ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 685/1153/17

адміністративне провадження № К/9901/35315/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на постанову Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 23 серпня 2017 року (суддя Бурлак Г.І.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року (колегія суддів: Граб Л.С., Гонтарук В.М., Біла Л.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного інспектора у сфері державного контролю за виконанням та охороною земель Бабика Олександра Анатолійовича, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного інспектора у сфері державного контролю за виконанням та охороною земель Бабика Олександра Анатолійовича, в якому просив: визнати протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення за №319/91-17 від 04.07.2017 року та розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

01.08.2017 року Теофіпольським районним судом Хмельницької області залучено в якості відповідача Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Постановою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 23 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Касаційну скаргу обгрунтовано тим, що позивачем допущено правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП, оскільки, шляхом створення штучного ставка, самовільно зайняв розташовану за межами населеного пункту Базалійської селищної ради Теофіпольського району земельну ділянку державної власності земель водного фонду площею 4,9500 га, що є порушенням ст.ст. 125 126 Земельного кодексу України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження.

Справу передано до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга задоволення не підлягає з таких підстав.

Судами встановлено, що 23.06.2017 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог земельного законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області Бабиком О.А. складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №295/91-17 та акт обстеження земельної ділянки №296/91-17.

Крім того, 23.06.2017 відповідачем складено припис №297/91-17 та протокол про адміністративне правопорушення №298/91-17 , яким встановлено що ОСОБА_1 шляхом створення штучного ставка самовільно зайняв розташовану за межами населеного пункту Базалійської селищної ради Теофіпольського району земельну ділянку державної власності земель водного фонду площею 4,9500 га, що є порушенням ст.ст. 125 126 Земельного кодексу України.

04.07.2017 державним інспектором Бабиком О.А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №319/91-17, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн.

Позивач, вважаючи вказану постанову протиправною, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено порядок притягнення до відповідальності, зокрема не повідомлено позивача про дату та час розгляду справи.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Згідно ст. 53-1 КУпАП самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП).

Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19.

Колегія суддів враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Верховний Суд дійшов висновку, що обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, що якої застосовується адміністративне стягнення не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.

Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.

З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 813/3415/18, від 30 січня 2020 року у справі № 482/9/17.

Судами встановлено, що згідно повідомлення від 27.06.2017, розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо позивача призначений на 3 липня 2017 року на 8 год 00 хв.

Однак, постанова про накладення адміністративного стягнення винесена на наступний день - 04.07.2017, при цьому, відсутня інформація про перенесення розгляду справи.

Крім того, відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, оскільки повідомлення про день розгляду справи направлене позивачу після розгляду справи разом із постановою - 06.07.2017, та отримано останнім 10.07.2017, що підтверджується змістом відстеження посилання поштових повідомлень та конвертів.

Отже, відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності, а відтак постанова про притягнення до відповідальності підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Постанову Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 23 серпня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук