Постанова

Іменем України

29 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 686/15304/19-ц

провадження № 61-11528св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліна Анатоліївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 липня 2022 року у складі судді Стефанишина С. Л. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., Пєнти І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А., про визнання заповіту нікчемним.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входять: земельна ділянка площею 4,17 га, розташована на території Олешинської сільської ради, цільове призначення - для товарного сільськогосподарського виробництва; земельна ділянка, кадастровий номер 6825085100:01:002:1706, площею 0,10 га, розташована на території Олешинської сільської ради, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства; земельна ділянка площею 0,12 га, кадастровий номер 6825085100:01:001:1626, розташована на території Олешинської сільської ради, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства; земельна ділянка площею 0,19 га, кадастровий номер 6825085100:01:001:1597, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); житловий будинок АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями першої черги за законом є він, син від іншого шлюбу ОСОБА_2 та чоловік померлої ОСОБА_3 .

При поданні заяви про прийняття спадщини йому стало відомо про існування заповіту, згідно з яким ОСОБА_4 на випадок смерті заповіла все своє майно відповідачу. Підпис у заповіті виконаний не матір`ю, невірно зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_4 . Зазначена обставина вказує на ідентифікацію іншої особи. Мати перед смертю важко хворіла, відповідач утримував її у себе більше року до дня смерті, очевидно, що заповіт підписаний ним.

Враховуючи викладене, позивач просив визнати нікчемним заповіт, складений від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А., зареєстрований у реєстрі за № 3154.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 липня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи від 30 березня 2021 року № СЕ-19/123-21/1180-ПЧ підпис у заповіті, посвідченому 26 квітня 2018 року, виконаний ОСОБА_4 .

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із недоведеності вимог ОСОБА_1 .

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 липня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року, в якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі вказує на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 201/15019/14-ц.

Крім того, у касаційній скарзі як на підставу для оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу). Зокрема, заявник у касаційній скарзі зазначає, що суди необґрунтовано відхилили клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частина третя статті 411 ЦПК України), а саме: клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи.

У грудні 2022 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що судовим експертом було взято усі наявні в матеріалах справи зразки підписів, та зроблено об`єктивний висновок про те, що напис та підпис у заповіті від 26 квітня 2018 року вчинений саме ОСОБА_4 .

Крім того, він ніколи не працював в структурі МВС. У жовтні 2005 року його звільнено на пенсію з структури податкової міліції ДПС України, яка не входить в структуру МВС.

Позиція Верховного Суду

Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Обставини, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої входять: земельна ділянка площею 4,17 га, розташована на території Олешинської сільської ради, цільове призначення - для товарного сільськогосподарського виробництва; земельна ділянка, кадастровий номер 6825085100:01:002:1706, площею 0,10 га, розташована на території Олешинської сільської ради, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства; земельна ділянка, кадастровий номер 6825085100:01:001:1626, площею 0,12 га, розташована на території Олешинської сільської ради, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства; земельна ділянка кадастровий номер 6825085100:01:001:1597, площею 0,19 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); житловий будинок АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями майна померлої за законом є син ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 та чоловік ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 26 квітня 2018 року на випадок смерті заповіла все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, ОСОБА_2 . Заповіт містить запис про те, що текст заповіту ОСОБА_4 прочитано особисто вголос, його зміст та умови відповідають дійсним намірам заповідача. Зазначений заповіт посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А., зареєстрований у реєстрі за № 3154.

Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи від 30 березня 2021 року № СЕ-19/123-21/1180-ПЧ підпис у заповіті, посвідченому 26 квітня 2018 року, виконаний ОСОБА_4 . Рукописні записи у заповіті виконані ОСОБА_4 .

Правове обґрунтування

За змістом статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до визначення, яке міститься в статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з частинами першою, другою статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Згідно з частиною другою статті 1267 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Стаття 203 ЦК України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, зокрема, й висновку експертизи в сукупності з іншими доказами,суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки оспорюваний заповіт підписаний ОСОБА_4 , що свідчить про те, що волевиявлення спадкодавиці було вільним

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 201/15019/14-ц.

У зазначеній постанові сформульовано висновок про те, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).Первинною є експертиза, при проведенні якої об`єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.

Крім того, ОСОБА_1 вказує на те, що суди необґрунтовано відхилили клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи.

Верховний Суд відхиляє такі доводи заявника, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Таким чином, процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

Враховуючи, що матеріали справи не містять інших доказів, які б підтверджували наявність чи відсутність волевиявлення спадкодавиці ОСОБА_4 , а експерт Хмельницького НДЕКЦ Кушнір (Крижанівська) М. В. у судовому засіданні підтримала складений нею висновок та пояснила, що для проведення експертизи їй було надано достатньо матеріалів і встановлений комплекс ознак став достатньою підставою для категоричного висновку, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення повторної судової посмертної почеркознавчої експертизи.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Розуміння допустимості доказів досягається крізь призму прав, що охороняються законом: допустимим є доказ, отриманий без порушення закону. Тому одержання доказів з дотриманням порядку, встановленого законом, слід розуміти як відсутність при одержанні доказів порушення норм матеріального права та норм процесуального права, як одночасне дотримання передбачених законом особистих немайнових і майнових прав та процесуальної форми.

Судова експертиза у цій справі проведена атестованим судовим експертом, яка має відповідну освіту, необхідну для проведення такої експертизи, при цьому висновок експертизи відповідає вимогам чинного законодавства, не містить недоліків, які б породжували сумніви у правильності та обґрунтованості зроблених висновків, узгоджуються з іншими доказами, які надані у цій справі.

Таким чином, доводи заявника, що стали підставою для відкриття касаційного провадження не знайшли свого підтвердження, оскільки висновки судів у оскаржуваних рішеннях не суперечать висновку Верховного Суду, сформульованому у справі, наведеній як приклад.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що не належить до повноважень суд касаційної інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних рішеннях, питання вичерпності висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить із того, що у справі, що переглядається, судові рішення відповідають вимогам вмотивованості.

Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; і підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 400 401 402 409 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 липня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний