Постанова

Іменем України

23 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 686/13188/21

провадження № 61-3943св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Держава Україна,

треті особи: Державна казначейська служба України, Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2021 року в складі судді: Павловської А. А., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 січня 2022 року в складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Держави Україна в особі Офісу Генерального прокурора, треті особи: Державна казначейська служба України, ГУ Національної поліції в Хмельницькій області, про відшкодування шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що моральна шкода ОСОБА_1 полягає у душевних стражданнях з приводу неправомірного рішення, а саме - постановою про закриття кримінального провадження № 120162400100005271 старшого слідчого СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області майора поліції Пустового О. О. від 29 квітня 2017 та надмірною тривалістю кримінального провадження у його справі. Він змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, а необхідність поновлення своїх прав змусила його вживати додаткових заходів для їх захисту в суді. Внаслідок винесення незаконної постанови порушено такі його права: право на правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність працівників органів державної влади, конституційне право споживача на доброякісну послугу від органів державної влади Україна в частині правомірності та добросовісності; конституційне право на свободу пересування територією Україна; право знати про закінчення досудового розслідування; право на честь і гідність та інші немайнові права.

ОСОБА_1 просив:

стягнути на його користь з відповідача 1 000 000 000 грн компенсації моральної шкоди, завданої незаконним рішенням - постановою про закриття кримінального провадження № 120162400100005271 старшого слідчого СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області майора поліції Пустового О. О. від 29 квітня 2017 та надмірною тривалістю кримінального провадження;

стягнути на його користь з відповідача 60 032,60 грн майнової шкоди, завданої зазначеною постановою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Держави України на користь ОСОБА_1 500 грн компенсації моральної шкоди і 10 грн майнової шкоди.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. 20 квітня 2021 року слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду у справі № 686/7169/21 за скаргою ОСОБА_1 на постанову слідчого від 29 квітня 2017 року про закриття кримінального провадження №12016240010005271 було постановлено ухвалу, котрою встановлені такі обставини. СВ Хмельницького ВнП ГУНП в Хмельницькій області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 12016240010005271 від 17 серпня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 197-1, частиною першою статті 366 КК України. За версією слідства встановлено, що кримінальне провадження підлягає закриттю, на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, тобто у зв`язку з відсутністю в діяннях складу кримінальних правопорушень передбачених частиною першою статті 197-1, частиною першою статті 366 КК України. На підставі викладеного, старшим слідчим СВ Хмельницького ВнП ГУНП в Хмельницькій області Пустовим О.О. 29 квітня 2017 року було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12016240010005271 від 17 серпня 2016 року. Таким чином, позивачеві було завдано моральної шкоди протиправною поведінкою щодо нього. На думку суду, розмір даного відшкодування, який підлягає до стягнення, має становити 500 грн, що є необхідним і достатнім для покриття завданої моральної шкоди. Для відновлення свого порушеного права позивач витратив 10 грн на проїзд до та з суду для подачі в канцелярію суду позовної заяви у даній справі. Вказану суму слід стягнути з відповідача на користь позивача. У задоволенні інших позовних вимог про стягнення майнової шкоди слід відмовити за їх недоведеністю.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 20 січня 2022 року апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У позові ОСОБА_1 про відшкодування шкоди відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 відповідачем вказав Державу України в особі представника - Офісу Генерального прокурора. У цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (провадження № 12-161гс18) (пункт 6.22), від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц (провадження № 14-316цс19) (пункт 33), від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц (провадження № 14-447цс19) (пункт 28)), зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що представником держави та відповідно відповідачем в даній справі має бути саме ГУ НП в Хмельницькій області, оскільки саме винесенням постанови старшим слідчим СВ Хмельницького ВнП ГУНП в Хмельницькій області Пустовим О. О., який перебуває в порядкуванні цього органу, як вважає позивач, йому завдано моральну та майнову шкоду. Однак позивачем помилково у справі відповідача Державу визначено в особі Офісу Генерального прокурора, який не наділений повноваженнями діяти від імені Держави саме у даних спірних правовідносинах. Тому Офіс Генерального прокурора в даній цивільній справі не є належним органом, який наділений повноваженнями представляти Державу в спірних правовідносинах, а належним органом від імені Держави в даній цивільній справі має виступати ГУ НП в Хмельницькій області, діями працівників якого на думку позивача йому було завдано шкоди. За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав порушення норм процесуального права з ухваленням нового рішення про відмову в позові у зв`язку з пред`явленням позову до Держави в особі неналежного органу, який має представляти інтереси Держави у спірних правовідносинах.

Аргументи учасників справи

08 лютого 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 січня 2022 року, в якій просив: скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та постанову апеляційного суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог; судові витрати стягнути із відповідача на його користь.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

Держава Україна є самостійним суб`єктом цивільних правовідносин, який діє на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України), набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України), бере участь у справі беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або через представника;

виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Відшкодування моральної шкоди і право на таке відшкодування виникає в силу прямої вказівки закону, а саме статей 23 і 1174 ЦК України та статті 56 Конституції України. Право на стягнення компенсації моральної шкоди з правопорушника є абсолютним;

для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Згідно зі статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Відповідно до цієї норми, обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна. Цією статтею не передбачено жодних додаткових підстав чи інших умов, оскільки нею передбачено вичерпний перелік підстав для покладання обов`язку відшкодувати шкоду державою Україна, тобто право на відшкодування та підстава для такого відшкодування є безумовними.

У липні 2022 року Офіс Генерального прокурора через представника Дикого О. В. надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу лишити без задоволення.

Відзив мотивований тим, що:

представником держави та відповідачем в цій справі має бути ГУ НП в Хмельницькій області, оскільки саме винесенням постанови старшим слідчим СВ Хмельницького ВнП ГУНП в Хмельницькій області Пустовим О. О., як вважає позивач, йому завдано моральну та майнову шкоду;

наявність певних недоліків у процесуальній діяльності посадових осіб саме по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої і, відповідно, не може бути підставою для безумовного відшкодування моральної шкоди;

питання про законність або надмірність тривалості кримінального провадження не є компетенцією суду у цивільному судочинстві;

будь-яких доказів на обґрунтування своїх вимог в частині стягнення компенсації моральної шкоди позивач не надав;

законодавством не передбачено можливості стягнення витрат, пов`язаних з розглядом кримінальної справи в порядку цивільного судочинства.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.

16 листопада 2022 року справа надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2022 року: відзив Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишено без розгляду; клопотання Офісу Генерального прокурора про продовження строку для подання відзиву задоволено та продовжено строк для подання відзиву; у задоволенні клопотань ОСОБА_1 та Офісу Генерального прокурора про участь у судовому засіданні відмовлено;справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 20 червня 2022 рокувказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19); від 25 липня 2018 року у справі № 638/6944/16-ц (провадження № 61-2986св18); від 06 лютого 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 61-18697св18); у справі № 686/20012/18 (провадження № 61-3491св19), та постанові Верховного Суду України від 22 червня 2017 року у справі № 6-501цс17.

Фактичні обставини

Суди встановили, що СВ Хмельницького ВнП ГУНП в Хмельницькій області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 12016240010005271 від 17 серпня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 197-1, частиною першою статті 366 КК України.

Старшим слідчим СВ Хмельницького ВнП ГУНП в Хмельницькій області Пустовим О. О. 29 квітня 2017 року було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12016240010005271 від 17 серпня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 197-1, частиною першою статті 366 КК України.

Підставою до закриття кримінального провадження слідчий зазначив пункт 2 частини першої статті 284 КПК України.

20 квітня 2021 року слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду у справі № 686/7169/21 за скаргою ОСОБА_1 на постанову слідчого від 29 квітня 2017 року про закриття кримінального провадження № 12016240010005271 було постановлено ухвалу, якою скаргу ОСОБА_1 задоволено, а постанову старшого слідчого СВ Хмельницького ВнП ГУНП в Хмельницькій області Пустового О. О. від 29 квітня 2017 року про закриття кримінального провадження № 12016240010005271 від 17 серпня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 197-1, частиною першою статті 366 КК України скасовано.

Ухвала Хмельницького міськрайонного суду від 20 квітня 2021 року набрала законної сили.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Конституція України (стаття 56) проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин, необхідністю відвідування органів досудового розслідування, неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність, підривом репутації тощо. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції позивач може претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження, якщо доведе факт надмірної тривалості досудового розслідування і те, що тим самим йому було завдано майнової чи моральної шкоди, та обґрунтує її розмір (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18).

Завдання майнової шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України).

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, що вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (61-18013сво18).

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу). Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України. Відповідно до цієї норми обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу (див. постанову Верховного Суду України від 22 червня 2017 року у справі № 6-501цс17).

Саме на державу покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, тому належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган (див. пункти 43 і 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Аналіз вказаної норми свідчить, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою є саме держава як учасник цивільних відносин.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

при зверненні із позовом ОСОБА_1 відповідачем зазначив Державу Україну;

суд апеляційної інстанції не врахував, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин та зробив помилковий висновок про пред`явлення позову до неналежного відповідача;

суд першої інстанції встановив, що по завдано моральної шкоди позивачу та обґрунтовано визначив розмір грошової компенсації моральної шкоди у сумі 500 грн;

встановивши, що позивач поніс збитки у розмірі 10 грн, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув їх із відповідача.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду ухвалена із неправильним застосуванням матеріального права та порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу належить задовольнити частково; постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 січня 2022 року скасувати.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2021 року залишити в силі.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Хмельницького апеляційного суду від 20 січня 2022 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук