учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У серпні 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Антонюка І. В., мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Зокрема, заявник посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні клопотання сторони позивача про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи.
Відтак, відмова у призначенні повторної почеркознавчої експертизи дає підстави для сумніву стосовно правильності, правомірності та обґрунтованості судового рішення, оскільки підставою для звернення до суду із вказаним позовом стало саме те, що ОСОБА_2 не підписувала додаткову угоду до договору оренди землі
від 20 квітня 2017 року, відтак ТОВ «Промінь Поділля» безпідставно користується земельною ділянкою, а проведена у справі експертиза не дала відповіді на поставлені питання.
Додаткове рішення суду першої інстанції а також постанова апеляційного суду
в частині перегляду додаткового рішення суду першої інстанції заявником не оскаржується, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядається.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У серпні 2024 року представник ТОВ «Промінь Поділля» - адвокат Сторожук А. В., шляхом формування документа у системі «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із відзивом на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Антонюка І. В., в якому вказував, що касаційна скарга
є необґрунтованою, оскаржувані судові рішення є законними, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: 1) застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; 2) судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Антонюка І. В., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Частиною першою статті 4, частиною першою статті 5 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»).
Пунктом 2 частини першої статті 208 ЦК України визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (частина перша статті 206 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Відповідно до абзацу першого частини першої, абзацу першого частини другої
статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, а також запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (пункти 4, 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).
Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-31595св18)).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,3185 га, яка знаходиться на території Вахновецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, кадастровий номер: 6823381500:04:002:0261, яку вона набула у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом
від 01 липня 2020 року, зареєстрованим в реєстрі за №553.
01 жовтня 2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Промінь Поділля» укладено договір оренди землі.
20 квітня 2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Промінь Поділля» укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 01 жовтня 2008 року, згідно з якою договір викладено в іншій редакції. Відповідно до умов додаткової угоди ОСОБА_2 передала ТОВ «Промінь Поділля» в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Вахновецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, з кадастровим номером: 6823381500:04:002:0261, площею 3,32 га (п.п.1.1, 2.1 Договору).
Договір укладений на строк до 31 грудня 2028 року (п.3.1 Договору).
Розмір орендної плати становить 4 997,90 грн у рік та здійснюється з урахуванням індексу інфляції та вноситься до 31 грудня кожного року оренди (п.4.1-4.2 Договору).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 6823381500:04:002:0261, площею 3,3185 га, зареєстроване 18 травня 2017 року за ТОВ «Промінь Поділля».
19 квітня 2017 року ТОВ «Промінь Поділля» виплатило ОСОБА_2 заохочувальний платіж у сумі 5 000,00 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером
від 19 квітня 2017 року.
Відомостями про виплату коштів №2846 за 27 жовтня 2017 року підтверджується виплата ТОВ «Промінь Поділля» ОСОБА_2 коштів у розмірі 4 320,00 грн згідно з додатковою угодою до договору оренди.
Згідно з відомостями про виплату коштів №4085 за 03 жовтня 2018 року
ТОВ «Промінь Поділля» виплатило ОСОБА_2 орендну плату у розмірі
5 059,98 грн згідно з додатковою угодою до договору оренди.
За 2019-2020 роки ТОВ «Промінь Поділля» перерахувало ОСОБА_1 орендну плату на її банківський рахунок у розмірі 23 280,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4585 від 01 квітня 2021 року та відомостями про перерахування орендної плати за землю.
За 2021 рік ТОВ «Промінь Поділля» виплатило ОСОБА_1 на її банківський рахунок орендну плату у розмірі 14 200,00 грн, що підтверджується відомостями про перерахування орендної плати за землю та платіжними дорученнями № 6704
від 21 вересня 2021 року, №7290 від 26 жовтня 2021 року.
За 2022 рік ОСОБА_1 орендна плата у розмірі 7 600,00 грн була перерахована на її банківський рахунок відповідно до відомостей про перерахування орендної плати за землю та платіжного доручення №10624 від 08 листопада 2022 року.
За 2023 рік ТОВ «Промінь Поділля» виплатило ОСОБА_1 на її банківський рахунок кошти за орендну плату у розмірі 300,00 грн відповідно до відомостей про перерахування орендної плати за землю та платіжного доручення №874
від 28 березня 2023 року.
Згідно з квитанцією від 27 липня 2023 року №0.0.2293874943.2 ОСОБА_1 здійснила повернення 08 жовтня 2021 року для ТОВ «Промінь Поділля» грошових коштів, як помилково зарахованих згідно з дорученням №6799 у загальній сумі
15 200,00 грн, які зараховані на карту 24 вересня 2021 року у розмірі 7 600,00 грн та 7 600,00 грн.
Відповідно до висновку експерта №2799/2800/23-26 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 15 лютого 2024 року підпис від імені
ОСОБА_2 в графі «Орендодавець» розділу «Підписи сторін» додаткової угоди
від 20 квітня 2017 року до договору оренди землі від 01 жовтня 2008 року, кадастровий номер: 6823381500:04:002:0261, площею 3,32 га, укладеної між орендарем ТОВ «Промінь Поділля» в особі директора ОСОБА_3 та орендодавцем ОСОБА_2 , виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів. Надати відповідь на запитання чи виконаний ОСОБА_2 зазначений рукописний підпис не представилось за можливе по причині недостатньої кількості порівняльного матеріалу.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судами встановлено, що ОСОБА_2 , а в подальшому ОСОБА_1 отримували орендну плату від ТОВ «Промінь Поділля», що встановлено судами попередніх інстанцій.
Отримання грошових коштів в якості орендної плати не спростовано позивачем. Більше того, у касаційній скарзі заявник жодного аргументу щодо цього не зазначив.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено факт отримання
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від орендаря орендної плати за користування земельною ділянкою, слід погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про те, що між сторонами спору фактично виникли та існували правові відносини щодо оренди землі, які визнавалися позивачем шляхом отримання орендної плати й відсутності претензій з приводу користування товариством земельною ділянкою.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі
№ 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказала, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Підстав для відступу від таких висновків колегія суддів не вбачає.
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, слід вважати поведінку, яка, зокрема, не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц (провадження № 61-2032св19)).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) вказала, що у разі, якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше). Висловлене вище про можливість визначити фактичне укладення правочину у спосіб його виконання (за відсутності законодавчих застережень про інше) не суперечить викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц правовому висновку про те, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Встановивши, що правовідносини з оренди землі продовжують діяти між сторонами, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову
ОСОБА_1 .
Щодо посилань заявника на необґрунтовану відмову у призначенні повторної почеркознавчої експертизи Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи, суд апеляційної інстанції виходив з того, позивачкою не обґрунтовано, у чому полягає неправильність висновку чи викликає сумніви в правильності висновка експерта від 15 лютого 2024 року №2799/2800/23-26 року, висновок первинної експертизи не викликає сумніви в його правильності та не виявляє припущення щодо можливого підписання ОСОБА_2 додаткової угоди. Надати відповідь на запитання чи виконаний ОСОБА_2 зазначений рукописний підпис експерту не представилось за можливе по причині недостатньої кількості порівняльного матеріалу.
Верховний Суд виходить із того, що у процесуальній діяльності апеляційного суду немає порушень норм ЦПК України у частині розгляду клопотань учасників справи.
Крім того Верховний Суд зазначає, що з огляду на мотиви як оскаржуваного судового рішення, так і цієї постанови Верховного Суду, в яких йдеться про недобросовісну поведінку позивача, призначення зазначеної експертизи самостійного правового значення не має.
Інших доводів касаційна скарга не містить.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Антонюка Ігоря Володимировича, залишити без задоволення.
Рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 14 березня
2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,
є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць