ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 року

м. Київ

справа № 682/210/17

адміністративне провадження № К/9901/29480/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М.,

Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Славутського міського управління праці та соціального захисту населення, третя особа - Виконавчий комітет Славутської міської ради Хмельницької області про скасування наказу Славутського міського управління праці та соціального захисту населення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2019 року (в складі головуючого судді Маршал І.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року (у складі колегії: головуючого судді Сушка О.О., суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г.),

BCTAHOBИB:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 27 січня 2017 року до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Славутського міського управління праці та соціального захисту населення, третя особа - Виконавчий комітет Славутської міської ради, в якому позивач просила:

- визнати незаконним та скасувати наказ №24.01-36/47 від 26.07.2016 за підписом виконуючого обов`язки начальника Славутського міського управління праці та соціального захисту населення Хмелевського О.В. «Про скасування наказу по надбавці ОСОБА_1 »;

- зобов`язати начальника Славутського міського управління праці та соціального захисту населення Козельця видати наказ відповідно до постанови Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 грудня 2015 року.

- стягнути з відповідача - Славутського міського управління праці та соціального захисту населення на користь позивача судові витрати.

2. B обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає про те, що наказ №24.01-36/47 від 26.07.2016 є неправомірним, так як в ньому не зазначено в повному обсязі вимог на виконання судового рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 грудня 2015 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2019 року - без змін.

6. Судове рішення обґрунтоване тим, що суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права при вирішенні даної адміністративної справи, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та повністю спростовуються встановленими в справі обставинами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

7. ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій касатор просить скасувати ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року і направити справу №682/210/17 для продовження розгляду до суду першої інстанції в новому складі.

8. Касаційні вимоги обґрунтовані тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми процесуального права при вирішенні даної адміністративної справи, що призвело до її неправильного вирішення.

9. Касатор вважає посилання судів на те, що на судові засідання 10.04.2019, 07.05.2019, 05.06.2019, 11.07.2019 позивач не з`являлась, а повідомлення про виклики до суду повертались не врученим із відміткою, що адресат не з`явилась за отриманням та відсутня, - неправомірними оскільки належним чином ОСОБА_1 повідомлена не була та не знала про вищезазначені судові засідання, перебуваючи весь цей час вдома (на лікарняному).

10. Від Славутського міського управління праці та соціального захисту населення 05.12.2019 до Верховного суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якій відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року - без змін, зазначаючи що суди попередніх інстанцій правомірно врахували всі обставини справи та правильно застосували норми матеріального із дотриманням норм процесуального права при вирішенні даної адміністративної справи.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду 25 жовтня 2019 року.

12. Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 25.10.2019 визначено склад суду: суддя-доповідач Рибачук А.І., судді Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

13. Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2019 відкрито касаційне провадження по даній адміністративній справі.

14. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19.02.2020 № 301/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл у зв`язку з постановленням Верховним Судом 18 лютого 2020 року ухвали про відведення судді - доповідача Рибачука А.І. та суддів Мороз Л.Л., Бучик А.Ю. від розгляду матеріалів касаційної скарги ОСОБА_1 у справі №682/210/17.

15. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 19.02.2020 визначено новий склад суду: суддя-доповідач Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник - Томенко Ж.М.

16. Ухвалою судді Верховного Суду від 03.03.2021 дану адміністративну справу прийнято до провадження в складі зазначеної колегії та призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

17. Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила скасувати наказ Славутського міського управління праці та соціального захисту населення №24.01-36/47 від 26.07.2016 року та зобов`язати начальника Славутського міського управління праці та соціального захисту населення Козельця П.М. видати наказ відповідно до постанови Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 24.12.2015 року.

18. ОСОБА_1 26.12.2018 подала до суду заяву, в якій висловила намір надати суду особисті пояснення та просила про відкладення справи.

19. 21 січня 2019 року позивачем було подано заяву про відвід, який ухвалою від 22.01.2019 року визнано необґрунтованим та передано для вирішення відповідно до положень ч. 4 ст. 40 КАС України іншому судді. Ухвалою від 31.01.2019 у заявленому відводі - відмовлено.

20. В наступні судові засідання позивач не з`являлася, подавала заяву про відкладення розгляду справи щодо призначеного судового засідання на 14.03.2019. У чергове судове засідання 10.04.2019 ОСОБА_1 не з`явилась, повідомлення про виклик до суду повернулося не врученим із відміткою відділу поштового зв`язку, що адресат не з`явилась за отриманням. У судове засідання 07.05.2019 позивач також не з`явилась, повідомлення про виклик до суду повернулося не врученим із відміткою відділу поштового зв`язку, що адресат відсутній. Такі ж повідомлення отримані судом за викликами на судові засідання 05.06.2019 та 11.07.2019. Усі виклики позивачу надсилалися за вказаною нею у позові адресою місця проживання.

21. Відповідно до ухвали Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2019 року адміністративний позов залишено без розгляду.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

22. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України, Кодекс)

22.1. Відповідно до положень ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

22.2 Стаття 124 Кодексу. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов`язковою, він може направити повістку лише представнику.

22.3 Частиною 11 статті 126 КАС України встановлено, що, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

22.4 Частина 2 Статті 131 Кодексу вказує, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

22.5 За змістом ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

22.6 Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Оцінюючи доводи касаційної скарги колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.

24. Як слідує з матеріалів справи, ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 30.01.2017 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

25. До судового засідання, призначеного на 14.03.2019 ОСОБА_1 подавала заяву про відкладення розгляду справи.

26. У чергове судове засідання 10.04.2019 позивач не з`явилась, повідомлення про виклик до суду повернулося не врученим із відміткою відділу поштового зв`язку, що адресат не з`явилася за отриманням.

27. У судове засідання 07.05.2019 ОСОБА_1 також не з`явилась, повідомлення про виклик до суду повернулося не врученим із відміткою відділу поштового зв`язку, що адресат відсутній. Такі ж повідомлення отримані судом за викликами на судові засідання 05.06.2019 та 11.07.2019.

28. Позивачем не було повідомлено суд першої інстанції щодо причин неявки у судові засідання, заяви про розгляд справи за відсутності вказаної сторони не подавались.

29. Також, як слідує із матеріалів справи, усі виклики ОСОБА_1 надсилалися за вказаною нею у позові адресою місця проживання рекомендованими листами із позначкою «судова повістка».

30. За змістом ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

31. Зі змісту вказаної норми вбачається, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду і відсутність поважних причин такого неприбуття в судове засідання або неповідомлення ним про причини неприбуття, за умови також відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі.

32. З огляду на конструкцію норм ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, серед підстав для застосування передбаченого цими статтями наслідку виокремлено як альтернативні: неявка позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання.

33. Разом з тим, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

34. Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

35. Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

36. Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.

37. Законодавче формулювання частини п`ятої «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

38. Дана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року по справі №9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19)

39. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

40. Тобто, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального законодавства, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів. Представник відповідача на розгляді справи без позивача не наполягав та просив суд позов залишити без розгляду.

41. Також, за правилами ст. 124 КАС України у разі відсутності учасників справи за адресою, що вказувалась ними, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

42. Частиною 11 статті 126 КАС України встановлено, що, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

43. Відтак, Верховний Суд вважає, що доводи касатора не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини та повністю спростовується встановленими у справі обставинами.

44. Посилання ОСОБА_1 на те, що вона перебуваючи з 02.05.2019 по 08.05.2019, з 28.05.2019 по 31.05.2019, з 05.06.2019 по 10.06.2019 вдома на амбулаторному лікуванні і не була належним чином повідомлена про призначені судові засідання не є об`єктивними підставами, що унеможливлюють особу, зокрема цікавитись про стан розгляду її справи у суді.

45. У відповідності до положень ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

46. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Європейський Суд) у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

47. Верховний Суд погоджується із дотриманою ЄСПЛ позицією, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

48. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

49. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський Суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України»).

50. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, з метою уникнення затягування судового розгляду, можливості в повній мірі з`ясувати обставини справи, а також дотримання прав всіх учасників судового процесу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у зв`язку з неявкою позивача в судові засідання, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі залишення позову без розгляду є правомірним.

51. Суд апеляційної інстанції при перегляді судового рішення погодився із вищезазначеною позицією.

52. Враховуючи вищенаведене Верховний Суд вважає, що судом першої інстанції законно залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , судами попередніх інстанцій дотримано норми матеріального та процесуального права при вирішенні даної адміністративної справи.

53. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративною судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

54. Приписами частини першої статті 341 KAC України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

55. Частиною першою статті 350 Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

56. За вищезазначених обставин, Верховний суд дійшов висновку, що слід відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 , а оскаржувані рішення залишити без змін.

57. 3 огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року у справі № 682/210/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко