ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2024 року
м. Київ
справа № 686/12449/19
провадження № 61-13086св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі:Хмельницька районна державна адміністрація, ОСОБА_2 , Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, Хмельницька обласна державна адміністрація, Товариство з обмеженою відповідальністю «Острів Риба»,
треті особи: ОСОБА_3 , яка є правонаступником ОСОБА_4 , Розсошанська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2023 року і додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 квітня 2023 року, ухвалені у складі судді Приступи Д. І., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 31 липня 2023 року і додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 серпня 2023 року, прийняті у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хмельницької районної державної адміністрації (далі - Хмельницька РДА), ОСОБА_2 , Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА) про визнання права на майнові права в порядку спадкування та визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що11 серпня 2005 року між Хмельницькою РДА як власником землі та її батьком ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки № 158а від 11 серпня 2005 року, за яким орендодавець Хмельницька РДА на підставі розпорядження голови адміністрації № 546/05-р. від 06 липня 2005 року надала, а орендар ПП ОСОБА_5 прийняв у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку водного фонду за межами с. Ружичанка, Хмельницького району, Хмельницької області, яка виділена в натурі, загальною площею 13,009 га (в тому числі: під водою - 11,698 га, прибережна смуга --1,311 га). Договір оренди укладено строком на 20 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 її батько ОСОБА_5 помер. Після його смерті спадкоємцями першої черги за законом є: вона (позивачка), її сестра ОСОБА_4 та дружина спадкодавця ОСОБА_2
19 червня 2013 року спадкоємці орендаря ОСОБА_5 з метою розподілу спадкового майна уклали договір про його поділ, за яким, крім іншого, майнові права за договором оренди земельної ділянки № 158а від 11 серпня 2005 року, укладеним між Хмельницькою РДА та ПП ОСОБА_5 , повністю перейшли до ОСОБА_2 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2016 року у справі № 686/20609/15-ц позов ОСОБА_4 задоволено, визнано недійсним нотаріально посвідчений договір про поділ спадкового майна від 19 червня 2013 року.
Вказувала на те, що у зв`язку з визнанням недійсним договору про поділ спадкового майна від 19 червня 2013 року, спадкування майна та майнових прав померлого ОСОБА_5 відбулося за законом і до кожного із спадкоємців перейшло право на 1/3 частку від усього спадкового майна, в тому числі і майнових прав за договором оренди, однак приватний нотаріус відмовила у повторній видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, що стало підставою для її звернення до суду з позовом про визнання недійсними свідоцтв про право власності та визнання права власності на спадкове майно, але вказана позовна заява не стосувалася майнових прав за договором оренди земельної ділянки № 158а від 11 серпня 2005 року.
Зазначала, що додаткова угода № 187 до договору оренди укладена 24 липня 2014 року між Хмельницькою РДА та ОСОБА_2 з підстав переходу від орендаря ПП ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_2 права оренди земельної ділянки водного фонду. Вказана додаткова угода укладена на підставі умов договору про поділ спадкового майна від 19 червня 2013 року, який рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 24 травня 2016 року у справі № 686/20609/15-ц визнано недійсним, тому визначений договором порядок розподілу спадкового майна та майнових прав між спадкоємцями було анульовано та скасовано одноосібне право ОСОБА_2 на майнові права, що належали спадкодавцю на підставі договору оренди земельної ділянки.
Вказувала на те, що ОСОБА_2 , незважаючи на наявний спір про право оренди земельної ділянки водного об`єкта, ініціювала питання розірвання договору оренди земельної ділянки № 158а від 11 серпня 2005 року. За її заявою та заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Острів Риба» (далі - ТОВ «Острів Риба»), Хмельницькою обласною державною адміністрацією (далі - Хмельницька ОДА) прийнято розпорядження № 392/19-р від 10 червня 2019 року про розірвання договору оренди та додаткової угоди до нього № 187 від 24 липня 2014 року і передачу земельної ділянки в оренду ТОВ «Острів Риба».
Зазначала, що вказані дії відповідачів спрямовані на розірвання договору оренди, за яким вона успадкувала право орендаря після смерті батька, порушують її майнові права як спадкоємця ОСОБА_5 , після смерті якого вона прийняла спадщину та успадкувала право оренди на земельну ділянку водного фонду.
З урахуванням зазначеного та заяви про збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати за нею право оренди земельної ділянки водного фонду площею 13,09 га кадастровий номер № 6825087300:04:004:0165, що знаходиться за межами с. Ружичанка Хмельницького району Хмельницької області, в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_5 , яка перебувала в його користуванні та володінні на підставі договору оренди земельної ділянки № 158а від 11 серпня 2005 року, відповідно до прийнятої нею частки у спадщині;
- визнати недійсною додаткову угоду № 187 до договору оренди земельної ділянки № 158а від 11 серпня 2005 року, укладену 24 липня 2014 року між орендодавцем Хмельницькою РДА в особі голови Дмитришина Р. А. та орендарем ОСОБА_2 , зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07 квітня 2015 року за № 9399872 та застосувати наслідки недійсності правочину;
- скасувати розпорядження голови Хмельницької ОДА № 392/2019 - р. від 10 червня 2019 року «Про передачу водного об`єкта ТОВ «Острів Риба»;
- визнати недійсною додаткову угоду від 21 червня 2019 року про розірвання договору оренди земельної ділянки» від 11 серпня 2005 року № 158а та додаткової угоди від 24 липня 2014 року № 187 до договору оренди земельної ділянки від 11 серпня 2005 року № 158 «а»;
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 16 вересня 2019 року № 75/17, укладений між Хмельницькою ОДА та ТОВ «Острів Риба», індексний номер: 489147670 від 30 вересня 2019 року, кадастровий номер 6825087300:04:004:0165.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2019 року прийнято заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог. Залучено до участі у справі в якості співвідповідачів ТОВ «Острів Риба» і Хмельницьку ОДА та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 , яка є правонаступником ОСОБА_4 .
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції, установивши, що 19 червня 2013 року ОСОБА_1 написала заяву, яка адресована Хмельницькій РДА, в якій добровільно відмовилась від виконання умов договору оренди земельної ділянки № 158a та від переважного права оренди земельної ділянки, дійшов висновку про те, що вимога ОСОБА_1 про визнання за нею права оренди земельної ділянки є необґрунтованою та безпідставною.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що інші позовні вимоги ОСОБА_1 є похідними від вимоги про визнання за нею права оренди земельної ділянки, а тому також не підлягають задоволенню.
Додатковим рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 квітня 2023 року заяву представника ТОВ «Острів Риба» про ухвалення додаткового рішення задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Острів Риба» витрати на правову допомогу в сумі 8 000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1 536,80 грн.
Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанціївиходив із того, що відповідач ТОВ «Острів Риба» поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 31 липня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2023 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 квітня 2023 року залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивачка як прямо (подавши заяву до Хмельницької РДА), так і своєю поведінкою (не оспорюючи протягом чотирьох років право ОСОБА_2 щодо оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6825087300:04:004:0165) висловила своє волевиявлення щодо своїх спадкових прав на 1/3 частини права оренди земельної ділянки водного фонду, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права оренди земельної ділянки та інших вимог позивачки, які є похідними від вказаної вимоги.
Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, стягуючи з позивачки на користь ТОВ «Острів Риба» витрати на правову допомогу в сумі 8 000,00 грн, правильно виходив із того, що представник ТОВ «Острів Риба» надав належні докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, розмір заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу адвокатом є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Додатковою постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 серпня 2023 року заяву ТОВ «Острів риба» про ухвалення додаткового рішення задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Острів риба» 7 000,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги, надану при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Приймаючи додаткову постанову, апеляційний суд, зважаючи на конкретні обставини справи, принцип змагальності сторін та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме їх дійсність, необхідність та розумність їх розміру, ураховуючи складність справи та фінансовий стан її учасників, враховуючи підготовку та подання за цей період представником ТОВ «Острів Риба» - адвокатом Ткач Я. С. відзиву на апеляційну скаргу, заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції від 24 травня 2023 року, участь представника у двох судових засіданнях, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Острів риби» 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У серпні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що після смерті її батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцями першої черги стали його дружина - ОСОБА_2 та дочки: вона ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_4 , які прийняли спадщину в рівних частинах. При цьому жоден з них у визначений законом шестимісячний строк не подав нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини, а тому що вона є спадкоємцем після смерті свого батька та отримала в порядку спадкування у власність 1/3 частки усього належного спадкодавцю на момент його смерті майна, а також майнових прав за договором оренди земельної ділянки водного фонду за договором № 158 «а» від 11 серпня 2005 року.
19 червня 2013 року спадкоємці, з метою розподілу спадкового майна, уклали договір про поділ спадкового майна, за умовами якого, з дотриманням рівності часток спадкоємців, майнові права за договором оренди земельної ділянки повністю перейшли до ОСОБА_2 , а також поділено і інше майно спадкодавця, яке перейшло до інших спадкоємців.
Укладення такого договору свідчить про те, що вона ( ОСОБА_1 ) прийняла всю спадщину, а майнові права за договором оренди перейшли до ОСОБА_2 виключно на підставі умов договору про поділ спадкового майна.
У жовтні 2015 року ОСОБА_4 , не погодившись з попередньо укладеним договором поділу спадкового майна, звернулась до суду з позовом про визнання цього договору недійсним, в результаті чого рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 24 травня 2016 рокувизнано недійсним договір про поділ спадкового майна від 19 червня 2013 року.
У зв`язку з визнанням недійсним договору про поділ спадкового майна, спадкування майна та майнових прав померлого ОСОБА_5 відбулося за законом і до кожного з спадкоємців перейшло право на 1/3 частки від усього спадкового майна, в тому числі і майнових прав за договором оренди земельної ділянки.
Суди попередніх інстанцій не врахували, що вона ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_4 написали заяви про відмову від реалізації майнових прав на оренду земельної ділянки водного фонду задля виконання умов договору про поділ спадкового майна, а тому ці заяви слід вважати частиною договору проподіл спадкового майна, який судом визнано недійсним.
На це також вказує і зміст додаткової угоди № 187 до договору оренди земельної ділянки № 158 «а» від 11 серпня 2005 року, яка укладено від 24 липня 2014 року між Хмельницькою РДА та ОСОБА_2 .
За таких обставин помилковим є висновок судів попередніх інстанцій про відмову ОСОБА_1 від своїх спадкових прав на майнові права за договором оренди земельної ділянки № 158 «а» від 11 серпня 2005 року, відповідно до її частки у спадщині.
Також заявник посилалась на те, що судові рішення судів попередніх інстанції про стягнення з неї на користь ТОВ «Острів риби» витрат на правничу допомогу є незаконними, оскільки представник ТОВ «Острів риби» подав до суду докази на підтвердження витрат на правничу допомогу із пропуском строку.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статей 7, 31 Закону України «Про оренду землі» у контексті відмови окремих спадкоємців від виконання умов договору оренди, зробленої виключно на виконання умов, передбачених договором про поділ спадкового майна, при тому, що в подальшому цей договір про поділ спадкового майна визнано недійсним (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2023 року представник Хмельницької обласної військової адміністрації, представник ОСОБА_2 - адвокат Бейлик М. Б. та представник ТОВ «Острів Риба» подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У жовтні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
11 серпня 2005 року між Хмельницькою райдержадміністрацією та ПП ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки № 158а.
Відповідно до пункту 1 цього договору орендодавець на підставі розпорядження голови адміністрації №546/05-р від 06 липня 2005 року надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку водного фонду, яка знаходиться за межами с. Ружичанка Хмельницького району Хмельницької області.
Згідно з пунктом 2 вказаного договору, об`єктом оренди є земельна ділянка площею 13.009 га, в тому числі: під водою -11,698 га, прибережна смуга 1,311 га. Строк дії договору оренди до 11 серпня 2025 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина за законом, заяви про прийняття якої подали спадкоємці першої черги: дочки спадкодавця: ОСОБА_4 09 вересня 2012 року та ОСОБА_1 05 листопада 2012 року, та дружина спадкодавця - ОСОБА_2 19 липня 2012 року. Спадкова справа відкрита приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А.
19 червня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 склали на адресу Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області нотаріально засвідчені заяви (зареєстровані нотаріусом в реєстрі за №№ 4882 та 4884) про те, що вони як спадкоємиці ОСОБА_5 повідомляють про свою відмову виконувати умови пункту 7.2 укладеного договору № 158а оренди земельної ділянки та не мають наміру оформляти переважне право оренди земельної ділянки на своє ім`я.
19 червня 2013 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 уклали між собою договір про поділ спадкового майна, за яким розподілили між собою спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_5 , а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:11:002:0233; грошові вклади з належними процентами, компенсаціями та сертифікатами, що знаходяться: на рахунку № НОМЕР_1 в ХФ АТ «Райффайзен Банк Аваль», на загальну суму 23,36 грн, на рахунку № НОМЕР_2 в ХФ АТ «Райффайзен Банк Аваль», на загальну суму 3 673,03 грн, на рахунку № НОМЕР_3 в ТВБВ № 10022/033, підпорядкованому обласному управлінню АТ «Ощадбанк», на загальну суму 0,15 грн, на пенсійному картковому рахунку № НОМЕР_4 в відділенні «Центральне» ХФ ПАТ КБ «ПриватБанк», на загальну суму 0,00 грн; квартиру АДРЕСА_1 ; житловий будинок АДРЕСА_2 ; майнові права за договором оренди земельної ділянки № 158а від 11 серпня 2005 року.
У зазначеному договорі сторони погодили, що: ОСОБА_2 залишиться на праві особистої власності: квартира АДРЕСА_1 ; майнові права за договором оренди земельної ділянки № 158а від 11 серпня 2005 року; рахунок № 10022/033, підпорядкованому обласному управлінню АТ «Ощадбанк», на загальну суму 0,15 грн; пенсійний картковий рахунок № НОМЕР_4 в відділенні «Центральне» ХФ ПАТ КБ «ПриватБанк», на загальну суму 0,00 грн; ОСОБА_4 перейде право власності на грошові вклади з належними процентами, компенсаціями та сертифікатами, що знаходяться: на рахунку № НОМЕР_1 в ХФ АТ «Райффайзен Банк Аваль», на загальну суму 23,36 грн, на рахунку № НОМЕР_2 в ХФ АТ «Райффайзен Банк Аваль», на загальну суму 3 673,03 грн; ОСОБА_1 , перейде на підставі свідоцтва про право на спадщину, з урахуванням домовленостей за цим договором, право власності на: житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 .
24 липня 2014 року між Хмельницькою РДА та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 187 до договору оренди земельної ділянки № 158а від 11 серпня 2005 року, у зв`язку із переходом прав та обов`язків (спадщини) від орендаря ПП ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до спадкоємця ОСОБА_2 , відповідно до розділу 1 якого орендар ОСОБА_2 приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Ружичанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним.
24 травня 2016 року рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/20609/15-ц, яке набрало законної сили 19 липня 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено, визнано недійсним договір про поділ майна від 19 червня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А. та зареєстрований у реєстрі за № 4871.
У вересні 2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом доОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 вересня 2017 року у справі № 686/17995/16-ц, що набрало законної сили 22 січня 2018 року, позов ОСОБА_4 , ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_1 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А. 19 червня 2013 року та зареєстроване в реєстрі за № 4878, згідно з яким ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_5 , а саме земельної ділянки площею 0,0600 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 6810100000:11:002:0233.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_1 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А. 19 червня 2013 року та зареєстроване в реєстрі за № 4880 (із дублікатом свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 01 грудня 2014 року та зареєстрованим в реєстрі за № 9038), згідно з яким ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_5 , а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/6 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/6 земельної ділянки площею 0,06 га за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 6810100000:11:002:0233.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 2/3 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 2/3 земельної ділянки площею 0,06 га за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 6810100000:11:002:0233.
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання недійсними свідоцтва про право власності, свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно, визнання права власності в порядку спадкування на грошові кошти та їх стягнення, визнання майнових прав на автомобіль та його витребування з чужого незаконного володіння.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 28 листопада 2018 року у справі № 686/11188/18, що набрало законної сили 14 лютого 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, що видане приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А. 19 червня 2013 року ОСОБА_4 , після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване в реєстрі за №4876), а саме на 1/3 частини вказаного у ньому спадкового майна, яке складається з: рахунку № НОМЕР_1 в Хмельницькій філії АТ «Райффайзен Банк Аваль» на загальну суму 23,36 грн; рахунку № НОМЕР_2 в Хмельницькій філії АТ «Райффайзен Банк Аваль» на загальну суму 3 673,03 грн.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на:
- 1/6 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
- 1/6 частини земельної ділянки для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6810100000:11:002:0233, загальною площею 0,06 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;
- 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 ;
- 1 232,13 грн, що становлять 1/3 частини грошових коштів на рахунках в Хмельницькій філії АТ «Райффайзен Банк Аваль»: № 2600740835 на загальну суму 23,36 грн; № 2604037108 на загальну суму 3 673,03 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
10 травня 2019 року до Хмельницької ОДА надійшла заява ОСОБА_2 про розірвання договору оренди № 158а та додаткової угоди до нього.
10 травня 2019 року ТОВ «Острів Риба» на адресу Хмельницької ОДА скеровано заяву про передачу в користування водного об`єкта в комплексі із земельною ділянкою, що розташована за межами населеного пункту с. Ружичанка Хмельницького району Хмельницької області з метою риборозведення.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 18 квітня 2018 року зареєстровано право власності ТОВ «Острів Риба» на об`єкт нежитлової нерухомості за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с/рада Ружичанська.
Розпорядженням голови Хмельницької ОДА «Про передачу в оренду водного об`єкта ТОВ «Острів риба»» № 392/2019 від 10 червня 2019 року припинено шляхом розірвання за взаємною згодою сторін дію договору оренди земельної ділянки від 11 серпня 2005 року № 158а, укладеного між Хмельницькою районною державною адміністрацією та ПП ОСОБА_5 , зареєстрованого у регіональній філії центру земельного державного кадастру у Хмельницькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 вересня 2005 року № 040573000005 та додаткової угоди від 24 липня 2014 року № 187 до договору оренди земельної ділянки від 11 серпня 2005 року № 158а, укладеної між Хмельницькою РДА та ОСОБА_2 .
Надано в оренду строком на 25 років ТОВ «Острів риба» водний об`єкт у комплексі із земельною ділянкою водного фонду із земель державної власності (кадастровий номер 6825087300:04:004:0165) загальною площею 13,0090 га для рибогосподарських потреб, який знаходиться за межами населеного пункту Ружичанської сільської ради Хмельницького району.
21 червня 2019 року між Департаментом природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки від 11 серпня 2005 року №158а та додаткової угоди від 24 липня 2014 року №187 до договору оренди земельної ділянки від 11 серпня 2005 року №158а, відповідно до пункту 1 якої орендодавець і орендар у зв`язку з заявою від орендаря та на підставі розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 10 червня 2019 року №392/2019-р «Про передачу в оренду водного об`єкта ТОВ «Острів риба», дійшли згоди розірвати договір оренди земельної ділянки від 11 серпня 2005 року №158a, укладений між Хмельницькою районною державною адміністрацією та ПП ОСОБА_5 , зареєстрований у регіональній філії Центру ДЗК у Хмельницькому районі 06 вересня 2005 року за № 04057300005 та додаткову угоду до нього від 24 липня 2014 року № 187, укладену між Хмельницькою РДА та орендарем ОСОБА_2 , зареєстровану Реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області 07 квітня 2015 року.
08 липня 2019 року зареєстровано припинення права ОСОБА_2 щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6825087300:04:004:0165.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла.
16 вересня 2019 року між Хмельницькою обласною адміністрацією та ТОВ «Острів Риба» укладено договір оренди водного об`єкта № 75/17, за яким орендар прийняв у строкове платне користування водний об`єкт для рибогосподарських потреб. Об`єктом оренди за цим договором є вода (водний простір) водного об`єкту, 130,600 тис. кв. м, площею 10,8163 га, земельна ділянка під водним об`єктом площею 10,8163 га, під сіножатями - 2,1085 га, під сіножатями - 0,0790 га, під сіножатями - 0,0052 га, кадастровий номер 6825087300:04:004:0165.
26 вересня 2019 року зареєстровано право оренди ТОВ «Острів Риби» щодо земельної ділянки кадастровий номер 6825087300:04:004:0165.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Щодо суті спору
У частинах першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно із частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (стаття 5 Закону України «Про оренду землі»).
Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України ЦК України, Законом України «Про оренду землі» та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно із частиною першою статті 781 ЦК України договір найму припиняється в разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).
Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено припинення договору оренди землі у разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки.
За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про оренду землі» право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 19 червня 2013 року ОСОБА_1 була написана заява, адресована Хмельницькій районній державній адміністрації Хмельницької області, наступного змісту: «11 серпня 2005 року між Хмельницькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_5 було укладено договір № 158а оренди земельної ділянки, яка знаходиться за межами с. Ружичанка, Хмельницького району. Відповідно до даного договору в оренду передано земельну ділянку водного фонду площею 13,009 га. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Відповідно до п. 7.2 укладеного договору № 158а оренди земельної ділянки, - підставою припинення договору є смерть орендаря і відмова його спадкоємців від виконання умов цього договору або при відсутності таких спадкоємців. Я, ОСОБА_1 , являюсь спадкоємицею померлого ОСОБА_5 . На підставі вищевикладеного, керуючись чинним законодавством та умовами Договору №158a оренди земельної ділянки, я, ОСОБА_1 , як спадкоємиця померлого ОСОБА_5 , повідомляю про свою відмову виконувати умови даного договору оренди та не маю наміру оформляти переважне право оренди земельної ділянки на своє ім`я».
За клопотанням ОСОБА_1 суд першої інстанції призначив у справі судово-почеркознавчу експертизу. На вирішення експерта поставлено такі питання: Чи виконано підпис та рукописний текст у заяві ОСОБА_1 від 19 червня 2013 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А. та зареєстрована в реєстрі за №4884 ОСОБА_1 , чи виконаний цей підпис іншою особою?
Згідно з висновком експертів за результатами проведення судової технічної та почеркознавчої експертизи від 07 вересня 2022 року № 2848- 2850/22-21 (експерти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) підпис на заяві ОСОБА_1 від 19 червня 2013 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А. та зареєстрована в реєстрі за № 4884, - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів; підпис та рукописний текст у заяві ОСОБА_1 від 19 червня 2013 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А. та зареєстрована в реєстрі за № 4884, - виконані ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно виходив із того, що заява ОСОБА_1 про відмову від свого переважного права оренди земельної ділянки та відсутність у неї бажання стати орендарем цієї земельної ділянки свідчить про те, що ОСОБА_1 розпорядилася своїми спадковими правами на власний розсуд, її волевиявлення було добровільним, відповідало її внутрішній волі і з часу написання цієї заяви 19 червня 2013 року до 2017 року позивачка не заперечувала і не ставила під сумнів своє волевиявлення на розпорядження своїми спадковими правами відносно права оренди спірної земельної ділянки.
За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права оренди земельної ділянки та інших вимог позивачки, які є похідними від вказаної вимоги.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що вона не відмовлялась від спадкування майнових прав за договором оренди земельної ділянки № 158а від 11 серпня 2005 року, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що заява від 19 червня 2013 рокупро відмову від реалізації майнових прав на оренду земельної ділянки написана нею на виконання умов договору про поділ спадкового майна, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, оскільки договір про поділ спадкового майна таких умов не містить і зі змісту вказаної заяви не вбачається, що вона написана на виконання умов договору про поділ спадкового майна.
Верховний Суд враховує суперечливу поведінку позивачки, яка спочатку заперечувала факт написання та підписання заяви від 19 червня 2013 року, а після висновку почеркознавчої експертизи про належність їй рукописного тексту та підпису у заяві, стала посилатись на те, щозаява написана нею на виконання умов договору про поділ спадкового майна, що не відповідає такому принципу цивільного законодавства, передбаченому статтею 3 ЦК України, як добросовісність поведінки учасника цивільних правовідносин.
Щодо додаткового рішення суду першої інстанції та додаткової постанови апеляційного суду
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.
У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
Задовольняючи заяву представника ТОВ «Острів Риба» - адвоката Ткач Я. С. про ухвалення додаткового судового рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, врахував умови договору про надання правничої допомоги від 17 лютого 2020 року, додаток № 1 до цього договору, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги, підписаний сторонамивід 25 березня 2023 року, додаток № 1 до акта, рахунок-фактуру від 25 березня 2023 року, положення статей 137 141 ЦПК України, дійшов правильного висновку, що на відшкодування витрат у зв`язку з наданням правової допомоги у суді першої інстанції підлягає сума у розмірі 8 000,00 грн, відшкодування якої поклав на позивачку.
Суд апеляційної інстанції, приймаючи додаткову постанову, врахувавумови договору про надання правничої допомоги від 17 лютого 2020 року, додаток № 2 до цього договору від 19 травня 2023 року, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги, підписаний сторонами 07 серпня 2023 року, звіт про витрачений час на надання правничої допомоги та рахунок -фактуру від 07 серпня 2023 року, а також підготовку та подання представником ТОВ «Острів Риба» - адвокатом Ткач Я. С. відзиву на апеляційну скаргу, заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції від 24 травня 2023 року, участь представника у двох судових засіданнях, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Острів риби» 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки надавши оцінку зібраним доказам, суд виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.
Доводи касаційної скарги про те, що представник ТОВ «Острів риби» подав до суду докази на підтвердження витрат на правничу допомогу із пропуском строку, спростовуються матеріалами справи,оскільки при подачі відзиву на апеляційну скаргу представник ТОВ «Острів риба» Ткач Я. С. зазначала про те, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 686/12449/19 в межах її розгляду судом апеляційної інстанції, що планує понести ТОВ «Острів риба», становить 7 000,00 грн. Докази надання професійної правничої допомоги та понесені витрати відповідно до норм ЦПК України будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення за результатами розгляду справи і просила, крім іншого, стягнути всі інші види судових витрат (том 3, а. с. 209-217).
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судових рішень, Верховний Суд не встановив.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2023 року, додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 квітня 2023 року, постанову Хмельницького апеляційного суду від 31 липня 2023 року та додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник